Jump to content

Друзі Росії


Bit

Recommended Posts

Вже збігло з півроку з того моменту як я описував свої враження від США на борді. Чимало поглядів у мене змінилось у кращу або гіршу сторону. Одного дня я їх обов'язково опублікую, проте зараз я хотів би поговорити про інше. За ці півроку я зустрів чимало нових людей різних національностей і етнічних рас. І ви знаєте, я знайшов дуже багато спільних рис між деякими з них. Настільки схожих, що забуваєш про расові, релігійні, культурні відмінності.

Я не політолог, тому мій пост (чи-то пак, нарис) буде суб'єктивним. На об'єктивність не претендую, проте особисті емоції постараюсь не вкладати в текст і подати матеріал з точки зору спостерігача.

Дружба Росії з латинськими країнами.

Це для нас з вами здається, що ці країни на різних полюсах світу і значно відрізняються. Насправді ж, ці країни дуже подібні до усього СССР. Скажімо так, Мексика-це як Росія, а якесь Нікарагуа-це як якась невелика Україна чи Грузія. Це доволі просто прослідкувати.

Основні тезиси.

Іспанська мова в латинських країнах-аналог російської мови на пост-радянському просторі.

Розміри країн. Культурний, фінансовий розвиток. Рівень освіти. Кількість переселенців/мігрантів.

Мексика-велетенська країна, з населенням трохи меншим, ніж у Росії (120 млн проти 180). Мабуть, для більшості з нас з вами, Мексика асоціюється з словами "Текіла, сомбреро, черевики з закрученими носами, пляж". Це приблизно як "Мєдвєді, водка, балалайка, Сибір" асоціюється з Росією. Тобто погляди у нас стереотипні, давайте спробуємо їх розширити. Мексика-велика промислова країна, котра має безліч бізнесів, підприємств і має доволі суттєвий вклад у світову економіку. І її експорт-це далеко не лише текіла (як в Росії водка), а це і ліки, і хімічна галузь, і продукти харчування (мексика величезний постачальник сировини і харчів на різні ринки світу), і навіть важка промисловість та металургія. В Мексиці, як і в Росії, є великий шар освідченої інтелігенції, є люди, котрі роблять наукові винаходи і працюють в складних науках. І ці люди, по аналогії з Москвою, як правило осідають у столиці Мексики, Мехіко. Їм не потрібно мігрувати, вони і там пристойно заробляють. Це я плавно підійшов до поняття "тотальна бідність". Бідність у Мексиці далеко не скрізь. Столиця Мексики має такі місця, що може потягатись і з пресловутим Голівудом і з російською рубльовкою. І там живуть стильні сучасні люди. Працюють, творять, досягають. Натомість про бідність-у Росії, як ми знаємо, села і невеличкі смт, містечка, давно пішли за вітром і стали лише символом розвалу, стагнації і гниття. Там збирається в групи бидло, яке немає ні освіти, ні виховання, яке звикло жити в лайні. Люди, котрі нічого не виробляють, нікому не потрібні, і в яких з'являється один рефлекс-ВІДДАЙ. Коротше, кримінал і банд-формування, а також алкаші, наркомани і решта втрачених людей. Ці люди збиваються в зграї і шукають наживи. Хто на півдні-тероризує інші латинські країни і свою власну, хто на півночі в прикордонних районах-тероризує США. Корупція. Рівень корупції у Мексиці настільки високий, особливо поза межами великих міст, що шансів на справедливість і правосуддя не лишає майже ніяких. Водіння без прав? Без проблем. Вбивство? без проблем. Торгівля наркотиками чи людьми? Без проблем, все можна порішати. Аби ваші гроші. Промисловість. Я вже писав вище, але промисловість в Мексиці існує лише в руках великих промислових магнатів, а не простих людей чи тимбільше, держави. (Нічого не нагадує?). Культура і моделі поведінки. В мексиці є чимало інтелігенції, котрі сповідують певні цінності і погляди, але ще більше бидла, особливо за межами великих міст. Алкоголізм, наркоманія, кримінал.

А тепер кілька слів про мігрантів з мексики до США і те, чим вони сходяться або відрізняються від російських.

Варіант перший. Простий роботяга. Надриває задницю 5-7 днів на тиждень, працює на найбрудніших роботах, бо часто нелегал. Часто вміє і знає більше, ніж 90% корінних американців. Може і плитку покласти, і хату збудувати, а ще може за плечима і освіту в Мексиці мати, яку у США ніхто не прийме до уваги. Очевидно, що тяжка фізична праця і контраст з життям рядового американця відкладають на таку людину свій відбиток.

Знаєте таких росіян? Я теж знаю.

