Zheny@

Трошки більше скажу про цю заяву. Дуже багато українців в Баварії. Бо одна із найбагатших земель в НІмеччині. І як я вже розповідав, дуже багато ждунів, яких влаштовує Burgergeld і ніхуя не робіння. Заплатили за квартиру, дали грошей - ніштяк, а чьо, можна жити. Є і не ждуни, просто не хочуть робити, не хочуть вчитися і т.д. Добре і так, але це все одно швидше ждуни, бо асимілюватися не хочуть. Багатьом роботу пропонували, але робити, відповідно, не хочуть. 1-3 місяці і фсьо, ой тяжело... Бо роботу пропонують не за контупером сидіти. Заводи, в 2-3 зміни. Склади в 2-3 зміни. Виробництва і фабрики також є, і можна попасти на доволі легку роботу, головне хотіти. Тут де я, з роботою важко, перші, хто приїхали, цікаві місця зайняли і тікати не хочуть. Працюють, заробляють. Відпочивати 2 рази в рік їздять, бо відпустки до 36 днів, навіть, може бути.

тут багато писати. Я про це теж писав. Без знання мови не хочуть брати на роботу. А мова далеко не всім "Заходить" доволі важка для вивчення. От і парадокс. Приклад Польщі і Чехії я наводив.

1070ті за 100€ реальна ціна. А це..

Ой.. знаю я ці ССД з Алі..

Тут є і за 7 Євро і за 20 Євро і за 200 Євро. Для кожного є ціна. Китайські кросівки куплені в Польщі за 30Є відслужили довше, ніж кросівки куплені в Німеччині за 50. Але в цілому згоден. Година роботи в Польщі вартує 6-7 Євро. Це про мінімалку. (В Чехії +- так само, трошки більше) Година роботи в Німеччині від 10,5Є, також мінімалка. Різниця в ~4Є. Середня кількість годин в місяці 160. Це 640 Євро різниця. А тепер це помножити на 15 000 людей, які працюють на великому заводі. 9,6млн Євро. Це в місяць. Лише на ЗП економії. (Інформація від мого друга, який був скорочений на подібному заводі, скоротили 10% працівників - 1500). Доставка продукції з Польщі та Чехії до Німеччини не така й дорога.

Шукаю сабж. Вимоги, хороший СМАРТ і не пробіг як у вантажівки з 2000 року.

А ще я писав, що німці неохоче беруть людей на роботу без знання мови. Більше того, на нормальні професії, де не потрібно стригти газони чи водити бетоновози, потрібні підтверджені документи, як то дипломи і сертифікати, ПЛЮС, знання мови на рівні С1. На рахунок декрету не скажу (запитай у чат ЖПТ, дасть розгорнуту відповідь) . Але держ забезпечення на рівні. У них може бути 6 тижнів відпустки в рік, і ще скількись там тижнів лікарняних. Прикинь, ти можеш з бодуна прийти до лікаря і сказати, що в тебе похмілля - отримаєш лікарняний. Норм? Там постом вище я навів приклад того, скільки українці принесли надходжень в бюджет деяких країн. Німеччина далеко не перша в переліку, хоча українців там найбільше!

АА. Щойно дійшло. 27й рік, Брюссель продовжив українським біженцям перебувати в ЄС до 2027 року. Сама чесна буде Німеччина. Ждуни поїдуть додому в першому ж потязі, або в інші країни. Розумніші, чи то хитріші країни, легалізують перебування, або роздадуть робочі візи на 3-5-10 років чи роздадуть картки на ВНЖ. Аби втримати українців. Робоча сила потрібна всім. А українці працьовиті.

