Перейти до змісту

У пошуках народу


Tolik_lt

Рекомендовані повідомлення

f2c6506-cvet.jpg "Мы хотим такой режим, при котором едят!"- если верить полицейским донесениям, на десятом году французской революции этот лозунг пользовался наибольшей популярностью среди недовольных парижан. Доблестный народ, штурмовавший мрачную Бастилию, свергнувший короля и поклонявшийся Свободе - тот самый народ желал одного: un régime ou l'on mange.

Нехитрое желание удовлетворил генерал Бонапарт, задушивший революцию, но стабилизировавший экономику. Убежденные республиканцы тщетно призывали народ к восстанию против нового тирана: простых французов, уничтоживших Бастилию, вполне устраивал деспотический режим, при котором едят...

В посторанжевой Украине сложилась похожая ситуация. Засев у компьютерных мониторов, прогрессивная общественность клянет апатичную людскую массу, обитающую за пределами бурлящего виртуального мира. Почему народ пассивен, безучастен и терпит возмутительные выходки Януковича?!

Почему в своем большинстве население не выступает против свертывания демократических свобод и обмена национального суверенитета на российский газ? Почему люди не выходят на улицы?! Куда делся решительный и патриотичный народ, массово голосовавший за украинскую независимость? Где героический народ, поддержавший оранжевую революцию?

А между тем искомый народ никуда не исчезает и ничуть не меняется: его приоритеты остаются прежними.

1789 год. Перипетии французской революции невозможно рассматривать в отрыве от финансового и продовольственного кризиса. Простой люд охотно поддержал революционные лозунги, ибо верил, что свобода, равенство и братство подразумевают автоматическое избавление от голода и нищеты.

Сначала широкие массы надеялись, что хлеб появится, если взять Бастилию и перевезти короля из Версаля в Париж, затем ждали хлеба от республики и гильотины. Но судьбоносные свершения почему-то не спешили трансформироваться в материальный достаток.

Конституционалистов сменили жирондисты, жирондистов - якобинцы, якобинцев - Директория, а хлеба по-прежнему не было. И растущая нужда заставила народ сформулировать свои желания четче: уже не Liberté, Égalité, Fraternité, а просто режим, при котором едят.

1991 год. Отечественным национал-демократам нелегко признать очевидную истину: независимая Украина не возникла бы, если бы СССР мог накормить собственных граждан.

Пока советский режим худо-бедно обеспечивал людей продовольствием и ширпотребом, идейные борцы за независимость не имели никаких шансов достучаться до народа, и любое национальное диссидентство успешно подавлялось в зародыше. Но затем пришел коллапс советской экономики, и национал-демократическая интеллигенция моментально заручилась поддержкой народных масс. Обыватель поддержал отделение Украины не из-за желания самостоятельно распоряжаться своей судьбой, но потому, что наделся получить высокий уровень жизни, частицу легендарного гетманского золота и вдоволь мяса и сала, поедаемых Москвой.

Как ни прискорбно, однако без низменных "колбасных"лозунгов идея независимости не могла стать действительно всенародной и триумфально победить.

2004 год. Майдан. Безусловно, ядром и душой оранжевой революции стал вполне обеспеченный средний класс, жаждавший гражданских прав и свобод. Но этому ядру не удалось бы повести за собой миллионы простых украинцев, если бы обывателю не предлагался заманчивый материальный бонус: раскулачивание одиозных олигархов, дележ богатых с бедными и быстрое превращение Украины в зажиточную европейскую страну.

Массовая поддержка демократических лозунгов определялась завышенными социально-экономическими ожиданиями. В итоге правление оранжевых демократов превратилось в сплошной популистский аттракцион, очень некстати прерванный мировым финансовым кризисом.

Независимость и Демократия воспринимались как ордера на получение конкретных материальных благ и лишь поэтому завоевали широкую народную поддержку. А сегодня аналогичную роль играет пресловутая Стабильность, предложенная Виктором Януковичем и его соратниками. Экономическая конъюнктура как будто благоприятствует регионалам, и пока новая власть в состоянии кормить народ, Банковой ничто не грозит.

Конечно, уже завтра все может измениться. Если социально-экономическая обстановка в Украине резко ухудшится, оппозиционный фантом обретет плоть и кровь в виде разочарованных и разозленных обывателей. Тогда президенту Януковичу аукнется все: и пророссийская политика, и скандальные гуманитарные инициативы, и массовое трудоустройство уроженцев Донбасса, и наступление на демократические свободы.

