Перейти до змісту

Війна, ч 2


marko

Рекомендовані повідомлення

  • Відповідей 14,3 тис
  • Створено
  • Остання відповідь

Бляха-муха, коли ж нарешті скористаються досвідом хорватів і почнуть пускати в повітря попереджувальну ракету?

Для чого їх захищати, якщо вони заодно з сепаратистами?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

"Наши расстреляли машину - убили отца и мать, живым остался только ребенок"

Журналисты получили аудиозапись переговоров российских боевиков на Донбассе, которая подтверждает, что именно сепаратисты расстреляли отца и мать на глазах у 10-летнего ребенка. Внимание! Ненормативная лексика!

Как сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на ICTV, на записи слышно телефонный разговор двух российских боевиков. Один из них рассказывает, что «люди пересекали границу, наши расстреляли машины, убили отца, убили мать, живым остался только малолетний ребенок». Все это сопровождается ненормативной лексикой. Напоследок, один из боевиков бросает, что «уже совсем ничего не хочет из-за этого»

http://youtu.be/S-bEdWE8VdQ

В мене більше нема слів, лишається лише подавати набої та снаряди до гармат та кулеметів, та так подавати щоб стволи не встигали охолоджуватись.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Бляха-муха, коли ж нарешті скористаються досвідом хорватів і почнуть пускати в повітря попереджувальну ракету?

Для чого їх захищати, якщо вони заодно з сепаратистами?

Тут все просто, они боятся правго сектора, так как мозги промыты + полюбому есть те кто или из соседней деревни или из той пошел в сепараты, когда его убивают людям уже пофиг и они переходят все на сторону сепаратов. Канешно им это падают так что типа он мирно стоял а его убил правый сектор из нац.гвардии, был без оружия, в доказательство сойдет недавнее видео где попробовали забрать автомат. Логика отключается и подключается ненависть, эмоции и истерия.

Если мы начнем воевать с мирным населением тогда точно проиграем

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Мені моторошно і гнітюче важко, що сьогодні згасло сонце для десятків життів.Українських життів.Яким би радіти ,працювати, ростити дітей.Прославляти нашу країну.

Ці думки приходять мені в самі найнесподіваніші моменти.Ось я роблю те, те чи те-а вони вже ніколи цього не зроблять.

Але найстрашніше, що я не маю правдивої інформації про пдії.Як це сталося і чому.

Ось наприклад про Маріуполь.Схоже там дійсно виник конфлікт між міліцією та нацгвардією і та просто розстріляла управу з бтрів.Потім її ж вивели з міста від гріха подалі.

У Маріуполі Донецької області очевидці розповідають, що 9 травня під час АТО ветерани, завішані орденами, своїми тілами закривали дорогу броньованій техніці.

Про події в Маріуполі на 9 травня є вкрай мало інформації, декілька офіційних заяв і дуже багато чуток. У версію МВС про десятки терористів з автоматами в руках, які намагалися 9 травня захопити міське управління міліції, вірять далеко не всі. Активно обговорюється версія конфлікту всередині самої міліції за участю Нацгвардії (нібито нове начальство вимагало від особового складу застосувати зброю проти мирної демонстрації/мітингувальників, які захопили міськраду). Частина населення сприйняла АТО біля будівлі міліції, яка перемістилася в центр міста, як каральну операцію. Участь у спецоперації Олега Ляшка тільки підливає масла у вогонь, бо авторитету цей депутат у Маріуполі не має. «Ракурс» пропонує вашій увазі враження про події 9 травня пересічних мешканців міста.

Наталія Шалигіна, 27 років, тимчасово домогосподарка:

На 9 травня з родиною сиділи вдома, спостерігали за подіями через веб-камери. Про те, що будуть провокації цього дня, говорили всі. Зараз налякані дуже і дуже сильно, вдома зібрано сумку з документами та цінними речами, що буде далі — невідомо.

Захисту в населення немає, і це факт. Центр Маріуполя був перекритий декілька днів, ночами чути постріли, розкрадали магазини, аптеки, тютюнові ларьки, ювелірки і т. д. Школи відкриті, але відвідуваність дуже низька, учора в класі доньки з 32 учнів прийшло тільки дев'ять.

Алла Іванівна, 55 років, учитель історії:

Маріуполь у жалобі. Політики для того й потрібні, щоб домовлятися, а не діяти з позиції сили. Якщо є дві думки, треба чути обидві, в тому числі думку Сходу.

Олександр Романенков, 42 роки, в. о. начальника цеху ММК ім. Ілліча, помічник депутата міськради Маріуполя:

О 10.00 біля Драмтеатру почалася хода до пам'ятника воїнам-визволителям на пр. Нахімова. Там був мітинг, виступав перший секретар КПУ, я теж виступив як людина, у якої обидва діди воювали. Привітав усіх зі святом, подякував ветеранам і сказав: «Наше діло праве, перемога буде за нами». Ці слова були ще на стрічці медалей, якими нагороджували Героїв війни. Коли мітинг почав розходитися, близько 11.00, точно не скажу, пройшла інформація, що в центрі міста вбивають мирних жителів. Про це розповів хлопець, який приїхав на мотоциклі. Я сів із ним на мотоцикл, поїхав у центр. На центральному проспекту Леніна побачив БТР і слідом за ним БМП. Коли дійшов до Арбата (бічна вуличка, що відходить від пр. Леніна. — Ред.), побачив чоловіків у камуфляжі без розпізнавальних знаків з автоматами Калашникова, почув: «Нацгвардія. Стій!». Чоловік, якого вбили поруч зі мною, просто вийшов з-за ларька і наткнувся на них. Вони відкрили вогонь, він впав на коліна і якийсь час ще пересувався на колінах. Я підняв руки і кажу: «Що ви робите, я помічник депутата, йду з відкритими руками. Хто ви такі, назвіться». Вони відповіли, що вони Нацгвардія і прийшли нас рятувати, щоб не було такого, як у Донецьку і т. д. Я кажу: «Не треба нас рятувати». Потім я відчув біль в ногах, став іти і впав. Підбігли люди, зняли ремінь, перетягнули ногу. Поранив мене той, який кричав: «Стій!». Коли в мене вистрілили, я стояв на місці, розкривши руки. В інтернеті мені вже домалювали пістолет, сказали, що я був озброєний. Стільки брехні йде.

Ольга Подільська, 38 років, інженер ММК ім. Ілліча:

Жодного попередження про початок антитерористичної операції по місту не було. Ми з чоловіком вранці пішли скупитися, коли вийшли з магазину, побачили на асфальті сліди від важкої військової техніки, зустріли заплакану жінку пенсійного віку, яка бачила, як по дорозі промчав БТР. Ми відразу ж пішли додому і більше не виходили, стежили за подіями в інтернеті.

Мене здивувало, що на українських каналах майже до самого вечора нічого не було сказано про події в Маріуполі. Можливо, у масштабах всієї України це не така вже важлива подія... Тільки після обіду побачила на «5 каналі» біжучий рядок про Маріуполь.

Багато моїх знайомих, коли оголосили всеукраїнський збір грошей на армію, перевели гроші з телефону, хто скільки міг, хто по 20 грн, хто по 10. Один із них, який живе в центрі міста, був на вулиці 9 травня, коли все це почалося, і побіг додому відразу ж. Потім сказав: «Виходить, що я гроші переказав на свою армію, а тепер доводиться від неї бігати».

Я не вірю у версію МВС про 60 терористів з автоматами, які напали на міськуправління міліції. Що насправді там сталося, ми, напевно, ніколи не дізнаємося, це закрита структура, але про конфлікт всередині міліції в місті почали говорити ще за кілька днів до 9 травня.

На референдум я не ходила, побоялася, у мене двоє дітей. Чоловік ходив, каже, що черги були дуже довгі. Може, і не було б такої активності, якби не останні події, люди дуже обурені.