Варіант другий. Нахлєбнік, засранець, трабл-мейкер. Переселенець найгіршого виду. П'є все, що горить, трахає (часто гвалтує) все, що рухається. . Враховуючи закони США, часто може бути ще й легальним і ще й на державному забезпеченні. Часто числиться в бандах, часто пов'язаний з наркотиками. Створює суцільні проблеми. Змінюватись не хоче, міняти свою поведінку теж. Часто навіть без шкільної освіти.

Варіант третій. Доволі обширний, громадянин США (або як мінімум резидент).

Це або трудяга з першої категорії, або його діти, народжені у США. Це людина, котра тут виросла, навчилась культури, здобула хоча б мінімальну освіту. Працює в різних галузях-від примітивної обслуги і топ-менеджерів компаній. Хоча, як правило, це середня ланка.

Враховуючи, що в теорії, в будь-якій країні інтелігенції не більше 10%, судять про ті країни по тих самих 90%, що лишаються. Отож, якщо інтелігенція це як правило середній клас і вище, а основна маса населення-це соціальні низи, то відповідно і судять по них. Основна маса населення Мексики живе в лайні, прямо як рядові росіяни. Прозябають, виживають. І їх давить ота ненависть до капіталістичного заходу (для них це північ), котра живе в рази краще за них і задаром скуповує їхню робочу силу. І вони їдуть працювати на тих ненависних "піндосів", дивляться "як люди живуть", а потім ненавидять їх ще більше і хочуть щоб і піндоси жили в лайні, так як їм доводиться.

Інші латинські країни. Тут немає єдиної думки, як немає її у решти пост-рядянських республік. Куба ділиться поглядами навпіл. Є такі кубинці, котрі готові вплав добиратись до США, працювати, шкрябатись і знову працювати, аби чогось досягти. А є такі, що приїхало, отримало громадянство на шару, ще й права качає і ще й розповідає які погані американці. Мене дуже неприємно вразило, коли за сусіднім столиком від нас сиділо двоє американців і стара (років за п'ятдесят) кубинка з жахливим акцентом. І американці заговорили за політику. Кубинка, маючи американське громадянство, живучи у США, і надивившись на комунізм і соціалізм вживу, з якогось дива почала виправдовувати Росію на світовій арені. Вони навіть не встигли завести мову за Росію, вона сама її підняла. І одразу ж почала захищати росію. Типу "ну це ж їхня земля, вони правильно ту Україну пресують і ділять. треба забирати своє". Ті їй кажуть, "ти ж сама втекла з куби НА ЧОВНІ, тобі мало було комунізму, мало вас мучили, в бідноті жили? люди хочуть в Європі жити, в достатку і спокої". "Там америка свої інтереси качає, Україна-то Росія і завжди нею була і буде". Ось така пропаганда. Я заледве стримався, аби не перервати дискусію, що точилась в метрів від мене і не висловити власну думку. Але все ж, стримався. Вони договорили і розійшлись кожен при своїй думці, а кубинка з гордо піднятою головою, з виглядом "ОТ ТАКА Я! От сказала, як відрізала!" Хоча я зустрів і інших кубинців, і вони були за західні цінності. І це теж було старше покоління кубинців, люди, котрі на човниках пливли в США в пошуках кращого життя. Це люди, котрим повернення на кубу після втечі означало смерть. Мало хто цікавився тою сторінкою історії маямі та деяких міст, коли були хвилі втеч з куби. США не мали іншого вибору, як дати цим людям роботу і грінкарти, бо вдома на них чекала смерть або в'язниця. Отож, про цих людей. Ці люди вдячні США і вдячні долі за подарунок. Вони пропрацювали своє життя на благо США і заробили непогані статки, дехто з цих людей має власні бізнеси (від найменших і до гігантських мереж). Так от, одна з таких людей мені сказала, що "радянські цінності треба випалювати розпеченим металом."

Мені довелось і поспілкуватись і з представниками Нікарагуа, і навіть Гондурасу. Що цікаво, вони навпаки висловлювали співчуття подіям на Україні, розпитували мене, що там відбувається і як люди живуть. Казали, що дуже прикро, що на нас зазіхає велика Росія, висловлювали сподівання, що США вступиться і допоможе. Були здивовані байдужістю Європи. І знаєте, мені здається, що представникам цих невеличких латинських країн було болісніше почути про тисячі загиблих українців, аніж про три сотні мертвих європейців, яких збили на донбасі.

Коротко про різницю в латиносах. Нам вони всі на одне лице-смугляві, часто круглолиці, іспанськомовні. Але латиноси є різні. По-перше, зовнішній вигляд у них відрізняється, як і культурні звичаї. Навіть кухня різниться.

