Форум видавців 2010

Olesya · 19 Вересня, 2010 в 15:51

Вчора вперше побувала на Форумі видавців у Львові. Давно мріяла - і от нарешті збулося. Відбувалося все в Палаці Мистецтв на вул.Коперніка. Чотири виставкові зали на трьох поверхах та майданчик біля палацу Потоцьких - вибрати було з чого.

Відвідувачів стільки, що до деяких стендів добратись було ну дуже не просто. Крім українських видавництв, бачили російські і польські.

Сподобалось те, що біля адміністрації стояли комп"ютери і всі бажаючі могли подивитись на сайті форуму програму заходів.

Я мріяла про автографи Андруховича, Забужко, Вишневського і Мар"яни Савки. Втілилось це в життя тільки на 50%. Забужко підписала нам "Шевченків міф України". Була дуже привітною і усміхненою, жартувала з читачами і працівниками видавництва, всім бажала "Хай Бог береже!" - щиро і відкрито.

Потім ми трохи почекали Андруховича, бо він запізнювався на годину. Судячи з програми суботнього дня, він на форумі - ледве не найактивніший учасник. Прийшов рівно о 13:00. Ох, і харизма...(чи то я до нього так по-особливому ставлюсь...) Підписав для мене мій улюблений роман "Перверзія". До речі, одночасно на тому ж стенді видавництва "Піраміда" була автограф-сесія Юрія Винничука.

О 14:00 з"явився Януш Леон Вишневський і почався ажіотаж. Ми з сестрою вклинилися в натовп, але дуже швидко здалися. Через годину ми все-таки повернулись з надією, що глоріхантерів поменшало, але де там! Тому ми вирішили: "Побачили Вишневського - і то добре."

Намотували круги біля "Видавництва Старого Лева", але Мар"яни Савки, на жаль, так і не дочекались. Значить - не судьба, і ми вирушили на прогулянку Львовом.

Пили неймовірну каву (і наливку "Габсбургську") в кав"ярні "Під синьою пляшкою", їли смачнющі тістечка в кондитерській "Вероніка", заходили в картинні галереї "Зелена канапа" і "PRIMUS", милувались осіннім містом. Люблю Львів

P.S. З того, що повеселило: 1) на вулиці біля палацу Потоцьких постійно грала музика, однією з пісень, що повторювали кілька разів, була "Вона полюбляла читати Сосюру перед сном" гурту ТІК. 2) бачили бабцю років 70, яка з глибоко розумним виглядом спитала, чи нам сподобалась книга Марії Матіос "Нація", а потім на наших очах спіонерила цю книжку. Такий от нестримний потяг до розумного, доброго, вічного.

Zeuss · 19 Вересня, 2010 в 16:42

Побільше б таких заходів... і головне радує факт великого напливу людей. Значить не все втрачено.

Бабка звичайно маладца... г-г-г повеселила.

А Андрухович просто рубаха-парєнь. До таких людей завжди тяне... особливо жінок

Olesya · 19 Вересня, 2010 в 16:54

Бабка звичайно маладца... г-г-г повеселила.

Ми її пізніше зустріли ще раз. На стенді "Видавництва Старого Лева" перекладач дитячих книжечок підписував їй подарунок для внуків. У бабці була така торба книжок, що за них потрібно було б цілу пенсію викласти. Цікаво, за які вона все-таки заплатила?

Tolik_lt · 19 Вересня, 2010 в 16:56

До таких людей завжди тяне... особливо жінок

Женщини люблять мужчин а мужчини вино(с)

я думаю, у бабки своя невеличка розкладка на вокзалі.

Zeuss · 19 Вересня, 2010 в 16:59

... У бабці була така торба книжок, що за них потрібно було б цілу пенсію викласти. Цікаво, за які вона все-таки заплатила?

Бабка слідувала твому підпису.

І оп! Ціла торбочка книжечок. Ще й з підписами деякі.

Суматоха і відсутність порядку це рай для таких людей.

Благо тіпочки такі заходи обходять стороною.

Zeuss · 19 Вересня, 2010 в 17:06

Женщини люблять мужчин а мужчини вино(с)

Тонкій ви юмаріст Онотолій.

Жінок, походу, він теж любить

В доповнення до твого... є по-моєму в Маяковського. Початок наводити не буду...

...

Странє нужни паравози, странє нужен мєтал

в інтерпритації

...

Країні потрібна література, країні потрібні нові книги!

Olesya · 19 Вересня, 2010 в 17:06

Суматоха і відсутність порядку це рай для таких людей.

Оця суматоха і тиснява дуже втомлювала. Не скажу, що псувала настрій, він у мене весь день був піднесений, але на голову тисла. Особливо біля стендів, де були автограф-сесії. Ну, я собі вирішила, що це треба перетерпіти. Але якби таке було в якому-небудь магазині, я б туди точно не зайшла.

Zeuss · 19 Вересня, 2010 в 17:12

Олеся, краще натовп і суматоха чим курящі від скуки в парадній автори.

Olesya · 19 Вересня, 2010 в 17:18

Олесь, краще натовп і суматоха чим курящі від скуки в парадній автори.

Угу, однозначно краще. Але, сенкс Год, ситуація, яку ти коротко описав, неможлива. У нас купа класних письменників, і взагалі сучукрліт користується популярністю. Це і доводить кількість людей на форумі.

Zeuss · 21 Вересня, 2010 в 07:22

В продовження теми

Olesya · 21 Вересня, 2010 в 07:41

Стаття на захід.нет

laska · 21 Вересня, 2010 в 08:33

Olesya, скільки не читай відгуків про форум, все ж найкращий відгук твій, за що дякую

Заздрю, що вдалося поваритися в тому котлі.

З того, що чую, такий сумбур відбувається щороку. Забужко з першого дня тицяла на недоліки. Та все ж тішить популярність заходу, аналогів якому, думаю нема. Львів таки стає книжковою столицею.

Десь читала і була здивована, що висока ціна книги в Україні через те, що видавець використовує імпортну сировину, бо нашої нема.

Тут офсайт форуму, список переможців.

Olesya · 2 Вересня, 2011 в 16:03

Форум наближається!

Форум-2011

Міжнародний книжковий «Форум видавців у Львові» відбудеться 14-18 вересня 2011 р.

У рамках Міжнародного книжкового «Форуму видавців у Львові» відбудуться такі заходи:

Фокусні теми:

– 500 років із часу народження першого українського книговидавця Івана Федоровича;

– 200-ліття з дня народження речника національного відродження, видатного поета, основоположника нової літератури на західних землях України Маркіяна Шашкевича.

Основні заходи:

18-ий Львівський міжнародний книжковий ярмарок 15-18 вересня 2011 р.

