Перейти до змісту

Авто на воді реально?


biter

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано
... вони гнуть думку, що не вся паливна суміш згорає і ота бодяга від електролізу якраз і допомагає спалити залишки...

Де таке сказано?

Вони кажуть, що ККД двигуна не перевищує 30-40%, а решта - "просто греет окружающий воздух!".

Спочатку було подумав, що то хочуть використовувати енергію вихлопних газів, за рахунок їйнього тепла генерувати газ, який потім подавати в циліндри. Насправді ж воду розчеплюють електролізом. Для цього беруть енергію від генератора. Получається, що двигун крутить генератор, той виробляє електроенергію, яка іде на електроліз. Ніхто не сумнівається, що ККД генератора менше 100%? Також вже писав, що енергія, яка іде на електроліз, більша, ніж виділяється потім при згоранні газу, що утворився. Тобто, ми просто даремно втрачаємо енергію. Звідки тут економії взятися?

  • Відповідей 61
  • Створено
  • Остання відповідь
Опубліковано

Взагалі водень - дуже потужне джерело енергії. Але машини на ньому надто вибухонебезпечні. Зараз в принципі хочуть спробувати використовувати для цього нанотрубки, але це все ще розробки

Опубліковано

Пару років тому читав в місцевій газеті про одного поліського кулібіна, який переробив двигун свого авто ПОВНІСТЮ під воду. Коли міліція зупиняла і не вірила, то він на спір пив прямо з бака. Не знаю, правда чи ні. Але я все ж таки схильний вірити, що подібні екологічно чисті двигуни існують. Двигун внутрішнього згорання був винайдений в 19 столітті, з того часу люди полетіли в космос, винайшли потужні мікропроцессори, освоїли клонування, генну інженерію і нанотехнології, а конструкція ДВЗ з того часу істотно не змінилась, і мало того, на сьогодні він залишається найпопулярнішим двигуном в усьому світі. Чому? Ярчик правильно сказав, бо це комусь вигідно. Поки не буде спалено останній літр газу і нафти, ситуація не зміниться, і це дуже прикро.

Опубліковано
З шкільного курсу відомо, що енергія, яка затрачається на електроліз, є меншою, ніж виділається при спалюванні утворених газів

ну вообще-то не вижу тут ничего криминального,

энергия на расщепление + какое-то количество свободной энергии = энергия сгорания.

ИМХО эта установка пытается улучшить качество смеси подаваемой в камеру сгорания за счет дополнительной подачи туда О2, а водород это побочный эффект.

Но есть очень большое но... объем воздуха, который сгорает в двигателе - колоссальный, и улучшить его так чтобы КПД увеличился аж на 10-15% - бред

для примера возьмем какой-нить инжектор 1,5 литра и обороты ХХ, к примеру 400об/мин.

умножаем 1,5 на 400 и получаем 600литров воздуха проходит за минуту работы двигателя, на рабочих и того больше, и пытаться разбавить эти объемы 1 литром кислородно-водородной смеси и получить нивротшикарные результаты - лохотрон.

Опубліковано
- а конструкція ДВЗ з того часу істотно не змінилась -

Не змінили, оскільки і в наявній конструкції ДВЗ купа нерозкритого потенціалу. Спробуємо пригадати - моновпорскування, інжектор, турбіна, бі-турбо, інжектор з безпосереднім впорскуванням, вихлопна система, фільтри "нульового" опору, розподільчі вали із зміненими фазами, гідрокомпенсатори....Все це дало/дає величезний приріст потужності - а двигун-то той же самий!

2 Yarchik. Я не буду з тобою сперечатися - можливо я невірно вжив поняття "лохотрон" (хоч я його і не вживав - лишень підтримав). Але як назвати наступне?

1. Готова система за 350 євро.

2. Інструкція за 49 євро. Причому

Если Вы будете изготавливать систему сами по нашей инструкции, то скорее всего она обойдется Вам до 20 долларов
.

Крім того, я дуже сумніваюсь в тому, що дана система взагалі буде функціонувати, але! Оскільки для того, щоб це доводити, потрібно грунтовно ознайомитись з тим "трактатом", а в мене абсолютно ніякого бажання читати ту всю маячню - скажу, що це моя особиста думка і не претендує на істину.

Опубліковано

fedot дана система працюэ, але вона не впливаэ на розхід. Кажу це тому, що одноклубник з Aveo клубу встановив такий девайс, та випробувавши зняв.....

Опубліковано
Можливо воно і працює, але толку з нього...