Ігор (не захотів називати своє прізвище), 27 років, металург:

Особисто не був у центрі міста 9 травня, і досі немає бажання туди їхати. Це епіцентр маразму, терору і вандалізму в моєму місті. Самі розграбували магазини, спалили банкомати, самі спалили міськраду і звинувачують у цьому «Правий сектор» і ще якихось «бІндерівців».

Я вважаю, що нормальні люди при вигляді озброєних людей і пострілах, коли працюють силові структури, повинні розходитися по безпечних місцях і не виставляти голови заради того, щоб зняти і викласти у YouTube нове відео. Мені здається, що людям так промили мозок і маніпулюють ними, що вони, втративши почуття самозбереження, біжать на БМП з голими руками, провокують і нападають на силовиків. Це взагалі немислимо.

У місті декілька днів творилася повна анархія, не працювали банки, банкомати, магазини, торгові центри... У деяких магазинах вже не приймали платіжні картки, з транспорту були деякі маршрутки і декілька трамваїв. Тільки сьогодні начебто почали працювати банки і банкомати, ситуація потихеньку приходить до норми.

Особисто я не вірю в те, що військові розстріляли ГМУ МВС і міліціонерів, тому що вони нібито були за ДНР. На багатьох відео було видно, що з будівлі виходили разом і військові і міліціонери, і вони одне в одного не стріляли. Видно, що армія стріляла по другому поверху, де вже були загарбники, а з третього поверху людей евакуювали, і по ньому ніхто не стріляв.

Олена (не захотіла називати прізвище), 36 років, інженер:

Я живу в трьох хвилинах від міськуправління міліції, тому частина подій відбувалась у мене на очах. Я спостерігала у вікно, у мене маленька дитина, я її заховала в ванній кімнаті, було чути вибухи, у нас у будинку тряслися стіни. Частина демонстрації, яка закінчилася на пл. Комсомолу, повернулася в центр, і частина людей стояли в нас тут на перехресті (пр. Металургів і вул. Апатова), пенсіонери з орденами, учасники війни, і молодь, і жінки. Дітей, слава Богу, не було. Люди всі були обурені, і коли вулицями стали їхати танки, вони почали їх зупиняти. Я бачила дідуся в білій формі з орденами, з кокардою на кашкеті, з ним поруч бабуся з орденами... Ці люди своїми тілами закривали дорогу, щоб не проїхали танки.

Коли почалися військові дії біля ГМУ МВС, частина хлопців побігла туди. Демонстрація стояла до останнього, поки в них не почали стріляти, поки не почалися автоматні черги. В принципі, завдяки цим активістам, як ще їх називають у нас у Маріуполі, велика частина міліціонерів врятувалася. Причому це думка самих міліціонерів, у подруги є знайома сімейна пара, яка цього дня чергувала. Активісти виривали із зворотного боку ґрати на вікнах, допомагали вибратися з будівлі міліціонерам, у першу чергу, жінкам. Я сама цього не бачила, звісно, але очевидці і самі міліціонери розповідають, що люди закривали своїми тілами будівлю міліції від танків і автоматників. Там не було жодних терористів, я в цю версію не вірю. Навіть якщо допустити, що вони були, то як пояснити, що з танкеток стріляли в управління міліції?

Ми всі хочемо жити в одній країні Україна, але ми не хочемо, щоб у нас стріляли в мирних жителів, тим більше в такі святкові дні.

Антон Берг, 27 років, системний адміністратор:

Я дуже засмучений через повальну жагу нашого населення вірити байкам і повністю вимикати мислення. Я не вважаю, що барикади в центрі Маріуполя доречні, і не вважаю доречною зброю в урядовій будівлі (є достатньо фото, що вона є в нашій міськраді). Не кажучи вже про знищення архівів документації та баз даних у міськраді. Про це розповідають пожежники, які були там 11 травня.

Що стосується АТО 9 травня, то проблема в тому, що при рівні підготовки її учасників і настроях населення вона не має сенсу. Але разом з тим, я вважаю, що Андрущук (екс-начальник маріупольської міліції. — Ред.) діяв професійно і відповідно до своєї присяги і своєї посади. Він не мав іншого вибору ні за статутом, ні за посадовою інструкцією: він не міг вчинити інакше, ніж викликати підмогу. Терорист — досить розмите поняття, але в те, що люди зі зброєю зайняли будівлю управління міліції, я вірю.

Пожежу в міліції теж вважаю невипадковою, як і в міськраді. Адже в міліції були матеріали розслідування щодо захоплення міськради. Дуже зручно, тепер там все вигоріло дотла.

І ще одна цікава деталь. Провокацій на 9 травня чекали в багатьох містах, в тому числі Донбасу. Але стример приїхав із Донецька знімати парад саме в Маріуполь, ніхто не замислювався, чому? За 23 роки ніхто, крім місцевого телебачення, наш парад не знімав, а тут така честь раптом. Це наводить на роздуми, що про події, які сталися після параду, знали не тільки їхні безпосередні учасники.

Що стосується людей, які кидалися на БТР і захищали будівлю міліції тілами, то це порушення правопорядку. Таке саме, як, втім, було і на Майдані в Києві. Але гратися в «вони перші почали» — це рівень мислення дитячого саду. Віковий ценз для участі у виборах і референдумі не через амбіції придумали, а саме для недопущення такого дитячого саду.

Донецька народна республіка не озвучила жодних кроків, жодних планів на майбутнє. Жодних розрахунків, жодних аналізів не опублікувала, просто сказала: «Вірте мені — так буде краще». Я вірю в Бога, решту я намагаюся аналізувати.

Андрій Головань, 44 роки, керівник «Палацу металургів», режисер, ведучий:

Те, що сьогодні (9 травня. — Ред.) відбулося в Маріуполі, — це точка неповернення. Україні не бути єдиною, якщо влада говорить з народом за допомогою зброї. У громадянській війні немає праведників, винні всі! Усі винні у всьому: політики, патріоти, журналісти, блогери, громадські працівники, відморозки, силовики, військові, інтелігенція. Воїни світла і п'яні ватники. Давайте ще пошукаємо винних. Усі, у кого була хоч найменша можливість це зупинити, усі, у кого був хоч найменший шанс домовитися. Усі ми винні! І всі ми після Одеси та Маріуполя вже ніколи не повернемося до колишньої безтурботної мирної суперечки про долю країни. Повернення немає. Можете мудрувати і міркувати, а все вже буде як буде. Хто з вас, розумників і патріотів, скаже, чим це скінчиться? Мій синочок, дивлячись у телевізор, запитав мене: «Тату, а хто і проти кого воює?». Що я йому повинен відповідати?..

А як це подавав Аваков?20 вбитих сепратистів, і де вони,?

Чому в інеті повно відео знятих сепаратистами про нашу армію, нацгвардію, і нема відео знятого нашими про сепаратистів, нема інтервю з ними,?

Ляшка я в рахунок не беруВін тупопублічна людина і не видно, де в нього робота, а де піар.Більше віриться у відео, зняте на просту мобілку простим .громадянином.

Багато хто каже, що сепаратистів не зачищають до виборів, так ці два тижні до 25го дуже вже криваві , а потім ще й до другого туру.

І весь час я зважую, що дорожче- правда, чи доцільність?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

На Донеччині терористи взяли в полон українського полковника

Новини / Новини України

сьогодні, 21:57

Джерело: УНІАН

Бойовики, які діють на території Донецької області, взяли в полон начальника управління Східного територіального командування полковник Юрія Лебедя.

Під час Євромайдану він керував полком спеціального призначення Внутрішніх військ МВС у Криму, повідомляє видання «Новости Донбасса».

Після анексії півострова Росією офіцер відмовився приймати громадянство окупантів.

Джерело:

ZAXID.NET

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

20 тысяч уволенных в запас правоохранителей готовы вернуться на службу

Более двадцати тысяч патриотов - бывших правоохранителей в последние дни выразили желание вернуться на службу ради сохранения территориальной целостности Украины и ее независимости.

