Перейти до змісту

Украине грозят санкции за злостное нарушение авторских прав


Ko3bMa

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

о якщо почнуть переводити держ структури на ліцензійне ПО скільки то ж можна буде грошей роздєрєбанити...

  • Відповідей 141
  • Створено
  • Остання відповідь
Опубліковано

о якщо почнуть переводити держ структури на ліцензійне ПО

що значить "якщо" ?? Держустанова ЗОБОВ'ЯЗАНА купувати ПК із ліцензійноми ОС та ПО! Власне, як і всі решта. Із різницею, що Ти можеш купити ПК і поставити Лінукс, то Держустанова зобов'язана купити Віндовс. Да і, там для установ освітніх знижки до 75% на продукцію майкрософт.

скільки то ж можна буде грошей роздєрєбанити...

Не можна буде. Бо перевірки щороку. І це називається "Нецільове використання коштів". І "світить" за це - ой як не мало.

Опубліковано

Кабміні вирішили позбавити чиновників нелегальних програм

вже давно. Кілька років. Просто наша держава не виконує зобов'язань перед Майкрософтом. По закупівлі ПЗ та ОС.

Опубліковано

Не можна буде. Бо перевірки щороку. І це називається "Нецільове використання коштів". І "світить" за це - ой як не мало.

Так перевіряючі органи вищого рангу і будуть дерибанити :)

Опубліковано

Так перевіряючі органи вищого рангу

Вже давно отримали відкат за розповсюдження в Україні продукції Майкрософт! Я ж уже писав, відкат отрмали - а дій немає, от і вимагають, або дії, або гроші назад. Ясно що останнього не буде :)

Біда в тому, що, для прикладу, держоргани, не можуть обрати в якості альтернативи Лінукс чи подібне, бо використовують спец ПЗ, яке працює ВИКЛЮЧНО на Віндовсі. І переписувати його під Лінукс - не буде ніхто!

Ситуація ускладнюється ще й банальним фінансуванням! Грошей на ліцензійні проги не дають. А результат ліцензування - вимагають!

Опубліковано

Zheny@, ну що ти таке несеш. Тобто наша міська влада купить софт у мене, а не у фірми * на 20% дорожче?

ну, якто кажуть, не п****... :) заробити хочуть і вище і нище і депутати.

я взагалі давно минаю держ установи, але недавно мали прикол який мене ще довго веселитиме:

взяли у нас рахунки для новоствореного мегасервісу "усьо людям - ніх*я сєбє", а потім з казначейства повідомляють що у нас нема якихось документів і того куплять в * (всі поняли). На питання "Яких саме документів немає у нас і відкіля б вони взялися в луцької фірми * " отримали у відповідь щось накшталт "ну там є такі, яких у вас нема а в них є".

... а я колись порівнював ціни за якими місто купує техніку - в МОЙО значно дешевше...

P.S.: саме смішне що в нас і не просили додаткових дозволів чи якихось документів :) просто сказали що в нас їх нема :)

Опубліковано

Тобто наша міська влада купить софт у мене, а не у фірми * на 20% дорожче?

Звичайно тут є інтерес усіх. І купуватимуть там, де вигідно місту чи окремій організації. І про проведення "тендерів" я також знаю.

Але ж тема не про те, а про те, що будуть "наказувати" за не ліцензійне ПЗ. І зараз його масово будуть закуповлювати. А в кого - ну, це вже, як ТИ домовишся із підприємством ;)

Опубліковано

держструктури всі на піратському, і коли приходили з ОДА специ айтішнікі перевіряти, всі знали шо за ПЗ стоїть і звідкі воно взялось.поки не буде спеціального указу(наказу) ніхто нічого змінювати не буде.

Опубліковано

На питання "Яких саме документів немає у нас і відкіля б вони взялися в луцької фірми * " отримали у відповідь щось накшталт "ну там є такі, яких у вас нема а в них є".

Отак і створюються фірми з установчим капіталом в 23к гривень і з держ контрактами на 69кк грн. :)

  • 1 місяць потому...
Опубліковано
Как Украине избавиться от звания главного пирата

Украине присвоили статус «пират №1» в мире. Это больше, чем просто неприятный штамп. Международный альянс интеллектуальной собственности (IIPA), присвоивший пиратский статус, обратился к Торговой палате США с просьбой лишить Украину права на беспошлинный ввоз в Штаты отдельных групп товаров. По предварительным оценкам экспертов, если это требование удовлетворят, украинские экспортеры будут терять до $100 млн в год. Это удар не только по экономике, репутации и имиджу Украины. Из нашей страны сделают «мальчика для битья», и покажут, что происходит с теми, кто нарушает интересы американских компаний.

