ursa Опубліковано 29 Серпня, 2009 в 14:37 #1 Опубліковано 29 Серпня, 2009 в 14:37 6 найбільших помилок, яких припускаються жінки у взаєминах із чоловіками: 1. Поводяться, як матері, і звертаються із чоловіками, як з дітьми. 2. Приносять себе в жертву чоловікам і ставлять себе на друге місце після чоловіка, якого люблять. 3. Закохуються в потенційні можливості чоловіків. 4. Приховують свої здатності й компетентність. 5. Добровільно підкоряються чоловікам. 6. Поводяться, як маленькі дівчинки, щоб одержати від чоловіків те, що вони прагнуть. Помилка перша – ти йому не мама! Помилка №1. Жінки поводяться, як матері, і ставляться до чоловіків, як до дітей. Чи казала ти колись чоловікові: «Коханий, ти не забув свого гаманця?» «Не забудь зайти в хімчистку». «Ти пам'ятаєш, що настав час платити за світло?» «Ти не змерзнеш у легкому піджаку?» Помилка номер один є найпоширенішою та найдеструктивнішою у наших стосунках із чоловіками. Ми поводимося з чоловіками, як із дітьми: вважаємо, що вони не можуть самі про себе подбати. Ми поводимося з ними так, наче вони самі нічого не вміють робити та потребують нашого постійного керівництва. Так, у багатьох випадках це так очевидно! І все-таки це неправильно, тому що: Коли ти спілкуєшся з чоловіком, як із маленьким хлопчиком, він починає поводитися як маленький хлопчик. Якщо ти припускаєш, що чоловік не здатен на самостійні дії, він таким і буде. Жінки поводяться, як матері, і ставляться до чоловіків, як до дітей, такими способами: 1. Ми постійно допомагаємо чоловікам і робимо за них ті речі, які вони повинні робити самі. Ми шукаємо для нього ключі від машини, зачісуємо йому волосся, підбираємо йому одяг уранці та викладаємо його на ліжко. 2. Ведемо гру слів, щоб одержати від нього інформацію. Ми кажемо: «Та ти голодний… чи не хочеш каші? А супу? А як щодо…?» 3. Припускаючи, що вони забудькуваті, ми постійно нагадуємо їм про те, що вони повинні пам'ятати самі: «Не забудь зателефонувати мені, коли доберешся до місця», «Не забудь винести сміття», «Не забудь зайти до лікаря після роботи». 4. Бурчимо на них, як на дітей. «Куди ти зібрався без піджака? Ти що, не знаєш, як на вулиці холодно?» «Ти з'їв цілу піцу й випив три кухлі пива, поки дивився матч? Не дивно, що в тебе болить живіт». 5. Беремо на себе відповідальність за те, чого, на нашу думку, вони не можуть зробити добре. «Якщо я доручу йому замовити столик у ресторані, він або забуде це зробити, або переплутає час. Тому я зроблю це сама! «Я місяць тому попросила його підшукати нам затишний готель для відпочинку, але в нього це вилетіло з голови. І тепер я повинна робити це сама». І т.д. 6. Виправляємо та спрямовуємо їх. «Те, як ти вжив це слово в реченні, неправильно, любий». «На твоєму місці я трималася б правого ряду» «Зателефонуй своїй мамі і скажи, що діти не зовсім здорові. Потім не забудь згадати про те, як ти зайнятий на роботі весь цей тиждень. А щойно вона почне непокоїтися, скажи, що ми цього тижня не приїдемо. Але не проговорися їй, що ми були в моєї мами на минулих вихідних» Граючи материнську роль, жінка спершу одержує за це винагороду. Однак насправді така манера взаємин руйнуватиме ваш союз, тому що: 1. Рано чи пізно чоловік почне відчувати роздратування та повстане проти тебе. Усвідомлення себе чоловіком – надто цінне для них почуття, щоб проміняти його на комфорт маленького хлопчика під крилом у матусі. 