В глубине души просвещенные ненавистники ВФЯ жаждут скорейшего и сильнейшего ухудшения экономической ситуации - дабы несознательный народ побыстрее прозрел и зашевелился. Налицо традиционный антагонизм между интеллигенцией и народом, чьи желания расходятся слишком часто и чересчур кардинально.

Продвинутые интеллигенты защищают либеральную демократию не потому, что она является универсальным ключом ко всеобщему благоденствию, но в первую очередь потому, что эта политическая модель импонирует лично им.

Читателям Павича и почитателям Андруховича действительно необходимы свобода мысли, свобода слова, свобода самовыражения, отсюда и любовь интеллигенции к демократическим ценностям. Ничего предосудительного в этом нет: у каждого свои приоритеты, и вполне естественно, что образованная часть общества выбирает наиболее комфортную для себя политическую систему.

Но собственные приоритеты имеются и у скромного обывателя, так что глупо обижаться на пролетариев и пенсионеров, готовых пожертвовать гражданскими свободами ради порядка и гарантированного куска хлеба. Подобный обмен принципиально возможен: доказано Муссолини, Пак Чон Хи, Путиным и другими авторитарными товарищами.

Однако идейному интеллектуалу трудно смириться с таким поведением широких народных масс. Когда в погоне за материальными благами народ поддерживает наши собственные лозунги, его объявляют носителем высшей мудрости, и полуграмотная бабуля воспринимается как священный оракул. Но когда в погоне за теми же благами тот же самый народ переходит под вражеские знамена, он моментально превращается в презренную, тупую и нещадно ругаемую быдломассу...

Не следует делать из народа сакрального идола или предавать его анафеме. Народ - не Бог и не Дьявол, не благо и не зло, а просто объективная реальность. Это неоднородная и многомерная действительность со своими особенностями, достоинствами и недостатками. Ее можно любить, а можно критиковать и высмеивать. Единственное, чего делать не рекомендуется - это игнорировать реальность, именуемую "народом".

Увы, неисправимые интеллигенты предпочитают поступать именно так. Они увлекаются стройными идеологическими схемами - либеральными, националистическими, левыми et cetera - в которых абстрактному народу отведена роль главной движущей силы. Но вскоре выясняется, что народ попался какой-то неправильный: вопреки всем теоретическим построениям, он не спешит оборонять национальные ценности, защищать демократию или бороться с проклятыми буржуями. И прекраснодушные мечты рушатся, словно карточные домики.

Предлагать умозрительные идеи обустройства Украины и затем тщетно искать народ, который нужно втиснуть в эти планы - занятие увлекательное, но, к сожалению, бесперспективное. Возможно, стоит поменять тактику и вырабатывать спасительные рецепты, отталкиваясь от существующих реалий?

http://www.pravda.com.ua/articles/2010/07/23/5233397/

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Справді все цікаво і правильно, але щодо революцій - то вона справді можлива лише коли буде голод - а поки Янукович народ кормить - ніяких революцій точно не буде! Та й взагалі щодо цього хотілось сказати, наприклад при Яноковичі, як за минулих його років як премєрства, так і за призиденства багато уваги приділяється дорогам! І мої друзі які працюють в дорожному управлінні цілком ним задоволені!

А для революційних ідей і обєднання потрібен не просто народ, а в першу чергу лідер - не простий жебрак, а багатенький інтеліігент! В нас ж такої людини, я поки не бачу! Після майдану люди розчаровані і зневірені і знову обєднати їх проти влади буде не просто важко - важко було тоді - зараз ці сулилля і старання повинно бути на порядок вищі!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

' date='27 июля 2010 - 11:12' timestamp='1280218373' post='537383']

 та в яблучко, толік, просто 100%, і нефіг тут базікати про абстракції :)

Ага. В яблучко. Тіко декілька питань можна? Дякую.

Інтелігенція - це не народ? Інтелігенція, котра голосувала за Януковича, вже не вважається за інтелігенцію? Народ, який голосував не за Януковича, вже не є "бидломасою", чи як їх ще називають?

Ну і далі по темі - якби не було Наполеона, Франція не стала би в ряд великих європейських країн початку 19 ст? Якби не наполеонівські експансії, то не була б можлива роялістська реконструкція? Якби не відновлення монархії, то не було б революції у Франції (та й у інших країнах Європи) у 1848 р. і Парижзької комуни у 1871? І т.д і т.л.