Сейчас Украина возглавляет так называемый Список 301 IIPA. Попавшие в него страны через полгода исключаются из «Общей системы привилегий» (GSP) – программы американского правительства по поддержке экономического роста развивающихся стран. Дедлайн для Украины – 1 ноября 2013 года. Что нужно сделать, чтобы к этому времени исправить ситуацию?

1. Необходимо четко понять: в этот раз все не так, как было в 2000 году, когда Украину назвали главным пиратом под давлением разработчиков программного обеспечения. Тогда, из-за введенных против страны санкций, в 2001-2005 годах ежегодно украинская экономика теряла десятки миллионов долларов. Теперь наши пираты наступили на мозоль голливудским продюсерам. Это серьезно.

2. Обратиться в Американскую торговую палату и американское посольство с петицией от игроков рынка о том, что Apple Inc. и Google Inc. размещают в своих app store украино- и русскоязычные нелегальные сервисы. Таким образом они способствуют развитию пиратства в нашей стране.

3. Устроить бойкот рекламодателям, которые сотрудничают с пиратскими ресурсами, таким образом финансируя их. В том числе – зарубежных, которые ратуют за понятие корпоративной ответственности, а сами используют в своем продвижении на украинском рынке нелегальные ресурсы.

4. Отказаться от стереотипа о том, что у украинцев нет денег, чтобы платить за труд авторов. Это не так. В прошлом году они оставили больше $100 млн в кинотеатрах и, по данным Госкомстата, заплатили кабельным операторам 1,5 млрд гривен. Получается, деньги у людей есть, и есть компании, которые вполне легально их получают, отдавая роялти артистам. У остальных – другая бизнес-модель: пользователи не платят ничего, только смотрят рекламу. Владельцы контента ничего не получают. Зато собственники пиратских ресурсов нанимают PR-службы для лоббирования своих интересов и «зомбируют» людей сообщениями о том, что бесплатный контент – всеобщее благо. На самом деле такие ресурсы ставят под удар репутацию страны, а в будущем – ее экономику.

5. Перестать ждать помощи от власти. Самостоятельно с проблемой она справиться не может. Все профильные ассоциации и другие организации должны провести информационную кампанию и объяснить людям, какие ресурсы работают легально, а какие – нет. Из-за нечестных игроков мы не должны стать страной-изгоем.

Современные технологии дали несколько простых инструментов вполне легально зарабатывать на своем творчестве. Можно размещать свои клипы на YouTube и получать деньги за рекламу, можно продавать свои песни на Amazon, iTunes. Доходы от фильмов, телевизионных программ и другого интеллектуального труда (благодаря технологии видео по запросу (VoD) в 2017 году принесут операторам свыше $ 6 млрд.

Нужно совмещать разные модели монетизации бизнеса, думать о потребителях контента, и главное – уважать авторское право. Сейчас для Украины это уже больше, чем просто правильный лозунг. Это руководство к действию.

Андрей Колодюк, управляющий партнер AVentures Capital, автор и основатель Divan.tv

Опубліковано

4. Отказаться от стереотипа о том, что у украинцев нет денег, чтобы платить за труд авторов.

Треба цього "управляющого партнера AVentures Capital" пересадити на стандартну заплату бюджетника в 1500 грв, хай він потім розкаже скільки за windows, фільми та інше він заплатив

  • 4 тижня потому...
Опубліковано

«Майкрософт»: МВС України і податкова – найбільші порушники

Микола Закалюжний

17.06.2013

Понад 70% програмного забезпечення «Майкрософт» в Україні є неліцензійним, заявив генеральний директор компанії «Майкрософт Україна» Дмитро Шимків. За його словами, лідерами із використання неліцензійного програмного забезпечення серед органів державної влади є Міністерство внутрішніх справ, податкова та Збройні сили України. Натомість у Держслужбі інтелектуальної власності зазначають, що ці цифри перебільшені – так само, як і зауваження з боку Міжнародного альянсу інтелектуальної власності.

У 200 мільйонів доларів оцінює свої збитки від більш ніж 500 тисяч піратських копій компанія Microsoft. Справа зайшла так далеко, що ситуацію із порушення прав інтелектуальної власності в Україні заслухає 18 липня у Вашингтоні спеціальна міжвідомча група. У цих слуханнях також братимуть участь повноважні представники України.

