Фото

[Otto Kreer]

[Otto Kreer]

[Otto Kreer]

[Otto Kreer]

[Otto Kreer]

[igrok]

On 19.05.2016 at 20:32, Otto Kreer сказано:

а тут явна помилка, це ж німці

 

Ніякої помилки не має.Каска,яку називають *рогач* не тільки німці .Їі і австро угорські війська і  прибалти і як бачимо поляки носили.Петлиці польські з іншими не спутаєш.

http://www.liveinternet.ru/community/moja_polska/post211270802/

[Otto Kreer]

1923 та 1925 роки

[Smith]

Маю ось такі фото з сімейного архіву покійної баби моєї дружини - Юлії Михайлівни: фото сім'ї Оверчуків. На фото є ще молода Зінаїда Михайлівна Оверчук, старша сестра баби дружини. Вона була зв'язковим ОУН, при совєтах отримала 20 років ГУЛАГу за діяльність в ОУН ("от звонка до звонка"). На сьогодні Зінаїда Михайлівна ще жива, але зі здоров'ям, на жаль, дуже погано - вона 1924 р.н.

Там є одна, як на мене, унікальна фотечка (№6) 1927 р. з Луцької в'язниці. На цьому фото коротко описана доля людини, яка там зображена.

До речі, всі фото підписані - це зробила покійна Юлія Михайлівна, нехай земля буде їй пухом.

Всі фото, крім №5 (воно 1917 р.), міжвоєнного періоду.

Безпосередньо, самі фото:

Показати прихований контент  

1)

 

2)

 

 

3)

 

4)

 

5)

 

 

6)

 

 

7)

 

Hide  

Пи.Си. Шановний Отто, можете ці фото опублікувати у ФБ, бо Ваш ресурс є досить популярним та і у Вас це краще вийде. Дякую!

[Otto Kreer]

1 час назад, Smith сказал:

Пи.Си. Шановний Отто, можете ці фото опублікувати у ФБ, бо Ваш ресурс є досить популярним та і у Вас це краще вийде. Дякую!

Дякую за фото. На жаль в мене на ФБ тільки період Другої світової...

А на рахунок популярності то ви дууууже перебільшуєте. За чотири місяці існування ресурсу на ФБ ним зацікавилось аж 48 користувачів, причому 90 відсотків в перші дні існування ресурсу. Далі ще трагічніше - тих же 90 відсотків постійно мені дошкуляє пропозиціями відмітити їх ресурси як такі що мені сподобались. Тобто нічого нового - переважній більшості всі ці потуги до лампади. А якщо чесно то і в мене інтерес вже не той, шукаю по інерції, із всіх періодів цікавими залишились поки що фото лище воєнних періодів.

 

[laska]

@Smith , оце я розумію сімейний архів! Яка молодець бабця, усвідомлено лишала інформацію нащадкакам.
Звернули увагу на імена: Харитина, Пелагея, Пріська, Мирона.
А ще той правопис, до котрого повернулися: ідемо до кіна.
Саш, не зупиняйся у дослідженні сімейних фотоальбомів!

[Smith]

Люда, скажу більше: покійна Юлія Михайлівна писала книгу своєї родини, але. на жаль, не встигла закінчити. Приходив до неї письменник Лис і пропонував допомогу, але вона казала, що напише сама, а він буде як редактор. Але не встигла...
Щодо імен та правопису - також звернув увагу: аж серце тішилось. )))
Пошукаємо з дружиною ще фото. Знайдемо - одразу викладу. 

[laska]

Наш краєзнавчий виставив таке фото. Схожі ракурси були, але саме такого в мене не було.

[SunSeth]

Схоже, на місці меморіалу тоді була рілля?

[vasylhrt]

13 годин тому, SunSeth сказано:

Схоже, на місці меморіалу тоді була рілля?

Мабуть католицький цвинтар був меншого розміру.

[igrok]

14 годин тому, SunSeth сказано:

Схоже, на місці меморіалу тоді була рілля?

Та ні,Меморіал далі знаходиться.Це десь на місці будинків для молодшого ком.составу Польської армії.

[Zheny@]

On 18.10.2016 at 22:01, SunSeth сказано:

Схоже, на місці меморіалу тоді була рілля?

