"В жизни так много маленьких радостей..."

[REDAKTOR]

Лиш тонкий і якийсь наче приглушений аромат першої кави, чимось схожий, ну, наче перегукується з кольором сьогоднішнього ранку. І з його настроєм. Спокійним, меланхолічним і теж наче трошки приглушеним...

Є щось безмовно мудре в цьому напівзимному листопаді...

[StariyPerdun]

Ну і де ви їх берете, ті радості,? Нє фіга знайти не можу!

[Zheny@]

тобі сюди

[nickel]

Ну і де ви їх берете, ті радості,? Нє фіга знайти не можу!

Після того як зайшов сюди, знайшов роботу, боржники почали потроху віддавати позичене, розсмоктався шрам і почала заростати лисина. Я не міг не поділитися лінком. А от якщо не допоможе, то

тобі сюди

[Arden]

В 00:00 зустріли День Студента, зустрічали до 5-тої ранку

Тільки, що просинаюсь, взяв мандарінку, глянув в вікно на чудові дерева і таке відчуття, що вже сьогодні Новий Рік

[Liberta]

В 00:00 зустріли День Студента, зустрічали до 5-тої ранку ... і таке відчуття, що вже сьогодні Новий Рік

в ніч з Дня студента на Новий рік...)

[Tolik_lt]

В 00:00 зустріли День Студента, зустрічали до 5-тої ранку ... і таке відчуття, що вже сьогодні Новий Рік

в ніч з Дня студента на Новий рік...)

тьомниє врємєна?

[Liberta]

тьомниє врємєна?

швидше бєлиє пятна)

[Tolik_lt]

Лучшие момены своей жизни узнавала со слов очевидцев...

[Liberta]

ну Анатолій, я ж не про себе, я ж поговорити))

я студентських часів і не пам'ятаю, та й День студента святкувала хіба що на 1-му курсі, так що заочнікам нє понять)

[Liberta]

Количество пользователей, читающих эту тему: 3

1 користувачів, 0 гостей, 2 прихованих користувачів

Vaso

от тільки згадувала))

одягай галстук і приходь))

[fenmix]

урра, нарешті запустив ракету на орбіту в Kernel Space Program

[talja]

Мене переповнюють емоції від зустрічі з Іваном Малковичем, яка пройшла у ВНУ імені Лесі Українки.

Мені аж соромно сьогодні стало, що я так мало знала про нього - ну знала, що він власник видавництва "Абабагаламага", що пише вірші, ті вірші, що читала, особливо не вразили. Але добре, що подруга нагадала за ту зустріч зранку і я в той час не мала справ.

Близько 1,5 год., протягом яких тривала зустріч, було мало глядачам, які заповнили увесь актовий зал головного корпусу університету. І ми всі просили його не йти, побути ще, сказати кілька слів. А йому було що сказати - і про особливості видавництва, співпраці з художниками, письменниками, і вірші його прозвучали. Ведуча (з усієї поваги до неї - вона була майже зайвою) висловила бажання прочитати один з його віршів, але зал попросив самого Малковича це зробити . Для мене його вірші з його ж вуст звучать просто неймовірно, не можна описати того, як саме. Це треба чути.

Вразила його безпосередність - він читав вірші з одним скельцем в окулярах і пожартував, що ніяк не може вставити друге око .

В залі було море письменників і взагалі творчих людей. А від імені всіх Володимир Лис подарував Малковичу квіти.

Я в захваті від Малковича - навіть не знаю від кого більше - від нього як від поета, чи як видавця. Була в шоці від того, що на одну книгу може піти 3, 4, а то й навіть 7 років роботи. Від того, що всі вірші в усіх книгах видавництва він знає напам"ять. Від того, що він не довіряє коректорам і читає все сам, бо люди даної професії збіднюють українську мову і не допускають авторського стилю

Купила його дуже гарну книгу - "Все поруч". Вона вживу має яскраво салатовий колір, а не такий як тут , дуже живий, а сама палітурка дуже приємна на дотик і з такого матеріалу, з якого зараз палітурок не роблять. Однією з перших отримала автограф автора . От якраз тільки автографи на книгах я і визнаю.

Передостаннім його віршем був: "Із янголом на плечі" і побажання, щоб кожну людину його ангел ніколи не залишав.....

[Scabiosa]

Мене переповнюють емоції від зустрічі з Іваном Малковичем, яка пройшла у ВНУ імені Лесі Українки.

...............

Передостаннім його віршем був: "Із янголом на плечі" і побажання, щоб кожну людину його ангел ніколи не залишав.....

НЕ знав, хто автор віршів для цієї пісні, яка мені дуже подобалась свого часу

[murabura]

Мене переповнюють емоції від зустрічі з Іваном Малковичем, яка пройшла у ВНУ імені Лесі Українки....

Таля, у мене теж до сих пір враження від вчорашньої зустрічі! Я завжди захоплювалась цією людиною, але зустріч вживу була просто супер! Придбала малим книги чудової якості з іменними автографами. Ведуча справді була лишня, все його підганяла, скорочувала розповіді, хоча Малкович зовсім нікуди не поспішав. Ще мабуть з годину роздавав автографи і, повертаючи книгу після підпису, дивився кожному в очі. А ще після зустрічі в головному корпусі Малкович був у бібліотеці Волинського університету, де ми ще раз бачились.

А ще розпирає гордість, тому що в Україні все таки є прекрасні люди, і поки нація читає якісні книги, то все буде добре!

