Zheny@

Я тобі в своїй темі вже казав, ти занадто довго живеш ЕсЕшАй Мої погляди на життя змінилися після 2-х років роботи в Польщі. Зараз взагалі я в ахуї.

А їх ніхто не ущемляє. Я там вище писав, що закон тут працює однаково для всіх. З рештою, я так само плачу податки. Як і вони. Чим я гірший? Я не якийсь хабібі, що сидить 5 років на азюльд, і отримує від держави на себе, дружину, і на 5-х дітей. Не маючи права тих 5 років працювати. Я платник податків, тепер і з моїх податків також, мої співвітчизники сидять (пересиджують скруту) і отримують плюшки від держави і хабібі і т.д. Але є плюс. Я прийшов із проблемою з оком, мені не відмовили, не зрозуміли дещо, але ок. Вирішилося. Моя страхівка покрила все це, і ДАЛИ ліки 2 рази. БЕЗОПЛАТНО! СТосовно мови. Це дуже крихке питання. Я між іншим, з першого разу зрозумів, що сказав Томек. Бо працював в середовищі таких "беззубих Томеків", які половину слів "ковтають" і не договорюють. А тепер наступне питання, 50% німців, як і інших народів говорять на сленгу і мають свій діалект, якого в школі не вчать,Ю від слова ніхуя! Як ти їх зрозумієш? Що таке Тремпель? Без Гугла скажеш?

а чому ти образився? Чи твоя правда не така як правда інших?

Гаразд. Ти поїхав на відпочинок, скажімо, в Італію. Італійської ти не знаєш, звісно. Щось з тобою трапилося, ти йдеш в лікарню. Твої дії? Як ти будеш пояснювати, комунікувати? ЧИ для кожної країни, яку хочеш відвідати потрібно знати мову? Суахілі чи мандаринську вже вчиш?

Передчасний висновок. Знання мало. З часом виправиться. Хоча я тобі не те хотів донести. Ти не зрозумів. Я про те, що якби в Україні іноземець звернувся до лікаря з подібною проблемою, з мінімальним знанням мови - все б вирішилося і знайшли б спосіб комунікації. Між іншим, з лікарями розмовляв англійською. Молодий і тямущий. Дівчинка на рецепшені також перейшла на англійську і це допомогло частково.

В Луганську чи Донецьку був до 2004 року? Їбать ти розумний! Аж страшно! Ти ж всієї ситуації не знаєш, бо всього я не розповів. Все поверхнево. Але так, зазвичай шукають перекладача для походу в лікарню. Особливо вузькоспеціалізованого, і то не факт, що він тобі допоможе. Ти, якщо суті не вловив, то вже й пізно. .. А я принципово буду це робити!

@Waver Перестань все міряти автомобілями. Я розумію, що в Америці, це необхідно, як вода чи їжа. Як і в ЄС. Але люди живуть в Україні, де доходи значно нижчі від моїх, і тим паче твоїх! Для 50% населення хороше нове (не старе) авто - це розкіш. Для решти, в принципі авто - це розкіш. Справа в тому, що якщо у когось немає грошей на равчик 2019 року, то він не має права висловити про нього свою думку? @vampirich правду сказав. НЕ потрібно закінчувати консерваторію, щоб зрозуміти, що людина хуйово співає. Чи якщо я чи ти не повар, то ми не маємо права сказати, що страва (суп) гівно? Я взагалі пішохід, їжджу громадським транспортом, то це значить, що я не маю права сказати, що якийсь Форд чи Фіат гівно? Лише через те, що у мене немає авто? ЧИ навпаки, я не маю права сказати, що Тойота Пріус Гібрид класне авто? Ну, камон, чоловіче! Приземлися!

Для пояснення того, що сталося, мого знання мови вистачало! Перешкодою, став пункт в анкеті, який треба було заповнити. І навіть знайома, яка там живе уже 40 років! Не змогла допомогти! Про що ти мені говориш?? Це просто бюрократія, на яку самі німці плюються. Але вона й призводить до якогось порядку і їх це хоч і дратує, але влаштовує. А тут ти мені не вказуй, що робити і де жити і що вчити, а що ні! Ок? Питання вивчення мови - це питання часу. В Україні 50% населення рідної мови не знає і не розмовляє, а ти мені тулиш тут про німецьку.