Об этом сказал на встрече с ветеранами Центра специальных операций первый заместитель председателя СБУ генерал - лейтенант Василий Крутов, сообщает официальный сайт СБУ.

Он подчеркнул, что для противостояния профессиональным наемникам иностранного государства, которые имеют многолетний боевой опыт и у которых отсутствуют моральные тормоза, необходимо полное задействование всех человеческих и материальных ресурсов».

Вице - премьер - министр Украины Виталий Ярема выразил благодарность украинскому народу, который с пониманием отнесся к временному сокращению ряда социальных программ для технического переоснащения и поддержки Вооруженных Сил и силовиков, противостоящих угрозам безопасности и военной агрессии.

«Опыт ветеранов-спецназовцев укрепит боевой дух подразделений и отпор врагу будет решительным и профессиональным», - отметил В. Ярема.

Офицеры - резервисты будут служить по контракту. Крутов подчеркнул, что найдутся дела и для тех, кому лично стать к оружию не позволит возраст или здоровье.

Как сообщала группа «ИС» ранее, из анализа угроз на Юге и Востоке страны следует, что Кремль не собирается отводить свои войска от границ с Украиной.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

На Донеччині терористи взяли в полон українського полковника

Новини / Новини України

сьогодні, 21:57

Джерело: УНІАН

Бойовики, які діють на території Донецької області, взяли в полон начальника управління Східного територіального командування полковник Юрія Лебедя.

Під час Євромайдану він керував полком спеціального призначення Внутрішніх військ МВС у Криму, повідомляє видання «Новости Донбасса».

Після анексії півострова Росією офіцер відмовився приймати громадянство окупантів.

Джерело:

ZAXID.NET

Це добре, що взяли в полон, може тоді як його випустять - буде більш рішучий в своїх діях.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Засаду под Краматорском боевики тщательно готовили, - Минобороны

После обследования территории, где было совершено нападение террористов на колонну одной из воинских частей ВС Украины под Краматорском, было установлено, что боевики атаковали военнослужащих из подствольных гранатометов, стрелкового оружия. Также на месте обнаружены заранее оборудованы позиции, контейнеры от гранатометов РПГ-22 и РПГ-26, гильзы от снайперских винтовок. Об этом сообщает управление прессы и информации МО Украины.

«После осмотра места боя выяснилось, что несколько террористов также получили ранения. Об этом свидетельствуют большое количество крови и остатки бронежилетов», - говорится в сообщении.

Руководство Министерства обороны и Генерального штаба Вооруженных Сил Украины выразило соболезнования родным и близким погибших военнослужащих.

http://youtu.be/eAHvnAxJUsk
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Та зливають нас ... вже є інфа на сайтах що Путлєр і наша Ко буде шантажувати перед виборами Порошенка (а можливо вже процес пішов)... Або Юлька премєр (а при новій конституції і наявності більшості в парламенті - Порошенко весільний генерал) або виборів 25 травня не буде...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Та зливають нас ... вже є інфа на сайтах що Путлєр і наша Ко буде шантажувати перед виборами Порошенка 9а можливо вже процес пішов)... Або Юлька премєр (а при новій конституції і наявності більшості в парламенті - Порошенко весільний генерал) або виборів 25 травня не буде...

а ну ясно, у всьому винна юлька, бо вона сиділа в тюрмі, доки порошенко був міністром уряду януковича.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

«После осмотра места боя выяснилось, что несколько террористов также получили ранения. Об этом свидетельствуют большое количество крови и остатки бронежилетов», - говорится в сообщении.

А де ж 54 вбитих терориста?

Що це за бій такий, з нашо сторони були бтри, кулемети і десантники врезультаті 7 вбито.Зі сторони терористів без броні лише сліди крові.?

Чи може було як у Херсоні.

У Херсонській області у вівторок 13 травня під час переміщення на одній з самохідних артилерійських установок (САУ) сталася пожежа, в результаті чого загинули двоє військовослужбовців, ще двоє отримали поранення.

Про це повідомили в прес-службі Міністерства оборони України.

"В результаті два військовослужбовці Збройних Сил України загинули, двоє отримали опікові поранення різного ступеню важкості. П'ятий військовослужбовець зі складу екіпажу залишився неушкодженим", - повідомили у відомстві.

Згідно з інформацією, поранених військовослужбовців санітарним літаком Повітряних Сил ЗС України Ан-26 "Віта" було доставлено до одного з військово-медичних лікувальних закладів Міністерства оборони України.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Борис Гуменюк

24 хв ·

Ми постимо на ФБ всяку херню. Гадаємо на гімняній гущі: порох-юлька, юлька-порох. (Сам грішний.) А там сьогодні знову загинуло семеро наших пацанів. Я собі навіть не можу уявити горе їхніх батьків.

Блядь, як паскудно на душі.

Якби з моєю дитиною таке трапилось, я б решту свого життя поклав на те, щоб стерти який-небуть славянськ з лиця землі.

Нехай буде Ярош, нехай буде Гриценко, нехай буде Ляшко, якщо комусь довподоби, але тільки той, хто не піде на ніякі переговори, а натомість проведе мобілізацію в країні і скаже: рвіть їх усіх.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Nokian, когда одни попадают в засаду это выгляди примерно так: внезапный обстрел колоны, она останавливается, люди высыпвются, паника, начинают отстреливатся во все стороны, через какое то время определяют откуда стреляют, атакующие отступают под прикрытием снайперов, все длится не больше 5 минут, наши передают что попвли в засаду, вылетает верталет и начинвет поливаь лес примерно в сторону противника.

В бою нет ничего доблестного и отважного, если по тебе прицельно стреляют и пули летят в нечкольких метрах никто не будет высовыватся, почти всегда все пвдают на брюхо пониже к земле и не прицельно отстреливаются. Каждый хвалит своих, но в основном все происходит из внезапно при численном превосходстве.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Може вже хто писав, вибачте якщо повторюсь. Десь же мають бути мобілізовані лучани які були на сході і от мають повернутись. Хто має таких знайомих і що вони можуть сказати з перших уст? А то інформації в мережі дуже мало і вона вся якась суперечлива.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Може вже хто писав, вибачте якщо повторюсь. Десь же мають бути мобілізовані лучани які були на сході і от мають повернутись. Хто має таких знайомих і що вони можуть сказати з перших уст? А то інформації в мережі дуже мало і вона вся якась суперечлива.

Командир Луцької частини (що на Вишкові) отримав три пулі... ще три застрягло в броніку... Зараз в Києві, в госпіталі, прооперований... там реально ЖЕСТЬ...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Іпать, які мирні громадяни - прям піс во всьом пісє:

Евгения З.

"Чотири озброєних чоловіка за мною бігли з "Оплоту". Кинули мене на землю почали бити руками, ногами по голові по ребрах по всьому. Потім завели в ОДА. При цьому біля ОДА і середині ОДА були працівники міліції, які не втручалися. Нападники запхали мені туалетний папір до рота і били по ребрах, по рукам, по ногам, тушили недопалки об шию, душили удавкою Все це робили декілька чоловік, серед них – оплотівці, але не тільки вони – всі "в пєрємєшку" (в оплотівців на рукавах відповідна пов’язка)."

Это цитата из акта опроса похищенного в Донецке... Следы от сигарет и удавки я видела лично.

Кому там помогает Оплот?? Таруте? В Донецке?? Ню-ню... Они, кстати, кандидаты на очередную амнистию... если кто не в курсе...

Огляд міжнародної преси, в т.ч. і російської:

У Путина новый план - свежий обзор иностранных СМИ

У Путина новый план – поскольку на срыв президентских выборов и присоединение новых областей в состав России остается все меньше времени, а Киев всерьез настроен в ближайшее время подписать еще одно соглашение с ЕС, которое послужит еще одной ниточкой, которая привяжет Украину к европейскому сообществу, российский президент меняет тактику. Или, по крайней мере, так ситуацию оценивают мировые медиа. Больше читайте в свежей подборке прессы от Finance.UA.

