Всеукраїнський диктант національної єдності

[ursa]

Вчера вечером в связи с Днём... по "Радио Луцк" выступал завкафедры украинского языка (ну как-то так его представили).

Достаточно интересный разоговор, но... Ладно уж, ведущий постоянно ШОкал... Хотя с такой дикцией работать на радио должно быть стыдно...

Так ещё ко всему этот завкафедры говорил так: "...тоді, в той час, серед інтелегенції було модно розмовляти по-українські... а вони спілкуються по-російські..." - и при этом настаивал на том, что язык нужно знать и интересоваться им.

И очень понравилось одно его определение, очень толково объясняет суть термина: "Асиміляція - це процес, коли одна мова асимілює іншу"

В студии пришли к выводу, что украинскому языку исчезновение не грозит. Чуть позже слушал подобную передачу из Киева. Там мнение было противоположным - украинский язык в опасности. Интересно, на Востоке сказали бы так: "А что, украинский язык ещё существует?" ?

Тенденция, однако, чем дальше от Запада - тем больше опасность для языка...

Очень интересное наблюдение участника дискуссии было про русскоязычных в Крыму. Они говорят (не все, но были случаи) русскими словами, но с украинским построением фраз - "я поехал домой до матери" (вместо "к матери")

[Tolik_lt]

це, по аналогії з american english, сформувався ukrainian russian

[ursa]

Міністр освіти Дмитро Табачник упевнений, що написав диктант з української мови без помилок.

"Я знаю, що написав без помилок", - заявив він газеті "Сегодня".

Заступник глави Адміністрації Президента Ганна Герман вважає, що перевіряти грамотність у людини потрібно до того, як вона йде у політику.

"Писати диктанти треба у шкільному віці, у нашому віці і при наших посадах треба диктувати диктанти, а не писати їх", - заявила вона.

На запитання, чи потрібно перевіряти у політиків знання державної мови, Герман заявила, що «у політику не треба йти, не знаючи державної мови».

"Якщо політика треба перевіряти на знання державної мови, то це вже не політик", - вважає заступник президентської Адміністрації.

"Я за грамотність і висококваліфікованість нашої влади, але відбір треба робити ще до того, як людина йде у політику. Що стосується мене, то я диктанти писала на п'ятірки ще у школі. В університеті диктантів вже не писала, і зараз такого бажання немає, і цю ініціативу вважаю трошки шкільною", - підкреслила Герман.

[ursa]

Всеукраїнський диктант національної єдності на Українському радіо

Цю унікальну акцію Національна радіокомпанія України започаткувала ще 2000-го року.

Їй передувала робота великого творчого колективу Українського радіо, зокрема журналістів, звукорежисерів, звукооператорів, редакторів, кореспондентів.

Цьогорічний диктант провів доцент Київського університету ім. Б. Грінченка, автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко.

Неабияку зацікавленість до сьогоднішнього радіодиктанту на Українському радіо виявили телеканали: Перший національний, 1+1, ICTV, "Україна", "Інтер", СТБ, "СІТІ". Про відзначення Дня української писемності і мови на Українському радіо, підготовку до ефіру радіодиктанту тележурналістам розповіла одна з організаторів акції – головний редактор головної редакції освітньо-виховних програм Лариса Тарасова.

Вперше у написанні радіодиктанту в стінах НРКУ взяли участь народні депутати України Леся Оробець, Лілія Григорович, Анатолій Гриценко, Ірина Геращенко, Олександр Стоян.Представники різних парламентських фракцій продемонстрували солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хто хоче, щоб українці спілкувалися рідною мовою. У передачі "Добридень" взяли участь перший заступник генерального директора НРКУ Анатолій Табаченко та головний редактор головної редакції освітньо-виховних програм Лариса Тарасова. Вони відповіли на запитання слухачів: як виникла ідея радіодиктанту і хто його писав за роки проведення акції. Гості студії також відповіли на запитання радіослухачів, зокрема, як далі працюватиме Українське радіо, як створюватиметься суспільне радіо.