8D21AB75-7226-4FB4-9954-BE10490A3406_w268_r1.jpgДмитро Шимків

Як зазначив Радіо Свобода генеральний директор компанії «Майкрософт Україна», остаточне рішення з цього питання Міністерство торгівлі США ухвалить до 30 листопада цього року. За його словами, у випадку негативного рішення, Україна може бути виключена із системи загальних преференцій, і таким чином з наступного календарного року українські товари можуть бути обкладені додатковими податками. Проблема в першу чергу в державі, яка не хоче платити за програмне забезпечення і регулювати цю сферу, вважає Дмитро Шимків

«Є неліцензійні, якщо говорити про відсотки, трохи більше ніж 50% Windows і трохи більше ніж 80% Office. Причому, стовідсотково неліцензійні доступи до серверів. Тобто, це побудовані цілі системи. Лідерами неліцензійного забезпечення є державні органи влади», – наголосив керівник «Майкрософт Україна».

Держслужба бореться… наскільки дозволять кошти – Янов

Втім, у Держслужбі інтелектуальної власності вважають, що масштаби порушення прав інтелектуальної власності в Україні перебільшені. Частка неліцензійного програмного забезпечення в державному секторі не перевищує 40% і цей показник щороку зменшується, наголосив у коментарі Радіо Свобода перший заступник голови цієї держслужби Олексій Янов.

«Багато техніки комп’ютерної закуповується зі встановленим програмним забезпеченням, це, по-перше. По-друге, хоч і невеликі суми, але держава все-таки планує кошти для кожного центрального органу виконавчої влади на легалізацію або ж для закупівлі програмного забезпечення», – наголосив Олексій Янов. За його словами, на 2013 рік у державному бюджеті України на легалізацію програмного забезпечення передбачено 100 мільйонів гривень.

Хоча такої кількості коштів для встановлення програмного забезпечення в органах державної влади недостатньо, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна» Дмитро Шимків вважає, що основне – розпочати діалог із представниками української влади, яка поки що уникає прямої розмови.

Водночас правник Олександр Мамуня відзначає активність українських правоохоронців, які останнім часом відкрили кількасот кримінальних справ за фактами порушень прав інтелектуальної власності. Він не виключає, що це може мати тимчасовий характер, у зв’язку із очікуванням слухань у Вашингтоні. Якщо ж Україна насправді вирішила серйозно боротися з піратством, то, на думку експерта, можливість змінити ситуацію є, зважаючи на розвиток передових технологій та економіки України.

  • 1 місяць потому...
Опубліковано

Американские компании рекламируются на «пиратских» сайтах

Станислав Пил, «proIT» // 30.07.2013

20130730175430.jpg

Оказывается приклеенный Украине Торговым представительством США (USTR) ярлык «пирата №1» нисколько не мешает самим американским компаниям рекламировать свою продукцию на т. н. «пиратских» сайтах. Такие исконно американские компании, как Intel и HP, сквозь пальцы смотрят на использование их логотипов в рекламе украинских партнеров, продвигаемой преимущественно на тех сайтах, которые возглавляют топ пиратского антирейтинга, составляемого американскими властями.

Intel_obrez.jpg

hewlett_585_1.png

Более того, транснациональная корпорация Colgate-Palmolive Company с годовым оборотом свыше $15 млрд. и вовсе напрямую и без стеснения пиарит свой бренд Colgate на ресурсе ex.ua, который Торговое представительство США уже не первый год пытается закрыть с помощью украинских властей.

colgate_585.png

Стоит также отметить, что HP и Colgate-Palmolive Company являются членами представительства Американской торговой платы в Украине, которая декларирует такую основную цель компаний-членов «работать и вести бизнес с соблюдением украинского законодательства и на основе деловых принципов западных стран». Также Американская торговая палата рекомендует компаниям-членам выполнять ряд основных принципов, среди которых и такой «не участвовать в любой неэтичной, мошеннической или коррупционной деятельности».

Нарушение принципа может быть основанием для «привлечения такой компании к ответственности в соответствии с Законом США о коррупционной деятельности за рубежом или в соответствии с любым другим законом, который может применяться к ним, в том числе и в связи с их деятельностью в Украине», — утверждают в представительстве Американской торговой палаты.

Насколько этична реклама известнейших американских компаний на украинских т. н. «пиратских» ресурсах сказать сложно. Но то, что такая реклама приносит подобным ресурсам большой доход, а рекламодатели получают нужный им эффект от охвата и попадания в целевую аудиторию — это факт.

К сожалению, у ресурса ex.ua нет открытых счетчиков статистики. В каталоге сайтов портала i.ua он находится на втором месте после ресурса 0day.kiev.ua, на котором успешно рекламировала свою продукцию компания ASUS.

