Кохаю до шлюбу і після шлюбу

[Stealth]

якби вона "ставляла" - вбив би

инсталировала?

[P0HIH]

якби вона "ставляла" - вбив би

инсталировала?

і це теж потрібно в шлюбі

[D@ve]

Більше подобається підхід зі сторони простої біології. Чоловік по природі своїй готовий спарюватись 365 днів у році, проте робить це з тим, хто здатний викликати у ньому пристрасть, амфетамінову бурю. Коли ж пара довгий час живе разом, в роботу вступають інші речовини - ендорфіни, котрі мають певний знеболювальний, заспокоючий ефект. Саме тому коли чоловік приходить додому з роботи, і бачить дружину, дитину - відчувається певний спокій, затишок.

Детальніше тут.

[Gal4on0k]

Natasha, згідна з тобою що проблема з булкою і не тільки ця, відбулася тому, що подружжя не мало діалога .

Адже простіше ж сказати "думай сама в чому проблема і як її вирішити" а самому піти хлопнувши дверима, а потім жалітись що все так погано і його ніхто не розуміє.

Згідна також, що до шлюбу необхідно по мірі можливості придивитись одне до одного, як то кажуть "напоїти чоловіка і подивитись як він буде поводитись" але думаю неварто штучно створювати "методи туртур", випробовувати кахання на міцність і спостерігати, а як вона буде поводитись якщо я зроблю так, а коли - інакше.

Повторюсь

щоб не було варіанту 2 необхідно розвивати і підтримувати своє кохання, і тоді воно буде і до шлюбу і після нього.

Нічого просто так в нашому житті нема, а якщо не старатись то мона втратити ВСЕ, навіть богом дане тобі кохання.

[laska]

Погоджусь з чоловіками, у нас теж після шлюбу стосунки зміцнилися (8 років зустрічей+ 13 років шлюбу). Хоча навколо спостерігала чимало розлучень. І зовні ті пари показували таку пристрасть, що потім дивувалась де воно поділось.

А буває й навпаки, що пристрасть приходить саме в шлюбі і усвідомлення того, що це справжнє кохання. Тоді дякуєш долі, що не помилилась у виборі.

[Zheny@]

гм..

"кохання" до і після шлюбу - різне.

До - це: романтика, Образи, бажання, і т.д.

Після - це: обов'язки, обрАзи, претензії... і т.д.

Єдине, що ще стримує сім'ї (більшість) - діти. За їх відсутності - сім'ї розпадаються.. і де ваше "кохання"??

Після шлюбу - то битовуха. Як її не розбавляй - так воно і буде.

Я в свій час мало не розлучився.

Дитина стримала. Хоча і зараз все частіше і частіше виникає таке бажання. (Це зумовлено складним фінансово-моральним станом).. але це думки і від них не дінешся..

[Kleo]

гм..

"кохання" до і після шлюбу - різне.

До - це: романтика, Образи, бажання, і т.д.

Після - це: обов'язки, обрАзи, претензії... і т.д.

Це все залежить від самих людей, ми самі собі робимо свято і романтику вдома. А образи та претензії це зайве, потрібно підтримувати один одного, а не довбати. Всяко звичайно буває, але краще лишній раз змовчати і поставити себе на місце своєї половинки.

Єдине, що ще стримує сім'ї (більшість) - діти. За їх відсутності - сім'ї розпадаються.. і де ваше "кохання"??

Після шлюбу - то битовуха. Як її не розбавляй - так воно і буде.

Ще жодна дитина не втримала сім"ю, знаю випадки, коли чоловіки кидали жінок з дітьми і ще й відмову від дітей добровільно писали. Якщо у людей незалишилося нічого спільного і життя разом приносить лише сльози та розчарування, то в більшості випадків жінка ще потерпить, а от чоловік навряд чи, всеодно скоро чи пізно зірветься.

З.І. Дітей не маю, але у шлюбі вже 6-й рік живу щасливо.

[zaHARE]

Кохання існує на різних рівнях.Наприклад кохання на рівні тіла буде тривати рівно стільки,скільки будуть подобатись зовні і задовільняти один одного(сексуально) "закохані".Дуже розповсюджений рівень кохання в наш час.Зустрілись-переспали-сподобалось-одружились-поспілкувались-несподобалось-розійшлись(грубий і приблизний приклад,але думаю суть зрозуміла).

Цей рівень найнижчий,так і називається- кохання на рівні геніталій.

Якщо цікаво,думку продовжу далі.

[laska]

 

 

Якщо цікаво,думку продовжу далі.

