"В ад или в рай?!"

[Sinep]

- Я уже умер? - спросил человек.

- Угу,- кивнул демиург Шамбамбукли, не отрываясь от изучения толстой внушительной книги.- Умер. Безусловно.

Человек неуверенно переступил с ноги на ногу.

- И что теперь?

Демиург бросил на него быстрый взгляд и снова уткнулся в книгу.

- Теперь тебе туда,- он, не глядя, указал пальцем на неприметную дверь.- Или туда,- его палец развернулся в сторону другой, точно такой же, двери.

- А что там?- поинтересовался человек.

- Ад,- ответил Шамбамбукли. - Или рай. По обстоятельствам.

Человек постоял в нерешительности, переводя взгляд с одной двери на другую.

- А-а . . . , мне в какую?

- А ты сам не знаешь? - демиург слегка приподнял бровь.

-Ну-у,- замялся человек. - Мало ли. Куда там мне положено, по моим деяниям.

- Хм! - Шамбамбукли заложил книгу пальцем и наконец-то посмотрел прямо на человека. - По деяниям, значит?

- Ну, да, а как же ещ??

- Ну, хорошо, хорошо, - Шамбамбукли раскрыл книгу поближе к началу и стал читать вслух. - Тут написано, что в возрасте двенадцати лет ты перев?л старушку через дорогу. Было такое?

- Было, - кивнул человек.

- Это добрый поступок или дурной?

- Добрый, конечно!

- Сейчас посмотрим . . .- Шамбамбукли перевернул страницу,- через пять минут эту старушку на другой улице переехал трамвай. Если бы ты не помог ей, они бы разминулись, и старушка жила бы еще лет десять. Ну, как?

Человек ошарашено заморгал.

- Или вот, - Шамбамбукли раскрыл книгу в другом месте. - В возрасте двадцати тр?х лет ты с группой товарищей участвовал в зверском избиении другой группы товарищей.

- Они первые полезли!- вскинул голову человек.

- У меня здесь написано иначе, - возразил демиург. - И, кстати, состояние алкогольного опьянения не является смягчающим фактором. В общем, ты ни за что ни про что сломал семнадцатилетнему подростку два пальца и нос. Это хорошо или плохо?

Человек промолчал.

- После этого парень уже не мог играть на скрипке, а ведь подавал большие надежды. Ты ему загубил карьеру.

- Я нечаянно, - пробубнил человек.

- Само собой, - кивнул Шамбамбукли. - К слову сказать, мальчик с детства ненавидел эту скрипку. После вашей встречи он решил заняться боксом, чтобы уметь постоять за себя, и со временем стал чемпионом мира. Продолжим?

Шамбамбукли перевернул еще несколько страниц.

- Изнасилование - хорошо или плохо?

- Но я же . . .

- Этот реб?нок стал замечательным врачом и спас сотни жизней. Хорошо или плохо?

- Ну, наверное . . .

- Среди этих жизней была и принадлежащая маньяку-убийце. Плохо или хорошо?

- Но ведь . . .

- А маньяк-убийца вскоре зарежет беременную женщину, которая могла бы стать матерью великого уч?ного! Хорошо? Плохо?

- Но . . .

- Этот великий уч?ный, если бы ему дали родиться, должен был изобрести бомбу, способную выжечь половину континента. Плохо? Или хорошо?

- Но я же не мог всего этого знать! - выкрикнул человек.

- Само собой, - согласился демиург. - Или вот, например, на странице 246 - ты наступил на бабочку!

- А из этого-то что вышло?!

Демиург молча развернул книгу к человеку и показал пальцем. Человек прочел, и волосы зашевелились у него на голове.

- Какой кошмар, - прошептал он.

- Но если бы ты е? не раздавил, случилось бы вот это, - Шамбамбукли показал пальцем на другой абзац. Человек глянул и судорожно сглотнул.

- Выходит . . . я спас мир?

- Да, четыре раза, - подтвердил Шамбамбукли. - Раздавив бабочку, толкнув старичка, предав товарища и украв у бабушки кошел?к. Каждый раз мир находился на грани катастрофы, но твоими стараниями выкарабкался.

- А-а . . . - человек на секунду замялся. - А вот на грань этой самой катастрофы .. . . его тоже я?..

- Ты, ты, не сомневайся. Дважды. Когда накормил бездомного кот?нка и когда спас утопающего.

У человека подкосились колени и он сел на пол.

- Ничего не понимаю, - всхлипнул он. - Вс?, что я совершил в своей жизни . . . чем я гордился и чего стыдился . . . вс? наоборот, наизнанку, вс? не то, чем кажется!

- Вот поэтому было бы совершенно неправильно судить тебя по делам твоим, - наставительно произн?с Шамбамбукли. - Разве что - по намерениям . . . но тут уж ты сам себе судья.

Он захлопнул книжку и поставил е? в шкаф, среди других таких же книг.

- В общем, когда решишь, куда тебе, отправляйся в выбранную дверь. А у меня еще дел по горло.