17-ий Всеукраїнський конкурс «Найкраща книга Форуму-2011» 1 липня-1 вересня 2011 р. Оголошення результатів – 15 вересня 2011 р. Конкурс проводиться згідно з Положенням про Конкурс, яке буде надіслане зареєстрованим Учасникам на їх прохання. Про відзначення переможців Конкурсу, а також про час і місце церемонії нагородження переможців буде повідомлено додатково. Список книжок, поданих на конкурс, буде опубліковано окремим виданням, на сторінках партнерських ЗМІ, а також на сайті Форуму видавців. Для загального огляду книжки будуть виставлені на окремому стенді, де відбуватиметься голосування публіки (можна буде порівняти результати).

6-ий Львівський міжнародний літературний фестиваль 14-19 вересня 2011 р. Його учасниками стануть близько 200 письменників з 25-ти країн, серед яких всесвітньовідомі автори Богдан Задура (Польща), Лес Вікс (Австралія), Тішані Доші (Великобританія), в т.ч. понад 150 українських письменників.

Почесний гість – Ерленд Лу (Норвегія).

Країна-гість Фестивалю – Швейцарія.

Вперше у межах літературного фестивалю відбудеться Фестиваль перекладів. Загалом на фестивалі буде представлено 15 країн світу, а саме: Україна, Росія, Польща, Чехія, Словаччина, Швейцарія, Сербія, Норвегія, Іспанія, Латвія, Білорусь, США, Австралія, Туреччина, Нігерія. Основні події: круглий стіл «Вдяки і неможливості перекладу», круглий стіл «Оманлива близькість», дискусія «Перекладати з польської», дискусія «Перекладати Польщу?», круглий стіл «Європейська література сьогодні», дискусія «Російська і українська: близькість чи омана?», презентація проекту ГО «Книжковий простір» «Перекладацькі студії: Україна-Норвегія & Норвегія-Україна», участь в якій візьме почесний гість фестивалю – відомий норвезький письменник Ерленд Лу.

Перелік Учасників та розклад заходів будуть розміщені на сайті Форуму www.bookforum.com.ua, в загальній програмі заходів «Форуму видавців у Львові» та в окремій програмі Фестивалю. Приймаються до розгляду заявки від Учасників на участь авторів їхніх видавництв у Фестивалі.

4-ий Львівський міжнародний видавничий бізнес-форум 14-16 вересня 2011 р. Програма та будуть розміщені на сайті Форуму, в загальній програмі заходів «Форуму видавців у Львові» та в окремій програмі. Приймаються до розгляду заявки на участь та теми виступів.

2-ий Львівський міжрегіональний бібліотечний форум 14-16 вересня 2011 Перелік Спікерів та програма будуть розміщені на сайті Форуму www.bookforum.com.ua, в загальній програмі заходів «Форуму видавців у Львові» та в окремій програмі. Приймаються до розгляду заявки на участь та теми виступів.

Джерело Моя ссылка

Olesya · 6 Вересня, 2011 в 18:35

Нарешті можна ознайомитись з програмою книжкового форуму.

laska · 6 Вересня, 2011 в 19:13

Якщо нічого не завадить, плануємо 17-го відвідати. Програму побачила - очі розбігаються.

Ммм...насичений день, Карпа, Роздобудько, Матіос, Шкляр... Шкода, що Андрухович тільки до 16-го.

Olesya · 9 Вересня, 2011 в 20:14

Ресторани Львова проведуть свій “Форум видавців”

З 14 по 30 вересня у львівських ресторанах можна буде не лише поїсти, але й придбати книжку – для себе або в подарунок дитячій бібліотеці. Акція матиме назву “Книжкове меню” і відбуватиметься в рамках Форуму видавців у Львові. «Кожен відвідувач ресторану буде мати можливість купити найкращі новинки Форуму видавців безпосередньо у ресторані, отримавши необхідну інформацію про книжку від офіціанта закладу. Книгу можна обрати у так званому «Книжковому меню», яке подаватиметься разом з основним. До книжкового меню включені виключно книжки, надруковані українською мовою», – розповіли організатори.

Вперше така акція була проведена у рамках «Фестивалю дитячого читання» навесні 2011 року та перевершила очікувані результати. Тоді у львівських ресторанах можна було купити книжку, та за бажання пожертвувати її дитячим бібліотекам.

Загалом смачно поїсти та купити книжку можна буде в 31 закладі харчування: «Mons Pius» (вул. Лесі Українки, 14), «Кентавр» (пл. Ринок, 34), «Купол» (вул. Чайковського, 37), «Меделін» (пл. Коліївщини, 1), «Світ кави» (пл. Катедральна, 6), «Криївка» (пл. Ринок, 14), «Мазох-кафе» (вул. Сербська, 7), «Гасова лямпа» (вул. Вірменська, 20), «Львівська майстерня шоколаду» (вул. Сербська, 3), «Лівий берег» (просп. Свободи, 28), «Найдорожча ресторація Галичини» (пл. Ринок, 14, 2 поверх), «Під Золотою розою» (вул. Староєврейська, біля синагоги), «Дім легенд» (вул. Староєврейська, 48), «Перша Грильова Ресторація М’яса та Справедливости» (вул. Валова, 20), «На Бамбетлі» (пасаж Андреолі), «Арсенальська» (вул. Арсенальська, 7), «Фреска» (вул. Краківська, 9), «Квартира № 35» (вул. Вірменська, 35), «Синя пляшка» (вул. Руська, 4), «Кабінет» (вул. Винниченка, 12), «За кулісами» (вул. Чайковського, 7), «Чорне біле» (пл. Коліївщини, 2), «Під клепсидрою» (вул. Вірменська, 35), «Кафе №1» (пл. Катедральна, 5), «Челентано-Саксаганського» (вул. Саксаганського, 11», «Япі» (пр. Свободи 6-8), «Б’янко Россо» (пр. Свободи 6-8), «Сало» (пр. Свободи 6-8), «Кумпель» (вул. Винниченка, 6), «Цукерня» (вул. Староєврейська, 3), «Мапа» (вул. Галицька, 14).

Також за максимальною кількість проданих книжок буде визначено ресторан-переможця та офіціанта-переможця, які будуть нагородженні цінними призами.

Взято тут

Olesya · 20 Вересня, 2011 в 15:27

Нарешті збираюсь з думками, щоб коротко прозвітуватись, що бачила на форумі. Була в неділю, все наближалось до закриття, ярмарок працював до 15:00. Правда, людей було помітно менше порівняно з минулорічним візитом, що сприяло походити-роздивитись. Купила нову книжку польської письменниці Ольги Токарчук "Веди свій плуг понад кістками мертвих", яка авторка презентувала саме на форумі. Я читала про це в журналі "Країна", тому й шукала її. Отримала ще й з автографом письменниці.

Натрапили були на автограф-сесію Василя Шкляра. Він користується популярністю в жінок, скажу я вам. Деякі навіть на коліна йому сідали, щоб сфотографуватися.

Тільки біля одного стенду бачила натовп, причому жодного з письменників там було. Це - біля видавництва "Піраміда", де друкується Марія Матіос. Нова її книга "Армагедон уже відбувся" просто розліталася. Звичайно, купила й собі.

Перед палацом Потоцьких як завжди брати Капранови зі своїм зеленим запорожцем-кабріолетом - як символи форуму. Піарили свій роман "Щоденник моєї секретарки".