Може я і умнічаю, але не люблю таких от чітких схем які претендують на аналіз. Ніщо не звідки не береться. Для всього є свої причини. І прихід Януковича до влади - це не просто "заблуждєннія"с і тупость людей які його вибрали.

Усьо.

Можете закидати камінням.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Можете закидати камінням.

ах, скільки жертовності і пафосу:)Люд, чуть не про то стаття.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Толік - мене штампи замучили. Нащо поняттями маніпулювати? "Інтелігенція", "народ" - що розділяємо?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Люд, якщо ти уважно почитаєш, то там немає розділення шо хтось народ, а хтось не народ- інтелігенція теж народ. І там якби наголошується, що народ не монолітний, а "неоднородная и многомерная действительность со своими особенностями, достоинствами и недостатками". і у різних людей різні інтереси. чи головне поборотись? твої героїчні пози часом не надто доречні

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

если бы обывателю не предлагался заманчивый материальный бонус

а "нєобіватєли" (читай "нєбожитєлі") у нас альтруісти? тіпа задаром і по "любві"??

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

читай "нєбожитєлі"

там нема протиставлення обиватєлі-нєбожитєлі. там "ядро", себто "активісти", при чому не нєбожитєлі(перечитуєм) і обиватєлі як широкі маси громадян. як і немає твердження, що активна частина діяла на суто альтруїстичних засадах.

карочь, нах придумувати те, чого там немає, дєвучькі?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Нє, а шо таке - тему створив - получай коменти. Стаття неоднозначна.

Продвинутые интеллигенты защищают либеральную демократию не потому, что она является универсальным ключом ко всеобщему благоденствию, но в первую очередь потому, что эта политическая модель импонирует лично им.

Читателям Павича и почитателям Андруховича действительно необходимы свобода мысли, свобода слова, свобода самовыражения, отсюда и любовь интеллигенции к демократическим ценностям. Ничего предосудительного в этом нет: у каждого свои приоритеты, и вполне естественно, что образованная часть общества выбирает наиболее комфортную для себя политическую систему.

Но собственные приоритеты имеются и у скромного обывателя, так что глупо обижаться на пролетариев и пенсионеров, готовых пожертвовать гражданскими свободами ради порядка и гарантированного куска хлеба. Подобный обмен принципиально возможен: доказано Муссолини, Пак Чон Хи, Путиным и другими авторитарными товарищами.

"Скромний обыватель" тут звучить трохи принизливо. Ну це, звісно, з моєї точки зору. Пафосної. :)

А тут яка позиція:" Не следует делать из народа сакрального идола или предавать его анафеме. Народ - не Бог и не Дьявол, не благо и не зло, а просто объективная реальность."? Я ще раз питаю - автор під словом "народ" кого має на увазі? Оп'ять сарказм? Да?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

а чим образливе "скромний обиватєль?"

Автор під словом "народ" має на увазі всіх. і тебе у тому ж числі. при чому тут сарказм?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

а чим образливе "скромний обиватєль?"

Автор під словом "народ" має на увазі всіх. і тебе у тому ж числі. при чому тут сарказм?

А "продвинуті інтелігенти" це використано як епітет? Кого автор має на увазі? Явно не мене.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Та фігня це все. Чергове безглузде переливання водички з тазіка в тазік. Я б рекомендував автору і присутнім тут "восторженным" прихильникам мастєра слова почитати Ортегу-і-Гассета ("Бунт мас"), який ще в 20-х роках минулого століття розказав шо па чьом, хто такі інтелігенти і що таке маса. Але ми, схоже, відстаємо в своєму розвитку від Європи більше ніж на пів століття.

Тим не менше, моя думка полягає в тому, що тверезо мисляча людина (пофіг інтелігент чи не інтелігент) має думати про те, як забезпечити собі можливість самому себе наркомити (демократія), а чекають поки їх накормить хтось - (пробачте) звірюшкі в зоопарку (диктатура).

А взагалі фішка витягувати окрему історичну подію у Франції і робити на ній геніальний глобальний аналіз шляхом проведення паралелей в Україні - повна фігня. Хоча б тому, що ми - не французи, і зараз не 18 століття.