Человек поднял заплаканное лицо.

- Но я же не знаю, за какой из них ад, а за какой рай.

- А это зависит от того, что ты выберешь, - ответил Шамбамбукли.

[Zheny@]

роблячи добро одному - робиш зло іншому! І навпаки. Тому, будь собою..

[allvex]

Головне не шкодувати про те що вже зробив!

[Luychi]

Власна совість може створити людині пекло ще за життя. Ти можеш оправдовуватись таким от історіями, що добріі справи приводять до поганих наслідків - і проходити повз бабусю, якій потрібна допомога. Чи коли кричать "Грабують" - щільніше зачинити вікно і двері себто: "НЕ моя це справа - самі розбирайтесь". В одній казці прочитала "Роби добрі справи і кидай їх у воду". Зроби і забуть. І хай навіть це добро може потім обернутись проти тебе, твоє сумління буде чистим. "Роби, що належить і хай буде як буде".

[anahareo]

Я так розумію, мораль притчі в тому, що ніколи не відомо, до чого приведуть наші вчинки. Крім того, ми часом не здатні відрізнити добро від зла, тому що не знаємо всіх обставин. І все одно надто вже аморальна зав-язка... Плутанина якась виходить. Мовляв, не треба робити добра, бо воно обертається протилежним. Сама ідея нічого, але суть...

[Harvester]

По-моєму, в Біблії є рецепти як поступати в таких випадках

[Forever Autumn]

ефєкт бабачькі)))

[allvex]

По-моєму, в Біблії є рецепти як поступати в таких випадках

щось я дуже в цьому сумніваюсь...

А мораль, ІМХО: наважливо що ти зробив, добре чи зле, знайдеться така людина, що докаже протилежне...

[foxx77]

устроят оба варианта

[Luychi]

устроят оба варианта

"В раю хорошо. А в аду знакомых больше."

[Maskinong]

мелодраматична інтерпритація Теорії хаосу

Питання: навіщо ми народжусса,живем?А що далі?А як правтильно?В ад чи в рай?

Завши були,є й будуть без відповіді.Ось коли кожен дійде до свого часу Х й ми переступим межу ось тоді можливо там й подискутуєм шо лучче ад,рай)ИМХО

На іхніх местних бордах))

[P0HIH]

Якщо коротко то Біблія говорить так :

Біблія говорить про дві смерті.

Перша смерть - та, якою не уникне ніхто (окрім тих, хто живими зустрічатиме Христа). Ця смерть названа смертним сном (Матф.9:24). Померла людина немов би перестає існувати, він нічого не бачить, нічого не відчуває, ні про що не думає, його дихання повертається до Бога, а тіло опиняється в могилі і починає розкладатися, як розкладається будь-яка плоть. (Еккл. 9:4-6, 10; Іов 21:23-26; Пс.145:4; Іов 14:7-12; Еккл.3:19

Друга смерть уготована тим, хто не прийняв Любов Божу і не відмовився від своїх гріхів. Ця смерть вічна. Це повне і тотальне не існування (Откр.20:14). Гріх, хвороби, смертність плоткого тіла, все, що осоружно Богові, одного дня буде спалено вогнем Його праведності (Откр.21:8), коли Він з'явився, щоб встановити Своє Царство на цій землі.

(Втр.4:23-24) "Бережіться, щоб не забути вам заповіту Господа, Бога вашого, який Він поставив з вами, і щоб не робити собі кумирів, що змальовують що-небудь, як повелів тобі Господь, Бог твій; бо Господь, Бог твій, є огнь поїдаючий, Бог ревнитель".

Тому зараз Господь повеліває всякій людині по всій землі покаятися (Деян.17:30) і віддати Христу всі свої гріхи, щоб Христос міг омити що кається Своєю кров'ю і навчити жити свято і непорочно (Евр.9:14) аж до самого Його другого пришестя.

(Наум.1:6) "Перед обуренням Його хто встоїть? І хто стерпне полум'я гніву Його? Гнів Його розливається як вогонь; скелі розпадаються перед Ним".

(Мал.4:1) "Бо ось, прийде день, палаючий як пекти; тоді всі гордовиті і такі, що поступають нечестиво будуть як солома, і палитиме їх грядущий день, говорить Господь Саваоф, так що не залишить у них ні кореня, ні гілок".

Тому що людина повинна відповідати за свій вибір і за свої дії: Якщо ми зробили правильний вибір, то як наслідок ми отримуємо життя вічне. А якщо чоловік зробив неправильний вибір, то в результаті слідує вічна смерть. Нам дано ціле життя для того, щоб ми зробили правильний вибір. Пам'ятаєте, один з головних принципів життя - причинно-наслідковий зв'язок. А Біблія говорить: що посіє чоловік, то і збере.

А людина хоче жити гріховними задоволеннями в збиток своїм ближнім і при цьому бути щасливим. - Так не буває!

http://board.lutsk.ua/index.php?showtopic=46523