То як нема толку а тим більше якоїсь конкретної вигоди то наф.га воно нада... :jeer:

На мою думку колись цю чудо-установку таки дороблять. Колись-це коли в ній будуть серйозно зацікавлені знову ж таки серйозні люди а не прості винахідники. А так як пока все нормально в всяких там НафтоМагнатів ніхто не дозволить жити цьому апарату...

Опубліковано
Якби то всьо дійсно функціонувало б, то або власника "патента", разом із тим же "патентом" заманила б до себе якась держава на кшталт Німеччини/Японії/США, дало б йому купу бабла

почитай тут http://board.lutsk.ua/index.php?showtopic=36539

в сюжеті кажуть що воду доливають 2 рази в місяць. А по стенду і авто видно, що газ булькає досить активно. я звичайно розумію, що об"єм більшає, але не в такій ж степені.

За різними даними з 1л води можна добути від 1200 до 1800л водню

розрив молекули води - процес при якому витрачається енергія. виявляється цей сплав - безкінечне джерело енергії
може бути щось на зразок постійних магнітів
Чому автовиробники видумують усілякі прямі впорскуванняя, багатоточкове розпилення палива, охолодження повітря на вході та якесь там бітурбо, коли всього навсього треба водички налити у стаканчик та мати все і одразу?

http://board.lutsk.ua/index.php?showtopic=36539

Потрібно, biter, потрібно. На самому сайті знайшов про це інформацію

На тому сайті багато неточностей, зарез вже є технології де для електролізу вистачає міліампер. як знайду посилання - дам почитати

З шкільного курсу відомо, що енергія, яка затрачається на електроліз, є меншою, ніж виділається при спалюванні утворених газів.

наука не стоїть на місці, раніше і клонування було не можливе і політ в космос і радіо тільки по проводах передавалоть ....продовжувати можна безкінечно..

Поки не буде спалено останній літр газу і нафти, ситуація не зміниться, і це дуже прикро.

99% що так і буде :(

Если Вы будете изготавливать систему сами по нашей инструкции, то скорее всего она обойдется Вам до 20 долларов

Не спорю, сайт можливо і розвод, але дешевий електроліз - реальність. :rolleyes:

Итак, вкратце: на входе - вода, на выходе тоже получаем воду. Откуда энергия?

Не виході водень і кисень.

Опубліковано

На рахунок води: маю книжку 55 року, так описується для чого то робили і що воно дає. Зрозуміло про ніякий водень там мови не ведеться. Параграф перефоткаю вдома і викладу.

Коментувати то все щось нема бажання.

Опубліковано
для примера возьмем какой-нить инжектор 1,5 литра и обороты ХХ, к примеру 400об/мин.

умножаем 1,5 на 400 и получаем 600литров воздуха проходит за минуту работы двигателя, на рабочих и того больше, и пытаться разбавить эти объемы 1 литром кислородно-водородной смеси и получить нивротшикарные результаты - лохотрон.

В моторі 1,5 л повний робочий цикл проходить за 2 оберта, відповідно за один оберт проходить 0,75 л топливно-повітряної суміші (це все дуже умовно). Оптимальна концентрація топливно-повітряної суміші , приблизно 1кг бензина на 15 кг повітря. Газ виступає в ролі каталізатора, і ця пропорція змінюється і кількість бензину на цей об'єм повітря зменшиться. На скільки зменшиться - стільки і буде економія.

Опубліковано
Не виході водень і кисень.

Если это так, то мы, получается, увеличиваем энергозатраты?) Ведь для электролиза ( разделения Н2О на Н и О ) нужно затратить некоторое количество энергии.

Опубліковано
За різними даними з 1л води можна добути від 1200 до 1800л водню
Газ виступає в ролі каталізатора

каталізатора чого?

який вплив на паливну суміш?

Де формули взаємодії з газом і без? що за емпірика?

наука не стоїть на місці

все ще чекаємо ссилку на установку, яка сама себе забезпечує енергією для електролізу + може виконувати хоч якусь роботу.

Опубліковано
Если это так, то мы, получается, увеличиваем энергозатраты?)

Вода сама по собі не може горіти, хіба що в атмосфері фтору із виділенням леткої і сильної кислоти - тому потрібно розкладати на водень і кисень.

каталізатора чого?

який вплив на паливну суміш?

Де формули взаємодії з газом і без? що за емпірика?

Трохи не так написав: не каталізаторм(бо з курсу хімії - каталізатор пришвидшує реакцію, але в неї не вступає), а в ролі 'присадки', відповідно газ виступає як додаткове паливо.