Моя черга ловити щібьонку...?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ой, тебе не записали в продвинуті інтелігенти, какая жалость:) я теж себе до них не відношу, але не почуваю з цього приводу жодних емоцій:)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

карочь, нах придумувати те, чого там немає, дєвучькі

придумують фантасти, а ми "аналізіруєм" на рівні скромного абиватєля)))

а без куска хліба про демократичні цінністі багато не поговориш, не думається воно якось на голодний шлунок.. :P

а якщо серйозно, то я виділила для себе із статті саме цю думку, бо трохи суперечить вона структурі піраміди потреб людини, де потреба самореалізації та інші "моральності" являють собою надбудову, а не базис.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ой, тебе не записали в продвинуті інтелігенти, какая жалость:) я теж себе до них не відношу, але не почуваю з цього приводу жодних емоцій:)

ой, добре, що хоч в народ записали :) .

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Інтелігенція, котра голосувала за Януковича, вже не вважається за інтелігенцію?

Я думаю, что люди голосовали не за Януковича, а против "Эпохи Ющенка".

Я при другом раскладе, тоже ни за что бы не проголосовал за Януковича, а вот пришлось: что сделаешь, если среди 50-ти (или сколько там сейчас осталось :rolleyes: ) миллионов и проголосовать не за кого... :rolleyes:

В 2005- голосовал за Ющенко (как ни стыдно теперь вспоминать... :rolleyes: )

Имхо: пора посылать за варягами...История повторяется.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Та фігня це все. Чергове безглузде переливання водички з тазіка в тазік. Я б рекомендував автору і присутнім тут "восторженным" прихильникам мастєра слова почитати Ортегу-і-Гассета ("Бунт мас"), який ще в 20-х роках минулого століття розказав шо па чьом, хто такі інтелігенти і що таке маса. Але ми, схоже, відстаємо в своєму розвитку від Європи більше ніж на пів століття.

Тим не менше, моя думка полягає в тому, що тверезо мисляча людина (пофіг інтелігент чи не інтелігент) має думати про те, як забезпечити собі можливість самому себе наркомити (демократія), а чекають поки їх накормить хтось - (пробачте) звірюшкі в зоопарку (диктатура).

А взагалі фішка витягувати окрему історичну подію у Франції і робити на ній геніальний глобальний аналіз шляхом проведення паралелей в Україні - повна фігня. Хоча б тому, що ми - не французи, і зараз не 18 століття.

Моя черга ловити щібьонку...?

угу. я так поняв, ти хотів похвалитись , що читав Ортегу-і-Гассета, і тому все інше для тебе виглядає дрібним та недолугим:)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

карочь, нах придумувати те, чого там немає, дєвучькі

придумують фантасти, а ми "аналізіруєм" на рівні скромного абиватєля)))

а без куска хліба про демократичні цінністі багато не поговориш, не думається воно якось на голодний шлунок.. :P

а якщо серйозно, то я виділила для себе із статті саме цю думку, бо трохи суперечить вона структурі піраміди потреб людини, де потреба самореалізації та інші "моральності" являють собою надбудову, а не базис.

відома піраміда- схема, але не саме життя. ми ж не маємо зараз масового голоду чи недоїдання, щоб чітко спрацьовували базові рівні потреб.

завжди є люди, що обирають більше їжі, чи інших матеріальних благ, і ті, хто обійдеться скромнішим обідом(і неодноразово), але купить книгу чи квиток на культурний захід.

автор і не суперечить тобі: якщо якісь люди не відчувають задоволення своїх базових потреб, то ми не можемо засуджувати їх за це : глупо обижаться на пролетариев и пенсионеров, готовых пожертвовать гражданскими свободами ради порядка и гарантированного куска хлеба.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1991 год. Отечественным национал-демократам нелегко признать очевидную истину: независимая Украина не возникла бы, если бы СССР мог накормить собственных граждан.

Пока советский режим худо-бедно обеспечивал людей продовольствием и ширпотребом, идейные борцы за независимость не имели никаких шансов достучаться до народа, и любое национальное диссидентство успешно подавлялось в зародыше. Но затем пришел коллапс советской экономики, и национал-демократическая интеллигенция моментально заручилась поддержкой народных масс. Обыватель поддержал отделение Украины не из-за желания самостоятельно распоряжаться своей судьбой, но потому, что наделся получить высокий уровень жизни, частицу легендарного гетманского золота и вдоволь мяса и сала, поедаемых Москвой.

