Перейти до змісту

Зі Святом Воздвиження Чесного Хреста


Vlad3

Рекомендовані повідомлення

Празник Воздвиження Чесного Хреста

"Почитання св. Господнього Хреста - каже Слуга Божий митрополит Андрій Шептицький у своєму посланні про св. Хрест — це одна з найважливіших сторінок почитання Бога-Чоловіка... Знак св. Хреста, який ми накладаємо на себе коли перехрещуємося, це один з найстарших звичаїв християн".

Св. Хрест це вічно живий символ безмежної Божої любові до нас грішних, символ досконалої Христової жертви, символ нашого відкуплення і спасіння, символ Христової перемоги над смертю і дияволом. Віддаючи честь Святому Хресту, ми віддаємо честь Христовій жертві, мукам і смерті. Кладучи на собі знак Святого Хреста, ми кожен раз визнаємо свою віру в Господа нашого - Ісуса Христа.

Східна Церква так високо цінить почитання святого Хреста, що в його честь присвятила аж кілька празників у році. Найбільший празник у честь святого Господнього Хреста - це празник Всесвітнього Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста.

Історія Празника

Празник Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже стародавніх празників, історія якого супроводжуються різними легендами і історичними подіями. Треба зауважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне вшанування - поклоніння святому Хресту, як в Хрестопоклонну неділю. Тут ідеться про ВОЗДВИЖЕННЯ (ПІДНЕСЕННЯ), це урочистий обряд віднайдення, піднесення і прославлення святого Хреста. Історики Східної Церкви погоджуються з тим, що передусім дві події дали мотив для започаткування цього празника: віднайдення св. Господнього Хреста в IV столітті і його повернення з Персії на Святу Землю в VII-му столітті.

Започаткування празника Воздвиження передувало віднайдення святого Хреста, на якому помер Ісус Христос. Християнська тради ція передала нам кілька різних легенд про віднайдення святого Хреста, з яких аж три легенди приписують це святій Єлені (†к. 330), матері цісаря Костянтина Великого. Згідно історичних документів, Хрест на якому був розіп’ятий Ісус Христос, був знайдений в 326 році (IV ст..).

Історики, які згадують про знайдення святого Хреста, нічого не говорять про його перше воздвиження (піднесення). Грецька Церква відзначає пам'ять знайдення святого Хреста - 6 березня. Цей церковний празник у церковній літературі має назву: "Віднайдення Чесного Хреста, який віднайшла блаженна Єлена".

Початок празнику Воздвиження дало посвячення храму Господнього Воскресіння, який збудував св. Костянтин Великий на Голготі в Єрусалимі. Це посвячення відбулося дуже урочисто за часів єрусалимського патріарха Макарія 13 (26) вересня 335 року. Наступного дня після посвячення храму було урочисте воздвиження знайденого святого Хреста. Під час воздвиження (піднесення), народ багато разів взивав "Господи помилуй". Відтоді Східна Церква щорічно святкує пам'ять посвячення храму Господнього Воскресіння 26 вересня, а празник Воздвиження Чесного Хреста 27 вересня.

Друга важлива подія, що зробила спільним празник Воздвиження на Сході й на Заході - це повернення святого Господнього Хреста з Персії до Єрусалиму. Перський цар Хозрой у 614 р. завоював Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Чотирнадцять років пізніше цісар Іраклій (610-641) після своєї перемоги над персами повернув святий Хрест і переніс його до Єрусалиму, де 27 вересня відбулося друге урочисте воздвиження (піднесення) святого Хреста. Відтоді празник носить назву: "Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста". Тому, що празник Воздвиження нагадував Христове розп'яття і смерть і ставився на рівні з Великодною П'ятницею, тому з тих пір стало звичаєм св. Церкви в цей день зберігати строгий піст.

Празник Воздвиження належить до 12 великих празників нашої Церкви і має один день перед - і 7 днів після-празденства. Крім празника Воздвиження віддає наша Церква честь святому Хресту ще в Хрестопоклонну неділю. Цього дня, як і на Воздвиження, на утрені традиційно виноситься святий Хрест для поклоніння, але без обряду піднесення, яке є тільки на празник Воздвиження.

7 травня відзначає Східна Церква пам'ять "Появи знаку Чесного Хреста на небі в Єрусалимі". За часів св. Кирила Єрусалимського 351 рік, під час празника П'ятидесятниці (Зішестя Святого ДУХА), на небі появився тоді святий Хрест, що сягав від гори Голготи аж до Оливкової гори. В нашому церковному календарі маємо ще 14-го серпня "Походження Древа Чесного Хреста", що означає похід або процесія з частинкою Хресного дерева, якого тоді у процесії переносили з царської палати в Царгороді (Константинополі) до храму св. Софії. Починаючи від 14-го серпня два тижні кожного дня обносили святе Хресне Дерево по місту, щоб відвернути всякі недуги. Цей празник був установлений у Царгороді (Константинополі) в IX столітті.

Обряди Піднесення -Воздвиження св. Хреста

Головна риса празника Воздвиження - це урочисте вшанування честі святого Хреста через окремий обряд піднесення під час утрені празника. На протязі століть в Східній Церкві утворилися різні обряди воздвиження св. Хреста.