Зробила висновок, що краще все-таки їхати не в перший і не в останній день форуму, все найцікавіше - посерединці.

Фотки вийшли не ах, так що соррі, нема чим похвалитись.

P.S. Осінній Львів з першим листям на бруківці, гіркуватим запахом хризантем, з вуличними оркестрами, що грають джаз... Львів наповнює святом кожну мить...

laska · 21 Вересня, 2011 в 10:56

Племінниця була в суботу. Вражень повно, накупляла літератури, в основному філософської. Казала, що прийшлось побігати за дешевшими виданнями.

Тішилась безкоштовно отриманим українською версією часописом "Політична критика".

Вона у мене фанатка Жадана, але за автографом не доступилася. А по тому, бігаючи з картою форуму від заходу до заходу перетнулась з Жаданом, котрий з рюкзачком і картою біг на наступний за його участю захід і побачивши розгублену малу, спитав чи та не заблукала

З її слів субота була дууууже насичена.

Olesya · 3 Травня, 2012 в 18:50

Апну цю тему, бо не знаю, куди запостити. На вихідних у Львові проходив фестиваль дитячої книги. Ось натрапила на інтерв'ю зі своєю улюбленою поетесою Мар'яною Савкою, вона ж - головний редактор Видавництва Старого Лева, активний учасник Форуму книговидавців і дитячого книжкового фестивалю.

САВКА: ГОЛОВНА ПЕРЕПОНА – НИЗЬКА КУЛЬТУРА ЧИТАННЯ
Львівське «Видавництво Старого Лева» називають одним з лідерів на ринку дитячої книги в Україні. Для Мар’яни Савки – його головного редактора (яка, до того ж, є і поетесою) епітетів наразі не вигадано. Проте з дискурсу відчувається, що людина ця – щаслива через повне й остаточне занурення у милу серцю і душі справу. І, звичайно ж, талановита і завзята, якщо підняла і несе по життю таку махину, як успішне і розкручене видавництво. Втім, приводом для розмови з Мар’яною став навіть не її творчий кураж, а фестиваль дитячої книги, котрий щойно завершився у Львові. Про нього й мова.
- Пані Мар’яно, як ви оцінюєте проведення цьогорічного фестивалю дитячої книги у Львові?
- Я дуже ціную зусилля організаторів, затрачені на проведення такого фестивалю. І вони дійсно титанічні. На жаль, поки що в нашій країні така потрібна справа, як промоція книги і зокрема дитячого читання – на плечах ентузіастів. Їх не так багато. Їх насправді дуже мало на всю країну.
Я теж до них належу, бо усвідомлюю, наскільки це важливо – навіть не для книжкового ринку, а для суспільства в цілому. Тому те, що робить Форум видавців, його президент Олександра Коваль і вся команда – завжди підтримую. Цьогоріч у мене склалося значно краще враження про фестиваль, аніж минулого року. Хоча кількісно дітей, мабуть, було не більше. Однак цього року організаторам таки вдалося всі активності сконцентрувати не просто довкола розваг, а довкола книги.
І це, мабуть, уперше, коли всі наші акції – а ми запросили до участі більшість наших авторів – відбувалися з великою кількістю дітей. І письменникам, і малим читачам потрібне спілкування одне з одним. Це вдалося вповні. Щоправда, хотілося б, щоб і дорослі – батьки і вчителі – підтримали дітей у їхньому зацікавленні книжкою. Прикро, коли величезна аудиторія школярів захоплено спілкується з письменником, і практично ніхто з цих дітей не може придбати книгу.
- Скільки було представлено видавництв? Чи були якісь особливі гості? (Пам"ятаю приїзд у 2005-му на книжковий ярмарок Пауло Коельо). Чи були якісь особливі події?
- Все-таки не варто оцінювати цю подію як суто книжкову виставку. Це дитячий фестиваль – і книги дитячих видавництв лише доповнювали програму подій. Однак відрадно, що були провідні дитячі видавництва. І головне – було багато письменників, і відомих, як Галина Малик, Леся Воронина, Сашко Дерманський, Марина Павленко, Роман Скиба, і тих, хто лише починає свій творчий шлях.
Закордонних зірок майже не було. Зате приїхала Барабара Космовська. Я, до речі, принагідно висловлю свою повагу видавництву «Урбіно», котре промоціює цю знану польську авторку в Україні. Я з задоволенням прочитала новинку від неї – підліткову повість «Позолочена рибка», в якій все гармонійно – і текст, і переклад, і культура видання.
На цьогорічному дитячому фестивалі було страшенно багато акцій, різноманітних майстер-класів, квестів, презентацій, забав. Приємно, що організатори, мандруючи виставками в інших країнах, переймають і втілюють у життя позитивний досвід. Так, цього разу мене дуже потішило те, що діти самостійно голосували за улюблені книги. Самі книги, підвішені на кольорових стрічках, були на доступному для дитини рівні, і кожен малюк міг наклеїти на свою книжку наліпочку.
Такі книги на стрічечках ми колись бачили на виставці у Литві. От тепер і в нас воно працює. До речі, перемогу глядацьких симпатій здобула книжка саме нашого автора (наймолодшого!), Олі Русіної, котрій лише 16 років. Її книжка «Сестричка» була просто повністю заліплена «слониками».
- Після події такого штибу, яка відбулася у Львові, настають звичайні трудові будні. Чим вони будуть заповнені у "Видавництві Старого Лева"? Які творчі плани маєте на найближчий час?
- У дитячих видавців майже ніколи немає буднів. Увесь травень розписаний мало що не по днях. Зустрічі і презентації в Ужгороді, Чернівцях, Києві, Тернополі, Львові. Підготовка нових книг – це також свято. До того ж, наша команда ентузіастів (Маріанна Кіяновська, Уляна Гнідець, Соломія Чубай, Ростислав Лужецький) готує непересічну подію – Міжнародний симпозіум «Література. Діти.Час» у Жовкві, водночас у Тернополі Ірина Мацко організовує фестиваль «Дивокрай» (це в основному зустрічі з письменниками), а в Івано-Франківську Тетяна Качак проводить науково-теоретичну конференцію.
А 25 травня у Жовкві відбудеться церемонія нагородження премією «Великий Їжак». Туди приїде цвіт нації, це без перебільшення. Побажайте нам удачі в бою! Великий респект Маріанні Кіяновській, директору премії, за її роботу на межі можливого.
- Хто з сучасних українських дитячих письменників є вашими "фаворитами"? Кого ви видаєте з особливим задоволенням?
- Я їх страшенно люблю. У мене такі чудесні автори! Усі! Прекрасні люди, працьовиті, щирі душею. Це майже сім’я. Думаю, що є наша заслуга в тому, що і між собою вони гарно спілкуються, черпають досвід, діляться інформацією. Тому важко виділяти фаворитів. Але все-таки Сашко Гаврош і Сергій Гридін – через те, що вони невтомно розвиваються, не зупиняються на досягнутому. І, звичайно, Володимир Рутківський. Ми лише от зараз видаватимемо його повість для дівчаток «Ганнуся» - але я неймовірно рада нашому спілкуванню, бо я сама від цього отримую багато.
- Зазвичай ви шукаєте автуру, чи автура знаходить вас?
- От власне виставки і є майданчиком для спілкування. Там можна особисто поспілкуватися і з письменниками, і з художниками. А ще є Інтернет – більшість пропозицій приходить на пошту. Є, щоправда, такий момент: через завантаженість я можу дуже довго не читати рукопис. Але автори про себе нагадують. А художники надсилають свої порт-фоліо.
- Чи можна говорити про конкуренцію серед дитячих видавництв в Україні? Якщо так, то кого вважає своїм конкурентом "Видавництво Старого Лева"?
- Мабуть, найбільшим конкурентом є час. Ми багато речей просто не встигаємо зробити – бо ідей багато, а людино-годин завжди бракує. А говорити про конкуренцію у традиційному розуміння поки що зарано. Не ті масштаби бізнесу, щоб конкуренція була відчутна. Крім того, з деякими видавцями в нас дуже теплі дружні стосунки, і ми (якось всупереч конкуренції) ділимося важливою інформацією, досвідом.
- "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Га" Івана Малковича створювалась у 1992 році. І досить швидко завоювала ринок. Як на вашу думку, коли легше велося видавцям - у 90-х чи в наш час?
- Кожен період має свої кризові моменти. На початку 90-х, напевно, було досить страшно починати будь-який бізнес. Але хто починав і зумів втриматися, як Іван Малкович – здобув першість. Зараз не найгірший час для книжкового бізнесу. Звичайний час, з ризиками, пов’язаними найперше із недолугістю законодавства.
Складно розвивати книжковий бізнес у країні з такою низькою культурою читання. Бо справді, навіть не низька платоспроможність людей, а відсутність потреби читати стає перепоною на шляху книговидання. Не дай боже, звичайно, повернутися в початок 90-х, бо це був досить хворобливий час. Зараз принаймні ми напрацювали певний досвід і намагаємося працювати більш-менш цивілізовано.
- Чи стикаєтеся ви (та ваші колеги у Львові) з проблемами, вже традиційними для столичних терен: рейдерськими захопленнями приміщень і тому подібними речами?
- На щастя, з нами такого не було. У Києві вся центральна забудова – це ласі шматочки, які постійно комусь припадають до смаку. Ми у Львові винаймаємо звичайний офіс в промисловому районі – отож рейдерські захоплення приміщення нам не грозять.
- Наскільки держава в цілому заважає розвитку дитячої книги в Україні? (Чи, можливо, навпаки, допомагає цьому розвиткові?). Якими є ваші основні проблеми як видавця?
- Ні, не заважає. Швидше, зберігає байдужість і не додає. Фонди бібліотек не поповнює книгами, місцевим бюджетам не додає коштів на закупівлі, громадські ініціативи ігнорує, в інформаційне поле ідею «нації, яка читає» ніким чином не просуває, на міжнародних виставках Україну показує в найгіршому світлі.
Але ми працюємо. Я навіть не хочу особливо озвучувати проблеми. Про це говорилося не раз: низька культура читання, нестача коштів для промоції, неплатоспроможність суспільства, хаотичний книжковий ринок, поділ країни за мовним принципом. Ні, не хочу про проблеми. Краще ми зосередимося на їхньому вирішенні і ще попрацюємо.
- Ваш прогноз на майбутнє: чи розвиватиметься надалі книжковий бізнес? Наскільки витіснятиме електронна книга паперову? Наскільки в цілому занепадає (чи ні) культура читання?
Якби мій прогноз на майбутнє був би негативний, я би пішла з книговидавничої сфери на вільні письменницькі хліби. Чи на телебачення. Чи ще кудись. Я вірю в те, що роблю. Бачити очі дітей, котрі приходять на наші зустрічі – це розуміти, наскільки ти їм потрібний. Це не лише тримає, це робить тебе незламним. Читацька культура занепадає не від вчора і не від сьогодні – а ще від тих жахливих 90-х, коли ціле покоління випало з читацького процесу. Але ж ми свідомі того, що суспільство динамічно змінюється в позитивному руслі. Головне наша добра воля на те.

