Перейти до змісту

Кохаю до шлюбу і після шлюбу


Kusya

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Останім часом багато думаю про те що міняється у відносинах які лише зародились, де бушує пристрасть і тяга один до одного і відносинами сім"ї, де вже стабільність. Все ж таки, що міняється. Люди знайомляться, закохуються і розуміють, що це саме та людина, а потім все десь зникає, ті два голубки на яких раніше дивились і казали "як ж вони один одному пасують", через деякий проміжок спільного життя терпіть не можуть один одного і тому дуже велика кількість розлучень.

Так все ж таки, що міняється, чи то самі люди міняються? Ваша думка. Особливо цікаво думки одружених людей: ваші відносини сильно змінились з момениту першого поцілінку і якшо так, то в яку сторону і в чому причина?

  • Відповідей 80
  • Створено
  • Остання відповідь
Опубліковано

психологи виділяють кілька стадій почуттів/стосунків. (ті ж пристрасть, стабільність...). крім того є сумістність несумісність характерів. коли якісь трабли в сточунках це грає роль.

для стабільного шлюбу варто пройти всі, а потім топати в загС. звідси розлучення...

Опубліковано

Діло не в сумісності, а в помилковому ставленні до шлюбу як такого.

Я думаю,що головна причина розлучень - обмануті сподівання. Адже відомо, що частіше всього ми кохаємо не стільки людину а побудований нами у смвоїй свідомості образ.

Слід усвідомлювати і бути налаштованим що одруження це остаточна і безповоротна зміна стосункув на гірше. І, виходячи з цього, оцінювати, чи переживуть стосунки таку зміну.

Чомусь часто люди (особливо жінки) сподіваються, що "нічого страшного, от коли він на мені жениться - все буде краще, я його виправлю". - НЕ БУДЕ!

Люди настільки рідко міняються в кращу (особливо в "кращу" з нашої точки зору) сторону, що всерйоз на це розраховувати може тільки ідіот.

Крім того новим чоловіку і дружині тяжко призвичаїтись до нових умов життя і до нових один одного. Адже раніше приходили на побаченння чепурненькі і усміхнені, а тепер по квартирі ходить щось похмуре і неголене в брудній старій майці і примара в старому засаленому халаті і бігудях.

Саме відчуття того що шлюб - це щось остаточне, на все життя іноді може справляти гнітюче враження і викликати сумніви.

Не найкраще впливає на шлюб і те що після весілля поряд з"являється дуже зручний об"єкт для звинувачень у всіляких негараздах від критичних днів до світової кризи. Навіщо думати "кто виноват и что делать", якщо так зручно всю вину звалити на партнера і, відповідно, вимагати від нього якихось дій.

Але я все ж вірю, що в іделі шлюб це союз двох всідомих психологічно здорових і нервово стійких закоханеихіндивідів, які настроєні підтримувати шлюб і один одного, а не тішити своє его.

Опубліковано

Є взаємовідносини в яких це почуття закоханості переростає в щось нове і сильніше, де кожен з партнерів є основою для розвитку іншого, є тою пружиною яка підштовхує до нових досягнень і перемог заради спільного блага і укріплення свого кохання в новому його прояві.

Також є і такі взаємовідносини, в яких це почуття з роками зношується, виснажується і як грязна тряпка викидається за двері, коли

Моя думка така- щоб не було варіанту 2 необхідно розвивати і підтримувати своє кохання, і тоді воно буде і до шлюбу і після нього.

Нічого просто так в нашому житті нема, а якщо не старатись то мона втратити ВСЕ, навіть богом дане тобі кохання.

А шлюб просто виводить пару на новий рівень взаємовідносин, я так думаю, і кохання в ньому вже не те що було до шлюбу, але воно є. :wub:

Опубліковано
Так все ж таки, що міняється, чи то самі люди міняються? Ваша думка. Особливо цікаво думки одружених людей: ваші відносини сильно змінились з момениту першого поцілінку і якшо так, то в яку сторону і в чому причина?

