Этот мир станет лучше, когда не станет меня

[fenmix]

Парадокс. Як помирають зірки чи політики, то так всі зразу "він був (була) справжньою зіркою, людиною, політиком і т.д.". А як помирає простий робочий, кріпак, людина, яка все життя відала країні, владі, народу, праці, своїй сім'ї, коханню та Богу, так ніхто і не згадає окрім родичів. Як Я МОЖУ судити людину, яку я НІКОЛИ В ЖИТТІ не бачив і не розмовляв з нею навіть. Ну співає вона добре, чи в в парламентах засідає, але я цю людину ніколи не бачив, не говорив з нею, і навіть не знаю, чи взагалі вона існує. От тож бо такий парадокс виходить: у всіх по дві пари ніг, рук, очей, а виходить що кожен помирає по різному.

Спеціально для юрси - людство завжди було таким. Всім буде однаково по.. ну скажем все-рівно, окрім звісно родичів близьких і т.д. Бо це людство, що ж поробиш. Такі уродилися. Але я гадаю, що ця тема має бути закрита, бо нам потрібно не про це думати, а про майбутнє, роботу, сім'ю і свої мрії. Ну як в мене - двоповерхова вілла на Алясці, чи хоча-б будиночок там, природа, здорова сім'я і чиста совість. А не як у деяких - дєвок, діскач і бухло. У кожного своє щастя.

[Yaryk]

Діма, без тебе світ точно стане помітно гіршим. Форумчани та велосипедисти підтвердять це.

[sergmaestro]

мир станет лутше, когда Я в нем останусь

[Korosy]

по філософським мірках - кожна людина являється Світом, мікрокосмосом у складі макрокосмосу. в цьому сенсі зникнення одного світу якраз таки помітне для решти таких самих маленьких світів. хоча, кардинальних змін в маштабах Макро все таки не відбувається... але то ще як глянути )

[DarkMonk]

Что вы все за этот мир так волнуетесь? Я бы лучше за ТОТ поволновался. Все там будем, и хотелось бы, чтоб когда время придет, то оказаться в приятной компании...

Это точно .. приятная компания на глубине 2х метров , ох как не помешает.......

[oldspice]

Что вы все за этот мир так волнуетесь? Я бы лучше за ТОТ поволновался. Все там будем, и хотелось бы, чтоб когда время придет, то оказаться в приятной компании...

Это точно .. приятная компания на глубине 2х метров , ох как не помешает.......

Вообще-то компания для души нужна будет, а не для тела. А тело можно и науке завещать. Опыты там всякие...

[Liberta]

я б заповіла, шкода, що в нас закону нормального про донорство немає.

[Shkoder]

⎝⏠⏝⏠⎠

[BACbOK]

По темі - ні, бо, як вже писалося вище, світу пофігу.

[Zheny@]

Загалом цікаве питання. Сам не раз задумувався над цим. Але зрозумів - що ми пісок - піщинка. І явно нікому не потрібні.

Що тримається на нашому існуванні в Світі - нічого. Світ не помітить зниклу піщинку..

Дуже гарна пісня гурту Kansas - Dust in the wind. Пробачте, що може не в тему.

[NowhereGirl]

ursa, ні кращим, ні гіршим світ від того не стане. нєзамєнімих людєй нєт.

[ursa]

И на сей оптимистической ноте разрешите откланяться. Хорошая концовка, ага?

[mix_forever]

А вот и не дождешся Пусть пишут, интерестно ж... )

[Zheny@]

ursa, пишеш дисертацію на тему "Психоневрологічний вплив думок про смерть на середньостатистичного індивідуума" ?

[Forever Autumn]

Думаю таки стане.

Чому

- не буде резонансоного розпилытєля войн та конфлітів

- кілька людей спокійно вздахньот, бо зникне ризик, що я розпатякаю на зло те, що я про них знаю,а людям це знати неварто

- не бужу флеймити і вічно шото бздіти на Борді

- буде велике щастя тим всім, хто мене недолюблює, а це не 1 чи 2 людини, пасєму можна смєло заявіть, шо енто масовость))))

- я не буду більше ні на кого наїжджати, тріпати нерви і харити своїм видом, словами і т.п.

- баби моїх колишніх спокійно вздахнут і скажуть УРА!!!!!!!!!, він більше не буде думати про цю су*ку)))) і стануть спокійно жити

- мені не треба буде виплачувати кредит

- я не буду більше доколупуватись до людських вчинків, фраз і т.п. (тих, що стосуються мене панятно)

- я не буду більше писати довгі пісьма счастья квартірантам, і наїжджати, чого ж вони на них не відповідають.

- мене не нада буде хоронить і потім все життя поливати квіти на магілє, бо я хочу крємацию!!!!!

оооо!!! скока многа пазітіва!!!!

* ушла рєзать вєни *

[Zerotul]

Думаю таки стане.