http://obozrevatel.com/interview/60213-maryana-savka-golovna-perepona-nizka-kultura-chitannya.htm

Olesya · 16 Серпня, 2012 в 10:52

Форум наближається

Olesya · 28 Серпня, 2013 в 16:28

Треба було б уже назву теми виправити, бо рік на дворі 2013, та й форум двадцятий - ювілейний. Давно вже слідкую за процесом підготовки на фейсбуці і з нетерпінням очікую самої події.

20-й ювілейний «Форум видавців у Львові» – це ціла низка проектів і заходів, які відбудуться 10-15 вересня 2013 року. Це Львівський міжнародний літературний фестиваль, книжковий ярмарок, Всеукраїнський конкурс «Найкраща книга форуму», Бібліотечний форум, фестиваль і конкурс «Молода республіка поетів» та багато іншого.

Маємо багато чудових приводів завітати на Форум цього року.

Привід №1: Поляки з почестями. Вперше на Міжнародному літературному фестивалі з’являється Країна – Почесний гість. Цього року – це Польща. Польську програму можна поділити на 20 окремих проектів: концерти, презентації, семінари, читання, перегляди фільмів та ін. До Львова приїдуть відомі польські письменники, поети старої та нової генерації, які протягом всього фестивалю будуть дискутувати про літературні зв’язки Польщі та України.

Привід №2: Багато, дуже багато гостей. Окрім поляків до Львова завітають іноземні гості зі Словаччини, Сербії, Хорватії, Румунії, Угорщини. А також з Німеччини, Швеції, Франції, Норвегії, Колумбії, Канади, Австралії, Нової Зеландії.

Привід №3: Німці в місті. До Львова приїдуть також гості з Німеччини.

Goethe-Institut підготував власну програму на Форум-2013.

Привід №5: Джон Сміт – у Львові.

Гості зі США не відстають від своїх німецьких фроіндів. На Фестиваль завітає делегація з Нью-Йорку – Вірляна Ткач з театральним проектом «Яра-арт-груп». «Той самий Джон Сміт» – вистава «Капітан Джон Сміт» за мотивами власної книжки того ж таки капітана, яку він видав у Лондоні у 1630 році – «Правдиві подорожі, пригоди та спостереження Капітана Джона Сміта в Європі, Азії, Африці та Америці (з 1593 до 1629 р.)». Творча група зосередилась на уривках, в яких йде мова про ранні подорожі Сміта Східною Європою, про його рабство у Туреччині, мандрівку через Чорне море та втечу на Захід через Дике Поле. Роль капітана виконає американський актор українського походження Юліан Китастий, а ролі всіх його коханих жінок – одна артистка – Сьюзан Гванг, яка також представить власні іронічні пісні.

