Різне

[igrok]

Так я не по гравюрі вже написав,а стосовно ваших слів*нема там мості і не було*.А може колись і був?

[kotykS]

ясно)

[vasylhrt]

Стаття Феодосія Мандзюка. Для тих хто не читає газет.

[kotykS]

дякую!

[Mihail]

Внизу привожу скан текста из проспекта ЗНАЙОМСТВО З ЛУЦЬКИМ КОСТЬОЛОМ СВ.ТРIЙЦI ТА СВ. ПЕТРА I ПАВЛА (Издательство Киев 1996 год,иных данных,так что тоже стыренное.Да простят меня истинные авторы)

ПІДЗЕМЕЛЛЯ

Підземелля костьолу є ключовими для розуміння того, як будувався костьол. На нетинькованих поверхнях видно шви прибудов, закладені прорізи, технологічні отвори, різного розміру і часу виготовлення цеглу. Добре видно, що склепіння зводили повторно, тобто на місці підлоги середньої нави було провалля після якоїсь пожежі. Якби була можливість подібним чином побачити, що робиться під тиньком усієї підземної та надземної частини, то можна було б скласти об'єктивну історію будівництва костьолу.

Підземелля використовували для поховань та інших обрядів. Воно зберігало багато таємниць, деякі з них відомі сучасникам. Наведемо свідчення одного з працівників "Змішаної торгівлі" Луцька:

Приблизительно в 1951 г. Горкоммунхоз передал нижнюю часть костела Смешторгу для хранения овощепродуктов. Исследовали подвал, он имел три этажа. Было много перегородок. Вдоль проходов по сторонам, за арочными проемами, были устроены помещения разных размеров. Некоторые - ниже человеческого роста и короткие, другие - высокие около 4 м в длину. Была поставлена задача очистить подвал и создать надлежащие санитарные условия. Перегородки разобрали наши работники и другие, кому нужен был строительный материал. Перекрытие, к удивлению, не завалилось. Вывезли сотни машин хлама. Делали естественную вентиляцию, жалюзи, скребли стены, кое-что срубали. Завезли много песка для осушения подвала. Красили масляными красками. Готовили как складское помещение. На втором ярусе в помещении площадью около 150 кв.м. под стенами было 7 или 8 гробниц. Над ними на стенах были цветные росписи святых. Каждая гробница была замурована. Над ними были надписи, указывающие, кто там похоронен. Надписи были в рамочках. Хлопцы начали разбивать замуровки. Там оказались запаянные гробы из красной меди. Внутри была труха. Медь сдали на металлолом. В этой же комнате нашли небольшой металлический ящик размером приблизительно 30x30x50(60) см из жести. Из меди или нет - не помню. Сверху кованная ручка. Он имел внутренний замок. Внутри ящик оказался наполненным непереплетенными бумагами. Часть бумаги была чистой. Бумаги содержали чертежи и тексты, относящиеся к строительству. Например, на одном листе белой крепкой, лощеной бумаги был текст на не польском языке, написанный очень красивым почерком, с выкрутасами. Как мы поняли, речь шла об извести. Возможно прораб писал своему начальнику. Просил разрешения из одной ямы взять известь. Резолюция на углу листа красной тушью по смыслу гласила: "Не разрешаю, еще рано".

Было два хода в разные стороны за пределы костела. Насколько помню, они шли из того же помещения, где находились гробы. В сторону Забороля ход имел около 30 м до обвала. Можно было ездить "Жигулями". Находили там кирпичи с клеймами 1654 или 1554 г. Ходы замуровали старыми кирпичами. Брали, кажется, из крепости. После 1956 г. подвалы заняла "Рыббаза". Она вход в подвалы перестроила.

От себя могу добавить,что лет 15 назад,я был в этих подвалах и хочу сказать,что медных гробов там точно не было,сперли (был у меня ф/а ZENIT без вспышки,так что выбачайте).Промелькнули эти подвалы и по НТВ.Позже я видел там экскурсии,еще позже мрак и запустение (снаружи в всяком случае).Думаю,что на сайте есть люди более сведующие по этой теме (пан Виноградов-АУ!!),мало ли будет вдохновение -черканите

[kotykS]

хороший проспект. дав немало корисної інформації. а хто такий виноградов? шкода, що про підземелля є так мало відомостей. а там же всередині навіть старовинні фрески, архітектурні елементи, тому подібне залишилося...