2. Твоєму чоловікові може набриднути почуватися неповноцінним. Падіння особистої самооцінки спричинить падіння його кохання до тебе. 3. Такий спосіб взаємин вб'є пристрасть. І справді, як можна відчувати сильний статевий потяг до жінки, яка раз у раз одягає маску турботливої матері? Ніщо так не руйнує сексуальне життя, як перетворення дружини та чоловіка на матір і сина. Якщо, прочитавши опис помилки номер один у взаєминах із чоловіком, ти готова визнати, що це «таки існує», постарайся змінити стиль спілкування з ним, тобто: 1. Ніколи не роби за нього того, що він повинен зробити сам. Якщо він запитає, де його ключі, підкажи йому найбільш імовірні місця і нехай шукає сам. Не забирай з підлоги купу кинутих ним речей, не вирішуй за нього, що він повинен одягти з нагоди свята. І т.д. 2. Не перетворюйся на його записну книжку-календар. Якщо він забув щось зробити, нехай пожинає плоди цього. Здатність залишати фари ввімкнутими, забувати оплачувати рахунки та пропускати важливі зустрічі зникає доволі швидко. Не бурчи на нього, поспівчувай і все. Адже він дорослий хлопчик? 3. Дай собі слово, що ти припиниш розмовляти з ним, як із п'ятирічним хлопчиком. Це означає: не бурчи. Безумовно, ти маєш право показати своєму партнерові, що розсерджена. Але розмовляй із ним, як із дорослою людиною, а не як розсерджена мати зі своїм малолітнім сином-капосником. 4. Визначся, які обов'язки ти готова покласти на свого чоловіка та не здавайся, якщо він не справляється. Для багатьох жінок це доволі складно. Це означає випустити ситуацію з-під контролю, вірячи в те, що в остаточному результаті все буде добре, навіть якщо події будуть не такими, як хотілося Наприклад, він надто пізно телефонує в ресторан, щоб замовити столик – усі місця вже зайняті. Він телефонує тобі о шостій і повідомляє, що всі столики вже зайняті. Не нервуй, а просто скажи: «я буду готова на восьму, як ми й домовлялися. Я впевнена, що ти впораєшся з ситуацією». Він почуватиметься по-дурному через те, що не зміг впоратися з такою елементарною справою і постарається виправити свою помилку. Це буде не дуже легко, тому наступного разу він не забуде зробити те, що обіцяв. Кожна пара – це свої нюанси. Можливо, ти знайдеш інші вияви себе як матері, а не як коханки. Будь послідовна. Не збивайся з курсу. Повір – роль коханої значно приємніша, ніж втомленої від опіки над чоловіком-сином матері. Помилка друга - роль жертви Помилка №2. Жінки приносять себе в жертву та ставлять себе на друге місце після чоловіка, якого кохають. Як ми це робимо? 1. Ми приносимо в жертву свої інтереси, захоплення та заняття. Це роблять багато з нас: якщо чоловік не вважає наші захоплення вартими уваги, ми кидаємо їх. Танці, заняття йогою, живопис, садівництво, велосипедна їзда… Якщо взаємини з чоловіком припиняються, жінка одразу повертається до свого хобі. І це зайвий раз підкреслює те, що це дуже важливо для неї. 2. Ми відмовляємося від друзів і родичів, якщо вони не подобаються чоловікові. Деяким (невпевненим у собі) чоловікам необхідно відчувати цілковитий контроль над партнером. При цьому вони побоюються контролю з боку навколишніх. Одним із тактичних прийомів отримання над тобою абсолютної влади може стати прагнення ізолювати тебе від тих людей, які тебе люблять і підтримують. Ця тактика, як правило, призводить до двох наслідків: – ти опиняєшся в дедалі більшій залежності від любові до тебе чоловіка, оскільки дедалі менше одержуєш її від інших людей; – ваші взаємини стають ізольованими від пильного погляду людей, які люблять тебе, що захищає твого партнера від критики та іншої негативної реакції на його ставлення до тебе. 3. Ми стаємо «грифельними дошками», на яких чоловіки пишуть те, що хочуть. Ти впевнена, що ця роль потрібна тобі? 4. Ми готові відмовитися від своєї мрії задля того, щоб допомогти чоловікові втілити в життя його мрію. Чому ми готові принести себе в жертву? Тому, що чоловіки очікують, що ми поступимося їм першим місцем, зайнявши другорядне. Тисячі років їх навчали вважати жінок другосортними людьми. У деяких країнах світу жінка зобов'язана йти вулицею на кілька кроків позаду свого чоловіка на знак підпорядкування. Тому не дивно, що