Перейти до змісту

Цой жив: в воскресенье исполняется 20 лет гибели лидера «Кино»


sashulya

Рекомендовані повідомлення

перечитал всю тему...ну ни хрена вы тут Цоя с Биланом сравниваете...я в жахе от вас.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 140
  • Створено
  • Остання відповідь

не знаю, я зараз слухаю Цоя і все одно отримую задоволення, і нічого не змінилося, як і в 16 років, так і зараз мені подобається

Цой був геніальним в своїй простоті, він був популярним задовго до Айзеншпіса, ще БГ, коли його вперше почув, був в захопленні, тому що це було дуже просто, але в ціль, щиро і відверто

ще коли Цой їздив поїздом на відпочинок, люди звідкісь дізнавалися про це і потрапляли в вагон, щоб його слухати, тут не було ще і мови про шоу-машину, записи розповсюджувалися на касетах і просто розліталися, і в його текстах щось знаходив для себе не тільки підліток, а й старші люди...

він що, казав, що буде грати шедеври? він грав те, що відчуває, наївно, примітивно, але щиро, і люди цю щирість відчували серцем 

а ті, хто не відчув - ну значить таке їхнє бачення, навіщо одразу обвинувачувати їх в тогодумії, слідуванні масам і т.д? усвідомлення своєї вищості? зверхність до інших - якраз ознака власної неповноцінності, значить ви хочете нав’язувати іншим свою точку зору

Цой - символ епохи, як символом був Висоцький, як Бітлз були символом і т.д.

але для деяких людей фраза "повага до думки і вибору іншого" - це набір букв, вони впевнені в своїй єдиноправильності і життєвій зрілості, і незважаючи на цю примарну зрілість вони хочуть часом повипендрюватися в т.ч. на форумах, щоб ще раз для себе підкреслити свою унікальність, а насправді лише провокують до руху обговорення в сторону флейму...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

До чого ви там доросли? До потапа і насті?

А чим цей Цой від них відрізняється? Якби вони б померли, то так само би "народними героями" стали б

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Чим відрізняються?) Ану-но процитуй мені щось хороше з їх творчості.

Позвони своей зае, балкони скучают?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

До чого ви там доросли? До потапа і насті?

А чим цей Цой від них відрізняється? Якби вони б померли, то так само би "народними героями" стали б

хоть бред нести ненадо

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Чим відрізняються?) Ану-но процитуй мені щось хороше з їх творчості.

Позвони своей зае, балкони скучают?

:g05:бу-га-га..

ех, юра..

не шариш ти в музиці.. ххх...

П.С. ..а ващє-то Майк кручє всіх..)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Якби вони б померли

Мік Джаггер

Оззі Озборн

Мадонна

Пол МакКартні

Юрій Шевчук

Борис Грєбєнщіков і т.д

Вони живі і вони легенди. Талант, як шило в мішку - не сховаєш, талант - це діамант, а рання смерть надає діаманту фатальну огранку. Не треба бути настільки цинічними, ранніх смертей серед музикантів і акторів купа, і лише одиниці з них залишили вагомий слід. Цой - це ціле покоління, покоління на зламі епох і змін світогляду, він унікальний, в своєму житті, творчості і в тому, як всі хочуть вірити, що "Цой жив!"...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

mix_forever, ти свою "компетентність" тут вже показав:

http://board.lutsk.ua/index.php/topic/62519

Як нема що написати - краще нічого вже не пиши.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Чим відрізняються?) Ану-но процитуй мені щось хороше з їх творчості.

Позвони своей зае, балкони скучают?

А що можна процитувати з Цоя: "група крови на рукаве". Дуже інтелектуальні тексти...

Ми тут музикантів, а не тільки поетів оцінюємо. Цей напрямок 3-акордового "совкового" поп-року, який розвивав Цоя, аж ніяк чимось цінним назвати не можна

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А що можна процитувати з Цоя

для тебе більше підходить: эй, прохожий, проходи, эй, пока не получил:D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Чим відрізняються?) Ану-но процитуй мені щось хороше з їх творчості.