Цікаво, а ті, що сиділи-гнили в тюрмах за "антисоветскаю деятельность", і ті чиїх батьків як куркулів "оформили" по повнії програмі, теж за кусок хліба пішли? :blink:

Однако идейному интеллектуалу трудно смириться с таким поведением широких народных масс. Когда в погоне за материальными благами народ поддерживает наши собственные лозунги, его объявляют носителем высшей мудрости, и полуграмотная бабуля воспринимается как священный оракул. Но когда в погоне за теми же благами тот же самый народ переходит под вражеские знамена, он моментально превращается в презренную, тупую и нещадно ругаемую быдломассу...
,

Толік, тобі вже пора в мери, твоя, як ти виразився "быдломасса" в тебе вже є підрукою, трішки підмажеш де треба і вже к ріслі м. г. Що ти в тому банку забув, а так - міський голова, ти знаєш скільки ти добра людям ой бидломассі зробиш, а вони тебе віддячать, навть відкриєш свою газету - "Перший Інтелігент Луцька" і знею підеш в село, вже в Губернатори.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Інтелігенція, котра голосувала за Януковича, вже не вважається за інтелігенцію?

Я думаю, что люди голосовали не за Януковича, а против "Эпохи Ющенка".

Я при другом раскладе, тоже ни за что бы не проголосовал за Януковича, а вот пришлось: что сделаешь, если среди 50-ти (или сколько там сейчас осталось :rolleyes: ) миллионов и проголосовать не за кого... :rolleyes:

В 2005- голосовал за Ющенко (как ни стыдно теперь вспоминать... :rolleyes: )

Имхо: пора посылать за варягами...История повторяется.

Я не знаю як в тебе, а в мене в бюлетні був варіант ні за кого, це - по-переше!

А по друге, Янукович вже всі великі заводи продав, ціни на газ з вересня в два рази піднімуть (думаю і за світлом діло не стане) та й замість обіцяних канукул підприємцям, наскільки я зрозумів, ще накинув вдвічі більші податки - це по-друге!

Так що скоро і за цей вибір (чи президента) тобі соромно буде! :rolleyes:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А по друге, Янукович вже всі великі заводи продав, ціни на газ з вересня в два рази піднімуть (думаю і за світлом діло не стане) та й замість обіцяних канукул підприємцям, наскільки я зрозумів, ще накинув вдвічі більші податки - це по-друге!

Так що скоро і за цей вибір (чи президента) тобі соромно буде! :rolleyes:

Та Ви шо! Янукович ВСІ великі заводи продав вже! А маленькі? А фабрики? А податки точно накинув? Аяяй!

А то шо ВВП зросло - то мабуть тільки з категорії "гарантированого куска хлєба".

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

угу. я так поняв, ти хотів похвалитись , що читав Ортегу-і-Гассета, і тому все інше для тебе виглядає дрібним та недолугим:)

Нє, я хотів плюнути в харю тим, хто його не читав.

От мля. Я вже налаштовувався на цікаву дискусію, а ти одною дибільною фразою вбив в мені весь ентузіазм.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

угу. я так поняв, ти хотів похвалитись , що читав Ортегу-і-Гассета, і тому все інше для тебе виглядає дрібним та недолугим:)

Нє, я хотів плюнути в харю тим, хто його не читав.

От мля. Я вже налаштовувався на цікаву дискусію, а ти одною дибільною фразою вбив в мені весь ентузіазм.

найкращий спосіб почати цікаву дискусію і викликати ентузіазм у опонента - почати з фрази "та фігня це все":)

ну, і як бачимо з цього твого поста, читання Ортега-і-Гассета не додає ні просвітленості, ні стриманості чи вихованості- ти хотів плюнути в харю тим, хто не настільки просвітлений:) чи тебе цікавить дискусія на рівні "плюнув в харю- получи в є*ло"?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Для когось стало новиною те, що будь-яка форма правління стане "у руля", якщо підніме матеріальний статус?

Грубо кажучи - якби в фашистів були важілі впливу на економіку і вони б трохи зробили для покращення матеріального статусу (та хочаб дороги зробили хороші за ті гроші що зараз тратяться), то вже через пару років народ би їх обрав з гаслами типу "бий жидів/москалів/чорних/ітд, бо вони нам заважають".

На хвилі економічного підняття будь-яка форма правління прийде до влади, або закріпиться там надовго. А незадоволених завжди вистачає і до кого вони себе зачисляють то вже діло десяте. Просто частина людей не вміє робити нічого, крім того, що штовхають ідеї, при цьому ідеї то народ не підходить, то економіка, то ще щось. Я, наприклад, більше буду довіряти пропозиціям успішної в бізнесі/житті людини, ніж напівголодного "інтелектуала", а ви?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...