чоловіки очікують від нас жертв. Нам із дитинства прищеплюють думку, що ми повинні грати в житті другорядну роль. Так жили наші мами та бабусі. Нас навчали того, що ставити себе на перше місце «егоїстично». Ми рекламуємо свою жертовність як досягнення, замість того, щоб втілювати в життя власні мрії. Результати жертвоприносин в ім'я кохання: Коли ти приносиш себе в жертву, щоб заслужити чиюсь любов, ти сама починаєш любити себе менше. У такий спосіб ти відмовляєшся від частки себе. Й одного разу ти прокинешся з почуттям спустошеності. Від тебе нічого не залишиться. Ти віддала все, щоб стати більш бажаною, але втратила на цьому шляху свою сутність, жіночу душу. Цей стан, як правило, супроводжується злістю та депресією. Ти незадоволена собою, твоя самооцінка й самоповага різко знижені. При цьому ти відчуваєш почуття гніву й образи стосовно того чоловіка, заради якого ти пішла на ці жертви. Рішення: припини жертвувати собою. 1. Склади список того, задля чого ти встигла відмовитися заради кохання. Постався до цього серйозно і май на увазі, що, складаючи список, ти можеш відчути відразу до себе та свого стану постійної самопожертви. 2. Склади список людей, інтересів, занять і переконань, які дуже важливі для тебе. І за жодних умов не відмовляйся від того, що тобі насправді дороге. 3. Заповнюй своє життя сама, а не чекай, поки його заповнить чоловік. Що більш яскравою, різнобічною особистістю ти будеш, то менша ймовірність того, що ти принесеш себе в жертву чоловікові. Помилка третя - закоханість у їхній потенціал Помилка №3. Закоханість у потенційні можливості чоловіків. Скажи, чи відчуваєш ти гордість від своїх здібностей «виявляти» у чоловіках їхні кращі якості? Чи говорила ти собі коли-небудь, що «достатньо лише трішки попрацювати», і чоловік, якого ти кохаєш, стане таким, яким ти хотіла б його бачити? Чи вважаєш ти, що твій чоловік не досяг бажаного успіху, оскільки поруч із ним не було людини, яка «по-справжньому його любила та підтримувала», поки він не зустрів тебе? Ти завжди вибираєш чоловіків, які потребують підтримки в якійсь сфері життя? Таких, яким треба розкрити комусь свої емоції або залікувати рани важкого дитинства? Таких, яким час би вже так організувати своє життя, щоб використовувати свої таланти для заробляння грошей? Таких, кому треба розвивати свої ораторські або літературні здібності? Або кого треба вчити одягатися чи бути турботливим коханцем? Отже, ти схильна закохуватися в потенційні можливості чоловіків. Чому це відбувається? Можливо, ти намагаєшся уникнути складної боротьби за свою власну кар'єру, за розкриття своїх власних можливостей. Ти відчуваєш задоволення, демонструючи, яка ти любляча, терпляча. Ти почуваєшся невдахою, і свариш себе, якщо чоловік не повертає на той шлях, який ти йому визначила. Ти любиш усе покращувати й удосконалювати: дім, зачіску тощо. Це природне почуття створення живе всередині кожної з нас. І жінці дуже складно відмовитися від удосконалення чого-небудь. Як визначити, чи є ти «рятівницею»: – ти щомісяця переконуєш себе, що твоєму чоловікові потрібно зовсім трішечки часу, щоб налагодити життя й стати на ноги; – ти говориш собі, що ніхто по-справжньому не кохав твого чоловіка, і ти – єдина людина, яка своїм коханням змінить його; – ти просиш вибачення у друзів і знайомих за те, що твій чоловік недостатньо уважний до тебе або за його негідну поведінку; – ти відчуваєш, що не можеш кинути цього чоловіка, оскільки це зміцнить його почуття власної непотрібності й тоді він вже ніколи не зможе змінитися; – ти відчуваєш, що, якщо навіть твій чоловік і не відплачує тобі добротою та сердечністю за твою турботу, тобі однаково треба підтримувати з ним стосунки. Дозволь дати тобі кілька порад: 1. Сконцентруй свою творчу енергію насамперед на своїх