все ще чекаємо ссилку на установку, яка сама себе забезпечує енергією для електролізу + може виконувати хоч якусь роботу.

Взагалі то я говорив не про установку яка себе забезпечує енергією, а про установку яка має ККД>100%

icon_plus_1.gifЯчейка Меєра
"Очевидно, что изобретатель из США Стэнли Мэйер разработал электрическую ячейку, которая позволяет разделять обыкновенную водопроводную воду на водород и кислород с гораздо меньшей затратой энергии, чем требуется при обычном электролизе".

Демонстрации проводились и прежде профессором Michael Laughton, Dean из Engineering при Колледже Королевы Mary, Лондон, Адмирал Сэр Anthony Griffin, бывший командующий британским Флотом, и Д-ром Keith Hindley, английским химиком-исследователем. Ячейка Мэйер, сделанная дома изобретателем в Grove City, Огайо, производила гораздо больше водородо-кислородной смеси, чем могло ожидаться при простом электролизе.

В то время как обычный элекролиз воды требует тока, измеряемого в амперах, ячейка Мэйер производит тот же эффект при милиамперах. Более того, обыкновенная водопроводная вода требует добавления электролита, например, серной кислоты, для увеличения проводимости; ячейка Мэйер действует при огромной производительности с чистой водой.

Согласно очевидцам, самым поразительным аспектом клетки Мэйер было то, что она оставалась холодной даже после часов производства газа.

Эксперименты Мэйер, которые он счел возможными представить к патентованию, заслужили серию патентов США, представленные под Секцией 101. Представление патента под этой секцией зависит от успешной демонстрации изобретения Патентному Рецензионному Комитету.

Клетка Мэйер'а имеет много общего с электролитической ячейкой, за исключением того, что она работает при высоком потенциале и низком токе лучше, чем другие методы. Конструкция проста. Электроды - отсылаем заинтересовавшихся к Мэйер'у - сделаны из параллельных пластин нержавеющей стали, образующие либо плоскую, либо концентрическую конструкцию. Выход газа зависит обратно пропорционально расстоянию между ними; предлагаемое патентом расстояние 1.5 мм дает хороший результат.

Значительные отличия заключаются в питании ячейки. Мэйер использует внешнюю индуктивность, которая образует колебательный контур с емкостью ячейки, - чистая вода, по-видимому, обладает диэлектрической проницаемостью около 5, - чтобы создать параллельную резонансную схему. Она возбуждается мощным импульсным генератором, который вместе с емкостью ячейки и выпрямительным диодом составляет схему накачки. Высокая частота импульсов производит ступенчато поднимающийся потенциал на электродах ячейки до тех пор, пока не достигаеся точка, где молекула воды распадается и возникает кратковременный импульс тока. Схема измерения тока питания выявляет этот скачок и запирает источник импульсов на несколько циклов, позволяя воде восстановиться.

Химик-исследователь Keith Hindley предлагает следующее описание демонстрации ячейки Мэйер'а: "После дня презентаций, Griffin комитет засвидетельствовал ряд важных свойств WFC (водяная топливная ячейка, как назвал ее изобретатель).

Группа очевидцев независимых научных наблюдателей Великобритании свидетельствовала что американский изобретатель, Стэнли Мэйер, успешно разлагает обыкновенную водопроводную воду на составляющие элементы посредством комбинации высоковольтных импульсов, при среднем потреблении тока, измеряемого всего лишь милиамперами. Зафиксированный выход газа был достаточным, чтобы показать водородно-кислородное пламя, которое мгновенно плавило сталь.

По сравнению с обычным сильноточным электролизом, очевидцы констатировали отсутствие какого-либо нагревания ячейки. Мэйер отказался прокомменировать подробности, которые бы позволили ученым воспроизвести и оценить его "водяную ячейку". Однако, он представил достаточно детальное описание американскому Патентному Бюро, чтобы убедить их, что он может обосновать его заявку на изобретение.

Одна демонстрационная ячейка была снабжена двумя параллельными электродами возбуждения. После наполнения водопроводной водой, электроды генерировали газ при очень низких уровнях тока - не больше, чем десятые доли ампера, и даже милиамперы, как заявляет Мэйер, - выход газа увеличивался, когда элекроды сдвигались более близко, и уменьшался, когда они отодвигались. Потенциал в импульсе достигал десятков тысяч вольт.

Вторая ячейка содержала 9 ячеек с двойными трубками из нержавеющей стали и производила намного больше газа. Была сделана серия фотографий, показывающая производство газа при милиамперном уровне. Когда напряжение было доведено до предельного, газ выходил в очень впечатляющем количестве.