The Wall Street Journal: Господин Путин говорил в понедельник с президентом Швейцарии Дидье Буркхальтером, исполняющим обязанности председателя Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе. Кремль, сказал Путин, призвал ОБСЕ к урегулированию кризиса “путем установления прямого диалога между властями в Киеве и представителями юго-восточных регионов Украины.”

Такое развитие поддержало растущее чувство среди некоторых аналитиков, что в краткосрочной перспективе Москва стремится не аннексировать южные регионы Украины, которые не имеют такого военно-стратегического значения, как Крым – а помешать новому правительству в Киеве реализовать европейские амбиции.

Ukraine Separatists Ask to Join Russia

The New York Times: Россия избежала каких-либо намеков, что она будет реагировать на результаты референдума с таким же рвением, как это было в случае Крымского полуострова в марте. Через несколько часов после этого голосования, президент Владимир Путин заявил, что Россия аннексирует Крым, часть юга Украины, когда-то часть России.

На этот раз, Кремль выступил с заявлением, в котором говорится лишь о том, что он “уважает волю населения Донецкой и Луганской областей”, и о том, что кризис должен быть разрешен путем диалога между представителями востока и национальным правительством в Киеве.

Правительство России даже не сказало, что оно признало результаты голосования, которые власти в Киеве и их западные сторонники все объявили незаконными с самого начала. Предварительный подсчет из Восточной Украины показал, что 89 процентов избирателей в Донецкой области и 97,5 процента в соседней Луганской проголосовали за расширение автономии. Но списки избирателей были старые, и многие сторонники оставление в составе Украины заявили, что они остались в стороне.

Russia Keeps Its Distance After Ukraine Secession Referendums

The Washington Post: Чувства, выраженные в референдумах подчеркнули настоятельную необходимость переговоров киевского правительства с сепаратистами, возможно, с предложениями значительной автономии, прежде чем ситуация выйдет из-под контроля, считают эксперты.

“Есть очень большое количество людей, которые ненавидят Киев”, сказал Адам Суэйн, профессор Ноттингемского университета в Англии и частый гость в регионе, добавив, что украинское правительство игнорирует эти настроения на свой ​​страх и риск. “Если Киев хочет иметь хоть какое-то подобие контроля в регионе, у них нет выбора, кроме как начать переговоры. Это безумие с их стороны, отвергать это”.

As Ukrainian separatists claim victory in self-rule vote, fears of all-out civil war mount

The Guardian: Вопрос референдума был сформулирован неоднозначно, предлагая государственный суверенитет для Донецкой и Луганской «народных республик». Роман Лягин, глава де-факто центральной избирательной комиссии в Донецке, сказал перед голосованием, что ничего не изменится в плане государственных границ. Он сказал, что в будущем, регион будет иметь право решать, оставаться в пределах Украины, стать независимым или присоединиться к России. В конце концов, ему понадобилось всего два часа, чтобы принять решение, что очевидно делает посмешище из всего того, что избирателям сказали накануне.

Germany to aid Ukraine talks with separatists

Gazeta Wyborcza: России не удалось расшевелить сепаратистские действия в других регионах на востоке и юге Украины. Она также имеет все меньше и меньше времени и возможностей, чтобы помешать президентским выборам 25 мая. Поэтому минимальный план – “замораживание” конфликта в Донбассе с легализацией “Народных республик”, чтобы надолго дестабилизировать Украину и иметь возможность с помощью своих солдат стабилизировать ее.

Поэтому те, кто в Польше говорят о необходимости введения международных сил на восток Украины должны помнить, что реализуют сценарий Путина.

Scenariusze po tzw. referendum: czy Putin zdecyduje sie na interwencje wojskowa?

Rzeczpospolita: Путин уже несколько недель проталкивает идею предоставления регионам Украины столько автономии, что на практике каждый из них, как инструмент Москвы, может блокировать интеграцию всей страны с Западом. Для российских лидеров такой подход, кажется, является более привлекательным, чем непосредственный переход к России двух областей страны. Таким образом, Кремль ответил в понедельник совсем по-другому об итогах голосования в Донбассе, чем два месяца назад после аналогичного голосования в Крыму. Сам Путин не сделал заявления по данному вопросу. А его пресс-секретарь Дмитрий Песков по общему признанию принял “уважаемые” результаты референдума, но и посоветовал сепаратистам “провести обсуждение с властями в Киеве”, имея в виду, что, по крайней мере сейчас Москва по-прежнему видит будущее Донбасса в пределах Украины.

Putin szantazuje Donbasem

Lenta.ru: При этом конфликт донецких и луганских ополченцев с киевской властью неизбежно выплеснется за пределы собственно непризнанных государств. И дело не только в том, что часть территории Донецкой области не контролируется повстанцами (даже вытеснив противника, ввиду малой численности они не смогут держать границу). Основная вооруженная сила, которая противостоит ополченцам – созданные и финансируемые олигархом Игорем Коломойским подразделения территориальной обороны и Национальной гвардии, которые, по сути, не подчиняются Киеву и могут осуществлять регулярные набеги на донецкие и луганские территории. Единственная возможность помешать этому – организовать помощь своим единомышленникам в соседних украинских областях и инициировать в них аналогичные референдумы «о государственной самостоятельности».

Парад суверенитетов

ИТАР-ТАСС: В оценке событий на Украине Запад опускается до беспардонной лжи. Об этом заявил глава МИД РФ Сергей Лавров, отвечая на просьбу журналистов прокомментировать появившиеся в соцсетях якобы принадлежащие ему высказывания о том, что Донецкая народная республика является “террористической организацией”.

“То, что вы зачитали, якобы приписываемые мне цитаты, – это просто прямая, неприкрытая ложь, – подчеркнул он. – Я знаю, что ложь и полуправда (что еще хуже) активно используются в ходе украинского кризиса и самими украинскими деятелями, и их западными покровителями, но до такой простенькой придумки они еще не опускались”. “Наверное, простого замалчивания фактов для них недостаточно”, – добавил министр.

Глава МИД РФ отметил, что российские журналисты, иногда с риском для жизни, в непростых условиях говорят и показывают правду о событиях в Украине. В частности, то, что произошло в Одессе, как Одессу хотели повторить в Мариуполе, как для срыва референдума использовались контингенты “сотен Майдана”, нацгвардия.

Лавров: в оценке событий на Украине Запад опускается до беспардонной лжи

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А все ж ми з вами (грошима, надісланими на потреби армії) врятували життя як мінімум одній людині:

Паша К.

Жена и двое детей передают всем большое спасибо за бронежилет и живого папу. +1 жизнь. После похода в разведку.

5SiHw.jpg

Може вже хто писав, вибачте якщо повторюсь. Десь же мають бути мобілізовані лучани які були на сході і от мають повернутись. Хто має таких знайомих і що вони можуть сказати з перших уст? А то інформації в мережі дуже мало і вона вся якась суперечлива.

У мого знайомого син зараз десь в районі Красноармійська. Інформації все-одно дуже мало, зв'язку з ним практично немає (там відключений мобільний зв'язок), лише раз на добу через командира може кілька хвилин поспілкуватися з рідними. Так що достовірну інформацію в повному об'ємі зараз навряд чи отримаємо(((

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Репортаж з Донецька:

ЛОМКА ДОНБАСА. ЖИТТЯ БЕЗ «ДОНЕЦЬКИХ» В КИЄВІ

Ти добре знаєш російську?», – надіслала мені sms знайома донеччанка Тамара, коли мій поїзд під’їжджав до Донецька. Вона зустріла мене на вокзалі в кофтинці з прикріпленою до комірця квіточкою маку – нового для України символу пам’яті полеглих у Другій світовій війні. Цей символ – максимум, чим наважилися прикрасити свій одяг проукраїнські мешканці великого міста напередодні Дня перемоги і 11 травня – так званого референдуму про незалежність Донецької народної республіки.