А все чому-іспанські колонізатори змішувались з різними племенами індіанців (майя, ацтеки і тд), відповідно у них різний генотип. Так, спільні риси є, як і у слов'ян, але генеалогічне дерево різне (приблизно як у слов'ян-угро-фінни (кацапи), проти українців, білорусів і поляків). Відповідно, і іспанська мова в них різниться, і акценти різняться, і в тому числі політичні погляди. Всі ці країни живуть бідно, от тільки не всіх це влаштовує і не всі хочуть, щоб і решта світу жили так само бідно. А ще є одна дуже цікава тенденція-мексиканець наїбе будь-якого іншого латиноса, навіть іншого мексиканця. Тобто, нікарагуа, гондурас-як правило довірливі добряки-роботяги, а заїжжий в сша мекс-як правило, рідкісне падло, яке тільки і прагне їх нагріти. Заїжжий в США мекс-це п'янки під вікном, гучна музика і шум, це блдство і наркотики. Це небажання підчинятись законам і правилам інших людей. А заїджий латинос з інших країн-як правило, прагне лише заробити грошей і аби його не чіпали. Тому коли мекси шумлять за вікном, то латинос на латиноса ще й копа натравить, бо він ХОЧЕ ЖИТИ ПО-ІНШОМУ.

Коротше, старався писати стисло і не розтікатись думкою, але вийшло, як вийшло. Про братів-слов'ян і представників інших груп напишу в наступному пості, якщо комусь буде цікаво.

Link to comment
Share on other sites

Знайомий розповідав про одного американця, який був родом чи то з РФ чи то з Ізраїлю, який лаяв США, та підтримував Росію на міжнародній арені і був "проросійським". При чому має кучу болячок та майже лежачий (за ним безкоштовно доглядає 3 (!!!) медсестри дома). Так от, а мій знайомий сказав, що якщо тобі така Росія хороша, то їдь туди. Ти там і місяця не проживеш, бо там не має такого медичного обслуговування. Ну то той зразу замовчав. Пропаганда вона така..

Link to comment
Share on other sites

Кремлевская пропаганда создала огромное число мнимых экспертов, которые врут россиянам.

Они рассказывают через российские СМИ, что Германия якобы встала на сторону России в украинском вопросе, хотя на самом деле это не так, пишет немецкий журнал Der Spiegel (перевод — Инопресса.ру). Помимо них, россиян дурят фанатики теорий заговора и антисемиты.

"Так, например, знаете ли вы немецкого профессора и руководителя одного известного института по имени Лоренц Хааг (на фото), который настолько умен, что комментирует вопросы политики, экономики, космонавтики и аннексию Крыма? - задают вопрос своим немецким читателям авторы материала. - Нет? Тогда вы, по всей видимости, просто не читаете российских газет, потому что на их страницах так называемого немецкого профессора Хаага нередко печатают в заголовках". Особенно часто его высказывания цитирует российское государственное информагентство ИТАР-ТАСС, поскольку Хааг говорит то, что хотят услышать в России. В одном из высказываний Хаага, например, говорится о том, что "в Германии с пониманием относятся к позиции России и Крыма".

Между тем в Германии, как подчеркивает издание, этот "эксперт - фантом: за последние 25 лет ни в одной немецкой газете нет упоминания о нем. Также неизвестно, в каком институте работает этот немец".

При этом Хааг - не единственный в своем роде, продолжает Der Spiegel. "Эксперты-самозванцы пользуются большой популярностью в российских СМИ. Еще один пример - Кристоф Хорстель. На самом деле этот немец - приверженец праворадикальных идей, который однажды обвинил канцлера Германии Меркель в государственной измене. Однако информагентство РИА "Новости", входящее в медиа-холдинг Кремля, называет его "советником Федерального правительства Германии". А вещающая за границей Russia Today часто публикует комментарии "бывшего сотрудника ведущих немецких телеканалов" Кена Йебсена, изобличающего антироссийские тенденции на немецком телевидении. Немецкие каналы ARD и ZDF настраивают немцев, по словам Йебсена, против России. "И действительно, Йебсен работал ведущим, но на радио RBB, - отмечает издание. - Но его уволили за антисемитские высказывания, а Russia Today ничего об этом не рассказывает".

Следующего "немецкого политолога" зовут Керт Майер. Российский пропагандистский портал приводит его слова о том, что "в Германии запрещено поддерживать Путина". Тем не менее, в немецких архивах политолога с таким именем просто не нашлось, а сам портал оставил без ответа просьбу Der Spiegel дать ему контакты этого Майера.