життєвих цілях, на своїй кар'єрі, а не на справах свого чоловіка. Склади список своїх цілей і устремлінь і план їх досягнення. Це означає: якщо ти запланувала взяти участь у радіопередачі, а твій чоловік потребує допомоги у ремонту квартири, їдь на свою передачу! Пам’ятай про те, якими були твої життєві цілі до зустрічі із другом і насамперед дотримуйся їх. 2. Склади список «Від чого я відмовляюся у своєму житті, «рятуючи чоловіка». Можливо, ти не усвідомлюєш того, від скількох радостей ти відмовляєшся, «рятуючи» чоловіків. Складання плану дасть змогу звернути на це увагу. 3. Знайди такого чоловіка, який би сам ніс за себе відповідальність і намагався досягти успіху, щоб тобі не довелося робити роботу за нього. Немає нічого поганого в тому, щоб підтримувати чоловіка, якого ти кохаєш, у його професійному зростанні та бажанні змінитися. Але дуже важливо, щоб ви працювали як команда, тобто чоловік також відчував відповідальність за свій прогрес, як і ти. 4. Якщо ти зауважуєш у собі схильність закохуватися не в того чоловіка, який стоїть зараз перед тобою, а в того, яким він може стати, візьми за правило на самому початку взаємин запитати свого друга про його життєві цілі й про те, як він збирається їх досягти. Ти можеш виявити, що він зовсім не занепокоєний цими питаннями та не збирається нічого робити для цього. Тоді ти одразу зрозумієш, що ця людина не для тебе. Якщо ж його плани життєвого прогресу відповідають твоїм уявленням про те, яким би ти хотіла його бачити, люби та підтримуй його, спостерігаючи за ним кілька місяців. Якщо ти не помітиш жодного прогресу або змін, обговори з ним це та з'ясуй причину. Пам’ятай: справи означають значно більше, ніж слова. Помилка четверта - жінки приховують свої достоїнства Помилка №4. Жінки приховують свої достоїнства. Скажи, чи не відчуваєш ти незручності, коли вислухуєш компліменти від коханого чоловіка? Чи не поспішаєш поправити його, коли він вихваляє твої ділові або творчі якості? А може, ти ретельно приховуєш від коханого свої таланти? От основні моделі поведінки, які використовують у спілкуванні жінки, схильні приховувати свої таланти та компетентність. Модель перша. Вона говорить про себе в зневажливому тоні, сварить себе за найменшу помилку та демонструє навколишнім невдоволення собою. От улюблені висловлювання такої жінки: «Мій начальник був дуже задоволений моєю доповіддю, але я не вважаю, що зробила її насправді добре. Я розгубилася, розповідаючи про фінансування проекту, здавалося, наче я не знала, про що говорила». «Боже мій! Я знову забула про цю зустріч! І чому з моєї голови все вилітає?» «Справді? Тобі подобається ця сукня? Але їй уже два роки. Я вважаю, що цей фасон застарів, і я хочу одягти щось зверху. Але однаково дякую.» Модель друга. Приховування талантів і досягнень від чоловіків. Ця модель поведінки найхарактерніша для жінок, які знають про те, що їхні вміння перевершують вміння чоловіків. Вони щадять його самолюбство і приховують свої досягнення. До цього їх штовхає ще й страх втратити коханого: «А що як він не потерпить другої ролі і піде до тієї, хто дурніша?» Але діючи таким чином, ми не досягаємо бажаних результатів. Якщо ти хочеш, щоб поруч із тобою знаходився справжній чоловік, а не його слабка подоба, стурбована власною значимістю, будь прекрасна! Справжні чоловіки люблять у жінках досконалість. Вони звикли прагнути до цього самі й визнають ці якості в інших. Такі чоловіки на власному досвіді знають, що жінки, які випромінюють почуття впевненості, надзвичайно привабливі. Іронія прихована в тому, що жінки ховають свої достоїнства та намагаються поводитися скромно, сподіваючись заслужити велике кохання, тоді як така поведінка вбиває пристрасть у взаєминах. Є в цієї медалі й ще одна сторона: звикаючи в ім'я самолюбства