Привід №7: Привід для жінок. Центральна тема фестивалю – гендерно маркована: «Жінка у світі, що змінюється» – і не є випадковою. Цього року відзначаємо 150 років з дня народження однієї з перших фемінистично налаштованих письменниць – Ольги Кобилянської. І хоча дата народження Ольги Юліанівни припадає аж на листопад, ми не можемо обійти увагою цю подію на Літературному фестивалі. В його межах буде проведено «КобилянськаФЕСТ», лейтмотивом якого буде зміна статусу жінки у суспільстві за 150 років.

Привід №8: Подорож у поезію. «Поетичний потяг» – це спільний проект міжнародної літературної корпорації «Meridian Czernowitz» і ГО «Форум видавців». Учасники «Потягу» проведуть літературний фест у Чернівцях, після чого вирушать до Львова, де за їхньої участю відбудеться ряд літературно-музичних заходів. «І це лише початок нашого проекту, пов’язаного з літературним туризмом на Західній Україні», – обіцяє Григорій Семенчук.

Привід №10: Поезія і музика non-stop! Віршовані рядки під час фестивалю звучатимуть не лише вдень, а й вночі. «Ніч поезії та музики нон-стоп» з кожним роком збирає все більшу й більшу аудиторію.

Привід №11: Молодим усюди в нас дорога. У межах Літературного фестивалю з 12 по 18 вересня відбудеться фестиваль і конкурс «Молода республіка поетів», де молоді поети знову спробують свої сили.

Привід №13: Для перекладачів теж є свій клаптик асфальту. Вже втретє буде проведено Міжнародний перекладацький фестиваль «Трансліт».

Привід №14: Про книги – писати. Під час Форуму проходитиме фестиваль «Контекст-2» – своєрідна Школа літературної критики та книжкової журналістики.Цей проектздійснено за підтримки Програми і³«Ідея – Імпульс – Інновація» Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». 20 журналістів, відібраних за результатами попередньо проведеного конкурсу, братимуть участь у ворк-шопах відомих критиків та літературознавців, спілкуватимуться з письменниками і митцями, і врешті – вчитимуться створювати оригінальний, цікавий медіа-контент, об’єктом якого є книга. «Контекст-2» стане своєрідним майданчиком для знайомства журналістів (теперешніх і майбутніх), письменників і видавців. Майданчиком, на якому проводитимуться круглі столи, майстер-класи та ціла низка інших заходів.

Привід №16: Локації проведення. Місцями проведення заходів стануть вищі заклади освіти, музеї, театри, а також арт-кав’ярні Львова.

Привід №18: Книжковий ярмарок. Ще один традиційний захід, без якого не обходиться Форум. Вже сьогодні на ярмарок подали заявки понад 130 видавництв. На Форумі, як завжди, можна буде не лише познайомитись з авторами та їхніми творами, але й придбати книжки за видавничими цінами – у Палаці Мистецтв, на площі перед Палацом Мистецтв та Палацом Потоцьких, а також на проспекті Свободи.

Привід №20: Змагання книжок. Повболівайте за улюблену книгу на Всеукраїнському конкурсі «Найкраща книга Форуму».

Ви уважно прочитали все, що тут написано? Якщо справді уважно, то мали помітити, що деякі пункти пропущені. Приводів насправді ще дуже багато. Доповнюйте список, слідкуючи за анонсами і новинами наймасштабнішої книжкової події року. З ними ви можете ознайомитись на сайті Форуму bookforum.ua, а також в соціальних мережах: https://www.facebook.com/lviv.bookforumта http://vk.com/lviv.bookforum

І ще хочу додати відеозапрошення, яке мені дуже сподобалось.

Olesya · 28 Серпня, 2013 в 17:07

Олександра Коваль: Ми ніколи не втручаємося у вибір найкращої книжки Форуму

Фото: radiosvoboda.org

10-15 вересня у Львові триватиме ювілейний Форум видавців, який удвадцяте збере письменників та видавництва з України і з закордону. З кожним роком Форум набирає обертів і про те, чим потішить та відзначиться він цього року Galnetпоспілкувався із президентом Форуму видавців Олександрою Коваль.

Як Вам прийшла ідея створення Форуму видавців? Наскільки важко було її реалізувати?

Я не знаю як щодо ентузіазму, але вважаю, що усі великі справи здійснюють професіонали. Ми такими професіоналами стали поступово. Починали не як ентузіасти, а з якогось розпачу, безвихідної ситуації, що склалася на книжковому ринку України на початку 90-их років.

Після дуже хорошого старту в 90-91-их роках, коли я почала займатися видавничою діяльністю, і ми видавали книжки, які раніше були заборонені, – переважно щось із історії України, тиражі були величезними – від 100 тис. Розходилися вони швидко і здавалося, що так буде завжди, але почалася величезна криза. Про неї зараз вже мало хто згадує, бо це були дуже важкі часи – інфляція сягала десятків тисяч відсотків, і усе завмерло. Книжкова торгівля відразу згорнулась, книгарні позачинялися, а видавці опинилися з велетенськими тиражами, які видавали ще якийсь час за інерцією, без усякої можливості продажу. Схожі кризи більше не повторювалися – ні криза 1998, ні криза 2008 року не були такими руйнівними, як ця.

Оскільки я і багато моїх колег, які займалися видавництвом, прийшли у цю сферу з інших сфер діяльності, то у нас не було потрібних контактів. Ми практично нікого не знали, хто до того часу в Радянському Союзі займався книжковою торгівлею. Сама собою виникла думка, що треба їздити, шукати ці контакти. Особисто в мене були трохи зв’язані руки, бо була маленька дитина, і їздити по всій Україні я не мала можливості.

Дізнавшись, що у Києві почав працювати фонд «Відродження», який начебто допомагав видавцям, я поїхала до них просити якоїсь допомоги. Тодішній голова правління Богдан Кравченко сказав мені: «От так багато вас сюди приходить, і кожен про те саме говорить. Чи не хотіла б ти їх усіх зібрати, і ви б разом поговорили і раптом би до чогось договорились?» Тоді не було такого поняття як «нетворкінг», воно з’явилося пізніше. Це було, власне, те будування якихось контактів, і з цього почалася вся наша діяльність.

Наш захід ми невипадково названий «форумом», а не «ярмарком» – як би слід було його назвати зараз, тому що він мав стати майданчиком для спілкування, зібранням людей, які хотіли поговорити, обмінятися думками, планами і разом знайти вихід.

У 90-их ринок тільки зароджувався, видавництв було небагато. Тоді зібралося 47 видавництв, кілька книгарень, і ми 5 днів говорили, говорили, говорили… Перед тим я побувала на Варшавському книжковому ярмарку, де познайомилася з польськими видавцями, які теж нещодавно перейшли від соціалізму до ринкової економіки. Вони радо скористалися запрошенням і нагодою поспілкуватися з українськими колегами, так що програма форуму була не лише насиченою, а й міжнародною.

Коли Ви створювали перший Форум, не вважали це надто ризикованим?

