Як захистити свої дані в інтернеті: прості прийоми

[Nokian]

Має стати багатьом в пригоді.

В акаунтах:

• По-перше, створюйте для своїх акаунтів надійні паролі. Хороший пароль має містити як літери верхнього реєстру (АБВ), так і нижнього (абв), символи (напр., *№!) і цифри. Змінюйте паролі час від часу і не використовуйте однакові комбінації для різних сторінок, соціальних мереж і акаунтів.

• Не забувайте виходити зі свого акаунту в соціальних мережах, Google, на сторінках, які вимагають авторизації на комп’ютерах, до яких маєте доступ не тільки ви — в інтернет-клубах, на роботі, у громадських місцях. Блокуйте екран вашого смартфона або планшета, якщо залишаєте їх, приміром, на робочому місці й відходите.

Працюючи з поштою:

• Перевірте налаштування своєї пошти: чи не пересилаються ваші листи за іншою адресою і чи не має хтось окрім вас доступу до вашої пошти. Це можна зробити у налаштуваннях у розділах «пересилання листів» та «надання доступу до вашого акаунту». Остання функція доступна, до прикладу, в Google Mail і дозволяє писати листи від вашого імені, а також переглядати вашу кореспонденцію.

Можете вказати свій номер телефону для відновлення пароля пошти. Це дозволить відновити доступ до свого ящика навіть якщо ви його вже втратили, а також не дозволить зловмисникам змінити пароль до нього.

• І ще одна порада стосовно пошти: якщо ви маєте підозри, що її читає хтось окрім вас, перевіряйте останню активність вашого акаунту (якщо портал, на якому розміщується пошта, таке дозволяє). Зокрема, в Google Mail про це можна дізнатись у вкладці «додаткова інформація» поруч із рядком «останні дії в акаунті» в нижній частині сторінки пошти.

В цьому розділі можна подивитись, з якої IP-адреси перевіряли вашу пошту та коли востаннє змінювався пароль.

• Не ходіть за підозрілими посиланнями, які приходять у листах на вашу пошту. Вони можуть вести на небезпечні сторінки. Листи, які містять такі речі, часто надходять від незнайомих вам людей.

В них часто йдеться про те, що ви щось виграли, про те, що шукали наведену нижче інформацію, або повідомлення про те, що ваші фотографії потрапили до мережі — краще за все не ходити за такими посиланнями.

Деякі листи із небезпечними посиланнями підписані так, ніби їх відправила адміністрація сайтів і соцмереж, якими ви користуєтесь, і в них йдеться про те, що вам потрібно ввести свій пароль, щоб відновити його. Будьте пильними!

Небезпечні посилання і файли можуть надходити навіть від знайомих вам людей — якщо надіслане викликає у вас підозру, перепитайте у людини, що саме вона вам відправляє.

У соціальних мережах

• Ви можете змінити налаштування приватності у соціальних мережах так, щоб ваша пошта була невидима для людей, яких немає у вашому списку контактів. Таким чином ви знижуєте вірогідність того, що на ваш ящик будуть надсилати спам.

• У соціальних мережах не давайте додаткам права писати від вашого імені на вашій стіні чи у стрічці новин, а також надсилати від вашого імені будь-яку інформацію людям із вашого списку контактів.

Безкоштовні мережі та інтернет-банкінг, покупки онлайн

• Якщо ви використовуєте не захищені паролем мережі Wi-Fi, наприклад, у бібліотеці чи кафе, майте на увазі, що в частині випадків постачальник з’єднання має доступ до інформації, що передається. Серед неї можуть міститись і ваші особисті дані.

У загальнодоступних мережах не радять виконувати банківські операції або робити покупки в інтернет-магазинах.

• Деякі сайти маскуються під сайти банків, інтернет-магазинів, соціальних мереж. Перевіряйте, чи дійсно ви довіряєте сайту, який запитує у вас персональні, паспортні дані, номери кредитних карток тощо.

В браузері:

• Стежте уважно за повідомленнями, які надсилає вам ваш браузер — серед них є попередження про небезпеку, а також запити від різних програм, частина з яких може бути шкідливою.

• Перевіряйте, чи починається адреса сторінки, на якій ви хочете ввести персональну інформацію, із префікса https та значка закритого замка — такі сайти є безпечними. Сайти, які передають дані, використовуючи протокол http, є незахищеними.

Щоб переглядати усі сторінки за протоколом https, можна встановити відповідне розширення для вашого браузера.

В Windows

• Брандмауер для Windows (програма захисту комп’ютерних мереж) має бути увімкненим. Зробити це можна, увійшовши до Панелі керування в меню «Пуск». Там є розділ «Брандмауер Windows», в якому і можна активізувати такий «захисний екран».

• Регулярно оновлюйте браузер та операційну систему — новіші версії менш вразливі перед зловмисниками.

Джерела ПЗ, аудіо, відео та інших файлів

• Встановлюйте програми із надійних джерел. Завантажуючи піратські версії програм з файлообмінників, ви не тільки порушуєте права виробника ліцензійної програми, а й наражаєте свій комп’ютер чи ноутбук на небезпеку. Разом із завантаженими файлами програм часто встановлюються шкідливі віруси, яких буває важко позбутися.

• Те ж саме стосується завантаження відео- та аудіо файлів із мережі — з ними потрібно бути обережними. І, звичайно, пам’ятати про авторське право.

• Пам’ятайте, що занести на комп’ютер вірус можна також при використанні заражених флеш-накопичувачів.

• І наостанок: використовуйте ліцензійні антивірусні програми, платні або безкоштовні.

Успіхів вам!

[Ko3bMa]

TOR

[Nokian]

Мається на увазі цей ТОR?

Тор работает по принципу «луковичного роутинга». Данные проходят через несколько серверов тора, прежде чем попадут во внешний мир через выходной сервер. Роутинг между серверами тора выбирается случайно, но лишь один раз в начале каждого соединения, хотите сменить цепочку — обновляйте соединение; данные между серверами шифруются. Однако выходной сервер по определению имеет доступ к нешифрованным пересылаемым данным. Tor децентрализован, а исходники открыты. Так что, если даже США захотят выпилить своё детище, то уже не смогут. Открытый код гарантирует обнаружение троянов и появление форков.

Стандартные пакеты тора содержат как сервер, так и клиент. Если вы пользуетесь тором и у вас хороший канал — включите сервер[1]. По умолчанию он не работает как выходной и даже как промежуточный сервер. Настроить можно в torrc.

Если паранойя OCHE жжет анус, в конфигурации можно включить ControlPort, указав для него, например, HashedControlPassword, сгенерированный при помощи tor --hash-password password. Подключаться к порту можно с локальной машины при помощи putty (Windows), указав тип соединения Raw или nc (netcat, мультиплатформенный). Здесь открываются широкие возможности.

После аутентификации по команде «authenticate „password“» вы можете: [показать]

То же самое делает Vidalia, но она толще Putty на целый Qt.

С недавних пор у науськанных быдлокодерами политиков стало модно блокировать Tor с помощью DPI (анализа трафика). В ответ Tor родил версию с маскированным трафиком.

[Zheny@]

Дуже кльова штука.

Для юзера.

І біда для адміна.

перекривати ТОР мережі ще той геморой.

Хоча все можна зробити