Люди з маківкою – скоріше виключення з правил, оскільки на одязі більшості – георгіївські стрічки. Все тому, що на іншу символіку (блакитно-жовті стрічки, патріотичні українські значки, чи просто українську мову і державні прапори) тут негласне табу.

Ні, символіка не заборонена офіційно, просто люди не використовують її через страх нарватись на агресію. З цієї причини практично на всіх будівлях, де раніше можна було побачити символи України, вивішені сьогодні прапори Донецької республіки, Росії та СРСР. Складається враження, що це вже будь-яка інша країна, але тільки не Україна. І лише на будівлі міськради наразі ще майорить прапор України.

o-00127162-a-00019460.jpg

Про те, що в Донецьку готуються до референдуму, свідчили хіба що нечасті рекламні ролики на місцевих телеканалах, кілька білбордів і сітілайтів в центрі міста, а також агітаційні листівки, які роздавали біля будівлі ОДА – центру місцевого спротиву.

У середину будівлі нікого не пускають без перепусток. Їх можуть отримати тільки члени штабу революції, зареєстровані учасники протестів, журналісти, але… не з Києва. «Чого ви хочете зайти? Там люди воюють, а ви – подивитися», – відповів на прохання потрапити в середину дядько, якому, на вигляд, за 50. «Київській пресі не можна, ідіть звідси доки не побили», – щиро порадив він.

Переважна більшість тих, хто постійно «тусується» біля ОДА, – люди від 30 до 50 років. А на 9 травня до них приєдналися багато стареньких. Цим революціонери у Донецьку кардинально відрізняються від майданівців у Києві. Тут переважала молодь: 20-35 років.

Контингент людей біля ОДА – специфічний, агресивно налаштований. «Чув, що сьогодні в Маріуполі було? Вони вбивають, і їх потрібно вбивати. А то ми все в полон і полон беремо. Потрібно живцем закопувати», – голосно перед барикадами доводив бородатий чоловік комусь на іншому кінці «дроту».

В цей момент повз проходять двоє автоматників у масках. Сфотографувати їх ніхто не наважується. За хвилин 20 двоє бойовиків завели у середину будівлі полоненого чоловіка років 30. Хто він такий і з що був затриманий протестувальники не знають, але впевнені: раз «взяли», значить, є за що. «А хто знає, хто це… Бандерівець-провокатор», – сказала як відрізала бабуся з російським триколором у руці. «Зі святом вас! А чому ви мене фотографуєте, для чого, а звідки ви самі, я ж бачу, що не з Донецька?» , – почала розпитувати старенька. Від настирливого допиту врятував телефонний дзвінок. Пам’ятаючи поради знайомих про небажаність контакту з сепаратистами через «любов» до України і Києва, я швидко відійшов у бік.

o-00127168-a-00019460.jpg

«Наш референдум проти київської влади, а не за самостійність»

Протестні настрої можна відчути й за межами барикад. Пересічні люди на Донбасі в своїй більшості не хочуть розбірок, при цьому багато хто з них підтримують і протести, і референдум. При цьому треба розуміти, що підтримка протестів не означає підтримку тих, хто бігає по місту і області зі зброєю. Референдум і сепаратизм – різні речі.

«Розумієте, у всіх є політичні інтереси, але всі виглядають нещиро, у всіх гроші на умі. Люди зовсім забули Бога. Всі там біля Леніна за гроші стоять. Хто це, Губарєв, Пуш… як його там, ми і не знаємо їх», – розповідає жіночка років 70-ти, куштуючи кашу польової кухні, яку на честь 9 травня організували для ветеранів. Здебільшого ветерани тішаться з такої уваги, мовляв, давно не було такого вшанування. Вони не дуже звертають увагу на той факт, що хтось використовує свято Перемоги для власного піару.

Тим часом в очікуванні ймовірних провокацій ледь не всі магазини в центральних районах Донецька зачинені в ці святкові дні. Ані купити продуктів, ані посидіти в кафе…

Навіть два McDonald’s, які, як жартують місцеві, мали б працювати і у війну, зачинились на 9-11 травня.

Одна і небагатьох хоробрих – продавець газет Валентина. Вона відкрила свою ятку. Розповіла, що торгує пресою вже 10 років. Своє ставлення до протестів погодилася розповісти лише після того, як отримала запевнення, що я начебто не з Києва. «Ви хочете правду? Правда в тому, що у людей накипіло. Що, майданутим можна, а нам – ні?», – каже жінка, хоч і не вважає себе активним учасником протестів, бо на акції не ходить.

Далі Валентина почала чеканити всім відомими штампами про те, що «Донецьк просто не чують», «вважають бидлом» особливо в Києві. «Ви чули Порошенка? Він казав про те, що нас потрібно ізолювати. А Тимошенко що? Як тільки прийшла нова влада – її випустили. На якій підставі? Для чого було відміняти «мовний» закон у перший день нової більшості?», – вилила душу ображена на несправедливість, яка звалилась на її рідний край після втечі Януковича, Валентина. Знайти відразу всі відповіді на питання жіночки було непросто.

Невдовзі до розмови долучається її сусідка Ніна, продавець жіночого одягу. У неї теж є що передати «київській хунті». Ніна розповіла давно висміяну в соцмережах легенду про те, що в на Донбасі змушують здавати податок на «відновлення Майдану». «Кожного місяця віддаємо, окрім податків, ще по 500 гривень. Такого ніколи раніше не було», – щиро переконує Ніна. Однак, доказів таких перерахувань в друкованому вигляді вона не може надати: каже, що боїться.

Про те, що таку дезінформацію розповсюджують ті, хто хоче зіштовхнути українців, жіночки й чути не хочуть. «Я кажу вам те, з чим реально стикаюся», – доводить своє Ніна.

До розмови доєднується здоровенний чолов’яга. Привітався. «Це журналіст, розпитує нашу думку про те, що відбувається», – пояснюють йому жіночки. Той зітхає. «Не потрібно з ними дискутувати, немає смислу, жодного», – ледь не пошепки радить мені, розвертається і йде геть.

«От бачите, кажемо вам, що нас не чують, не хочуть чути, лише ярлики розвішують», – заявила Ніна, незадоволена тим, що земляк не підтримав її. «Всі ви журналісти – продажні, пишете лише те, про що хочете, а не про те, що є насправді», – робить висновок Валентина.

«Я патріотка, і ми не голосуватимемо за незалежність. Наш референдум проти київської влади, а не за відділення від України», – сказала вона наостанок після паузи. «Ті «регіонали», які в Раді зараз – нас також зрадили, вони не можуть представляти наші інтереси. Тому і виник наш протест», – додала Ніна.

Чим далі від центру міста – тим більше незаполітизованих людей. Хлопці, по років 18-20, що каталися на велосипедах вздовж Кальміуса, про політику розмовляти взагалі не хочуть. Те, що відбувається в центрі називають шабашем і швидко їдуть собі далі. А от продавець пива Юлія просто каже, що хоче миру. Про референдум, звичайно, чула, але не ходила. Каже, що ніхто з тих, кого вона знає, не підтримують референдум. «Я живу в спальному районі, там багато багатоповерхівок. З ким я спілкуюся, ніхто не підтримує, бо у багатьох рідні, чи у Львові, чи в Києві, чи у Вінниці. Навіщо нам кордони?», – каже дівчина.