Підсумки Всеукраїнського радіодиктанту будуть оголошені 3-го грудня о 16.15 по Першій програмі Українського радіо у передачі "Загадки мови".

[Volyniaka]

Міністр освіти Дмитро Табачник упевнений, що написав диктант з української мови без помилок.

"Я знаю, що написав без помилок", - заявив він газеті "Сегодня".

Журналістам ТСН вдалося розгледіти одну зі сторінок диктанту міністра. Помітна на перший погляд лише одна помилка - слово "доречі" міністр написав разом, тоді як правильно – окремо ("до речі").

[Volyniaka]

Можна було б і не звертати уваги на те, яку саме граматичну помилку допустив при написані публічного диктанту, присвяченого Дню української писемності й мови міністр освіти і науки Табачник: хто ж із нас позбавлений неточностей? Якби це не було слово "до речі".

Чому саме тут спотикнувся урядовець?

І я пригадав старого вчителя-фронтовика, який колись нас, сільських пастушків, навчав так:

- Не знаєте, як пишеться слово - разом чи окремо, перекладайте його на російську. Як у них, так і у нас...

"До речі" українською, як відомо, це - "кстати" - російською. Але водночас це якраз і той особливий виняток, коли українська не є хвостом у мови північного сусіда.

У них це поняття однослівне, у нас же, як бачимо, має два знаки сущого.

Гадаю, що в даному випадку Табачника підвела якраз саме ця "залізна логіка" - роби як у Росії і неодмінно будеш у дамках.

"Українська правда"

[ursa]

А на мой взгляд - аналога русского "кстати" в украинском языке нет. А "до речі" имеет более близкий аналог - "к слову"

[TIMKA]

А на мой взгляд - аналога русского "кстати" в украинском языке нет. А "до речі" имеет более близкий аналог - "к слову"

так це ж синоніми

[ursa]

Синоним и аналог - немного разные понятия, не?

[Verunchik]

Діма До/речник ))

[Mala]

А на мой взгляд - аналога русского "кстати" в украинском языке нет. А "до речі" имеет более близкий аналог - "к слову"

А на мій погляд, українське "до речі" має 2 аналога в російській і "кстати, і "к слову" ( хоча не впевнена щодо останнього, чи не буде в українській "до слова")

[Volyniaka]

Google Перекладач дає : До речі - Кстати

[ursa]

Ты настолько наивен, что веришь переводам Гугла?

[Volyniaka]

Ты настолько наивен, что веришь переводам Гугла?

На Гугл працюють найкращі перекладачі...

Зрештою, я ж не на Вікіпєдію посилався

[ursa]

Ага, наилучшие

Здесь уже неоднократно "лучшие" переводы проскакивали

Ну да ладно, хорош флудить

Ждём результатов или хотя бы официального текста

[Volyniaka]

Ну да ладно, хорош флудить

Ждём результатов или хотя бы официального текста

Ждьомс.

... я свій текст (перед відправкою зробив ксерокопію) показував, так би мовити, філологу... Граматичних помилок немає, хіба пунктуація, але це треба порівнювати з офіціозом...

(Принаймні, не гірше за міністра освіти

[yura2281]

Вже є результат

[Oksana04]

Вже є результат

А текст???

[Scabiosa]

Попала сьогодні в руки луцька одна газета "Твій вибір" і в ній був той текст. Сходив також ще раз за посиланням в одному із попередніх постів - і там той же текст. Ось він.

Юрій Кульчицький

Мало хто в Україні знає про Юрія Кульчицького, хоча цей українець відкрив Європі запашний східний напій – каву.