Кстати, под авторством Майера в российской газете "Московский комсомолец" вышла еще одна крайне популярная статья, в которой рассказывается о том, что правительство ФРГ якобы может доказать, что сбитый над Украиной "Боинг" был уничтожен не системой "Бук", а украинской батареей C-125 "Нева", что якобы подтверждают данные немецких радиолокационных систем. Хотя в действительности, как добавляет Der Spiegel, в ответе немецкого правительство на запрос "левых" говорилось, что "каких-либо точных сведений о применении ракет у них не имелось: в день катастрофы самолеты АВАКС зарегистрировали неустановленный сигнал с радара. Помимо него, поступали сигналы с батареи С-125, но в этом районе сигнал с этой батареи поступает всегда".

http://www.charter97.org/ru/news/2014/10/30/123635/

Link to comment
Share on other sites

Постараюсь коротко, бо у мене вже майже час ночі.

Ну, по-перше, я коли зустрічаю слов'ян, стараюсь не зачіпати питань політики. Собі дорожче.

По-друге, є категорія слов'ян, котра не хоче принципово в США бачити інших слов'ян. Тобто вони стараються уникати представників екс-радянського союзу, притому шо самі вихідці з них. Стараються з ними не пересікатись, не ходити на зустрічі, а якшо зустрінуть випадково-то нагло морозитись.

Найбільше "наших" становлять євреї. Деякі з них добились солідних висот, проте читай пункт 2-вони часто не хочуть спілкуватись з вихідцями з екс-СССР.

Росіяни.

Далеко не завжди сюди їхали найкращі представники росіян, а частіше за все, їхало звичайне кацапське бидло.

Тому коли поруч з вами білі люди дуріють, шумлять, п'ють і мостять полотенце вам на голову чи під бік, притому шо пляж вільний і місць хоч відбавляй-скоріше за все, скоро ви почуєте російську лайку.

Але бувають і інтелігентні люди, щоправда нечасто і своїх земляків вони стараються уникати.

З росіянами на півночі пов'язано багато неприємних історій, ось одна з них. Коли в Чікаго українці вийшли на підтримку Євромайдану з прапорами, транспарантами і всіма атрибутами, то російська кацапня вийшла проти них. Різали колеса машинам, царапали машини з символікою, були поодинокі випадки штурханини і нападів росіян. Кілька вирваних прапорів, кілька бійок.

Само собою, основна маса росіян на стороні своєї історичної батьківщини, щоправда є й такі, що проти-ті, хто добре пам'ятають від чого втікали в США.

Молдовани і болгари.

Кхм.. до зустрічі з ними в мене було хороше відношення, а зараз я розумію, чого про них травлять анекдоти.

Є нормальні хлопці, а є й відверте проросійське бидло. Один за євроінтеграцію молдови був, а інший молдовано-болгарин, жопу за росію так рвав, шо я ледве стримався шоб не зарядити в бороду. Розказував який путін святий, платить по 1000 доларів солдатам у придністров'ї, аби стерегли "кордон". А ще казав, що самостійне придністров'я то круто, бо там задешево можна ящик коньяку купити.

На мої питання-чого він жопою в штатах торгує, а не в придністров'ї молдован стріляє він поусміхався і спробував перевести на жарт.

Ну ще б пак, живе в штатах, виїжати звідси від "вражин-піндонсів" не збирається, але в "братів-росіян" свято вірить. "Сказочний дол..єб".

Взагалі, молдовани у своїй масі якісь зашугані (притому шо здоровенні фізично-від 180 і вище). Коли чорномазі лупанули нашу машину і машину молдован м'ячем, я полетів їх напрягати і щемити, а вони піджавши хвости покрутились біля машини і пішли в апартмент.

Поляки.

Мабуть, одна з слов'янських націй, котра найкраще прижилась у США. Справжні європейці. Добре спілкуються англійською, на відміну від деяких росіян, яким і 20 років в США вимову не вправляють. Поляки, особливо якщо це 2-3 покоління, то поздобували місцеву освіту, вивчились і працюють на достойних роботах. Знайомий поляк працює в дилерській мережі хонди. Нормальний мужик, приємно поспілкуватись. Любить випити, але в міру.

Поляки притримуються офіційного курсу США, себто Росія-ворог і агресор.

Білорусів не зустрічав.

Українці-тут залежно від регіону і епохи, коли виїхали. Ті, хто виїхали ще в 90х, часто вірять російській пропаганді. А ті, що західняки, або виїхали з 2000х мають більш реальні поняття про росіян і США.

Взагалі, цікава тенденція-чим вище стоїть людина і чим достойніша в неї зарплата, робота і чим більше інтелектуальний рівень-тим більш вона схильна до про-західних поглядів. Стосується всіх рас і національностей. І навпаки, чим нижче соціальний рівень, дохід і чим гірша робота-тим менше людина вникає і цікавиться тими питаннями, тим частіше вона на стороні "східних цінностей", якщо це так можна назвати.

Link to comment
Share on other sites

Archived

This topic is now archived and is closed to further replies.



×
×
  • Create New...