Справедливість по-донецьки

Тим часом виборчі дільниці почали працювати на «референдумі» 11 травня ще з 8 ранку, але не всі. Деякі так і залишилися із зачиненими дверима. Все не через брак людей, а через страх чиновників. Наприклад, дільниця у школі №20 не відкрилася через те, що директором є дружина одного із суддів Калінінського району міста. Таку версію розповіли місцеві. Загалом з 38 дільниць, які збиралися відкрити у цьому районі, запрацювали від сили 10. Звідси і черги бажаючих висловитись. Пообіді людей стало значно менше.

o-00127158-a-00019460.jpg

o-00127170-a-00019460.jpg

o-00127172-a-00019460.jpg

Біля дільниці у школі №16 стояли двоє автоматників з георгіївськими стрічками, неподалік від них два міліціонери. Олег Анатолійович щиро радіє референдуму. «Я таких черг у нас не бачив ні на яких президентських виборах», – говорить він. Чоловік, за його словами, більше 10 років працював у Якутії на будівництві шахт і знає про життя в Росії не з розповідей сторонніх людей.

«Якби можна було, я би повернув СРСР. Голосування за незалежність України було моєю найбільшою помилкою», – зізнається він. Чоловік хоче, щоб в країні була цензура: і культуру, і музику щоб цензурували. «Ви бачили, хто переміг на Євробаченні? Це жах!», – каже Олег Анатолійович, який певно напередодні передивився російського телебачення. Прихильник Радянського минулого хоч і не підтримує питання про самостійність ДНР через нерозуміння того, що буде далі, але підтримує референдум як форму протесту, тому ходив на голосування і поставив позначку «ЗА». Виходячи з дільниць люди ділилися наболілим. «Турчинов, Яценюк прийшли до влади незаконно. Чому, якщо їх не підтримує навіть Майдан, не усувають цих продажних від влади? І Тігіпко, і Турчинов, і Яценюк – все це уже було. Чому нам нав’язують лідерів, які нам чужі?», – сипав риторичними запитання один чоловік іншому біля виборчої дільниці.

В місті бояться Правого сектору, такого протистояння, що відбулося в Одесі, по-справжньому бояться бандерівців, вважаючи їх загрозою всьому російському. При цьому людей важко переконати, що на всі твердження і обвинувачення потрібно мати хоча б якісь докази.

o-00127160-a-00019460.jpg

Донецьк хоче змін, але через відсутність своїх авторитетних представників у владі виглядає розгубленим. Ті тисячі людей, які пришли на дільниці і проголосували за суверенітет так званої ДНР, не переймаються законністю заповнення бюлетенів на колінах чи процесом підрахунку голосів… Люди погоджуються на маніпуляції з собою, навіть не розуміючи, заради чого це все затівалось

Поки ж донеччани тимилися в одній з таких на одній з «дільниць», з будинку навпроти несподівано для всіх пролунала вже така знайома футбольна пісенька про президента сусідньої держави. Не все ще втрачено?

Автор матеріалу: Михайло Глуховський

І ще про відмінності Майдану, Антимайдану та сепараторів (про те, коли вони кажуть, що Майдану можна було, а ним - ні?). Раджу почитати: Сепаратисты и Майдан: найди отличия

Вокруг Майдана было множество бутиков и кафе. Многие из них уже в январе, во время морозов сами временно предоставляли сотням Самообороны свои помещения. Те же, кто продолжал работу, работали в обычном режиме. Ни одного ограбления. Ни одного.
В детских журналах встречается головоломка из двух картинок: "найди отличия" - забава, развивающая внимание и мышление. Сегодня ее стоит вспомнить взрослым.

532b159f5997d.jpeg

Фото: Макс Левин

Знакомый репортер, живущий уже месяц в Славянске, проникся настроениями местных и заявил мне недавно: пойми, мол, здесь тот же Майдан, те же люди, которых не устраивает действующая власть. Единственное отличие – они вооружены.

«Маленькое» отличие, которое решает всё. На самом деле, между Майданом и сепаратистами – пропасть. И вовсе не Майдан и не его достижения привели к сепаратизму. Если посмотреть внимательно на характер сепаратистских движений, можно четко увидеть, что их кто-то направляет и входновляет умелой рукой. Обманом вдохновляет на зло людей, которые не привыкли сами решать, и ждут, когда им кто-то уверенный и сильный покажет верную дорогу. Умно, с использованием PR-технологий и давно показавших свою эффективность пустых обещаний, ведомых ведут дорогой в никуда.

Я не была на Востоке во время АТО. Однако, родившаяся в Мариуполе, я прекрасно понимаю менталитет простых рабочих Донбасса. Этим людям непонятно стремление Майдана свергнуть Януковича любой ценой. Они не ищут прав и свобод и не привыкли о них рассуждать. Они охотно верят телевизору, и изменившаяся риторика «Интера» или ТРК «Украина» после победы Майдана в их глазах выглядит ложью. Поэтому они включают российское ТВ и смотрят те «новости» из кривой реальности, которые укладываются в их картину мира. Они не путешествуют, кроме, разве что, поездки в Крым или побережье Азовского моря раз в год, да иногда в Россию к родственникам. Их жизнь практически не изменилась со времен Советского Союза – та же пропаганда вместо информации, те же нехитрые развлечения вроде танцев под «минусовку» шансона в кабаках, та же одежда с рынка, тот же дым от тех же заводов и фабрик с раннего утра - только зарплаты стали меньшими. Потому-то они безумно тоскуют по ушедшему «совку», в котором остался лимонад по 3 копейки и колбаса за рубль-двадцать. Их большинство.

Люди, которых годами отучали критически мыслить, я уверена, даже не осознают сегодня, что они поддерживают террористов. И это не «красное словцо». Терроризм определяется как способ достижения политических целей через диверсии, шантаж жизнями заложников и нагнетание страха в обществе. Именно этим занимаются последний месяц несколько сотен вооруженных и обученных парней на Востоке Украины. Специально тех, кто сравнивает их и сочувствующих им демонстрантов с участниками столичного Майдана, представляю уже готовый список отличий.

1. Ненависть и агрессия. Это главное. Сепаратистское движение, как и Антимайдан, в который оно влилось, построено на агрессии, на ожесточенности людей против других людей. Все эти оскорбительные «хунты», «правосеки», «майданутые» и «бэндеровцы» придуманы для того, чтобы простыми выразительными словами направить народный гнев в нужное русло. В эту же риторику вписались простые, понятные всем глаголы вроде «чтоб вы сдохли». В листовках, плакатах сепаратистов – злость и агрессия, направленная против Майдана. В агитматериалах киевских протестантов всегда был легкий «стеб» против зажравшихся властей, и обоснованные логикой призывы к солидарности.

53722f8223010.jpeg

выходи на Майдан

Майдан дышал позитивом и любовью. Он держался на улыбках людей и колоссальной взаимопомощи, без различия возраста и социальных слоев. Майдан – это когда богатые бизнесмены разливали чай по стаканчикам со своих машин, а их жены варили борщи в полевых кухнях. Майдан улыбался и пел, сочувствовал даже тем бойцам ВВ и «Беркута», которые стояли на защите режима, кормил их печеньем, угощал горячим супом и бутербродами. Вы можете себе представить, чтобы в марте, апреле или мае возле митинга сепаратистов появился человек с украинским флагом и его угостили чаем?

2. Враги: группа коррупционеров или миллионы граждан. Зимой мы с активистами Майдана и журналистами иногда захаживали в лагерь Антимайдановцев, чтобы пообщаться. Люди, конечно, жили там за деньги, и им уже тогда было не понять, как вообще можно стоять за идею – не за «капусту» и не за лидеров, а именно за призрачные права и загадочную свободу. Мы общались с ними и улыбались – они не были для нас врагами, нашим противником был несложившийся диктатор Янукович и его банда, только против них мы вели борьбу. Мы вели ее мирно, весело, прогуливались мимо них и бойцов Внутренних войск с песнями и танцами – до тех пор, пока против нас не начался террор.

