СОН

ODZER · 17 Березня, 2016 в 11:45

4 часа назад, dimmon сказал:

Пам'ятаю, і шо? Але якщо слідувати вашій логіці, то коли я напився і нічого не пам'ятаю, то мене теж не було? ;-) Не треба приводити абсурдні аналогії.

Уточню питання - Ви пам`ятаєте себе до віку 6 місяців? Справа в тому, що в пам`яті це є в кожного, але є певна амнезія, яка виключає ці спогади. Інакше , якщо ці спогади будуть вспливати, як мінімум , людину чекає сильний екзистенціональний перелом в свідомості. Адже уявлення про своє теперішнє "я", за яке ми тримаємось і оберігаємо, буде надто сильно конфліктувати з тим, як сприймає дитина в такому віці. В пам`яті людини є багато чого, і якщо ми чогось не пам`ятаємо, це ще не свідчить , що нічого не було

Ви стверджуєте, що після смерті нічого і до народження нічого. На чому базуються Ваші ствердження? Це питання лишитися відкритим якщо не назавжди, то надовго. Тому подібний діалог є безперспективним.

Одні будуть стверджувати , що це видумки, інші будуть говорити , що свідомість вічна і т.д. Ніхто не може дати на це ясної відповіді. Вчені про роботу мозку та свідомості знають дуже мало, багато процесів лишаються незрозумілими.

Знову ж таки, сучасна квантова фізика багато в чому зараз дуже зблизилась з постулатими східних філософій.

Наприклад , візмемо хоча б всесвітньовідомого вченого Роберта Ланца, який запропонував теорію біоцентризму, яка може вирішити багато відкритих питань сучасної науки.

http://www.strategy.com.ua/Articles/Content?Id=1684

Основні принципи цієї теорії :

1.Пространство и время — не абсолютные величины, а скорее инструменты ума животных и человека. Мы то, что чувствуем, а реальность — это процесс, порожденный нашим сознанием. Мы — часть макрокосмоса, и мы же порождаем его.

2,Наше внешнее и внутреннее восприятия неразрывно сплетены между собой. Они — две стороны медали и не могут существовать друг без друга.

3,Поведение субатомных частиц и вообще всех частиц и объектов неразрывно связано с присутствием наблюдателя. Без него они в лучшем случае существуют в виде неопределенных волн в «пространстве вероятности».

4.Все «вопросы» вне присутствия сознательного наблюдателя живут в изменчивом «пространстве вероятности». Все вселенные вне его присутствия существуют там же.

5,Структуру вселенной можно объяснить только через теорию биоцентризма. Вселенная точно настроена на жизнь, поскольку именно жизнь ее создает, а не наоборот. В этом прекрасная логика теории биоцентризма, а вселенная — лишь порождение этой пространственно-временной логики.

6, У времени нет реального существования за пределами чувственного восприятия живых существ. Это процесс, которым мы ощущаем изменения во вселенной.

7. Пространство, как и время, не является объектом или вещью. Это иная форма нашего понимания живых существ, она не имеет независимой действительности. Мы несем пространство и время с собой, как черепаха свой панцирь. Таким образом, нет никакой абсолютной самосуществующей матрицы, в которой физические явления происходят независимо от жизни.

dimmon · 17 Березня, 2016 в 12:38

24 хвилин тому, ODZER сказано:

Ви стверджуєте, що після смерті нічого і до народження нічого. На чому базуються Ваші ствердження?

Ну до народження я сперматозоїд, пам'ять точно в мене погана була, батя розказував :), а після я земля/попіл тощо, це вже і доводити не треба. Нє якщо думати як ви то я вічній, я камушек, я повітря, молекула і т.д. Тільки Я як батько, як людина, як син, як друг не вічна, наші спогади і є життя, а інші спогади це вже НЕ ВИ, а якщо не ви то це хтось інший, но не я. Так ми після смерті волни, частина мікрокосмоса, остаточні молекули, пространство вєроятності, глобальний мозок, ну тобто те саме що і було до життя, тобто нічого, так буде і після.

ODZER · 17 Березня, 2016 в 13:06

17 час назад, Opel75 сказал:

Чиста реальність.....

Кілька днів тому довелось побути "на ногах" день-ніч-день (з 7-ої ранку до 12-ої ночі через добу) і це працюючи. Вкінці цього дійства стан і відчуття важко описати. Так от, проснувшись після такого зранку попадаєш ніби в інший всесвіт. Знайоме відчуття?

Так от, відключивши "ум" хоч на хвилину, схоже відчуття, попадаєш ніби в іншу реальність, хоча цю відчуваєш і сприймаєш. Зовсім іншого рівня. Описувати не буду- це особисте.

Висловлю ще свою суб`єктивну думку. Вибачайте за багатослівність.

Людина сприймає своїми органами чуттів менше 1% звукових хвиль. Зором сприймає лише 1% з спектру електромагнітного випромінювання.

Тобто, наші органи чуттів сприймають лише дуже відфільтровану картинку реальності, а мозок з цих сигналів вибудовує реальність. Ми її сприймаємо , як кінцеву. А це лише 1 % від можливого.

Собаки взагалі не бачать кольорів. Інші істоти бачать і чують те, що не бачать люди.

В людей приблизно одинакові настройки діапазону органів чуттів.

Ми разом бачимо "согласованную реальность". Це , як ніби багато настольних ламп включити в одному приміщенні , їхнє світло зливається в одне ціле. Хоча і в кожної людини є свої особливості сприйняття. І не факт, що двоє людей бачать однакову картинку світу.

Ми не стільки живемо в світі, скільки кожен переживаємо свій світ, свої проекції.