Трошки про медицину.... РОбота як не як пов'язана із травматизмом. Від цього нікуди не втечеш. Нажаль. Опіки, стружка чи пісок під час шліфовки, чи стальний абразив під час чистки деталей в машині. Машина, 8 турбін. Ганяють в камері стальний абразив, кульки 1-2мм в діаметрі. Часом вилітає через 2 силіконові шторки з камери очистки. Але зараз детальніше. Тиждень стоїть ливарня. НЕ ллємо продукцію. Натомість є що шліфувати. Продукції дуже багато для шліфування. Багато запчастин для різного роду компресорів чи насосів. А є і більш приземлені речі. Наприклад..... ручки для трун. Так для гробів, хто не зрозумів. І в тому числі для дитячих.... але таке життя... У вівторок я шліфував якісь деталі. Не згадаю. Але суть в тому, що є захисне скло, над кругом абразивним, на мені окуляри захисні. Суть в тому, що абразивний круг забивається чавуном, і його потрібно чистити спеціальною приблудою . Але менше з тим, то все прелюдія і передісторія. Під час чистки круга, летить пісок, сталь, і все-все-все. Щось потрапило мені в око. ОДразу ніби не дуже відчутно, а ввечері стало кепсько. Око пекло, різало і взагалі був жах. З горем навпіл заснув. Зранку око напухше, болить, червоне, і трошки гноїть.. Йду в невідкладну допомогу в місцеву клініку, зранку. Прийшов, дочекався черги, хвилин 20. Жива черга. Пояснив ситуацію, кажуть - пензлюй в офтальмологічне відділення, сказали куди. Клініка має уоло 17-20 корпусів на великій території . Знайшов. Прийшов. Дєвачька на рецепшені каже, прийом з 13 по 14. Ок. Приїхав до хати, почекав. Вертаюся (око болить і сльозиться). Приїхав - черга чоловік з 10, і це ще до 13 години! 30 хвилин. Дійшла черга, описую ситуацію. Дає папірець - заповнюй. Ок, що зміг заповнив. А є таке, що я в душі не їбу, що там писати. Приніс - ні, не те, допишіть. Пишу знайомим і питаюся, що від мене хочуть - ніхто не в курсі. Відклали мою бумагу зі словами, дочекайтеся, поки всі пройдуть (а це ще чоловік 12) і тоді розберемося. Прийшла ще одна тьотка, давай щось питати. Типу, ви не дуже розумієте німецьку, кажу, ну так, не дуже. Каже, прийдіть завтра, з перекладачем! Я кажу, ви не охуїли? Мені потрібна допомога ВЖЕ і ЗАРАЗ. ЧИ ви мені відмовляєте? (А це порушення законів!), каже ні, щось бурмотіла. На фіналі, з горем навпіл заповнили всі бюрократичні папери, вияснили, що то виробнича травма, хоча я про це казав одразу. Ще хвилин 40 очікування. Прийом, зазирнув лікар в око, бризнув анастетиком, щось там шліфував в оці, дістав шматочок металу (звісно мікроскопічний). Кажу, болить під повікою. Там щось є. Каже, ніфіга, то такі відчуття. Ок. Дав (безкоштовно) 5 тюбиків крапель (один тюбик на день), 5-6 разів в день капати. Я довольний виходжу, все ок. Нічого не болить, думаю, ну ЗБС! (все це було хвилин 5). приїхав до хати - знову привіт. Та ж хуйня. Повертаюся в клініку. Відділення зачинене. Пензлюю на невідкладну. Благо не чекав довго. Описую ситуацію. Дають папірець - заповнюй ( суть, типу, зто ти, де працюєщ, що сталося і коли о котрій годині). Дають направлення у відділення до чергового лікаря. Йду. Чекаю недовго. Приймає лікар, кажу, був, щось там дістали, показую папери (все чітко видали, лікарняний і проф карта огдяду, що робили і т.п.) подивився - сідай. Сів, знову колупався в оці ще довше ніж перший. Дістав іржі ще шматочок. (чому перший не побачив?? - ХЗ... ) . Кажу, щось під повікою - ніхуя, то такі відчуття. Дав (безкоштовно) мазь для ока, закладати під повіку. Їду до хати. В хаті знову пекло.... Око хотів вийняти... пздц. Випив ібупрофену. Випив 100 водки, запив пивом, поїв і спати ліг. На ранок прокинувся, роздер око, ніби не відчуваю нічого. Думаю, збс. ПОтім знову став відчувати дискомфорт. Але не болить. Але мушу їхати на роботу. Поїхав, відпрацював, все збс. Німці питаються, як я і що, співчувають (бо тупо КОЖЕН), знає, як це. Бюрократія робить з людей інвалідів. Тут все по запису, терміну і т.д. добре, що все минулося, дякувати Всесвіту! Сьогодні хоч можу писати, в оці не двоїться. Краплі капаю. Мазь кладу. Отака історія.... дохуя букафф, вибачте.