Фонд «Відродження» виділив нам на перший Форум кошти. А взагалі дилетантам легше на щось наважитися, бо в них ніколи не виникає думок про те, що щось може не вдатися. Перешкод не видно, всіх складнощів ти просто не розумієш. Вже потім, перетворюючись на професіонала, починаєш зважувати всі «за» і «проти», всі ризики, і тоді більшість – відступає. Якби я тоді знала, що мене чекає – ніколи б не починала…

Наша організація постійно балансує, коштів з року в рік вистачає тільки, щоб дожити до наступного форуму. Якщо раптом буде трохи менше учасників чи прийде менше відвідувачів, – нам доведеться припинити діяльність, адже не буде чим сплачувати за оренду офісу і платню працівникам. Ця загроза виникла, коли Форум став справді великим, і в нас з’явився Міжнародний літературний фестиваль. Саме тоді ми відчули величезний бюджетний дефіцит. Книжковий ярмарок без усіх прекрасних супровідних заходів, які й роблять форум форумом, можна організувати невеликими зусиллями, меншими зусиллями і командою з трьох осіб. Але «Форум видавців у Львові» – це велетенський механізм, у якому обертаються 250 видавництв, 350 авторів з різних країн світу, 700 подій, 200 журналістів, 40 місць проведення заходів… Тільки щоб це все скоординувати потрібно 4 особи на цілорічну повну зайнятість, а про кошти я вже й не говорю.

Організацією займається наша неприбуткова організація «Форум видавців». Ми не займаємося ні книготорговельним, ні виставковим бізнесом, а поширенням культурних цінностей та ідеалів, а саме – промоцією та розвитком читання, у тому числі і насамперед серед дітей. Усі надходження, які ми отримуємо, скеровуємо на реалізацію цієї місії. Але чим потужніше ми намагаємося цю місію реалізовувати, чим більше програм та акцій ініціюємо, тим складнішою стає наша фінансова та організаційна ситуація. Великі програми і проекти не робляться на ентузіазмі, у вільний від якихось інших занять час. Якісно здійснити програму підтримки читання можна тільки тоді, коли цим займаються фахівці, які працюють в належних умовах і з гідною оплатою. Тоді можна сподіватися на результат.

Але розуміння цього в нашому суспільстві і в нашій державі знайти важко, відповідно й кошти також виділяються дуже економно, щоб не сказати скупо, особливо, якщо порівнювати з витратами на Євро чи Євробаскет. На жаль, поки що ніхто з депутатів міської чи обласної ради, які приймають рішення про фінансування, не поцікавився, звідки беруться кошти, щоб поселяти і годувати запрошених письменників, оплачувати за оренду 40 залів, де відбуваються заходи, за охорону, за переклади, організацію модерування дискусій, за технічний супровід. Літфест розвивається і люди радіють, що стає все більше країн-учасниць, письменників із різних країн, але ніхто не задумується, що вони всі щось коштують!

Цьогорічний Форум видавців уже 20-ий за порядком. Чим він буде особливий?

У нас кожен Форум є особливим, а 20-ий стане особливим ще й тим, що він мало чим відрізнятиметься від попередніх. Найважливішою ознакою правильно організованих книжкових ярмарків та літературних фестивалів є їхня стабільність. Не може бути якихось піків, спадів, – є гарна, рівна, плавна лінія. А особливим Форум завжди є тим, які автори до нас приїжджають, які дискусії відбуваються і які книжки видаються. Цього року в нас є справді унікальний набір авторів і подій. Крім письменників, будуть політичні, громадські та культурні діячі. Елі Болден, наприклад, є ініціатором програми «Единбург – місто літератури ЮНЕСКО» і розповість львів’янам, які також мають намір стати «містом літератури», як цього досягти; Катерина Гордєєва займається допомогою хворим на рак і дискутуватиме про це з Марією Матіос і психологом Наталією Шевченко; Данута Валенса, дружина екс-президента Польщі, презентуватиме книгу своїх спогадів про життя зі знаменитим чоловіком, ну а Татьяна Толстая навчить молодих журналістів злословити… І це тільки вершина айсберга!

Також на Форумі буде дуже багато польських письменників, тому що Польща цього року є офіційним «Почесним гостем». Це новий інститут на форумі, у нас раніше ніколи не було такої офіційної позиції «країна-гість». Її запровадження значно підвищує статус нашого ярмарку і ми стаємо у ряд тих міжнародних ярмарків, на яких цей статус присутній – Франкфуртський ярмарок, Паризький книжковий салон, Варшавський книжковий ярмарок… Зазначу, що ініціатором цього процесу була польська сторона, і це приємно.

Відкриє наш Форум Міністр культури Польщі Богдан Здроєвський. Тобто це все буде на високому урядовому рівні. Відповідно сподіваємося на приїзд Міністра культури України. Якщо він приїде, то це буде перший візит Міністра культури України на найбільший і найвідоміший книжковий ярмарок і літературний фестиваль. Сподіваємося також на приїзд Віце-прем’єра з гуманітарних питань Костянтина Грищенка.

Як Ви оцінюєте шанси Львова стати «Містом літератури»?

Для того, щоб кандидувати, потрібно провести дуже серйозну підготовчу роботу. Наприклад, у Кракові, який теж претендує на це звання, створено спеціальний підрозділ міської ради, який готує аплікацію. Це вже зайняло їм понад 2 роки, причому у Кракові все трохи краще, ніж у Львові, принаймні з фінансуванням і з промоцією літератури.

Про літературний бекграунд Львова і львівського регіону можна багато чого написати, але хтось повинен це зробити. Я думала, що такі речі вже готові, що в університеті на цю тему пишуть курсові, магістерські роботи чи дисертації. Виявилося ж, що все треба робити з нуля, і хтось мусить за це взятися.

Львів має Форум видавців, Літературний фестиваль і дитячий фестиваль – це дає дуже великі плюси, бо означає, що існує фестивальне життя і якийсь рух в літературному середовищі. Також плюсом є те, що міська влада підтримує книгарні – вони мають пільгову оренду, чого нема в жодному іншому місті України. Щодо бібліотек, то тут трохи гірша ситуація, бо їх поповнюють дуже погано, і відвідуваність у них надзвичайно низька.

В аплікації на «Місто літератури» має висвітлюватись, як весь міський простір пристосований до читання, до його популяризації і промоції книжок. Як буває в інших містах – лавочки з поличками для книжок та ще й з ліхтарем, щоб можна було ввечері читати. Словом, це все милі серцю дрібниці, які створюють добрий настрій для читання. Над цим Львову ще треба багато попрацювати.

Не надихає ситуація у львівських школах і, зрештою, по всій Україні. Це дуже консервативне середовище: вчителі й учні знають, що читати потрібно тільки шкільну програму, а інше їх наче й не цікавить. Те, що читання просто потрібне для розширення світогляду, для емоційного виховання, для того, щоб нормально функціонувати в інформаційному суспільстві, – у типовій українській, у тому числі львівській, школі – нікого не цікавить.