Позвони своей зае, балкони скучают?

А що можна процитувати з Цоя: "група крови на рукаве". Дуже інтелектуальні тексти...

Ми тут музикантів, а не тільки поетів оцінюємо. Цей напрямок 3-акордового "совкового" поп-року, який розвивав Цоя, аж ніяк чимось цінним назвати не можна

Естественно можна процитировать и эту фразу..... А, кстати, Ты что слушаешь??????

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Чим відрізняються?) Ану-но процитуй мені щось хороше з їх творчості.

Позвони своей зае, балкони скучают?

А що можна процитувати з Цоя: "група крови на рукаве". Дуже інтелектуальні тексти...

Смішний ти, цим ти тільки показав обмеженість своєї думки

p.s. Порівняння з потапонастьою виглядає зовсім недоречно. Цой загинув не 2 і не 5 років тому. За 20 років багато чого змінилось: нова країна, нове життя, нова молодь, але популярність не згасла.

p.p.s. Я в цьому переконався в черговий раз, коли на Світязі випадково почув, як класно хлопець 15-16 років виконує на гітарі "Звезда по имени Солнце". Біля нього сиділи наврядчи знайомі між собою люди різного віку (один навіть десантник з Білорусі, якраз був день ВДВ). Так от, Цой вічно живий в наших серцях, а такі шавки появлятимуться і зникатимуть тоннами, так само, як і їх прихильники

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

case0lc, видихай.

Я тут фільм викладав. Стільки цікавого і нового (для себе) почув.

Цой був на піку популярності, на момент загибелі. Його пісні вже тоді грали на гітарах в усіх дворах.

Можливо, ти чув лише "Звесзду..." А як щодо "Песня без слов" чи цієї ??

вслухайся в слова!

Якщо ти нічого не зрозумів - тоді для тебе це:

і мова закінчена!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Цой вічно живий в наших серцях, а такі шавки появлятимуться і зникатимуть тоннами, так само, як і їх прихильники

Потапа і Настю, наприклад, знають далеко за межами України. Колись мене, навіть, хтось з Америки просив дати посилання на закачку їхніх треків. А кому за межами екс-СССР потрібен ваш Цой. Правильно, нікому

Цой був на піку популярності, на момент загибелі

Неправда, поки він не помер, ніхто про нього майже не знав. Популярність Цоя і "Кіно" прийшла вже після його смерті. В СССР було багато музикантів в 80-роках, але про більшість із них вже давно забули, крім, можливо, Пугачової. А Цой свою популярність тільки на смерті здобув

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Неправда, поки він не помер, ніхто про нього майже не знав.

тобі скільки років???

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

от кого нам тут не хватало, так це ерудованих музикознавців:) і тут появився ти. розкажи ще щось, ти такі цікаві і нікому крім тебе не відомі речі розповідаєш:)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

case0lc

И откуда такие познания???

Цоя при жизни знали и уважали... А популярность его даже не обсуждается. Он при жизни собирал столько народу на концертах, сколько Ваши поп....хи вжизни не насобирают.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Он при жизни собирал столько народу на концертах, сколько Ваши поп....хи вжизни не насобирают.

Жги ещё ;)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Здравствуйте!

Прекрасно помню, как и где меня настигло известие о гибели Цоя. Это случилось в Севастополе. Для меня то лето было очень сложным, я решал в очередной раз вопрос, как жить дальше. Буквально перед этим вернулся из Германии, куда попытался эмигрировать, но все иллюзии рухнули, и, весь истерзанный, я вернулся в весьма истерзанную страну. Я был так рад возвращению! И вопрос, что делать дальше, хоть и мучил меня, но отчего-то было ясно, что ответ какой-то найдётся непременно. И вдруг я узнал, что Цой погиб. И я растерялся. Этого настолько не должно было случиться!!! Но именно его гибель почему-то подтолкнула меня к совершенно бескомпромиссному решению даже не делать попыток заниматься чем либо другим, кроме искусства.