Їх нічого тут не гребе (більшість) окрім власних інтересів. Живуть, як вовки-одинаки. Бо вовки хоча б в зграї, а ці.. НЕмає як у нас було, банда кумів, друзів у вихідні на шашлики до когось на дачу. Якщо він має гроші, то купить він собі нову тачку. БУде помаленьку платити кредит. То тільки наші всю суму готівкою одразу..

1. Мова, не менше С1. 2. Підтвердження дипломів і т.д. Муторно це все. З рештою, знаючи мову на рівні С1, можна і на навчання піти по новій. Алк все одно тобі одразу купу грошей не дасть. Тому так, як є.

не дивуйся, але так. це вже як спосіб життя. Як байкери на чопперах. похуй на погоду. Хоча в цій місцині де я мешкаю. То вгору-вниз-вгору-вниз. 90% на електробайках. Решта МТБ. І малий відсоток шосерів.

Мер Лондона їздив. Була ще така реклама, де він розпиздячив не правильно припаркований Мерс БТР-ом. Поцікався! Меркель літала літаком із звичайними пасажирами. Навіть не 1м класом, здається. І багато інших.

Ніхуя не замкнулося. Чувак в якого є дохуя бабла, не відсвічує просто. Всі економлять і никаються. ОТ намагаюся розповісти як ту і що, з перших вуст, ні, перекрутять... закінчиться війна. Просто поїдь в ту ж Польщу на пів року на роботу. Щоб ти просто на своїй шкурі відчув, що і як. Поговориш з людьми, Порозпитуєш і т.д. Бо наша з тобою розмова, як німий із глухим.

Знаю таких, що поїхали за кордон щоб "заробити на машину/купити машину". Хтось на житло. А хтось тут, щоб нормально жити, а не існувати. Подорожувати. Допомагати рідним. Були такі, що заробили в Польщі на машину, приїхав на блатній козі і цигарки "стріляв", бо все на машину витратив. Голий, босий, за те з машиною! На паливо немає, а понтів вище голови! В кожного свої цінності! Авто в ЄС - це проста необхідність, як їжа. Бо твоя робота не завжди буде в пішій доступності чи доїхати громадським транспортом. Тут їздити на роботу за 10-15-20 км за місто (в інше місто) - норма! Тут немає безлічі "магазинів біля дому" в кожному домі. (Виключення Польща і їхня "Жабка"). І їхати треба в інший кінець міста. Багато людей живуть за містом, то без авто - ну ніяк! Тут мужик в якого мільйони на рахунках чи в чемоданах, їздить на старенькому авто. Бо менталітет не такий. За те, вони можуть 3 рази на рік полетіти в Турцію/Єгипет/інший рандомний курорт на відпочинок, бо можуть собі дозволити. Отака правда. Німкеня буде йти в піжамі в магазин, а наша "фіфа", ноготочки/бровки/губки/шубка/айфончик в руках, щоб всі бачили і брендовий шмот, золота пів відра висить на ній. На німцях немає стільки золота. От немає! Вже в центрі міста просто здалека наших видно. Ще мову не почув - а вже бачиш. Я все це вів до матеріальних цінностей. Кожному своє! Комусь Айфон останній і БМВ Х7 2027 року. А комусь старенька Шкода чи Тойота і Самсунг 2-3-5 річний.