очень сложный вопрос.

у нас, наверное, после свадьбы отношения только укрепились.

может, мы уже достаточно взрослыми были на тот момент.

иллюзий не строили, туманных образов не рисовали.

может просто каждый из нас достаточно реализовался на своем месте в семье. я как добытчик, жена как мать.

Опубліковано

В моєму розуміні, я звичайно можеу помилятись, так як практики одруження не маю, що кожні відносини потрібно будувати:цеглинка за цеглинкою, врешті решт буває, що в тебе терпіння не вистачає стільки працювать і ти здаєшся, але ті хто все таки повернувся до будівництва мають великий теплий будинок. І чим більше ти в нього вкладаєш зусилля тим, цей будинок є для тебе комфортнішим, гарнішим.

Опубліковано
В моєму розуміні, я звичайно можеу помилятись, так як практики одруження не маю, що кожні відносини потрібно будувати:цеглинка за цеглинкою, врешті решт буває, що в тебе терпіння не вистачає стільки працювать і ти здаєшся, але ті хто все таки повернувся до будівництва мають великий теплий будинок. І чим більше ти в нього вкладаєш зусилля тим, цей будинок є для тебе комфортнішим, гарнішим.

я так розумію, ти повернулась до "такого будівництва"? ;) Бажаю успіху.

А зараз я вже точно знаю, що на чужих руїнах свого щастя не построїш, скільки б не повертався і не терпів.

Опубліковано
В моєму розуміні, я звичайно можеу помилятись, так як практики одруження не маю, що кожні відносини потрібно будувати:цеглинка за цеглинкою, врешті решт буває, що в тебе терпіння не вистачає стільки працювать і ти здаєшся, але ті хто все таки повернувся до будівництва мають великий теплий будинок. І чим більше ти в нього вкладаєш зусилля тим, цей будинок є для тебе комфортнішим, гарнішим.

я так розумію, ти повернулась до "такого будівництва"? ;) Бажаю успіху.

А зараз я вже точно знаю, що на чужих руїнах свого щастя не построїш, скільки б не повертався і не терпів.

Дякую, але я лише починаю будувать.......

Опубліковано
В моєму розуміні, я звичайно можеу помилятись, так як практики одруження не маю, що кожні відносини потрібно будувати:цеглинка за цеглинкою, врешті решт буває, що в тебе терпіння не вистачає стільки працювать і ти здаєшся, але ті хто все таки повернувся до будівництва мають великий теплий будинок. І чим більше ти в нього вкладаєш зусилля тим, цей будинок є для тебе комфортнішим, гарнішим.

я так розумію, ти повернулась до "такого будівництва"? ;) Бажаю успіху.

А зараз я вже точно знаю, що на чужих руїнах свого щастя не построїш, скільки б не повертався і не терпів.

Дякую, але я лише починаю будувать.......

Ну....,тоді в такому разі бажаю добудувати свій "великий тепленький будиночок" до "квітки". Удачі і вірного взаємного кохання і до і підчас і після шлюбу :)

Опубліковано
чи то самі люди міняються? Ваша думка.

Люди со временем не меняются, а открывают свою реальную сущность... Кстати на аве Ваше реальное фото или нет :rolleyes: ?

Опубліковано
Сори,но эта темка ближе все-таки к разделу "Сім'я,дім і т.п."

я думала туди її помістити чи туди. І все таки я хочу почути думки і аналіз відносин, то все ж таки до психології

чи то самі люди міняються? Ваша думка.

Люди со временем не меняются, а открывают свою реальную сущность... Кстати на аве Ваше реальное фото или нет :rolleyes: ?

ну, а шо таке?

Опубліковано
ну, а шо таке?

Не Вы так сильно не напрягайтесь... Вам большой респект :rolleyes: .

Опубліковано
ну, а шо таке?

Не Вы так сильно не напрягайтесь... Вам большой респект :rolleyes: .

а за шо респект.