[talja]

Ми вже розучилися дивуватися справжнім ВЧИНКАМ....

2001 року Малкович почав книжкову експансію в Росію після участі в Московському книжковому ярмарку, де його видання було повністю розкуплені. Доти він принципово не видавав книжок російською: 70-80% українського книжкового ринку досі займають російські видавництва, і це йшло врозріз із патріотичними переконаннями власника видавництва. Але тепер він здався на вмовляння російських книгоманів і дав згоду, що його книги виходили також і російською мовою, щоправда, з припискою «Без права продажи в Украине».

Видавець досі непохитний у своєму небажанні видавати в Україні книги російською мовою, що, звісно ж, чи не вдвічі збільшило б його прибутки:

– Батьківщину треба любити не лише до глибини душі, але й до глибини кишені. Допомагати ж експансії російської книжки на вітчизняному ринку є кому й без мене…

Ведуча справді була лишня, все його підганяла, скорочувала розповіді, хоча Малкович зовсім нікуди не поспішав. Ще мабуть з годину роздавав автографи і, повертаючи книгу після підпису, дивився кожному в очі. А ще після зустрічі в головному корпусі Малкович був у бібліотеці Волинського університету, де ми ще раз бачились.

А ще розпирає гордість, тому що в Україні все таки є прекрасні люди, і поки нація читає якісні книги, то все буде добре!

Ага, те що дивився на кожного, було приємно. Повертаючи мені книгу, сказав: "Якщо є помилки, вважайте їх авторською манерою написання"

Дуже шкода, що не знала за бібліотеку, обов"язково прийшла б. З бібліотеки бачила багатьох людей на зустрічі.

[murabura]

Дуже шкода, що не знала за бібліотеку, обов"язково прийшла б. З бібліотеки бачила багатьох людей на зустрічі.

В бібліотеці зустрілись ненароком на першому поверсі (я там працюю). І співробітниця запитала, коли вас знову чекати в Луцьку. Малкович тільки знизав плечима і посміхався. Він з двома нашими працівниками (в тому числі і з ведучою) наімовірніше були в їдальні. А урочистих зустрічей в бібліотеці не було

[sweetlena]

Люди, давно я так не сміялася)) Камеді-шоу в кораблику вдалось на славу. Команда з Рівного "Картаві" просто порвала зал

17 грудня знову будуть в гостях у Луцьку вони і не менш цікаві та смішні тернополяни. Всім раджу)

[Annalutsk]

А в мене теж сьогодні радість -з Росії відправили посилочку з подаруночками до Святого Миколая для мене і для дитинки)))) А ще ціла купа московських цукерок, смак яких памятаю з дитинства!!

[REDAKTOR]

Отак от, майже випадково випало переглянути один із кращих фільмів за свої 24 роки. Як це не дивно – в «Адреналіні». В маленькому, показово порожньому залі. Тільки четверо людей…

Але яке кіно!

Хто, ще не розучився, буде і плакати, і сміятися – ви будете відчувати! Це не Голівуд! Це європейське кіно. Це ВВС!

Без шуму, без агресивної реклами, без агресивних бюджетів, але з душею. Це той випадок, коли твір влучає! І не можеш вже нічим займатися. І просто знаходиш той, аж терпкий саундтрек, заварюєш надцяту каву і мовчиш…

Це «Perfect Sense»

Таке кіно взагалі рідко показують в наших кінотеатрах, а якщо й показують, то тільки тиждень! Завтра останній день, коли його зможе собі дозволити Адреналін. Нехай я прорекламую цей кінотеатр, але ви таки не пропустите цей фільм! Беріть тих, кого любите, кидайте все і йдіть! Не скоро в цьому місті покажуть ще одну таку, хоча б близьку за інтелектуально-емоційною вагою стрічку.

P.S. Анюшка, дякую, що була поруч!

[Oksana04]

Не скоро в цьому місті покажуть ще одну таку, хоча б близьку за інтелектуально-емоційною вагою стрічку.

P.S. Анюшка, дякую, що була поруч!

Думаю, немаленьку вагу в таких емоціях має саме вона - АНЮШКА)))

[SvitlikOM]

Це «Perfect Sense»

В прокаті цей фільм йде під назвою "Останнє кохання на Землі". Теж нещодавно подивилась. Загалом - сподобалось, хоча й особливого захоплення фільм не викликав. Дехто з глядачів навіть не додивився фільм докінця.

О от з чим згідна на 100 % - такі фільми справді приємно дивитись в компанії близьких, коханих людей.

[REDAKTOR]

Але кіно таки дуже-дуже і дуже варте! В СНД, як на мене, йому обрали занадто попсову назву, як не вдався, в принципі, опис до фільму. Навіть трейлер "причесали", аби тільки зятягнути хоч трошки маси. І за цим всім може здатися, що то просто пересічна кіношна історія. Так і я мало не пропустив цей фільм.

Але таке не можна пропускати! Це більше ніж кіно!

[REDAKTOR]

Дехто з глядачів навіть не додивився фільм докінця.

Це і не дивно! Для них в великих залах із тижня в тиждень купа голівудського попКОРМУ!

А ВВС знімає для тих, хто ходить в кіно не жувати...

[Olesya]

Вихідний... На вулиці неприємно - не зима і не осінь. Вдома - тихо і тепло, новий роман Андруховича, кіт спить під боком, чашка гарячого какао, відкрита борда... Одним словом, добре...