Цікаво, продовжуй 

[Kleo]

 

 

Якщо цікаво,думку продовжу далі.

Цікаво, продовжуй 

+1

[Luychi]

2 Luychi: Все ж на скільки я пам’ятаю, це все відбулося тому, що подружжя не мало діалога і віддавало цінніше для себе ))).

А з другого боку навіщо ці "жертви", якщо кожен міг їсти те що хоче і радіти з цього?

Не потрібно пересилювати себе, якщо дійсно чогось не хочеш)))). Ніхто від цього не виграє...

Один вважатиме себе неоціненим, а другий не розумітиме пригніченість настрою іншого.

Справжня любов не просить. Вона дає. Дає найкраще.

Всі ситуації не предбачиш. І не в діалозі справа, а в готовності віддати. Чим більше віддаєш - тим більше отримуєш. В цьому радість.

[MrVes]

Справжня любов не просить. Вона дає. Дає найкраще.

Всі ситуації не предбачиш. І не в діалозі справа, а в готовності віддати. Чим більше віддаєш - тим більше отримуєш. В цьому радість.

Чудова трактовка

[Natasha]

2 Luychi: не можу наполягати на правильності своїх висловів, так як вони підходять мені, але це звісно не панацея всім)))).

Готовність жертвувати це добре, але на скільки я помічаю це стає ВЕЛИЧЕЗНОЮ ПРОБЛЕМОЮ.

Починаються фрази типу: ніхто мене не цінить, нікому я не треба і т.д.

Дійсно жертвувати можна для дітей, але потім не нагадувати їм словами: "Я для вас все, а ви мені?... Невдячні..."

Таки випадки досить часто можна побачити.

А чоловік з жінкою рівноцінні партнери))))), тому навіщо жертви?

Потрібно цінувати кожен момент свого життя, а не гнатися за примарним .

Життя не таке довге, щоб паритися і створювати лишні проблеми ))))).

А віддавати і жертвувати це трохи різні поняття))))).

Не спорю жити в сім’ї і тільки брати - неможливо , це буде занадто егоїстично до другої половинки.

Але жертвувати це переступати через себе, робити щось дуже небажене... Який зміст вкладається в слово "жертва"?

[Luychi]

Не спорю жити в сім’ї і тільки брати - неможливо , це буде занадто егоїстично до другої половинки.

Але жертвувати це переступати через себе, робити щось дуже небажене... Який зміст вкладається в слово "жертва"?

Хто писав про жертву? Я про віддачу.

Дарувати подарунки, вгадувати бажання людини і бачити її радість - це теж радість.

Головне не вважати себе жертводавцем і давати від щирого серця. Тоді все буде добре.

Я так думаю.

[Romich]

Коли партнер аналогічно віддає - це дійсно величезна радість.

А якщо тільки споживає - тоді потроху починаєш відчувати себе жертводавцем.

[Luychi]

Коли партнер аналогічно віддає - це дійсно величезна радість.

А якщо тільки споживає - тоді потроху починаєш відчувати себе жертводавцем.

Тоді партнер може Вас не любить. По-справжньому.

[MrVes]

Тоді партнер може Вас не любить. По-справжньому.

Пардон за дурне запитання: що таке справжня любов?

[Thorgalll]

Вот нашел в сети такую штуку, может в тему, а может и нет.

Тоді партнер може Вас не любить. По-справжньому.

Пардон за дурне запитання: що таке справжня любов?

А что такое любовь вообще?

[MrVes]

Вот нашел в сети такую штуку, может в тему, а может и нет.

А что такое любовь вообще?

1. "Шутка" твоя боян

2. Якщо ти був би з Одеси, то це можливо б і давало тобі право перекласти моє питання на іншу мову і задати його мені, але де ж здоровий глузд?

З.І. Питання риторичне.

[Thorgalll]

Вот нашел в сети такую штуку, может в тему, а может и нет.

А что такое любовь вообще?

1. "Шутка" твоя боян

2. Якщо ти був би з Одеси, то це можливо б і давало тобі право перекласти моє питання на іншу мову і задати його мені, але де ж здоровий глузд?

З.І. Питання риторичне.

[Romich]

А что такое любовь вообще?

Прилив серотоніну (N2OC10H12) і допаміну (C8H11NO2) в мозок, як реакція на окрему людину

[MrVes]

Тю … темка вмерла, хоча обіцяла бути цікавою в плані «поржать».

kykysya5, всі ці соц. опитування не будуть об’єктивними і в 95% не дадуть відповіді на питання, що поставить перед тобою життя, хоча б тому, що відписуватися буде не та цільова категорія. Сімейні проблеми озвучувати нікому не хочеться, а тому тут будуть тільки щасливі пости типу «от який я кльовий (ва)». Який сенс описувати неописуєме? Статистика google значно більш цікава і насичена ніж статистика board-и. Думаю звичайні запити типу такого будуть інформативними. На board-і ж прийнято бути успішним, люблячим і роздавати усім моральних щолбанів, бо «мене тут знають» і прийнято вдягати маски.