Родом він із української шляхетської родини Кульчицьких-Шелестовичів із Самбірщини. Замолоду пішов на Січ. Під час одного з походів Юрій Кульчицький потрапив у полон, де досконало вивчив турецьку мову і звичаї. Саме там він відкрив для себе неповторний смак та аромат кави. Пізніше Кульчицький служив у австрійській дипломатичній місії. Він відіграв важливу роль у легендарній Віденській битві, яка, до речі, зупинила турецький наступ на Європу.

Крім будинку й медалі, рятівник отримав від міської влади Відня триста мішків кави. Зернята залишили в обозі турки, щоправда, австрійці вважали їх кормом для верблюдів. Однак “полонені” тварини каву їсти навідріз відмовлялися.

Підприємливий українець не розгубився – і відкрив кав'ярню. Віденцям кава припала до смаку. Кульчицький, перебравшись у турецький одяг, частував своїх гостей, пом’якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом – молоком і вершками.

Нині одна з віденських вулиць названа на честь героя-кавовара, на ній же українцеві встановлено погруддя.

Даю посилання на файл про учасників цього диктанту, який є на офіційній сторінці акції. Волинь в групі найактивніших областей держави. Розмовляймо солов'їною!

P.S. Нескромно похвалюсь, що знайшов в себе аж одну помилку: "полонені" тварини написав без лапок. Отже, я серед 177 учасників, хто зробив одну помилку. Жаль лише, що не попав до трійки призерів. ((

[laska]

Виходить, дужок і крапки з комою таки не було?  

[Scabiosa]

На офіційному сайті - нема.

[Oksana04]

Попала сьогодні в руки луцька одна газета "Твій вибір" і в ній був той текст. Сходив також ще раз за посиланням в одному із попередніх постів - і там той же текст. Ось він.

... зупинила турецький наступ на Європу.

наступ на цивілізовану Європу.

Чи це тільки в мене так?

Вже не пам"ятаю

Якщо "цивілізована" у всіх, то тексту вірити не можна.

[Scabiosa]

наступ на цивілізовану Європу.

Чи це тільки в мене так?

Вже не пам"ятаю

Якщо "цивілізована" у всіх, то тексту вірити не можна.

Так, підняв свій текст диктанту. Там теж є "цивілізовану Європу", так я і відсилав. Отже, на ОФІЦІЙНОМУ сайті акції пропущене слово. А, може, диктувальник спеціально "закручене" слово добавив в текст? Ще раз уважно переслухав диктант - там є "цивілізовану". А в тексті - нема. Висновок зрозумілий. Інші помилки хтось ще помітив? Відписуємо.

[Oksana04]

Інші помилки хтось ще помітив? Відписуємо.

Як можна писати про помилки, якщо я писала диктант щоб перевірити себе (не відсилала) за допомогою якогось спеціаліста.

А вони чогось мовчать ....

вивчив турецьку мову і звичаї

Я тут писала "мову й звичаї"...

Може треба радіо з тектом понапрягати.

[Scabiosa]

Як можна писати про помилки, якщо я писала диктант щоб перевірити себе (не відсилала) за допомогою якогось спеціаліста.

А вони чогось мовчать ....

Я тут писала "мову й звичаї"...

Може треба радіо з тектом понапрягати.

Взагалі-то я точних наук фахівець, а не філолог. І перебуваю у аналогічному із Вами становищі. У мене теж написано "й", і воно звучить в тексті, хоча, за правилами, (наскільки памятаю) там таки має бути "і". Правило автора?

А звірити тексти можна за офіційними сайтами акції (мною вказані у попередніх постах), за записаним з ефіру текстом (теж у попередніх моїх постах) і власним написанням. Думаю, фахівців-філологів тут ми не дочекаємось. Чесно кажучи, думаю, що автори акції теж люди і могли просто помилитись у викладеному на сайті тексті або система орфографії їм виправила текст неправильно (що частенько буває у Word'і). Врешті-решт я не чув і не записав самої передачі, де були описані помилки і оголошені переможці. Так що...

P.S. Чекаємо наступної? І краще її організуємо? Хто шукатиме професійних філологів? В мене таких друзів нема.