Хто? Куди? Ті, хто асимілювалися за кордоном, хєр повернуться. Помалу вивчать мову, знайдуть роботу. В кого діти тут пішли в школу, то знають мову краще, ніж батьки. І в Україну вони фіг повернуться. Бо їх там нічого не чекає, No Fate! Тут перспективи ширші. Зп кращі, всі сфери кращі. Вони побачать краще життя і не повернуться. Ждуни повернуться, бо вони просто ждуни, сидять на соціалці і ждуть, що закінчиться війна. То таких випруть першими. Бо вони не потрібні будуть в ЄС. 3 роки сидять тут ні мову не вчать, ні на роботу не ходять: Ой, а мы же здесь нинадолга. Вот тока всё это закончится и мы сразу назад. А хто і куди повернеться? в багатьох містах половини будинків цілих немає. Їм повертатися немає куди. (я розповідав про одногрупницю з Харкова). Повернуться баби, які у Львові і області здають квартири по 15 000-20 000 грн/міс, а самі за кордоном на роботі працюють. Пенсіонери, якщо будинки цілі. Не знаю хто ще. Це станеться при одній умові, що ті, хто повернуться, матимуть гроші на житло. А це не трудові мігранти, це біженці, не плутай. В Польщі друг лишився, він дома не був з часів Ковіду. Дома сім'я лишилася. То все, що заробляє, то додому відправляє. Бо жінка в селі живе і зп там не фонтан. І таких як він вистачає. Як вважаєш, що він привезе додому, якщо схоче повернутися? На квартиру грошей не буде. Так, ціни скочать, їх штучно піднімуть, в надії на те, що будуть купувати житло ті, хто приїде. А потім впадуть. Бо почнуть масово відбудовувати все, що зруйнувала війна . І житла буде в надлишку. А чому? Причина в першій частині повідомлення. Не всі повернуться додому. Бо не зробить держава мінімальну ЗП навіть на рівні Польщі, не кажучи про інші країни. На це підуть роки. Економічного дива не станеться - менталітет не той.

перечитай попереднє моє повідомлення.

я впевнений, що ти не хочеш у філософію. І тим паче в історію.

Я не придирався, вибач, може це так виглядало. Я про те, що якщо комусь не вистачає гречки, то її ЗАВЖДИ можна знайти. Як і сало, і все решта. Тут, між іншим, дуже багато "ждунів". Які тільки й чекають на закінчення війни. пересидіти. Деякі в цьому мені самі признаються. То вони зазвичай і виють, що все не таке і не так. Добре сидіти на соціалі, ніфіга не робити і нити, що все не так.. Так міняй країну, але ж ні, бо в інших країнах, щоб жити, треба працювати. І там будуть нити, що їх робити заставляють.

Зрозумій, ніхто нікого не силує їхати жити за кордон. В кожній, мабуть, країні існують цілі діаспори переселенців. В Ляйпцігу є цілий "Турецький район", так званий, там араби, турки і інші подібні народності. Всі із сім'ями, друзями, знайомими. З німцями взагалі важко "дружити", вони надто специфічні. Вони й між собою дружать в свій дивний спосіб. З поляками прикольно. Вони простіші в цьому плані. А жити в Україні заради чого? От поясни ти тепер мені. Заради того, щоб раз на кілька місяців з кумом чи друзями пересіктися? Бо всі заклопотані, у всіх свої сім'ї, справи, проблеми. (кум в сусідньому під'їзді жив в Україні, ми бачили вкрай рідко, бо то він на роботі, то я, то дача влітку, то інші справи/проблеми) А говорити про що? Завжди одна тема: де взяти гроші, щоб на все вистачало, куди дітей "всунути" у ВУЗ і де взяти гроші, щоб оплатити. Про що ще? Згадати як добре і безтурботно було колись? З таким успіхом кожен, хто живе за кордоном може раз на пів року-рік приїхати на Батьківщину і побачити рідних, друзів і знайомих. А я таких людей знаю. Давно за кордоном, лише часом приїжджають щоб побачити тих, кого хоче. А є варіанти і навпаки, до них приїздять за кордон. Як казала та ж власниця публічного будинку, з Луцька, раніше їздили доволі часто, тепер вкрай рідко. Чому?, питаюся. А все просто, Женя. Кожен раз одні й ті ж питання і одні й ті ж розмови. Перша тема - гроші. Їх завжди мало і всі ниють. А от ти там маєш! А хто вам забороняв виїхати і мати? То нащо нити?

і ті і ті. Хтось ще до війни поїхав на заробітки, то потім лише сім'ї забрали. Хтось мав змогу виїхати під час війни. А хтось за гроші. Є навіть українська, тут. Між іншим смачніша ніж в Україні, дивно нє ? Так, наприклад порядку і дотримання законів. З цього приводу у нас в школі навіть "конфлікт" був, дівчина прийшла в шортах, то араби вили, як то так. А от так - приїхали в країну де можна все - пристосовуйтеся. Так їм і пояснили.