Повертаючись до теми зауважу, що років 10 тому брав участь в одному західно-забугорному проекті по збору стат. даних. Збиралась інфа про молоді сім’ї, в яких з’являлися діти. В 80-95% вік молодих батьків коливався від 17 до 21 року (в кого є новіші данні – в студію плз). Тепер уяви собі цю майже не дитину яка стала батьком (матір’ю), яка щойно пристосувалася (добре якщо пристосувалася) до життя з своєю другою половинкою. Чи зміниться людина в наслідок цих житейських факторів? З іншого боку не зважаючи на вік в якому людина «стає особистістю» і формуються її цінності, то на протязі життя всеодно змінюються (можливо не кардинально) смаки, звички, коло спілкування, зовнішні фактори і багато іншого, що в свою чергу впливає на людину. Я веду до того, що змінюються ВСІ, а відповідно і змінюються відношення і в сім’ї.

Спрогнозувати чим закінчаться відносини з другою половинкою прозаїчно не можливо. Як варіант можна подивитися на батьків другої половинки (один з найбільш точних «пальцем в небо») і дещо покумекати… 100% гарантію достовірності може дати тільки одна метода – взяти і попробувати, а от скільки зусиль ви докладете для того аби залишитися разом і який буде результат покаже тільки час. У цієї методи є тільки один мінус – розробники не передбачили функціоналу «save» і «load last save».

Всі хто стверджує, що він (вона) змінюються і не змінюються їхні почуття (не обов’язково глобально) – підлі пі$@&ни.

З.І. Моя дружина читає цей форум і все написане мною вище писалося не для неї, а як особисте бачення ситуації, озвученої автором теми.

[Natasha]

Думаю, що більшість форумчан достатньо морально зрілими вступили в шлюб, ІМХО, тобто знали чого чекати, а ранні шлюби це з одного боку важче, з іншого навпаки. Молодшим легше пристосуватися до звичок іншого, легше зрозуміти, коли ще не повністю сформований світогляд, звички і вподобання, але їм же важче боротися з буденністю.

Проблеми бувають у всіх, але ж можна спробувати домовитися.

[mix_forever]

Молодшим легше пристосуватися до звичок іншого, легше зрозуміти, коли ще не повністю сформований світогляд, звички і вподобання, але їм же важче боротися з буденністю.

Є така штука "юношеский максимализм", тобто в молодому віці або всьо, або ніц. і як ан мене то молодим значно важче пристосуватись, бо здається шо притискують твої свободи і т.п. У людей старших то проходить і вони можуть більш стримано реагувати на конфліктні ситуації. як наслідок - шлюби стабільніші

[zaHARE]

продовжу свою думку далі(див.початок тут).

отже я говорив про перший(примітивний) рівень кохання,таке кохання існує по принципу циклічності: голод-насичення-пересичення-відраза.Шлюби побудовані на таких відносинах нетривалі.Як тільки один не задовольняє іншого(матеріально,сексуально)-скандали і розлучення.

Другий рівень трохи вищий.Тут вже люди мають спільні захоплення,інтереси і т.ін.Туристи,спортсмени,вчені,артисти і т.п.

Це люди для яких ,матеріальні цінності,секс-це засіб,а не ціль.Вони рухають прогрес.Ці люди готові віддавати,але іноді звісно хочуть і того ж від партнера.Навіть іноді один жертвує своїми успіхами,карьєрою заради іншого.І поки вони рухаються в одному напрямку,їх шлюб і кохання будуть тривати.Тобто кохання і на такому рівні має обмеження.Навіть розлучення на такому рівні проходять спокійно і люди залишаються друзями.

Третій рівень найвищий.Це рівень духовний.Це найвища чистота відносин.Віддавати і не бажати нічого взамін.Не бачити недоліків.Коли подружжя йде шляхом духовного розвитку і підтримує на цьому шляху один одного.І в центрі відносин стоять не матеріальні блага,а духовні цінності.Кохання в такому шлюбі тільки збільшується,воно росте і росте безкінечно.Немає причин сварок,непорозумінь,образ і т.п.

ЗІ.Насправді існує 7 рівнів кохання,але я приблизно їх скоротив до 3-х,щоб не втомлювати.