Хотя, сейчас я понимаю, что это странно. Странно по той причине, что Виктор Цой при жизни не был для меня очень важным или что-то существенно определяющим музыкантом и поэтом. Его ранний период, который я слышал на плохих записях, мне был симпатичен, но казался уж больно простым. К тому же, песни "Я бездельник", "Восьмиклассница", "Когда твоя девушка больна" и целый ряд других - моей жизни не касались. Я жил в промышленном городе в университетской семье, и весь этот питерский нежный нищий декаданс никак не совпадал с моим образом жизни и с тем, что меня окружало. Правда, мелодии нравились очень. Имени Виктор Цой я не знал, знал только группу "Кино". Поэтому когда в 88-м году я вернулся со службы и увидел в программе "Взгляд" Цоя, я ужасно удивился. Я привык к его голосу и к некому образу, мною нафантазированному. А тут вдруг такое монголоидное лицо! (улыбка).

Альбом, на котором была песня "Последний герой", кроме этой песни мне совершенно не понравился. Звучал он весьма невыразительно, да и был каким-то явно промежуточным. Для меня тогда гораздо более мощными явлениями были "Звуки Му" и "Центр". Да, к тому же, я мучительно избавлялся от тотальной любви к "Аквариуму", который за три года моего отсутствия успел записать довольно много слабых, фальшивых и необязательных произведений. В то время я старался слушать ту западную музыку, которая накопилась за годы моей службы в огромном количестве. Я открывал для себя новых романтиков, "U2" и весь огромный пласт новой волны, а вместе с ним - пост-панк и так далее и так далее.

И вдруг альбом Цоя "Группа крови". Я сопротивлялся этому альбому, потому что он, конечно, произвёл такое мощное движение в воздухе, что его ни с чем нельзя было сравнить. А я сопротивлялся. Я пытался доказать всем и каждому, что звучание, во многом образ и даже то, что группа "Кино" поставила барабанщика на ноги... но самое главное, конечно, звучание - всё, если не сказать содрано, то во многом взято у группы "The Cure". Да и вообще, своим звучанием группа "Кино" многое напоминала из европейских аналогов. Причём, семи-десятилетней давности.

Но я никогда не забуду, как песни этого альбома слышались отовсюду. Гаражи за городской окраиной, лето, пыль и зной, воскресенье, многие гаражи открыты, и мужики возятся в своих гаражах, ковыряются в машинах, пьют водку и из этих гаражей звучит Цой. А после Цоя - вполне блатняк или что-нибудь про Кандагар. Или - пляж на берегу Томи, стоит девятка с распахнутыми дверцами и оттуда звучит "Кино", хотя до этого звучал "Мираж" или "Ласковый май". Это было поразительно! Это не укладывалось в голове! И это во многом отталкивало приверженцев чистого рок-н-рола от Цоя. Хотя я уверен, что они все его слушали тайком.