Ще не так і давно, років 30 (усього то)тому, замість Воїнів-Інтернаціоналістів була рілля.

Разом із Федорова.

А там не така вже й рілля.

Там є старі будинки. Погугли музей військової техніки(вул. На Таборищі 4) та вул. Літня. Це поруч!

 

 

[SunSeth]

4 hours ago, Zheny@ said:

Ще не так і давно, років 30 (усього то)тому, замість Воїнів-Інтернаціоналістів була рілля.

Разом із Федорова.

Це зрозуміло, бо багато чого в тому районі будувалось на моїх очах. А от в період того фото мене ще не було.

[Zheny@]

8 хвилин тому, SunSeth сказано:

А от в період того фото мене ще не було

Ні тебе, ні мене ні навіть наших батьків.

Але то могла бути і не рілля. А так пустир.

Але, як я казав, до такого ж старого будинку  там напряму - 200м

 

[laska]

[Romek]

Ще одне віднайдене в нетрях інтернету пречудове фото старого Луцька.
Який же Луцьк був венеціанський! Фото зроблене до 1924 року з Владичої вежі замку у час ймовірно весняної повені і розливу Глушця і Стиру. Подібний ракурс вже зустрічався, але такого ще не було. Вражає ширина розливу Стиру на всю долину.
Ліворуч можна побачити тильну сторону монастиря шариток з потужними контфорсами і виступаючим ризалітом, поряд з ним сиротинець для дівчат «Ангеліка», вежу кірхи, бані Покровської і Братської церков, високий берег Красного з католицькою семінарією серед високий дерев і коминами броварні Шнайдера

[Romek]

Аграрний конкурс, організований Спілкою сільської молоді 
П'ятий праворуч сидить Президент Луцька Станіслав Чарковський. Луцьк, друга половина 20-их років ХХ ст.

[Romek]

Група луцьких студенток (ймовірно, вчительської семінарії), які підписали це фото «Улюбленому професору ІІІ курсу». 
Слід звернути увагу на символіку на беретах: три смужки і стрілка означають на якому курсі навчається власниця берету. Дівчата читають журнал «Kino». Луцьк, 6 листопада 1930 року.

[laska]

Популяризую історію рідного міста. До уроку змонтували з сином відео-ролик про культурно-освітні права лучан у міжвоєнний період. 
 

 

[vasylhrt]

Думаю, що багато хто проходив поряд і не звертав увагу.

[sss381]

Якщо такі фото вже були, то сильно не копайте.

Цитата

Луцьк 1920-х на світлинах видатного польського фотографа

14:09 20.12.2016

http://lutsk.rayon.in.ua/news/19091-lutsk-1920-h-na-svitlinah-vidatnogo-polskogo-fotografa

 

В Інституті мистецтва Польської академії наук зберігаються тисячі негативів польського фотографа Генрика Поддембського.

На частині їх – знімки історичної Волині. Серед цих робіт є більше 20 оригінальних фотографій Луцька, більшість яких майже ніколи і ніде не були опубліковані, – пишуть у спільноті «Я люблю Луцьк» у Вконтакте.

Наприкінці ХІХ століття у провінційному польському містечку народився Генрик Поддембський, якому судилося стати найвидатнішим фотографом Польщі ХХ століття. Саме такий титул дали йому сучасні дослідники.

У його спадку, за оцінками, налічується близько 20 тисяч негативів на плівці та скляних пластинах. Це – результат чвертьстолітньої праці фотографа.

Поддембський знайшов себе у краєзнавчій документалістиці. Відкривши власне фотоательє у Варшаві, він зробив кілька десятків краєзнавчих подорожей зі своїм другом, автором краєзнавчих путівників Мєчиславом Орловичем. У 1925 році тоді вже знаменитий фотограф із кількома валізами фотографічного причандалля приїхав на Волинь.

Маючи завдання від Міністерства громадських робіт, він задокументував десятки виглядів волинських міст та її найважливіших пам’яток. Цінні і цікаві роботи луцької серії зафіксували стан міста і його багатьох елементів, на сьогодні втрачених. На зображеннях Поддембського – замок, православний і католицький собори, Велика синагога, караїмська кенаса, річка Стир та різні вулиці міста.

 

Показать содержимое  

 

Hide