чоловіка приховувати від нього свої достоїнства, жінки починають приховувати їх від себе, а потім – і від усього світу. І що чекає тебе далі? Модель такої поведінки формується в кожній із нас ще в дитинстві: дівчинка повинна бути скромною, перше місце має належати хлопчикові… Підсумок: сіренька мишка з добре прихованими задатками левиці. Не дуже щаслива в особистому житті та зовсім не задоволена професійно. А може, настав час повернутися до життя своїм справжнім обличчям і допустити, що ти варта найбільш вишуканих і водночас найбільш щирих компліментів; що твої успіхи на роботі – не прикра випадковість, про яку твій чоловік і знати не повинен, а закономірність? Насолоджуйся своїм блиском замість того, щоб витрачати енергію на приховування своїх достоїнств! А якщо твій чоловік відчуває власну неповноцінність поруч із тобою, може, варто пошукати того, хто підтримає тебе в бажанні стати неперевершеною? Помилка п'ята - жінки підкоряються чоловікам Помилка №5. Жінки підкоряються чоловікам. Протягом усієї довгої історії людства жінка підкорялася чоловікові. Це скоріше сумна дійсність, ніж помилка. Але виявити механізм свого підпорядкування та знайти шляхи подолання цього явища – означає зробити найправильніші кроки на шляху створення здорових, теплих, душевних стосунків. А біда полягає в тому, що найчастіше жінки й самі не усвідомлюють, як далеко зайшли вони у своєму прагненні одержати любов в обмін на самоповагу. Відповідай на запитання анкети, щоб визначити, чи є ти мученицею в ім'я кохання. Постав собі оцінки за відповіді: Дуже часто – 0 балів Часто – 4 бали Іноді – 8 балів Нечасто або майже ніколи – 10 балів. 1. Ти вважаєш, то повинна ходити навшпиньки навколо свого чоловіка, щоб не розсердити або не образити його; 2. Ти відчуваєш, що твій партнер не завжди поводиться з тобою належно; 3. Ти почуваєшся на роботі або в товаристві своїх друзів значно впевненіше, ніж у товаристві свого коханого; 4. Ти почуваєшся ніяково, якщо тобі доводиться висловлювати свої негативні емоції своєму чоловікові; 5. Ти відчуваєш сумніви, якщо тобі треба про щось попросити партнера і часом ставиш собі запитання «чи не надто ти вимоглива»; 6. Ти відчуваєш, що коханий ставиться до тебе гірше, ніж ти до нього; 7. Якщо твій супутник ставиться до тебе без належного кохання, ти оточуєш його турботою й увагою, щоб заслужити його прихильність; 8. Ти вважаєш, що повинна переконати чоловіка, що ти заслуговуєш кохання, ніжності, турботи, а також маєш право на свободу та рівність; 9. Ти часто захищаєш свого партнера та просиш вибачення за його поведінку як у себе, так і в навколишніх; 10. Ти часто злишся на себе за своє прагнення догодити чоловікові, і неодноразово давала собі клятву не робити цього. Й однаково продовжуєш миритися з тим, що тебе кохають менше, ніж ти того заслуговуєш. Підсумуй отримані бали. 80-100 балів. Вітаємо! Ти завжди зберігаєш свою гідність і не жертвуєш собою, прагнучи заслужити кохання. 60-79 балів. Ти не є цілковитою мученицею в ім'я кохання, але доволі часто підкоряєшся чоловікові в певних сферах стосунків. 40-59 балів. Увага! Хочеш ти зізнатися собі в цьому чи ні, але роль рабині – твоя. Ти дозволяєш погано з тобою поводитися та не відстоюєш своєї гідності. Ти так звикла жертвувати собою в ім'я кохання, що ніколи не почуваєшся природно та комфортно в товаристві чоловіка. 