Замки з повітря :)

[ursa]

Найвідоміша, напевно, фортеця країни - Старий замок у Кам'янці-Подільському. У верхньому лівому кутку видно Турецький міст, по обидва його боки - річка Смотрич у глибокому каньйоні. Замок, який захищає вхід у місто через міст, існував ще в часи війни Польщі й Литви за Поділля у 1430-их. Його періодично розбудовували. Внизу фотки - Нова Західна башта, побудована у 1542-ому. Вона висунута для кращого обстрілу назовні замку, добудована до Денної башти. На Денній був спостережний пост із чотирма вікнами. Вежа ліворуч від Денної - кругла, струнка і з високим верхом - називається Рожанка

Ця фотка зроблена з того ж міісця, тільки на 100-200 метрів нижче Ліворуч - Рожанка, прямо перед нами - Нова Західна і одразу ж за нею Денна. Фотограф стоїть на валах Нового Замку - побудованого з розвитком артилерії на початку XVII сторіччя земляного бастіонного укріплення за голандськими зразками. У 1672 році турки з Дорошенком взяли Новий замок, а звідти вже проникнули в Старий. Це був єдиний випадок, коли Кам'янець здобули штурмом (не рахуючи здачі міста Вітовту у XIV сторіччі)

Фортеця під Збаражем на Тернопільщині - теж Новий замок. Князів Збаразьких, ясна річ Старий збаразький замок знищили у XVI сторіччі татари. Новий побудовано в іншому місці через 100 років, із палацом посередині і з бастіонами для стрільби уздовж флангу (ще був глибокий рів довкола, ідеальне ренесансне укріплення) він є копією відомої голандської фортеці тих часів - Бреди. Тут Хмельницький облягав польську армію, змусивши короля підписати Зборівський договір

Замок у Дубно - теж, як бачимо, бастіонного типу за сучасними італійсько-голандськими зразками. Перебудований на початку 1600-их князями Острозькими з їхнього старого замку XV сторіччя

А це Острог і його замок - столиця найвеличнішого українського магнатського роду. Праворуч - перебудовані залишки Мурованої вежі, з якої, власне, у 1300-ті роки й почався замок князів Острозьких. Посередині - Богоявленський собор (1400-ті), ліворуч - Кругла або Нова вежа. Її ренесансна верхівка побудована за часів Василя-Костянтина Острозького, коли в Острозькій школі учився Петро Сагайдачний

Меджибіж - важливий пункт у межиріччі Дністра і Бугу, на Чорному шляху з Криму (в тому числі й транспортній артерії для забирання татарами ясиру). Перші давньоруські укріплення з'явилися на місці злиття Буга (ліворуч) і Бужка (праворуч, на фотку не помістився) ще в XII сторіччі. Кам'яний замок розбудували литовці з XV сторіччя. Внизу - залишки палацу і Офіцерська вежа, угорі - прямокутна Лицарська

Замок Паланок - на високому горбі посередині Мукачева. Започаткований подільськими князями Коріатовичами (які мурували і Меджибізьку, і Кам'янецьку фортеці) у XV сторіччі, а потім хто тільки його не добудовував - трансільванці, угорці, австрійці...

Ужгород - на цьому місці існувало ще столичне укріплення слов'янської держави білих хорватів (Х сторіччя). Нинішній замок з бастіонами побудовано у XVII сторіччі італійським родом Другетів. У 1704 році замок взяли селяни з Карпатських гір, обклавши його сотнями возів соломи і погрожуючи пожежею

Повертаємося на Волинь. Легендарний замок на горі Боні у Крем'янці. Його не зміг узяти штурмом навіть Батий - захисники поливали стіни водою, яка замерзала. Перебудований литовцями. У XVI сторіччі належав дружині польського короля Сигізмунад І Боні Сфорці, на честь якої було названо Замкову гору. Взятий штурмом і зруйновий козаками Кривоноса під час Хмельниччини, поруч збереглося козацьке кладовище. Праворуч - залишки Надбрамної вежі, ще дві башти не збереглися. Вгорі фото видно сам Крем'янець, з упізнаваним жовтим собором УГКЦ (колишнім костьолом єзуїтів)

Луцький замок, він же замок Любарта. Ще одна пам'ятка часів Великого князівства Литовського. Збудований князем Любартом Гедиміновичем (який узяв за дружину доньку одного з останніх князів Галицько-Волинської держави Андрія Юрійовича) у 1360-их. Удосконалювався протягом литовсько-польсько-руських громадянських війн XV сторіччя. Саме тут проходив згаданий Анджеєм Сапковським загальноєвропейський "з'їзд монархів" 1429 року. Ліворуч - Владича вежа, праворуч - Стирова (річку Стир теж видно угорі фото праворуч). Унизу - В'їзна вежа, вона ж вежа Любарта, зображена на купюрі у 200 грн