Я был на двух концертах Виктора Цоя. Летом 89-го в Питере я видел "Кино" в сборном концерте. Звучали они плохо. Гораздо хуже, чем группа "Алиса" или "ДДТ". Звук и без того был не очень, но и звучали они не сыграно, как-то вяло. И если бы все собравшиеся не знали песен наизусть, то понять слов было бы невозможно. Второй концерт был в Кемерово в спорткомплексе "Октябрьский", зимой того же 89-го года. Или в самом начале 90-го, короче, зимой. Концерт был плохим. Во-первых, заявлен был концерт группы "Кино", а приехал один Виктор Цой. Народу было битком. Все ждали полноценного концерта и были возмущены очевидным обманом. Возможно, Цой и не знал о происках прокатчиков, но никаких объяснений давать не стал, и без оных начал петь. Он был явно не в духе, пел плохо. Звук был отвратительным. Да и, честно сказать, я не знаю концертных записей "Кино" и концертных исполнений Виктора Цоя, где бы он хорошо звучал. Он не справлялся на концертах с дыханием, голос звучал слабо, и его фирменные, любимые по студийным записям интонации ему не давались. Концерт в Кемерово проходил, на мой взгляд просто ужасно, Цою не удавалось удерживать внимание, люди отвлекались во время песен, несколько раз начиналось некое брожение в зале. Исполненные ближе к концу хиты, хоть как-то воодушевили и подняли зал. Помню, как на сцену к Виктору вышел кемеровский браток в спортивном костюме. В руках у него была пластинка "Кино". Он что-то говорил Цою, тот не реагировал. Охранников рядом не было, всё это пахло керосином, потому что браток был на взводе и что-то явно "предъявлял" Виктору. Но Цой даже бровью не повёл, он начал исполнять следующую песню, и тогда браток запустил пластинку в зал. Конверт полетел в одну сторону, пластинка в другую. При этом, браток кричал что-то, но этого было уже не слышно.

У меня осталось тяжелейшее впечатление от того концерта. Но, при этом, это был единственный концерт, на котором собрались те, кто слушал "Софт Машин" и "Кинг Кримсон", а также те, кто представления не имел о такой музыке, и у кого в машине кассеты с Цоем лежали вперемежку с кассетами Вилли Токарева. Меня сильно раздражали и продолжают раздражать (но уже не сильно) худосочные парни с гитарами, которые в разных городах страны на каких-нибудь пешеходных улицах или в парках исполняют песни Цоя, бледнолицые барышни с лицом Цоя на майках и рюкзаках, корявые надписи, собщающие о том, что Цой жив... Но самые трудные и решающие годы моей молодости прожиты с его музыкой.

Мне совершенно непонятно, как из того, вполне простого, юного, искреннего и почти незаметно-ироничного юноши, который пел про алюминиевые огурцы и дерево, которое он посадил, получился мощный и очень ясный романтик, настоящий поэт и удивительный мелодист, несмотря на вторичность звучания его группы. Мелодии, казалось, просто так и вылетали из него. Легко! Он мощно в своих текстах поднялся над всем многозначительным, ноющим и во многом бессмысленным и фальшивым контекстом той музыки, которая именовала себя русским роком. Он так и остался совершенно непостижимым, как непостижим любой настоящий художник, из биографии которого совершенно не следуют его деяния.

Очень много говорилось и до сих пор говорится о том, что он погиб вовремя, и, видимо, всё лучшее сделал. Убеждён, что это не так. Вдуматься - ему было двадцать восемь, а он успел так мощно поменяться несколько раз! Он непременно сделал бы что-то неведомое и сильное. Правда, также я совершенно убеждён, что проживи он ещё лет пять, те же самые люди, которые писали на всех заборах, что он жив, говорили бы, а то и орали, что он исписался, продался, ожирел или что-нибудь в том же духе... Хотя, сложно представить Виктора Цоя в сегодняшнем музыкальном контексте. Очень сложно!!! Когда даже Земфира выступает в Юрмале в одном концерте с Димой Биланом. Но отчего-то я опять же убеждён, что Цой смог бы продемонстрировать какой-то совсем другой, нужный и правильный способ существования в сегодняшнем столь разобщённом и во многом развращённом музыкальном контексте.

Не мог не написать это. Слишком много личного у меня связано с тем временем, которое во многом отражено и почти задокументировано Цоем. В этом смысле он, конечно, жив, пока мы живы (улыбка).

Ваш Гришковец.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Он при жизни собирал столько народу на концертах, сколько Ваши поп....хи вжизни не насобирают.

Жги ещё ;)

Можна я зажгу?

http://irc.lv/video?id=Kr9UiSBYue4a

http://www.youtube.com/watch?v=iNxl0Jwhu9k

на тому концерті він 2 струни на гітарі порвав. Можна заодно побачити який порожній стадіон.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...