У Антимайдана никогда не было другого врага, кроме Майдана. Людям была навязана через СМИ мысль о том, что сотни тысяч их сограждан здесь, на площади, всего лишь борются за власть, пытаясь свергнуть легитимно выбранного Востоком президента. Это выглядело как нарушение их прав – так Майдан сделали их врагами. Я даже не знаю, как люди на Донбассе свыклись с мыслью, что президент этот – дважды сидевший вор, который на своей должности стал воровать миллиарды. Скорее всего, они предпочли не задумываться над этим, решив, что альтернативы нет. А ведь она была: любая другая, никем не узурпированная власть, которую контролирует гражданское общество. Именно к такому обществу стремился Майдан.

3. Цели: свобода или подчинение. Майдан не стремился привести к власти конкретных людей, он просто хотел свергнуть тех, кто уже запятнал себя кровью и грабежами. А после – контролировать власть через общественные движения. Митингующие много раз освистывали тогдашних лидеров оппозиции, которые не оправдывали их надежд. Сейчас многие из них вошли во временное правительство – но сразу уйдут, как только пройдут выборы Президента.

52949ecae6974.jpeg

Фото: Макс Левин

Воинственные сепаратисты назначают непонятно откуда взявшихся людей «народными» губернаторами и мэрами. Некоторые из них – просто бандиты, умеющие организовать диверсии. Другие - приехали из России и даже запятнались участием в нацистских движениях. Они предлагают украинцам стать рабами Путина – убеждая, что именно этого хочет народ.

4. Стремление к легитимности. Оно было присуще Майдану с самого начала. Люди стояли на морозе добровольно за то, чтобы в стране восторжествовала законность, за соблюдение прав человека. Месяцами требовали и ждали отставки Януковича и Азарова – добровольной, понимая, что механизма импичмента у нас фактически нет. Когда же Янукович после массового убийства на Майдане сбежал в Россию, полномочия президента были, наконец-то, урезаны. Майдан убедил парламент проголосовать за изменения в Конституции, после чего был назначен и.о. Впоследствии Рада, соблюдая процедуру, проголосовала за новое временное правительство. Оно легитимно, а главное, эффективно, в отличие от предыдущего – посмотрите, как быстро премьер с командой договаривается о миллионах и миллиардах долларов помощи для нашего бюджета, разграбленного командой экс-президента.

Сепаратисты законности избегают. Само стремление к сепаратизму противозаконно. А дальнейшие публичные действия «мирных людей с оружием» полгода назад мы все не могли себе и вообразить.

5. Бьют и жгут автомобили - за ленточки с национальным флагом. С начала января в этих преступлениях по уничтожению частной собственности участвовали «титушки» с антимайдана. Сейчас их дело продолжают сепаратисты. Вы когда-нибудь слышали, чтобы активисты Майдана ночью под подъездом уничтожили автомобиль с георгиевской лентой?

52ea1e24dcc89.jpeg

Фото: https://www.facebook.com/ant.mikov

Автомобиль Антона Микова

6. Избивают людей. За флажок или слово избивают ногами, в том числе лежачих, как это, к примеру, было в Одессе, когда провокаторы с битами догоняли в парке и добивали безоружных митингующих. В том числе, по десять человек на одного, как на автомайдановца набросились целой толпой за безобидную фразу «Слава Украине!» в его же родном городе, в Украине. Зачем вы ищете недобрые подтексты? Слова значат только то, что они значат. И славить свою страну имеет право каждый гражданин в любом месте.

537242d8b231d.jpeg

Фото: facebook

не бий кохай

7. Грабят, уничтожают торговые точки. В Мариуполе в эти дни мародерство достигло небывалых масштабов – вооруженные бандиты, разгуливающие по улицам как имеющие власть, не брезгуют ни магазином часов, ни табачными киосками.

Вокруг Майдана было множество бутиков и кафе. Многие из них уже в январе, во время морозов сами временно предоставляли сотням Самообороны свои помещения. Те же, кто продолжал работу, работали в обычном режиме. Ни одного ограбления. Ни одного.

8. Берут заложников за выкуп. Сейчас мы говорим не о простом бандитизме, а о настоящей террористической активности. Взятие заложников – это именно то, чем обычно занимаются террористы. Нужно ли напоминать, что активистам Майдана и в голову не приходила мысль о заложниках – ни из среды антимайдана, ни из числа силовиков, которые были на стороне врага?

9. Похищают людей, лишая их контактов с близкими. То, что их грабят при этом, отбирая все деньги, ценные вещи, компьютеры, автомобили и телефоны – это мелочи жизни, по сравнению с тем, что многие из похищенных вообще не вернутся домой из плена, или вернутся покалеченными.

10. Пытаются с помощью вооруженных формирований захватить власть в регионе и самовольно отделиться (хунта – это как раз военное правительство, пришедшее к власти в результате переворота, а не безобидные Яценюк с Турчиновым, за которых проголосовал парламент). Киевский Майдан не захватывал власть, и даже облгосадминистрации на Западе Украины занимались бескровно, только для того, чтобы сместить коррумпированных чиновников. У майдановцев не было «народных губернаторов», они просто хотели справедливости – чтобы в кабинетах власти не было воров и убийц.

Задумайтесь, кто они, эти организованные группы хорошо вооруженных бойцов «Русской православной армии», откуда взялись? Где научились так ловко захватывать танки, БТРы и целые отделения милиции? Возможно ли, чтобы у мирных жителей нашлась такая экипировка? И не они ли были теми снайперами, которые стреляли в безоружных на Майдане? Не они ли сапогами и прикладами добивали лежачих, уже избитых активистов на Банковой 1 декабря? Не они ли хладнокровно подожгли столичный Дом профсоюзов, зная, что там находится множество больных и раненных?

11. Стреляют из-за спин митингующих, прикрываются простыми людьми, женщинами. Так было убито несколько украинских военных, которые просто вели переговоры на блокпостах с местными жителями.

12. Пытают людей, в том числе, до смерти. О том, как были замучены в Славянске трое активистов – не военных и не радикалов, а молодых людей: депутата горсовета и двух студентов, можно прочитать в любом украинском СМИ. Ничего подобного Майдану не снилось и в страшном сне. Этого мало? Тогда посмотрите на шахтеров, которых террористы пытали, срезая кожу.

536b72d1cd19f.jpeg

Фото: censor.net.ua

13. Нападают с оружием на мирные митинги. Так, как это было в Одессе. Может, вы не знали? Тогда посмотрите вот этот фоторепортаж. Те, кто стоял на Майдане, никогда не нападали ни открыто, ни исподтишка на других таких же стоящих на соседней площади. Провокации почему-то всегда исходили с другой стороны.

14. Препятствуют освещению событий журналистами. Конечно, убийцам и террористам не нужна правда в эфире. Именно поэтому они, как минимум, требуют стереть всю информацию с носителей, а чаще журналистов берут в заложники, сажают в клетки под охрану. Тех, кто всего лишь смотрит и передает увиденное. Почему? Потому что они хотят, чтобы на ваших экранах была ложь о какой-то «хунте» и «нациках», которых никогда на Майдане не было. Вам, наверное, трудно в это поверить – но никто здесь не «зиговал», не обижал евреев или русских и не ущемлял татар. Вам действительно врут по телевизору, нагло и безбожно. Так, как врали о «прогнивании Запада» жителям СССР. Просто подумайте: как людям в Москве, за тысячи километров может быть виднее, что на самом деле произошло здесь, чем тем, кто сам был на Майдане? Вас обманывают, как россиян натравливают против украинцев ради войны, которая выгодна только Путину. Войны ради его обогащения и власти.

15. Разделение против объединения. Сама идея сепаратизма пронизывает все: разделение на тех, кто за украинский язык и культуру (они автоматически считаются врагами русскоязычным) – и кто против, противопоставлене Антимайдана Майдану, отделение областей. Самопровозглашенные республики, кстати, гипотетически получив суверенитет,должны как-то себя прокормить, платить зарплаты и пенсии. Но каким образом и в какой валюте - никто не объясняет. Почему? Потому что в уме держится присоединение в дальнейшем к путинской России, а это и есть реализация плана Путина.

