Парк Л.Украинки начали обустраивать в 1930-х годах?

[CEKTOP0]

К сожалению, без фоток- может кто-нибудь, когда-нибудь и найдёт фотографии по данной теме?

Наткнулся на 2 польские топографические карты окрестностей Луцка, масштаба 250м в 1см, вот их фрагменты:

издания 1928

и 1939 года:

На месте нынешнего парка в 1928г. (как, впрочем, и на плане Луцка 1932 года)- болото, а на том же месте в 1939г. видны проложенные дороги (аллеи?), уже есть насыпь вдоль Стыря, нет речки Глушец, видна канава поперёк парка, обозначены посадки деревьев!! Считается, что парк осушили и устроили в советские времена- а как тогда быть с этой картой? Стало быть при СССР только доделали то, что начато было в 30-х, да ещё вместо Вульки сквер устроили...

[SysR]

*ігасє облаштували, за 9 років звернули русло і насипали дамбу це при тодішніх технологіях. Не те що зараз приїхала важка техніка і все з землею зрівняла.

[Romek]

Якраз на плані 1932 року вже видно паркову алею, яка є продовженням теперішнього Градного узвозу. Навпроти теперішнього т. зв. центрального пляжу вже тоді існували "Пристані веслувальних товариств" (Фото є на цьому форумі). Видно, що тоді вже з боку міста була облаштована дамба і якісь алеї. Гадаю, поляки тоді виношували ідеї зробити тут міський парк. Через 80 років ці ідеї так і не втілилися. Принаймні, їхні.

[CEKTOP0]

Якраз на плані 1932 року вже видно паркову алею, яка є продовженням теперішнього Градного узвозу... Видно, що тоді вже з боку міста була облаштована дамба і якісь алеї...

Да, действительно, не обратил внимание.. Вернее аллею- продолжение Бернардинской видел, а вот дорожку по правому берегу Стыря и не заметил. Просто на меня сильное впечатление произвела именно картинка парка на карте 39-го года- там не то что основные дороги в точности совпадают с нынешними аллеями- их число даже вдвое больше. Нет только 2-х диагональных аллей от центрального входа и второго канала (вдоль аттракционов).. Хотя теперь я сомневаюсь, что его до войны не было вообще, может просто не указали..

Карта выпуска 1928-го года наверняка создана на основе российской одно- или 2-х верстовки (1:42000 и 84000, 1886г.съёмки), исправлена в 1925-26 и доработана в 27-м (так на ней самой указано). На ней на месте парка нет никакого намёка на что-то, кроме проток Стыря и болота. Но и карта 1932-го года не за один день была создана, она отражает состояние на 1930 год, максимум на 1931. Получается, что и дамбу насыпали и закопали большую часть Глушца не позже 1930 года- максимум за 3-4 года. А к 1938-му в парке уже был выкопан основной осушительный канал, проложены аллеи и посажены деревья. Действительно, поляки круто взялись за освоение и благоустройство "вновь обретённых" земель. Столетие энергию копили :g05:

[Romek]

Шановний CEKTOP0

підкажіть, а де можна також наткнутися на ці 2 карти Луцька 1928 та 1939 року. Дуже вже мені цікаво на них глянути.

[CEKTOP0]

Шановний CEKTOP0

підкажіть, а де можна також наткнутися на ці 2 карти Луцька 1928 та 1939 року. Дуже вже мені цікаво на них глянути.

"По секрету всему свету": обновились карты на "Mapy archiwalne Polski"

http://igrek.amzp.pl/WIG25_P46_S40_C- обе карты, 1928 1939, юго-запад от Луцка

и ещё есть:

http://igrek.amzp.pl/WIG25_P45_S40_I- 1929г., северо-запад от Луцка, эту карту тоже забавно сравнить с планом 1932- стадион уже мигрировал на нынешнее место, в треугольнике Огиенко-Перемоги-Савура дома и улицы выросли, как грибы..

[Romek]

Дуже дякую за карти

[kotykS]

Як це іноді буває, помилилися всі. І хоча СЕКТОР0 та Ромек точно підмітили деталі, але ніякого парку не планувалося там зробити. А мало бути таке. У 1930-х роках міський уряд планував зробити новий район із винесенням головних споруд та забудови сюди. Це місце - теперішній парк. Головною вулицею, яка мала вести у цей район від Ягеллонської, планувалася Барнардинська. Ось що сказав Пясецький з цього приводу:

В новому районі планували збудувати театр, школи, магістрат (де зараз базар), набережну, житлові райони. На самій вулиці планувалися широкі сходи, оскільки вона похила. В архіві є проект. Театр планувався у нижній частині вулиці. Через район мала проходити стратегічна магістраль, що в місті мала з'єднати володимирський та ковельський напрям з виходом на дубнівський та рівненський напрями. Але фахівці сказали, що для такого грандіозного проекту, треба осушувати десь 20 років. Роботи почалися. Якби була зараз Польща, отаку б забудови ми мали.

[Dream]

Барнардинська

теперішня Сенаторки, я правильно розумію?