ASUS_585.jpg

Открытая статистика 0day говорит о том, что в разгар лета ресурс имеет 287 тыс. хостов в месяц и отношение хитов/хостов 27,7. Чтобы понять за какую сумму можно продать трафик такого порядка «proIT» обратился к руководителю одной из украинских рекламных онлайн сетей, который попросил его не называть в статье. «Получается 7,75 млн. показов в месяц. Берем один баннерный формат со средней прайсовой стоимостью (тематики ресурса) 20 грн. за 1 тыс. Выходит 155 тыс. грн. в месяц по прайсовой цене и при 100%-й заполняемости. Но т.к. у нас все крупные бюджеты идут через рекламные агентства, то нам придется отдать скидку рекламному агентству. Средняя скидка по рынку 50%, а с учетом бонусов все 60%. Т.е. 155 тыс. грн. – 60% и у нас остается 62 тыс. грн. Плюс среднерыночная заполняемость составляет около 60%, а значит от 62 тыс. отнимаем 40% и получаем 37,2 тыс. грн. Примерно такую сумму за месяц заработает ресурс «чистыми» с одного баннера».

Но он обращает внимание, что на крупном ресурсе обычно висит три баннера, а значит 37,2 тыс. можно умножать на три. «Плюс есть еще такие форматы, как брендинг, рич-медиа, которые приносят дополнительные 10-15% доходности по проекту. В итоге, проект с 287 тыс. хостов в месяц и глубиной просмотра около 27 может зарабатывать более 100 тыс. грн.», — утверждает эксперт.

При этом крупные клиенты, как правило, оплачивают количество показов, а не кликов — они нацелены на повышение узнаваемости бренда. «С оплатой за клики больше работает мелкий и средний бизнес. Но это уже совсем другой, более низкий уровень доходов площадок», — отмечает руководитель сети.

Однако Алексей Козлов, представитель по маркетингу ASUS в Украине, говорит, что его компания на территории Украины в онлайне представлена, как прямой баннерной рекламой, так и контекстным размещением. «Причем не только контекстом в его привычном понимании, но также и контекстной баннерной рекламой, где пользователь контактирует с рекламным сообщением непосредственно в своей среде. Не говоря о более неформальном общении с потребителями в социальных сетях», — рассказывает Алексей Козлов.

В свою очередь Манодж Кумар, главный исполнительный директор Fly в Украине и странах СНГ, говорит, что его компания отдает предпочтение баннерной рекламе, поскольку хочет заявить широкой аудитории о новом продукте, привлечь внимение к бренду и новинкам. «Имиджевая баннерная реклама как раз и позволяет заинтересовать потенциального покупателя», — считает Манодж Кумар.

fly_585.jpg

Обе компании отмечают, что с особой тщательностью подходят к выбору подрядчика и нюансам размещения их рекламы. При выборе рекламного агентства вендоры ориентируются на ценовую эффективность, качество и сроки. «Естественно, приоритетно всегда качество (не только планирования, но и сопровождения активности). И, естественно, цена. По этим критериям и выбирается партнер по размещению», — объясняет Алексей Козлов.

Но, несмотря на «мелкое сито» выбора рекламных агентств и очень скрупулезный процесс согласования медиаплана, ни ASUS, ни Fly, Intel, HP, Colgate-Palmolive Company, Samsung, Rozetka, «Сокол» и многие другие компании не вычеркивают из списка ресурсов, например, такие веб-сайты, как ex.ua и 0day.kiev.ua.

Samsung_585.jpg

Между тем, как отмечает руководитель рекламной сети, все рекламные кампании и ресурсы, на которых будет «крутиться» баннерная и другая реклама, проходят предварительное одобрение у клиента. «Рекламный баннер компании никогда не появится на ресурсе, который не утвердил заказчик. Этот принцип действует во всех баннерных рекламных сетях», — говорит эксперт.

Сейчас баннерная реклама известных украинских компаний и даже крупнейших украинских банков с успехом показываются на торрент-ресурсах такими рекламными сетями, как ADMIXER, AdRiver, TrafMag, Recreativ. Принимая в свою сеть ресурсы вроде 0day.kiev.ua, торговцы трафиком расширяют охват целевой аудитории рекламируемых компаний — молодая аудитория, которая довольно много времени проводит в интернете.

Таким образом, украинские ресурсы с мультимедийным контентом на сегодня являются одним из ключевых поставщиков потенциальных клиентов не только для крупных украинских компаний, но и для иностранных, среди которых есть и известнейшие американские корпорации. Причем они прекрасно осведомлены о характере площадок, на которых размещена их реклама. Складывается парадоксальная ситуация, когда правительственный орган США обвиняет страну в пиратстве, тогда как сами американские компании и члены американских общественных организаций не считают зазорным рекламировать свою продукцию на ресурсах, названных правительством США пиратскими.

  • 1 місяць потому...
  • 3 тижня потому...
Опубліковано

урааа - з піратством покінчено... хлопаємо всі дружно...

Може б краще боролись з наркоторговцями чи ще з якимись елементами кримінальними...

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...