Німецькі школи набагато відкритіші. Наприклад, у Ляйпцігу, де відбувається другий за величиною книжковий ярмарок Німеччини, є 165 тисяч відвідувачів, хоча Ляйпціг – це місто менше за Львів. Тому що там усе місто, усі міські структури працюють над тим, щоб ярмарок відвідували. По-перше, усі відвідувачі ярмарку мають безкоштовний проїзд у міському транспорті, це покривається із міської казни. По-друге, усі діти шкільного віку і студенти отримують завдання відвідати ярмарок і написати про ці відвідини есе. Цього року дуже багато дітей прийшли із завданням написати про українську літературу.

Мої колеги, які повернулися з Ляйпцігу, були в шоці від того, що малі діти приходять і кажуть: «Розповідайте нам про українську літературу, покажіть українські книжки». Дітей віком 10-12 років, їхніх вчителів, бачите, цікавить українська література, а нас і наших вчителів – не цікавить, їх взагалі нічого не цікавить. Це б теж хотілося змінити – ставлення школи до літератури і до читання. Тоді б ми мали хороші шанси стати «Містом літератури».

Ми робимо ту частину роботи, яку можемо вносити в загальну справу – проводимо якісні заходи, ініціюємо програми, яких раніше не було, а саме – програму підтримки і розвитку дитячого читання у вигляді поки що конкурсу і Фестивалю дитячого читання у травні. На цей фестиваль, на промоцію дитячого читання з міського та обласного бюджету не виділяється жодної копійки.

Деякі видавці скаржаться, що з року в рік зростає вартість оренди виставкових площ на Форумі, і через це вони змушені відмовлятися від участі в ньому…

Ну так. І що? Нас не бентежить те, що видавці відмовляються від участі, тому що в нас повний зал. Цього року відмовилися 5 видавництв через те, що дорого: «Тесей», «Кредо», «Пульсари», «Колоквіум» і «Акта». Зате з’явилося кілька зовсім нових і дуже цікавих. Ми взагалі-то пропонуємо дуже лояльні умови. Кому дорого заплатити за стенд у «Палаці мистецтв», той може взяти собі торговельний намет на подвір’ї, який коштує вдвічі чи втричі дешевше. А кому й це дорого, той може взяти собі зовсім дешевий намет на проспекті Свободи за 300 грн. Але, звичайно ж, учасникам потрібно доїхати, а це коштує, їм потрібно десь жити. Тут вибачте, я не маю ніякого впливу на величезні ціни, встановлені у львівських готелях і квартирах, власники яких ще й підвищують тарифи на час Форуму, тому що знають, що люди не мають вибору і мусять платити. У Франкфурті чи Парижі так само – хто не може собі цього дозволити, той не їде, що ж тут можна зарадити?

Участь у Форумі можна по-різному трактувати. Хтось може казати, що це велетенські витрати, а хтось – що це інвестиція у розвиток. Гроші, зароблені на Форумі, ми не кладемо собі під подушку, а витрачаємо їх на те, щоб діти читали. Ми розуміємо це як інвестицію у своє майбутнє й у майбутнє наших колег-видавців. Чим більшу кількість дітей привчимо читати зараз, тим більші шанси, що вони купуватимуть книжки в дорослому віці. І, відповідно, якщо не привчати, не стимулювати інтересу до книжок, то ми їх втратимо. Шанси, що Форум і видавництва за таких умов існуватимуть через 5, 10, 20, 50 років – мінімальні.

Хочу ще додати, що кошти, які ми отримуємо з продажу квитків відвідувачам, також є дуже важливими. 10 грн за вхід – це, якщо львів’янам потрібен Форум, є внеском у те, щоби він відбувся й наступного року. Але ми розуміємо, що, можливо, не кожен львів’янин вважає, що він повинен інвестувати у свій розвиток чи у своїх дітей, відвідуючи Форум і купуючи книжки. Можливо, декому з них важливіше купити пива чи цукерок.

Для людей, які мають нижчі фінансові можливості, наприклад літні люди, – ми знайшли можливість і для всіх пенсіонерів встановлюємо безкоштовний вхід. Радісною новиною є те, що завдяки партнерській підтримці, ми знайшли можливість надати кожному пенсіонерові знижку 20 грн на куплені ними книжки українських видавництв. Безкоштовний вхід буде наданий вчителям середніх шкіл, бібліотекарям. Студенти, викладачі ВНЗ та всі працівники культури отримають 50% знижки. Хочеться, щоби львів’яни належно оцінили ці пільги і щоб їх прийшло більше ніж в попередні роки.

Безкоштовно зможуть потрапити на Форум і читачі львівських бібліотек, отримавши флаєр у своїй бібліотеці з 1 до 12 вересня. Мені цікаво, скільки людей зайдуть в ці дні до бібліотек і скористаються пропозицією. До речі, якщо бібліотеки виявлять активність і зуміють заохотити своїх читачів піти на Форум, то можуть виграти електронну книгу «PocketBook» від нашого партнера «Букленду». Ми розіграємо 6 таких рідерів з уже завантаженими великими бібліотеками.

Видавці справді чекають, що людей буде дуже багато. Я дуже хочу, щоб Львів підтвердив свій статус «столиці української книги» і потенційного «міста літератури ЮНЕСКО».

Чи буде платним вхід на якісь події в рамках Форуму? Яка найвища ціна?

30 грн коштуватиме вхід на «Ніч поезії» – це єдина платна акція, все інше безкоштовне.

Чи були такі письменники, яких Ви запросили до участі в Форумі, а вони відмовилися?

Наталка Білоцерківець відмовилася через особисті обставини. Іноземні письменники, зірки, відмовляються через те, що, по-перше, їхні агенти не бачать тут ринку. У той час, коли в Росії книга зіркового автора продається тиражем у 100 тис., то в Україні цей самий письменник продається тиражем 2-3 тисячі. Письменники просто не бачать сенсу витрачати свій час на приїзд в Україну за таких обставин. Ставлення до промоційних поїздок прагматичне: якщо виступи на літературних фестивалях чи книжкових ярмарках генерують збільшення продажів, – їдуть охоче, а якщо продаж зросте від 3 до 4 тисяч за 2 роки, то їм це «фіолетово», чесно кажучи, краще вдома з дітьми посидіти.

Питання друге – це гонорари. Гонорари зірок починаються від 10 тис. євро. Ми кілька разів зважували, що краще: запросити одного дуже відомого письменника за 10 тис. євро, чи за ті ж гроші 20 письменників. Щоразу обираємо менш відомих, але дуже хороших 20 письменників замість одного зіркового. І ще жодного разу не пошкодували за свій вибір. А щодо зірок, то був нас колись Коельйо, був Бруно Ферреро, Будуть й інші, головне, щоб люди більше читали і купували книжок.

А щодо українських письменників, то вони розуміють, що якщо на Форум не приїдуть, то їх забудуть, скажуть: «От, він вже виписався, вже немає з чим йому їхати». Тому, якщо й відмовляються, то переважно через якісь особисті обставини. Також причиною є те, що Форум по часу збігається з багатьма іншими літературними фестивалями. Наприклад, Оксана Стефанівна не їде до нас цього року, бо в Австрії дописуватиме нову книжку.