А взагалі-то, прошу дуже, хоча б раз в одному й тому ж пості при згадуванні досучісторичних назв вулиць пишіть в дужках сучасну назву вулиці!.. Дякую!

[kotykS]

Барнардинська

теперішня Сенаторки, я правильно розумію?

А взагалі-то, прошу дуже, хоча б раз в одному й тому ж пості при згадуванні досучісторичних назв вулиць пишіть в дужках сучасну назву вулиці!.. Дякую!

Градний узвіз! Адже про цю вулицю іде мова. Вона мала стати головним входом на новий район. Бо комплекс бернардинів. А сенаторки - то Тринітарська, бо тринітраський орден.

[Romek]

В новому районі планували збудувати театр, школи, магістрат (де зараз базар), набережну, житлові райони. На самій вулиці планувалися широкі сходи, оскільки вона похила. В архіві є проект. Театр планувався у нижній частині вулиці. Через район мала проходити стратегічна магістраль, що в місті мала з'єднати володимирський та ковельський напрям з виходом на дубнівський та рівненський напрями. Але фахівці сказали, що для такого грандіозного проекту, треба осушувати десь 20 років. Роботи почалися. Якби була зараз Польща, отаку б забудови ми мали.

Пане kotykS, дуже цікава інформація. Вкотре переконуюся, що поляки мали дуже здорове та європейське (хай мене вибачать) бачення розвитку нашого міста. За неповних 20 років (ще й після страшної війни і відразу після відродження держави) було зроблено більше, ніж за останніх 20 років.

[kotykS]

А ось і зображення проекту:

Виявляється, на Історичній Волині в цьому році була опублікована стаття Пясецького на дану тему. Прізвища, дати, проекти, деталі див. у статті "Проекти розширення Луцького середмістя на стирову заплаву ".

P.S. Іноді так хочеться вернутися в міжвоєнний Луцьк і Волинь, і зробити все, щоб другу половину ХХ століття прожити не так...

[Dream]

В вище згаданій статті пана Пясецького згадується кав'ярня Розоліні (Як колись плани забудови заплави, так і тепер варіант генерального плану був виставлений для огляду громадськістю в одній із кав’ярень по вул. Ягельській – кав’ярні Розоліні.). Так от, розказали мені недавно про ту кав'ярню. Була вона однією з найпопулярніших у Луцьку і знаходилась в будинку, який був до війни на місці теперішньої картинної галереї на перехресті Лесі та Сенаторки. Тримали її 2 брати італійці Розоліні. З 8-ї до 17-ї години вона працювала як кав'ярня, можна було випити кави-чаю-какао з смачнючою кулінарією, а після 17-ї відбувались танці. І, найцікавіше, імхо, в цій історії те, що всім відомі торти Rozalini названі так саме на честь отої кав'ярні і 2-х братів італійців.

[kotykS]

Звідки інформація про зв'язок тортів із давньою кав'ярнею?

В статті є багато помилок. Мабуть, автор дав рукопис, а за ним друкували. Або писали зі слуху. Незнавці.

Фельшерівка - має бути Фельдшерівка.

Красневський міст - має бути Красненський

Ягельській - має бути Ягеллонській.

[CEKTOP0]

деталі див. у статті "Проекти розширення Луцького середмістя на стирову заплаву ".

Спасибо за интересные поправки. Я ещё удивлялся: зачем в парке такое количество аллей, уж больно на кварталы похоже.. Только вот удовольствие от проживания в такой болотистой низине сомнительно немного, равно как и условия для строительства зданий выше 2-х этажей.. Наверное строители ручонки потирали в предвкушении усиленного финансирования из метрополии

Советские власти вот не стали заморачиваться и продолжать такой проект, просто зафигачили парк, пионеры-комсомольцы насажали деревьев на халяву- и всех делов Но спасибо властям Второй Ржечи за дамбу и Глушец.. Советы б на такое не сподобились и жил бы Луцк без шикарного парка..

Кстати, к упомянутой статье прилагаются фрагменты двух планов Луцка- польского (наверное где-то 1938-го года?), да ещё и с легендой.. и на укр.яз., 1941-го. Вот интересно было бы на них поглядеть в более-менее приемлемом разрешении и целиком.. А то во всей сети пока что я нашёл только один план города- тот, 1932, который вроде-бы и тут проявился благодаря ув. kotykS..

[Dream]

Звідки інформація про зв'язок тортів із давньою кав'ярнею?

Кажуть, власник ТМ "Rozalini" лучанин, але бізнес свій зробив на Львівщині. А чому він надумав саме на честь тієї кав'ярні назвати ТМ - для мене не відомо. Можна лише здогадуватись.

[Otto Kreer]

Кажуть, власник ТМ "Rozalini" лучанин, але бізнес свій зробив на Львівщині. А чому він надумав саме на честь тієї кав'ярні назвати ТМ - для мене не відомо. Можна лише здогадуватись.

Думаю звязок такий же як нашого пива Земан з його засновником

[Dream]

Думаю звязок такий же як нашого пива Земан з його засновником

+1.