0-39 балів. Тривога! Ти професійна мучениця в ім'я кохання! Усвідомлюючи, як жахливо поводяться з тобою чоловіки, ти майже втратила повагу до себе. Не чекай, що тебе любитимуть, якщо сама не навчишся любити себе. Припини принижуватися та почни жити з почуттям власної гідності! От деякі рекомендації, які допоможуть тобі подолати цю помилку: 1. Припини відповідати ніжністю та пестощами на погане ставлення до себе! Як ми це робимо? Обіймаємо та цілуємо чоловіків, які дозволяють собі розмовляти з нами нешанобливо; ми не лише не зупиняємо чоловіка, який кричить на нас, але ще й просимо пробачення за те, що розлютили його; ми займаємося коханням із чоловіком, який кілька годин тому змішував нас із брудом і навіть не подумав вибачитися за це. Які ж висновки роблять чоловіки, зважаючи на нашу поведінку? Він починає думати, що з тобою можна поводитися як завгодно, твоє кохання від цього не зменшиться. Зміни стереотип своєї поведінки: – вислови йому свій гнів і образу; – дочекайся його реакції, яка підкаже тобі, що він кається у своїй поведінці; – обговори з ним, як треба було б вчинити в цій ситуації, якби вона повторилася. І тільки після цього обійми та поцілуй свого чоловіка! 2. Склади два списки: «У чому я підкоряюся чоловікові», «Як я граю роль рабині». Дуже важливо написати все це на папері. Це допоможе тобі усвідомити свою поведінку. Покажи обидва списку близькій подрузі та попроси її контролювати тебе. Сторонній погляд додасть твердості у твій самоконтроль. 3. Склади перелік припустимої та неприпустимої для чоловіка поведінки. Стеж за тим, щоб він не виходив за рамки того, що ти сприймаєш (зауваження на твою адресу, спокійну розмову й т.п. Крик і публічне приниження абсолютне неприпустимі!). 4. Зберігай свою гідність! Напиши цю фразу у своєму щоденнику та вчитуйся в неї щоразу, щойно почнеш сумніватися, чи з достатньою любов'ю ти ставишся до себе. Але пам’ятай, що зберігати свою гідність у взаєминах із чоловіком – не означає пригнічувати свого партнера. Це означає ставитися до себе з любов'ю та повагою, що неодмінно викличе в чоловіка таке ж до тебе ставлення. Помилка шоста - жінки поводяться як дівчатка Помилка #6. Жінки поводяться як дівчатка. Багато із нас навіть не усвідомлюють, як часто ми поводимося як маленькі дівчатка, особливо якщо хочемо чогось добитися від чоловіків. Ця наша бере свій початок із дитинства, коли ми, беззахисні гарненькі створіння, одержували все, що нам було потрібно, тільки завдяки красивим казковим сукням і бантикам на кісках. Цей час минув, але звичка залишилася, і дехто з нас допускає цю вільність у стосунках із чоловіками, навіть не підозрюючи при цьому, що така поведінка – найперший і найправильніший крок до втрати їхньої поваги. Хіба може справжній чоловік сприймати маленьку дівчинку всерйоз? Ніколи. Так, він почуватиметься сильним, відповідальним, значущим. Він цілком може втягтися в цю гру й навіть одержувати від цього задоволення. Але зрештою звикне бачити в тобі маленьку безпомічну дівчинку і це позбавить тебе його поваги, а ваші стосунки – пристрасті. Проаналізуй свою поведінку, щоб зрозуміти, чи дозволяєш ти собі поведінку дівчинки. 1. Ми поводимося наївно та демонструємо нерозуміння, тоді як прекрасно розуміємо, що відбувається. Чоловіки в такій ситуації почуваються більш досвідченими, більш розумними. Їхня самооцінка штучно підвищується. А що відбувається в цей час із твоєю самооцінкою? 2. Ми удаємо образу, тоді як насправді охоплені гнівом. Ти плачеш, якщо тебе образили? Ти дуєшся замість того, щоб сказати чоловікові, що він поводиться, як худобина, і ти вже сита цим? Ти просто дратуєшся тоді, коли треба підвестися і піти? Із самісінького дитинства нам казали, що гнів – це негарно. І ми звикли заміняти його на більш жіночі почуття – образу, смуток, страх. Така поведінка скорочує кількість проблем у житті чоловіка. А у твоєму? 3. Ми удаємо розгублених, тоді як зовсім не відчуваємо цього почуття. Це одна з найшкідливіших жіночих звичок. Ми всім своїм виглядом волаємо про допомогу й от з'являється Він! Ура! Ми врятовані! Яка радість! Він почувається таким здібним, таким розумним, таким турботливим! Але як часто ми замінюємо штучною розгубленістю біль, образу, гнів і в такий спосіб уникаємо необхідності ухвалити рішення. 