[Mihail]

Скажу честно, фресок не помню.Видел (не к ночи будь помянуты) человеские останки,которые действительно находились в специальных нишах.Пан Виноградов это человек,который первый в прямом и переносном смысле стал заниматься этими раскопками.Мы когда-то учились вместе в школе и я, почти по блату, посетил это место,когда доступ туда был ограничен.Лет через пять я видел как пан Виноградов заводил туда экскурсантов из автобуса.Было это лет 10 назад.С тех пор одноклассника не видел,попасть в подвалы с более современной фототехникой не получилось.Но я живу не в Луцке и бываю там не часто, а посему остается только надеяться на более удачливого посетителя этого места (еще раз не к ночи будь помянутого).

[laska]

Ви мене подивували. Чи це сарказм? Мені здавалося, що сьогодні підземелля костелу не відвідував тільки лінивий.

Виноградова недавно бачила, живий здоровий.  Він порядкував там зі  своїм клубом "Ентузіаст".

Ось тут колись піднімали тему підземелля і фото викладали, він же тими фото і приторговує.

А ось і сам Виноградов про привида розповідає.

Не мало одягу я перевела, лазивши по тих підземеллях у дитинстві, коли вони нікому не були потрібні.

Хоча думаю ситуація не змінилися. Костел має власників, котрі дозволили Виноградову там робити розкопки з дітьми. А державі, ця історична цінність і не потрібна. Останні років 7, а то й більше там уже нічого не мінялося. Пан Олег уже займався не розкопками, а вичерпуванням вод, причому не тільки підземних з нижнього рівня, а й каналізаційних, від сусідів (колишня ПТУ№:6). 

Та не перестаю дивуватись, коли бачу вражених підземеллям іноземців, котрі слухають краєзнавця-любителя з широко відкрити очима. І думаю, що очі їх широко відкриті не тільки від підземелля, а і від шокуючого ставлення держави до своїх історичних цінностей.

[kotykS]

не знаю, як це звучатиме, але їдьте, пан Міхаїл, в Луцьк швиденько свого Виноградова рятувати. Я часто буваю біля костелу, іноді в ньому, але майже ніколи під землею. І цього літа вирішив піти. Я був дуже негативно враженим екскурсоводом. Мало того, що він був п'яненький і з перегаром, так іщей під час екскурсії щось пив із пивної пляшки (може там і не пиво було), а одного разу мало не виблював, розказуючи про коротку історію костелу. Трохи наїжачено ставиться до відвідувачів, може і нагрубити. Для мене та екскурсія постійно відбувалася під напруженням, бо я думав, що не дай бог, ще до мене причепеться. Годі й розказувати, які міни на обличчі інших екскурсантів я бачив після виходу. Замість зачарування предметом, вони пройнялися насміхом над екскурсоводом і враженням "о май гад, шо це було?"...

Там дійсно є на стіні немало малюнків різного часу. Є різні ходи, які дають підстави говорити про функціональне призначення різних підземних приміщень та ходів. Є також старі латинські написи, які поки що лише частково вдалося прочитати. Мене найбільше вразили саме малюнки, бо це не просто якісь там залишки фарб, а цілі шматки творів, які цілком придатні для наукового аналізу. Але від того всього віє запущенням. Дійсно, наче то нікому не потрібне. Я би міг і дуже хотів там на волонтерських засадах щось робити. Але якось сам екскурсовод там сильно відлякує. Там напевно ніякого клубу давно нема. Навіть стенди цього метафізичного клубу виглядають, наче зроблені ще років 20-30 тому. Якби там дійсно створити клуб із дійсними, а не трансцендентними ентузіастами, я впевнений, це стане чимось більшим, ніж просто підземеллям єзуїтського костелу!.. Ще Виноградов розказував, наче в одному з приміщень був підземний храм, ну і взагалі багато цікавого... Але чорт, інформації про це чомусь більше ніде нема...

[ursa]

Я. Леман, 1915.

[Otto Kreer]

Я. Леман, 1915.

Леман - 2009

[Valent]

Це реконструкц1я Старого м1ста в1домого луцького художника Олександра Дишка

пов1домлення стосується гравюри, що виставлене URSO-ю

[kotykS]

Чого ви пишете про Дишка? Це скан серії з малюнками Лемана, яка була видана "Твердинею" у вигляді поштівок і продавалася в Луцьку ще 2 роки тому. Зараз не знаю.

[Valent]

Дуже люблю цю панораму Конопацького. Вона найкраща, Струков теж непогано намалював, але ракурс 1нший

Виявляється не так просто в1дправляти мо1 файли . Вони завелик1.

Зам1сть Конопацького - костьол єзу1т1в Войняковського

[Otto Kreer]

Чого ви пишете про Дишка?

Пан Валентин напевне мав на увазі пост № 17

[Valent]

Чого ви пишете про Дишка?