Это ли вам нужно, люди? Твердая рука бандита, вора и КГБ-шника, возвеличившегося до размахов царя? Посмотрите, как стремился к единению Майдан. Как татары угощали всех пловом, львовяне – кулишом, а николаевские девчата – борщом. Как на одной сцене молились – о чудо! – православный батюшка, муфтий и раввин. Где еще вы увидите, чтобы мусульмане предожили УПЦ проводить службы в мечетях? Меньше года назад в Киеве проходил вышиванковый фестиваль, на котором делегация из Славянска, самая многочисленная из всех 20 присутствовавших регионов, получила гран-при. Почти 1000 человек из Славянска гордо шагали по столице под украинскими флагами, в национальных костюмах, с улыбками, общались и братались с украинцами из Львова, Винницы и других мест. Разве после этого могут быть сомнения, что объединение – это плюс, а разделение – минус? Объединение созидательно, разделение – разрушает.

5369e343817f3.jpeg

Фото: vyshyvanka.folkukraine.com

А теперь попытайтесь разобраться. Если это - террористы, то почему вы им верите? Не может ли быть так, что они врут вам и врали с самого начала?

К чему вы стремитесь, люди: быть подчиненными террористов и убийц? винтиками в чужой системе, там, где украинцы всегда были хохлами, людьми второго сорта? или же движущей силой власти в своей стране? Вы не нужны Путину. Ему нужны газ, деньги и влияние, промышленные предприятия, аналогов которым в России нет, и расширение власти, которая действует, как наркотик.

Майдан не похож на Антимайдан так же, как свобода не похожа на тюрьму. Сепаратистский митинг в Донецке напоминает киевскую площадь разве что домашним борщом, принесенным сердобольной бабушкой, для которой все мы – как дети. Несколько сотен боевиков да ватага озлобленных на перестройку пенсионеров-коммунистов никак не сравнятся с миллионным собранием, вече, полным вдохновения, добра и ярких красок.

Иногда бывает, что большинство – не большинство, а только иллюзия. Бывает и так, что большинство заблуждается. Не дайте себя обмануть. Думайте и понимайте. Давайте объединяться против террора.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Очевидно, що є речі, до яких підштовхують Україну... Все більше українців готові до захоплення "Градів" і використання їх за призначенням. Після того, як населення не попередило про засідку і для мене вони стали тваринами, які заслуговують на подальшу долю бидла.

Але це гра, це спроба в черговий раз спровокувати військових. І я боюся, незабаром (якщо цього ще не було заявлено) військові повідомлять своїх командирів: "або проводимо операції, або їдемо додому. Якого милого там сидіти і чекати чергової засідки, мінометного обстрілу і т.д." Це деморалізує військових. Як вони змоужть протистояти (не приведи Боже) великим військовим силам ворога, якщо їх зараз просто привчають відступати, сидіти чекати невідомо чого? Тобто штовхають до великого кровопролиття. Якщо спробувати вгамувати емоції, можна зрозуміти, що треба якомога швидше переходити до дій на випередження, не давати путлеру маніпулювати Україною, її владою і народом. Він 100% не хоче АТО, але зміг швидко придумати,як її повернути на свою користь.

Що робити???

Я не спец, але є кілька питань і до влади і до українського народу.

Звісно розпочнем з влади.

1. Великі питання до Литвина, до того, що керує охороною кордону. Скільки наш кордон і далі лишатиметься посміховиськом? Як можуть перевозити зброю через кордон КАМАЗАМИ???? До якого часу сепаратисти будуть ходити на пунктах переходу як у себе вдома??? Якщо не закрити кордони, то треба забирати наших військових з Донбасу, що б вони там не гинули. Не знаю, чи проводити ротацію погранців, чи додати Нацгвардію чи якісь інші заходи. Допоки не буде припинено "ходіння терористами пішки у сільмаги за ПРЗК до рашки" рапорти у ФБ про "успіхи" АТО будуть лише дратувати українців. ПИТАННЯ ДО ЛИТВИНА!!!

2. Чому не ведеться продумана інформаційна політика з населення буйних регіонів??? Де Сюмар? Добре що є Тимчук, він хоч організував роботу з інформацією. І будемо щиро казати, досить часто йому доводиться з "притягувати за вуха" хоч щось для розідул "З хорошого".

Але це лише констатація фактів. А де грамотні, стримані повідомлення для "розблокування" зомбі на сході? ПИТАННЯ ДО СЮМАР!!!

3. З регіонів приходить тривожна інформація про ненадійних ментів на місцях, особливо на півдні та у центральних областях. Що, чекаємо, допоки там (боронь БОЖЕ) почнуть здавати (продавати) відділки терористам??? Чому практично "заглохла" робота по створенню добровільних загонів при МВС??? Натомість Аваков проводить .... інспектування блок-постів!!!! "Нехай хтось інший працює, а ми будемо далі робити те, що вміємо - перевіряти, з пафосом, з піаром". ПИТАННЯ ДО АВАКОВА!!!

4. Дизертирство у ЗСУ. А причини переважно давно відомі для українців, але таємничі до штабістів. Ті тилові пацюки тільки звикли, що використовувати солдат як безкоштовну робочу силу. Гнати потрібно у шию 50-60% товстопузих штабівстів. Важить вояка більше 100 кіль - пішов геть. Насправді "кому война, а кому мать родна". Організувати нормально передислокацію військ не можуть, забезпечення військових навіть харчами часто нікудишнє. Вони "передали" питання харчування військових місцевому населенню. Гарно вирішили проблему. А проблема не вирішина. От і є прояви дизертирства. А воно страшно деморалізує війська. ПИТАННЯ ДО КОВАЛЯ, ба

5. ПИТАНЬ ДО ТУРЧИНОВА дуже багато. Але у мене є ще одне, яка не зустрічав раніше. Чому не прийнято законопроект, який зобовяже використовувати проти сепаратистів і учасників масових заворушень лише одну міру запобіжного заходу - утримання під вартою? Що б не дати можливості продажним суддям торгувати сепаратистами та спокоєм у державі. Інакше це бл...во з втікачами не зупинити.

6. Питання до Яценюка. Ніби непогано чоловік працює, але чи добре контролюється розподіл свіжих позик від МВФ і ЄС???

Вийшло трохи сумбурно.... це "виливання" наболілого.

Однозначно перші два кроки - зачистка ненадійних кадрів і ЗАКРИТТЯ КОРДОНІВ.

Якщо щільно закрити кордони і ліквідувати "шпаринки" у кільці навколо Слов"янська, є можливість наведення ладу відносно мирним способом.

Сподіваюся, що у керівників держави є до цього бажання.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

...

Вийшло трохи сумбурно.... це "виливання" наболілого.

Однозначно перші два кроки - зачистка ненадійних кадрів і ЗАКРИТТЯ КОРДОНІВ.

Якщо щільно закрити кордони і ліквідувати "шпаринки" у кільці навколо Слов"янська, є можливість наведення ладу відносно мирним способом.

Сподіваюся, що у керівників держави є до цього бажання.

Дополнил бы еще некоторыми ПОЧЕМУ

  • ПОЧЕМУ Ахметов белый пушистый и на свободе
  • ПОЧЕМУ членов партии регионов и коммунистов не то чтобы арестовали, а даже не запретили.
  • ПОЧЕМУ Непопулярная социальная политика – почему вместо того чтоб некоторые вместо черной икры стали жрать красную икру подняли цены на хлеб и молоко

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Знімальну групу LifeNews обстріляли під Краматорськом.

Правда це чи ні, нехай залишається на совісті журналістів - окрім їхніх слів цей факт більш нічим не підтверджений.

Питання в іншому - ці рашистські нишпорки вільно бігають серед озброєних терористів, першими опиняються на місці подій задовго до самих подій.

Тобто сьогодні вони знали про місце і час нападу терористів на наших військових.

Шкода, що когось не пристрелили - це не журналісти, а пособники терористів!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...