Межиріч - містечко Острозького району Рівненщини, здавна належало князям Острозьким. Троїцький монастир відновлений після Батия у XV сторіччі, укріплений фортечними спорудами у XVII-му. Припускають, що головний храм - Троїцький собор - будував той самий архітектор, що й Богоявленську церкву в Острозькому замку

З іншого боку від Кременця - Почаїв. Його Лавра, в якій завтра зустрічатиме Різдво Христове президент Янукович, заснована у XIII сторіччі київськими монахами, втікачами від Батия. Архітектурний ансамбль Успенського собору (ліворуч) сформовано у XVIII сторіччі. Дзвіницю будують у XIX-ому, Троїцьку церкву (праворуч від дзвіниці) на початку ХХ-го. Про почаївського святого, який допомагав УПА, читайте в розділі "Тексти"

Замок у Підгірцях, на захід від Почаєва. Ренесансний палац плюс укріплення бастіонного типу - збудовано у XVII сторіччі на замовлення коронного гетьмана Конєцпольського. Тут знімали "Трьох мушкетерів" із Боярським. Тут же вела бої дивізія "Галичина"

Олеський замок - ще трохи далі до Львова. На пагорбі була ще галицько-волинська фортеця, потім вона належала Любарту, була форпостом литовсько-руського опору полякам. На початку 1600-их переходить до шляхтича Івана Даниловича, який і будує нинішній замок. Тут на службі у Даниловича перебував Михайло Хмельницький - батько Богдана. Тут же народився майбутній король Польщі Ян Собеський

Замок у Старому селі на південь від Львова (його мури видно з вікон електрички) вважається найбільшим на території області. Збудований наприкінці XVI сторіччя князями Острозькими

Замок у Жовкві (на фото ліворуч) - столиці роду Жолкевських. Збудований разом із містом на початку XVI сторіччя. Угорі праворуч - костел святого Лаврентія, де й поховано переможця Наливайка і Москви Станіслава Жолкевського

Наостанок - ще одна відома фортеця - у Хотині над Дністром. Існує з XIII сторіччя, неодноразово розбудовувалася. Під її стінами відбулися дві великі битви з турками. В обох турки програли: у 1621 році - за участю козаків Сагайдачного, у у 1673 - за участю народженого в Олеському замку Яна Собеського. Внизу - Північна вежа, праворуч - Комендантська вежа, вгорі з мостом - В'їзна вежа, маленька ліворуч - вежа Смертників

[searcher]

в якій завтра зустрічатиме Різдво Христове президент Янукович

Зачотні фото, але такі факти можна було б якось видалити чи не копіювати.

[vampirich]

на тему замків завжди цікавило таке питання...

Більшість замків будувалися на всяких пагорбах, бо це давало певні війскові переваги, як то можливість завчасно помітити наступ ворожих військ, оборонні переваги.

А Хотинський замок, та замок Червоногород (може ще є такі) побудовані якраз в низині між пагорбами.

Які це дає переваги?

[Yarchik]

А Хотинський замок, та замок Червоногород (може ще є такі) побудовані якраз в низині між пагорбами.

Розміщення замку в низині, оточеній з трьох сторін узвишшями, свідчить про те, що найперше укріплення-замок тут збудували задовго до появи не лише артилерії, але й каменеметальних пристроїв. Перші надійні фортифікації у вигляді земляного валу з дерев’яними заборолами і видовбаного упоперек скелястого мису ровом, постали, вірогідно, на межі Х-ХІ ст.

Протягом різних періодів Хотинську фортецю "піднімали" у висоту: як "нарощували" самі мури, так і робилися насипи всередині двору - таким чином, що перші будівлі ставали підвальними приміщеннями.

[vampirich]

Таке пояснення дійсно оправдовує розміщення, враховуючи що тоді не було алтилерії.

Але разом з тим незрозуміло, чому знехтували перевагою з височини завчано побачити ворога, враховуючи що зовнішній периметр стін (які ідуть по пагорбу) будувалися вже трішки пізніше заснування замку

[odna]

Возможно, конкретно, эти замки строились не из стратегических соображений

[Yarchik]

Мабуть, треба було бути близько до води. А тут або біля води - але в низині, або на вершині - але до річки під час осади не дійти...

Хто зна. Може, перший владика замку мав фішку зранку виходити і відразу ж пірнати в річку