"Мы обратили внимание, что вода вверху ячейки медленно стала окрашиваться от бледно-кремового до темно-коричневого цвета, мы почти уверены в влиянии хлора в сильно хлорированной водопроводной воде на трубки из нержавеющей стали, использованные для возбуждения".

Он продемонстрировал производство газа при уровнях милиампер и киловольт.

"Самое замечательное наблюдение - это то, что WFC и все его металлические трубки остались совершенно холодные на ощупь, даже после более чем 20 минут работы. "Раскалывающий молекулы" механизм развивает исключительно мало тепла по сравнению с элекролизом, где элекролит нагревается быстро."

Результат позволяет рассмотреть эффективное и управляемое производство газа, которое быстро возникает, и безопасно в функционировании. Мы ясно увидели, как увеличение и уменьшение потенциала используется, чтобы управлять производством газа. Мы увидели, как поток газа прекращался и начинался вновь, соответственно когда напряжение на входе было выключено и вновь включено."

"После часов обсуждения между собой, мы заключили, что Steve Мэйер явился, чтобы изобрести совершенно новый метод для разложения воды, которая обнаруживала некоторые черты классического элекролиза. Это подтверждается тем, что его устройства, реально работающие, взятые из его коллекции, удостоверены американскими патентами на разные части WFC системы. Так как они были представлены под Секцией 101 Патентным Бюро США, аппаратура, включенная в патентах, проверена экспериментально экспертами американского Патентного Бюро, их вторыми экспертами и все заявления были установлены.

" Основной WFC подвергался трехлетнему испытанию. Это подняло предоставленные патенты до уровня независимого, критического, научного и инженерного подтверждения того, что устройства фактически работают, как описано."

Практическая демонстрация ячейки Мэйер'а является существенно более убедительной, чем псевдо-научный жаргон, который использован для объяснения. Изобретатель лично говорил об искажении и поляризации молекулы воды, приводящему к самостоятельному разрыву связи под действием градиента электрического поля, резонанса в пределах молекулы, который усиливает эффект.

Не считая обильного выделения кислорода и водорода и минимального нагревания ячейки, очевидцы также сообщают, что вода в внутри ячейки исчезает быстро, переходя в ее составные части в виде аэрозоли из огромного количества крошечных пузырей, покрывающих поверхность ячейки.

Мэйер заявил, что у него работает конвертер водородно-кислородной смеси в течение последних 4 лет, использующий цепочку из 6 цилиндрических ячеек. Он также заявил, что фотонное стимулирование пространства реактора светом лазера посредством оптоволокна увеличивает производство газа.

icon_plus_1.gifРосійський дослідник сконструював електролізер, який дозволяє отримувати водень із води, витрачаючи на це дуже мало енергії.
Водень — екологічно чистий енергоносій, до того ж практично невичерпний. Відповідно до розрахунків, із 1 л води можна одержати 1234, 44 л водню. Проте перехід енергетики на водневе паливо гальмують великі витрати енергії, необхідні для отримання водню з води. Процес електролізу відбувається при напрузі 1,6—2,0 В і силі струму в десятки й сотні ампер. Найсучасніші електролізери витрачають на одержання одного кубометра водню більше енергії, ніж можна отримати при його спалюванні (4 і 3,55 кВт/год. відповідно). Проблему зменшення витрат енергії на одержання водню з води розв’язують багато лабораторій світу, але істотних результатів досягти наразі не вдалося. Проте в природі існує економний процес розкладання молекул води на водень і кисень. Відбувається він при фотосинтезі. При цьому атоми водню беруть участь у формуванні органічних молекул, а кисень іде в атмосферу. Комірка електролізера, розроблена Ф.Канаревим із Кубанського державного аграрного університету, моделює цей процес.

Подібність із фотосинтезом полягає в тому, що комірка споживає дуже мало енергії. Фактично пристрій використовує напругу лише в 0,062 В при силі струму 0,02 А. Ф.Канарев сконструював дві лабораторні моделі електролізера: із конічними й циліндричними сталевими електродами. За задумом творця, вони моделюють річні кільця стовбура дерева. Навіть при повній відсутності електроліту на електродах комірки з’являється різниця потенціалів близько 0,1В. Після заливання розчину різниця потенціалів зростає. При цьому позитивний знак заряду завжди з’являється на верхньому електроді, негативний — на нижньому. Комірка низькоамперного електролізера є конденсатором. Спочатку він заряджається при напрузі 1,5—2 В і силі струму, значно більшій за 0,02 А, а потім поступово розряджається під дією електролітичних процесів, що відбуваються в ньому. І в цей час пристрій споживає зовсім небагато енергії, яку витрачає на підзарядку конденсатора. Навіть у від’єднаному від мережі приладі електроліз триває ще п’ять годин, про що свідчить інтенсивне булькання пухирців газу.