Є таке оповідання в Герберта Уеллса "Країна сліпих". Герой оповідання попадає в Андах в невелику місцевість, де живуть лише сліпі люди, очі в них атрофувались багато поколінь тому. Він намагається їм довести, що є світло, сонце і т.д. Його вважають недорозвиненим, і вирішують видалити йому ці дивні кульки в очних яблуках.

Ви можете собі уявити , яка картина світу була у цього сліпого народу?

Стосовно іншої чи чистої реальності.

Є таке порівняння - ми сидимо в залі і дивимось кіно.

Є проектор , джерело чистого світла ,на яке накладають плівку , і він проектує образи і т.д. Кіно - це наше світосприйняття.

Плівка чи сам фільм - це фільтри , які формують картину реальності. В філософіях Сходу це називають кармічним баченням. Фільми можуть змінюватись, але рідко кому в голову приходить , що це проекція, і треба побачити сам проектор, джерело чистої сяючої реальності. А якщо зрозуміти роботу проектора, то ми звільняємося від обумовленості образами фільму і розуміємо, яким чином цей фільм виникає. Оце і є мокша чи нірвана східних релігій, чи осягнення Дао, чи "обожжение" в православному ісихазмі. . Пробудження або звільнення від ілюзії сну-майі

Якщо поглянути на реальність з точку зору сучасної науки, то не така вона вже й матеріальна. Ми сприймаємо лише поверхневу частину реальності, яка нам здається твердою і матеріальною. Насправді - це гра енергії та її конфігурацій. До того ж, те , в якому стані ця реальність буде проявлятись, залежить від самого факту спостерігання, від спостерігача. Цікаво намагається пояснити сучасні проблеми фізики через філософію моністичного ідеалізму ( а це саме адвайта-веданта чи буддизм ) відомий вчений, профессор фізики Аміт Госвамі в своїй книзі "Самосознающая вселенная. Как сознание создает материальный мир" http://www.rulit.me/books/samosoznayushchaya-vselennaya-kak-soznanie-sozdaet-materialnyj-mir-read-227548-1.html

Тому , в багатьох народів та релігій існують психопрактики по роботі зі сновидіннями. В першу чергу , це усвідомленні сновидіння, які активно вивчаються та застосовуються в сучасній психології. Це процес, коли ми усвідомлюємо , що ми спимо , і можемо змінювати сюжет, трансформувати і впливати на процес сновидіння. Тобто , ми не пасивні глядачі в кінотеатрі, а ми можемо впливати на перебіг фільму. Це є і в індуїзмі, і в буддизмі, і в даосизмі. Багатьом відомо з книжок Кастанеди про ці практики у північноамериканських індіанців.

Цікаво, як описується процес сновидіння в тибетському буддизмі. При засипанні органи чуттів відключаються і ми на деякий час провалюємось ніби-то в безсвідомий стан. Насправді, якщо утримувати чисте необумовлене усвідомлення-присутність, то це не є безсвідомий стан, а стан Ясного Світла або Материнського світла, як це називається в буддийскій філософії. Це чистий , необумовлений стан, коли всі образи зовнішнього та внутрішнього світу ще не проявлені, це чиста потенціальність реальності. Ось це і схоже на усвідомлення проектора, про який я згадував. Не знаю , чи буде це коректно порівняти з усвідомленням Брахмана ( Я и есть Брахман) з адвайта-веданти, але дуже схоже, що мова йде про одне й те ж.

Але зазвичай люди пролітають цей стан в безсвідомому стані, потім органи чуттів потрохи знову вмикаються , і виникають сновидіння. Наш розум сам викидає матеріал для сновидіннь і проектує їх назовні. Ми сприймаємо ніби зовнішній світ, з яким взаємодіємо, тікаємо в кошмарах, почуваємо щасливими себе в радісних снах. І сприймаємо це все за чисту монету. А проснувшись, розуміємо, що це сон, ілюзія.

Тому , другий крок, навчитись себе усвідомлювати в сновидіннях ,керувати снами , міняти сюжети і т.д. Тоді ми менше обумовлені цими проекціями. А потім це застосовують в звичайній реальності. Свідомість стає більш гнучкою .

Спочатку уві сні переробляється враження останніх декількох днів, далі можуть виникати сни, в яких ми знаходимося в невідомих нам місцях. Це з підсвідомого випливають більш глибокі враження, кармічні сліди. Те , з яким настроєм і в якому стані ми проснемося, залежить від характеру сновидіння, або уміння ним управляти і трансформувати. Але основна ціль - це стан Ясного Світла.

Тому, в тому ж таки тибетському будизмі є порівняння процесу засипання, сну з процесом вмирання

Коли людина вмирає, починають відключатись органи чуттів, і людина пірнає в темряву асолютно безсвідомо. Якщо при житті людина досягала в сновидіннях Ясного Світла. То в цей момент вона може його усвідомити, як потенціальність всього ,те , з чого і розгортається вся реальність. і досягнути звільнення , мокші або нірвани. Це як світловий промінь, який через призму може розпадатись на величезний спектр, але в природі це біле світло, джерело всіх інших кольорів. Чи проектор?..

Вдається це небагатьом, в більшості це темрява і безсвідомий стан. А далі йде опис інших фаз вмирання і нове народження. Я не буду на цьому зупинятись , при бажанні в неті можна знайти книги на цю тему. Наголошу - це точка зору тибетського буддизму і я не стверджую , що це якась абсолютна істина. Проста , одна з багатьох точок зору. Хтось її прийме, хтось ні , а хтось перевірить на власному досвіді.

ODZER · 17 Березня, 2016 в 13:08