Чому

- не буде резонансоного розпилытєля войн та конфлітів

- кілька людей спокійно вздахньот, бо зникне ризик, що я розпатякаю на зло те, що я про них знаю,а людям це знати неварто

- не бужу флеймити і вічно шото бздіти на Борді

- буде велике щастя тим всім, хто мене недолюблює, а це не 1 чи 2 людини, пасєму можна смєло заявіть, шо енто масовость))))

- я не буду більше ні на кого наїжджати, тріпати нерви і харити своїм видом, словами і т.п.

- баби моїх колишніх спокійно вздахнут і скажуть УРА!!!!!!!!!, він більше не буде думати про цю су*ку)))) і стануть спокійно жити

- мені не треба буде виплачувати кредит

- я не буду більше доколупуватись до людських вчинків, фраз і т.п. (тих, що стосуються мене панятно)

- я не буду більше писати довгі пісьма счастья квартірантам, і наїжджати, чого ж вони на них не відповідають.

- мене не нада буде хоронить і потім все життя поливати квіти на магілє, бо я хочу крємацию!!!!!

оооо!!! скока многа пазітіва!!!!

* ушла рєзать вєни *

не нада ,я буду плакав

[Гетто]

А сама суть этого вопроса лежит намного глубже, чем кажется. Многие сразу восприняли её как нечто суицидально – депрессивное. Но прочтите внимательней: в теме спрашивается «станет ли мир лучше», другими словами, при жизни вы в этот мир приносили добро, радость, позитив?

Или же ваше исчезновение с планеты принесёт облегчение обществу.

Этот вопрос больше философический, чем окрашенный в чёрные тона.

[Forever Autumn]

Вот і атвєчяйтє-с

[Boва]

Этот мир станет лучше, когда не станет меня.

Представьте, что это ваша фраза. И как думаете, станет ли он лучше?

Населення планети Земля становить близько 6 мілліардів людей, і у кожного з них є свої проблеми, радості, клопоти, сім"ї, робота і т. п, і

виникає одне раціональне питання: як смерть однієї людини може вплинути на життя такої необятної масси людей? Ніяк. Світ іде "мчится" по інерції своєї загальної енергетики, перед якою життя людини - це кульбабка. Єдиний дієвий спосіб зробити "мир лучше" - показати добрий приклад власним життям, а все решта - порожні балачки

Людина - це істота пристосувальна(у більшості випадків), вона завжди старається пристосовуватися під сильнішого, щоб отримати певну користь у цьому житті. А сильний той, хто має віру і правду у свому серці. Існують і квазісильні - це ті, хто мають зло і ненависть у своєму серці. А людина обирає, що їй ближче до серця.

соррі за філософію

[Гетто]

Я отвечу по простому, без словесних выкрутасов и понтов.

Не знаю, станет ли он лучше, но то, что мир потеряет такого класного, весёлого, прикольного чувачка как я – это однозначно! А потерять что то не есть хорошо. Вот и делайте выводы, господа

[Forever Autumn]

до Вови,

А як же ефект метелика?Якщо опиратися на нього, то в принципі кожна людина якимсь чином впливає на світ (пасивно - меншим чином, активно - більшим). А як же причинно-наслідкові зв'язки?

Кожна з тих 6 мільярдів людей має свій вплив, бо є часткою цього світу.

Я вірю, чесно-пречесно, що я намагаюсь впливати на цей світ активно.

І тому, серйозно, якщо мну крєміруют, то маленька частинка цього світу втратить від цього факту щось своє помітне.

От так. Це можна вважати за наглість. А можна просто сприйняти

[Boва]

до Осіні

Якщо коефіцієнт кореляції(граничні межі якого від -1 до +1) у -0,00000000000001 має вагу і може бути як таким, тоді ти права.

[Zerotul]

Хотите чтобы после вашей смерти мир стал лучше???Становитесь маньяками,мошенниками,насильниками,ворами и депутатами-тогда мир вздохнет с облегчением после вашей кончины

[Forever Autumn]

до Осіні

Якщо коефіцієнт кореляції(граничні межі якого від -1 до +1) у -0,00000000000001 має вагу і може бути як таким, тоді ти права.

уууу умнічєва)))))

ТОбто Вова не вірить, що людина має вплив на те, що твориться навколо неї і її смерть ніц не поміняє?

[Zerotul]

Когда то встретил фразу типа"Когда не станет меня-не станет мира"

понимайте как хотите,но я воспринимаю так:со смертью человека,пропадает частичка мира,которая как рана кровоточит,но со временем затягивается ибо время лечит и песок времени покрывает воспоминания о нас и тогда наша смерть ничего уже не значит.Мы лишь частичка мира,чье существование как атом среди бесконечного космоса не имеет вес.Мы как часть истории,которая помнит избранных,но их участь отличается от нашей только длинной их "жизни" после смерти в нашей памяти.

Ответ в Этот мир станет лучше, когда не станет меня-не правильное утверждение-он не станет лучше или хуже-он изменится,и в масштабах планеты или космоса изменится на коэффициент который почти равен нулю,а такими значениями,как говорит физика можно пренебречь.