Опубліковано

Kykysya5 респект тобі за аватарку, або за те, що ти тут у нас на форумі ^_^

А тема дійсно більше для розділу "Сім'я і т.д."

Опубліковано

если б было все так хорошо как кажеться..сначала конфетно букетный период а потом обычная бытовуха, если не поддержывать жизнь каким то разнообразием..а это кто как может :_40::_39:

Опубліковано

бытовуха - это когда у супругов отсутствуют общие интересы либо один из них категорически не переваривает интересов другого.

У меня супруга вполне адекватно смотрит на мои велоорганизационные дела и даже помогает в домашних условиях. Это ли не любовь?

Опубліковано

ІМХО, люди просто дуже велику ставку роблять на шлюб, "от одружимся і все буде по-іншому" або щось подібне...

От від цього і виникають всі негаразди і розлучення...

Просто багато людей чекають шлюбу як "щось", що врятує їх стосунки. В результаті або просто терплять один одного після шлюбу, або розлучаються...

Для мене, наприклад, шлюб - це лише ще одна загальноприйнята формальність... Якщо між людьми справжні стосунки - вони все переживуть разом... Якщо ж з самого початку все не складається, то марно від цих відносин щось чекати путнього...

Опубліковано

Нє, як на мене, задумуватись ще до того - це правильно)

Якщо обоє люблять - по-моєму, все буде кльово і до того, і після, але багато хто справді ставиться до шлюбу як до засобу проти самотності, або дитину хоче, а стосунки - то вже таке, і т.д., от тоді дійсно можливі проблеми...

Треба дійсно своє кохане подружжя приймати з усіма його тарганами, та й усе. От у мене тарганів ніби троха є, а дивись ти - знає, і любить, як є, і взаємно)

Опубліковано

Сразу, я так мыслю, бывает сложно рассмотреть настоящую натуру человека, для этого по-любому надо пережить что-то, чтоб понять: стоит или нет.

Опубліковано

Історія із життя.

Подружня пара прожила разом багато років. В один із ранків, дружина готує на сніданок бутерброди із маленьких булочок, ставляє на стіл, простягає руку до одного з них і думає:

"Влаштую сьогодні собі свято. Візьму бутерброд із нижньої половини булки. Він набагато смачніший, а я завжди віддаю цю частину своєму чоловіку, щоб йому було добре."

Так і зробила. Але трохи все ж мучилась сумлінням, що вчинила негаразд. А чоловік взявши бутерброд з іншої половини, сказав радісно: "Я завжди любив верхушку булки, але віддавав її тобі, бо вона смачніша."

Я вважаю, що в сім'ї якраз і є головне віддавати краще другій свої половині і тоді обом буде добре. Пристрасть проходить. Взаємоповага, почуття турботи і відповідальності за свою половину залишається.

Опубліковано
головне віддавати краще другій свої половині і тоді обом буде добре.

или определиться, что кому лучше

Опубліковано

2 Luychi: Все ж на скільки я пам’ятаю, це все відбулося тому, що подружжя не мало діалога і віддавало цінніше для себе :)))).

А з другого боку навіщо ці "жертви", якщо кожен міг їсти те що хоче і радіти з цього;)?

Не потрібно пересилювати себе, якщо дійсно чогось не хочеш)))). Ніхто від цього не виграє...

Один вважатиме себе неоціненим, а другий не розумітиме пригніченість настрою іншого.

Чому є різниця? Взагалі то люди рідко міняються, вони просто перестають намагатись відповідати ідеалам :).

Чіткіше бачаться недоліки))), навіть в громадянському шлюбі не одразу показують все нехороше, що є, але я впевнена, що справжнє кохання аж ніяк не може пропасти від побуту :). Скоріше за все звичні проблеми роблять "з мухи слона".

Багато в чому згідна з Romich, це дуже поширений випадок у пар, які мало знають один одного.

Відносини змінилися достатньо)))). Раніше бачилися тільки факти, а зараз видно і мотиви.

Стали більше розуміти одне одного і стали ближчими, ріднішими :).

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...