Обидві моделі електролізера, і з конічними, і з циліндричними електродами, працюють з однаковою енергетичною ефективністю. Показник цієї ефективності ще належить уточнювати. Але вже тепер зрозуміло: витрати енергії на отримання водню з води при низькоамперному електролізі зменшуються в 12 разів, а за найсміливішими підрахунками — майже у 2000 разів (тобто становлять загалом від 0,407 до 0,0023 кВт/год. на кубометр водню). На думку Ф.Канарева, запропонований ним метод одержання дешевого водню з води можна буде використовувати для створення промислових електролізеров, які знайдуть застосування в майбутній водневій енергетиці.

Посилання на патент

Опубліковано
Обіцяний параграф з книжки.

Це не те про що я писав. В книжці - воду доливають разом із бензином в камеру згоряння.

Опубліковано

За 1 оберт 0,75 суміші, холості 800 оборотів = потрібно 600 літрів суміші, установка дає 1 літр 0,16 % обєму, при їзді,

нехай 3000 обертів суміші з "бульбулятора" буде ~ 0,04%

Як може така кількість може вплинути на процес горіння в циліндрах ???

Якби придумали якийсь спосіб розщіплювати воду з меншими затратами ніж виділиться енергії при її горінні, це б і був вічний двигун

А Меєр говорить про мікронні токи, але мовчить про потужність, якщо для прикладу взяти

"Потенциал в импульсе достигал десятков тысяч вольт"

20кВ*0,001А ~= 12В*1,6А якраз досить, щоб

зафиксированный выход газа был достаточным, чтобы показать водородно-кислородное пламя
Опубліковано
V.Wolf, корисні скани. все прояснив, +1

Дякую!

Обіцяний параграф з книжки.

Це не те про що я писав. В книжці - воду доливають разом із бензином в камеру згоряння.

Я хотів показати що на офіційному/державнму рівні подібні дослідження проводились і в яких роках, просто про них майже ніхто чічого не знав.

Опубліковано

Те, що пише V.Wolf, дійсно викоритовується і дає ефект. Вже згадували про автомобілі WRC, де така система працювала, поки не заборонили.

Прочитати про це кривою українською можна тут. Кому не лінь - погугліть і знайдете більше.

Тема з комірками Мейєра, яку задвигає biter, не має нічого спільного з тим, що пропонують розробники АвтоНаВоді. Так, це перспективно, але в даній системі це не використовується. Тут мова йде про звичайний електроліз.

Водень — екологічно чистий енергоносій, до того ж практично невичерпний. Відповідно до розрахунків, із 1 л води можна одержати 1234, 44 л водню.

Відповідно до розрахунків, з 1л води можна отримати 1244,(4)л суміші водень+кисень. Водню там буде ~138,27л. І то лише в теорії. На практиці вихід 100% не буває.

Опубліковано

petrofm, почитай літературу по ДВЗ. Коли повітряно-паливна суміш подається в циліндри - поршень знаходиться у верхньому положенні - об'єм виходить значно менший за 1.5л

V.Wolf, не використовували, бо це комусь було не вигідно...

Саня, На рахунок комірок Меєра - я давав відповідь keepo. про сайт я вже вище писав...

На мою думку, така система може допомогти економити пальне, а в недалекому майбутньому - замінити його...

Опубліковано
Я хотів показати що на офіційному/державнму рівні подібні дослідження проводились і в яких роках, просто про них майже ніхто чічого не знав.

Американцы еще во вторую мировую использовали впрыск воды в авиадвигателях, R-2800 тому пример.

Опубліковано

в книжке впрыскивают просто воду, а в нашем случае - гремучий газ, который после сгорания превращается в водяной пар со всеми вытекающими из книжки плюсами(в виде уменьшения детонации и пр.). Еще одно - удельная теплота сгорания водорода(а что еще важнее - температура сгорания) в несколько раз выше, чем у бензино-воздушной смеси, что позволяет гремучему газу быть псевдокатализатором смеси, дожигая в массе своей переобогащенную смесь. КПД ДВС по циклу отто редко превышает 25-30%, так что повысив общий КПД на 5-7%, мы повышаем полезную работу на 15-25%, а соответственно уменьшаем расход. Никто же не говорит, что там моща в два раза повышается, все вполне реально ИМХО.

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...