У нас 420 зареєстрованих авторів та інших учасників літературних подій. Це найбільший фестиваль Східної Європи, а може й узагалі всієї Європи, окрім Ляйпцігу, бо там набагато більше письменників.

Як ідуть справи з фестивалем «Молода республіка поетів»?

Є 99 учасників фестивалю, і список лауреатів оголосять 1 вересня. Серед них є ті, які вже вигравали інші конкурси, наприклад конкурс «Смолоскипу». Молоді поети подаються всюди, де можуть, і це якраз дуже добре, я думаю. Вірші на конкурс подаються анонімно, члени журі не знають, хто автори, вони мають тільки коди. Це гаранує об’єктивність і справедливість вибору. Торік перемогла Наталя Єрьомєнко з Чернівців, яка потім перемагала і в «Смолоскипі», і стала фіналісткою «Dictum».

Для Форуму видавців є якісь автори чи видавництва persona non grata?

Порадившись всім колективом, ми виявили, що це Олесь Бузина і це не обговорюється і не аргументується. А видавництвам усім раді, тому що на кожну книжку є свій покупець, і видавнича політика нас не цікавить. Найвища це полиця, тобто найбільш якісна література, чи це найгірший треш, – якщо в книжках немає закликів до насильства, порнографії і всього, що заборонене українським законодавством і загальноприйнятими морально-етичними нормами, то всіх їх ми – запрошуємо і вітаємо.

Наприкінці я хотіла б подякувати нашим співорганізаторам і партнерам, без яких Форум не зміг би відбутися. Це ЛМР, ЛОДА, НУ «Львівська Політехніка», Польський Інститу, Інститут Книжки, Політ.юей, Гете-Інститут, фонд Ріната Ахметова «Розвиток України», фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», Київстар, «Піца Челентано», «Фест», «Япона Хата», «Троттола», «Арктик Пейпер», «Компютерний всесвіт», і ще майже 40 партнерських організацій і 70 ЗМІ, які надають нам приміщення, їжу, житло, рекламу, інформаційну підтримку і все-все-все… «Форум видавців у Львові» тому й називається «форумом», що його робимо гуртом! Без них не було б Форуму, без них Львів не зможе стати містом літератури. Тримаймося всі разом!

Розмовляла Ірина Лаб’як

Джерело: http://galnet.org/interview/31439-oleksandra-koval-my-nikoly-ne-vtruchajemosya-u-vybir-najkraschoji-knyzhky-forumu-2

romaxa11 · 15 Вересня, 2013 в 08:15

Був на Форумі, народу купа. Бачив Леся Подрев'янсього, Братів Капранових (з їх історією України), багато ще меньш відомих письменників. Затарились десь до 20кг книжок для всієї родини. Центр Львова забитий поляками, німчурою, вірменами і москалями. Коли виходили з Криївки проходили повз групу москалів (чоловік з десять). Вожатий групи - молодий москаль з дуже серйозним виразом обличчя роз'яснував як потрібно себе поводити:

- Вас спрашівают пароль, ви гаварітє - Слава Украінє.

- Вас спрашівают: "Нет лі срєді вас маскалєй"? Ви гаварітє - нєт!

:_07:

Чуваки реально були на ізмєні, вони ще не знають, що в Криївці за "нєт" - стріляють, правда холостими.

Tolik_lt · 24 Вересня, 2013 в 10:47

Країна читачів у країні нечитання

Мар’яна Савка

Ніби все вже закінчилося. Львів'яни розійшлися. Гості напакували книжками валізи і роз'їхалися в різні кінці країни. Монтажники розібрали стенди. Прибиральники вимели сміття і шматки пакувального паперу зі спорожнілих коридорів Палацу Мистецтв. Він одразу стає таким порожнім і холодним після закінчення чергової виставки. Але велетенська дзиґа емоцій все ще крутиться, розкручується, шумить і розсипає довкола себе уривки фраз, вражень, слів.

Мар'яна Савка та її Видавництво Старого Лева отримало гран-прі цьогорічного Форуму видавців за книгу віршів Грицька Чубая "П'ятикнижжя"

І якщо на хвилину замислитися, скільки людей розібрали цей книжковий фестиваль на частинки власних здобутків і вражень, скільки разів переповіли про це знайомим, скільки різних контактів і зустрічей стали початком нової справи, проекту чи навіть змінили комусь кардинально життя, починаєш усвідомлювати, яка ж це гігантська комунікативна система, така собі держава у державі, досить амбітна, самостійна і впливова.

Львівський форум видавців триває майже стільки, скільки й українська державність. Симптоматично, що переживає дуже подібні фази та емоційні настрої. Територія форуму видавців є світом локальним, країна читачів у країні нечитання, цивілізована держава нашої мрії, де шанують мову титульної нації і водночас виявляють гостинність до інших мов і культур, – у державі реальній, яка цинічно закриває очі на щоденну практику знищення української книги, телебачення, радіоефіру.

Львівський форум видавців за якимись ознаками – це Україна початку незалежності в розквіті культури андеграунду, де все робиться на ейфорії, де всі іще світло вірять у героїв і перемогу духу над матерією. Хоча ні, скептиків не бракує. Багато таких, котрі бачать у великому книжковому святі звичайний базар і хаос. Але не скептики розкручують цю велетенську дзиґу, а молоді поети і їхні такі ж юні шанувальники, котрі готові сидіти на підлозі забитих глядачами залів на нічних читаннях чи гуляти до ранку вулицями Львова, цитуючи улюблені рядки і просто шаліючи від своєї молодої енергії.

Коли дивишся на сучасну молодь, яка збирається на велелюдні читання, раптом усвідомлюєш, що це ті діти, котрі за двадцять років форуму народилися і виросли, і саме їхні батьки у свої роки буремної молодості творили обличчя культури новонародженої країни. Ось ця сув’язь поколінь є найкращим здобутком форуму.

Як і більшість держав, форум має свого президента – з тією приємною різницею, що його не потрібно обирати, відтак канонізувати, щоб потім глибоко розчаруватися і зневажити. Як і в демократичній державі, права належать народу: і саме цей доволі чималий народ видавців, письменників, кураторів, перекладачів, художників та інших причетних до книги людей творить досить самостійну, багатовимірну систему самоврядування, організовує масштабні акції, програми, зустрічі, марафони, круглі столи, дискусії і масу іншого культурного життя, цілком добре даючи собі раду. На відміну від української, нема у цій книжкові державі олігархів на ролсройсах. Є хіба що брати Капранові на запорожці-кабріолеті. Немає дикої нерівності між людьми книги, є лише змагання за право бути кращим – письменником, видавцем, читачем. Чого лише б хотілося побажати – щоб ця маленька книжкова держава у великій державі Україна була не загубленим Макондо, а скажімо, таким собі Ватиканом – який впливає на долю цілої країни і має вплив у всьому світі.

24.09.13

http://zbruch.eu/node/13247