4. Жінки поводяться з чоловіками, як із татусями. Це зазвичай виявляється от у чому: – ти називаєш свого коханого «татусем»; – ти часто сідаєш до нього на коліна і любиш при цьому дутися на нього; – ти часто зізнаєшся йому в тому, що була сьогодні «поганою дівчинкою»; – ти дозволяєш чоловікові контролювати сімейний бюджет й одержуєш від нього гроші на кишенькові витрати. Що довше ти зберігаєш таку манеру поведінки, то довше ти залишаєшся дитиною. 5. Ми розмовляємо з чоловіками тоненьким дитячим голоском і вдаємося до цього в тих випадках, коли: – боїмося сказати те, що думаємо; – побоюємося реакції чоловіка; – передбачаємо, що зустрінемо несхвалення. 6. Ми створюємо плутанину у своєму житті, щоб дати чоловікам можливість урятувати нас. Один з аспектів гри в маленьку дівчинку передбачає доведення своїх справ до цілковитого краху, щоб чоловік міг прийти й врятувати тебе. Можливо, ти робиш це тому, що в дитинстві не відчувала батьківської турботи. Можливо, ти хочеш «перевірити» свого друга, переконатися, чи можна на нього покластися. Проаналізуй свою поведінку і, якщо відзначиш у ній перераховані моделі, постарайся позбутися їх: маленьких дівчаток можна любити та жаліти, але відчувати до них повагу та пристрасть – неможливо. А ти ж цього хочеш?
Юлямпочка Опубліковано 30 Серпня, 2009 в 19:12 #2 Опубліковано 30 Серпня, 2009 в 19:12 ги. Нічого цього не роблю, по-моєму. ПІшла питатись в Ігрека
Kusya Опубліковано 30 Серпня, 2009 в 19:20 #3 Опубліковано 30 Серпня, 2009 в 19:20 помоєму всі помилки роблю крім 5. але про це не мені судить.
St@S_ Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 18:14 #4 Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 18:14 нажаль чи нащастя моя не припускається жодної з помилок
Tais Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 18:23 #5 Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 18:23 Интересно, а кто назвал это все "помилками"? наверное, мужчина......
ursa Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 18:47 Автор #6 Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 18:47 К вашему огромному разочарованию - автор этой книги (откуда взят отрывок) является женщиной. Зовут её Барбара де Анжелис.
Tais Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 18:58 #7 Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 18:58 Ну, женщины бывают разные... А вот я бы это назвала все одним словом.... И совсем не ошибкой
ursa Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 19:19 Автор #8 Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 19:19 Судя по предыдущему посту - одного слова тебе бы точно не хватило
Tais Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 19:28 #9 Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 19:28 Поиграем?На "С" начинается, на "Я" заканчивается.....
Tais Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 19:38 #11 Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 19:38 санстанція! Плачу! Еще есть варианты?
SunSeth Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 20:01 #12 Опубліковано 31 Серпня, 2009 в 20:01 санстанція! Плачу! Еще есть варианты? Плати - будуть. Для затравки - синхронізація.
ursa Опубліковано 1 Вересня, 2009 в 07:17 Автор #13 Опубліковано 1 Вересня, 2009 в 07:17 А закончиится всё сублимацией?
Zheny@ Опубліковано 1 Вересня, 2009 в 07:38 #14 Опубліковано 1 Вересня, 2009 в 07:38 Дівчинка просить слово "святая" - але напрошується інше.. (стервозная)...
anahareo Опубліковано 4 Вересня, 2009 в 11:51 #15 Опубліковано 4 Вересня, 2009 в 11:51 Ну, як на мене, то помилок припускаються як жінки, так і чоловіки А список можна продовжувати до нескінченності.........................
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.