Пан Валентин напевне мав на увазі пост № 17

Саме так

[kotykS]

Дуже люблю цю панораму Конопацького. Вона найкраща, Струков теж непогано намалював, але ракурс 1нший

Виявляється не так просто в1дправляти мо1 файли . Вони завелик1.

Зам1сть Конопацького - костьол єзу1т1в Войняковського

Це не Войняковський, а Наполеон Орда. Зверніть увагу на манеру підпису у нижній частині зображення. Так робив Орда. Крім того, Войняковський костелу єзуїтів не малював, або про такі малюнки не відомо. Казимир зображав каплицю, замок і вулицю Ринкову.

То який саме малюнок Конопацького подобається? Мені особисто - з домініканським комплексом.

[Valent]

Дуже люблю цю панораму Конопацького. Вона найкраща, Струков теж непогано намалював, але ракурс 1нший

Виявляється не так просто в1дправляти мо1 файли . Вони завелик1.

Зам1сть Конопацького - костьол єзу1т1в Войняковського

Це не Войняковський, а Наполеон Орда. Зверніть увагу на манеру підпису у нижній частині зображення. Так робив Орда. Крім того, Войняковський костелу єзуїтів не малював, або про такі малюнки не відомо. Казимир зображав каплицю, замок і вулицю Ринкову.

То який саме малюнок Конопацького подобається? Мені особисто - з домініканським комплексом.

Перепрошую, це д1йсно Орда . Дуже груба помилка с моє1 сторони. Вс1 мо1 файли TIFF-оськ1 1 не грузяться. Знайшовся один JPG, який 1 був загружений. Нa панорам1 Конопацького є, кр1м замку 1 Красненського мосту, храми: дом1н1кан, єзу1т1в, кармел1т1в, Покровска, Хрестовоздвиженська, в1рменська. Тепер костьол єзу1т1в Конопацького, якщо получитсья

[Valent]

Виявляється , панорама Конопацького вже є на форум1. Вона в *П1дб1рка фото*- пост 4. Шкода, що там все перем1шано в1д ХУIII ст. до 30-рок1в ХХст.

[kotykS]

так, ви змініть формат файлів, щоб були jpeg, тоді будуть завантажуватися на форум.

[Valent]

так, ви змініть формат файлів, щоб були jpeg, тоді будуть завантажуватися на форум.

Мен1 здається, що дом1н1кани у Орди кращ1,н1ж у Конопацького.

[vasylhrt]

Гавриленко Катерина

полотно, oлія, 75 x 85, Kиїв, 2006р.

Будівництво костелу Святої Трійці в Луцьку розпочалося з ініціативи єпископа Юрія Хвальчевського, ймовірно, у 1539 р. єпископ Хвальчевський запросив для виконання робіт Лукаша з Прешова. Відновленням та збагаченням луцької святині займався у 1607–1616 рр. єпископ Павло Волуцький.

Святиню ідентифікують як кафедральний костел. Відомо, що костел мав чотири вежі і входив в комплекс Окольного замку. Оскільки на сьогоднішній день святиня не існує, важливим для її відтворення є ікона св. Ігнатія середини ХVІІІ ст., де по один бік від святого зображено панораму забудови острова Луцьк. На іконі костел Святої Трійці має двосхилий дах, що перекриває стіни з високими прорізами вікон завершеними півциркульними арками. Дві вежі західного фасаду мають високі веретеноподібні, в кілька ярусів завершення. Одна з цих веж знаходилась на північному західному куті споруди, а друга – на гребені даху. Такою ж була сигнатурка над серединою головної нави. На іконі теж видно, що територія костелу з заходу та півночі була огороджена муром. З проведених у 1990 р. досліджень знаємо, що костел – це тринавна шестистовпна, або восьмистовпна споруда з трохи вужчим від трьох нав пресвітерієм орієнтованим на схід. За результатами цих досліджень, загальна ширина костелу становила 18 м, ширина пресвітерію – 12 м. ймовірна довжина нав 26 м. Товщина фундаментних стін близько 2 м.

Мурований костел Святої Трійці за час свого існування також зазнав руйнувань від пожеж. Відомі значні пожежі між 1587–1616, 1675–1680 рр., 1724 та 1781 р. Після пожежі 1724 р. костел відбудовувався протягом 1725–1726 рр. під керівництвом архітектора М. Осецького. Пожежа 1781 р. стала останньою для святині, після цього її вже не відбудовували.

Джерела:

• Б.В. Колосок, Римо-католицькі святині Луцька, Київ 2004 http://pallotyni.kiev.ua/uk/?g-044
  

[kotykS]

Тут більше написано.

[vasylhrt]

Декілька малюнків.

[Romek]

Хто взнає місце з першого малюнка?