1. Обряд св. Атанасія на Атосі

Він зазначений в книзі Апостольських послань тієї Лаври з Х-ХІ ст.. Цей обряд дуже простий. Патріарх стоячи на амвоні (возвишенні), — тоді амвони ще стояли посередині церкви — підносить святий Хрест, коли народ співає "Господи помилуй". Після того читається п'ять тропарів: "Спаси, Господи, люди Твоя", "Животворящий хрест твоєї благості" та інші...

2. Обряд гори Синай

Він знаходиться у Синайському Каноні з Х ст., і проводився так: На початку співаються вище згадувані п'ять тропарів. Потім виходить на амвон архієпископ, бере святий Хрест, повертається на схід, робить ним тричі хресний знак і мовчки робить перше піднесення таким чином: від своїх грудей дуже повільно підносить святий Хрест над свою голову. Тоді, як він підносить святий Хрест, вірники співають 50 разів "Господи помилуй", і стільки ж само "Господи помилуй", коли опускає святий Хрест вниз. Так само відбувається і друге піднесення на південь, третє на захід і четверте на північ. При кожному піднесенні вірники співають 100 разів "Господи помилуй". Після останнього піднесення наступає поклоніння святому Хресту і співається кондак празника "Вознесися на хрест".

3. Обряд Константинопольський

Його подає константинопольський Типікон 12 століття. Цей обряд подібний до Синайського, різниця тільки в тому, що перед піднесенням співається тільки тропар "Спаси, Господи". Патріарх підносить святий Хрест не чотири, а п'ять разів, це є на всі сторони світу і п'ятий раз знову на схід. При кожному піднесенні співають 100 разів "Господи помилуй".

4. Обряд воздвиження на РУСІ

В пам'яті нашої Церкви цей обряд вже згадується в ХІІІ-му ст.. В давні часи, воздвиження святого Хреста проводилося тільки у єпископських кафедральних храмах і великих соборах, де був єпископ і багато священиків. Патріарший Собор 1276 р. дозволив воздвиження проводити по всіх церквах. Митрополит Кипріян (1381-1406) у своєму "Повчанні руському духовенству" пише: "А щодо воздвиження Чесного Хреста, то в кожній церкві, по цілій землі, де живуть християни - Хрест воздвигають, де е хоча б один священик, на славу чесного і життедайного Хреста".

Описання обряду воздвиження можна знайти в історичних згадках XV і XVI століття. Винос святого Хреста під час Великого Славословія на утрені та проханнях потрійної єктенії під час воздвиження святого Хреста, — все так само, як і сьогодні - було п'ять піднесень з усіх сторін тетраподу, а останнє воздвиження ще раз на схід. Під час кожного воздвиження вірники співають сто разів "Господи помилуй". Обряд закінчується поклонінням і цілуванням святого Хреста при співі кондака "Вознесися на хрест" і "Хресту Твоему".

Типік отця І. Дольницького подає обряд воздвиження згідно з традицією нашої Церкви з тією тільки різницею, що в Галичині при кожному піднесенні святого Хреста співали не 100, а 24 рази "Господи помилуй". Богослужіння празника Воздвиження Чесного Хреста, характеризує величний гімн у честь святого Хреста. Тут св. Хрест величається і славиться як знак перемоги, сили і спасіння.

Празник Воздвиження, ставлячи нам перед очі св. Хрест, пригадує нам про наш обов'язок шанувати, любити й визнавати святий Хрест. "Не стидаймося Христового Хреста, — каже св. Кирило Єрусалимський у своїй 4-ій катехизі — хто б його не укривав, а Ти явно клади його на своему чолі, щоб демони, бачачи царський знак, дрижали й далеко втікали. Роби цей знак, коли ти їси чи п'еш, коли сидиш, лежиш, встаеш або ходиш, словом, при кожній нагоді". А св. Іван Золотоустий у проповіді про Цвинтар і Хрест про значення св. Хреста для нас каже: "Хрест — трофей проти бісів, зброя проти гріха, меч, яким Христос проколов змія. Хрест — зволення Отця, слава Единородного, радість Духа, окраса ангелів, укріплення Церкви, твердиня Святих, світло всього всесвіту".

Зі Зсятос вас всіх.

Нехай Бог нас береже!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Вітаю усіх православних християн зі святом віднайдення і воздвиження Чесного Хреста Господнього!

Божих благословень, Ангела миру і любові!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Гоніння на християн припинилися тільки на початку четвертого століття, за римського імператора Костянтина Великого. Імператор Костянтин сам переконався в силі і славі хресного знамення Христового. Одного разу, напередодні вирішальної битви, він і все його військо побачили на небі знамення хреста, утвореного зі світла, з написом: "цим перемагай" (грецькою "Nika"). Після цього наступної ночі імператорові явився Сам Ісус Христос з хрестом у руці і сказав, що цим знаменням він переможе ворога, і повелів зробити бойове знамено із зображенням святого хреста. Костянтин виконав повеління Боже і переміг ворога. Він прийняв християн під свій захист і проголосив віру Христову панівною (головною). Він скасував страту через розп'яття і видав закони на користь Церкви Христової. За свої заслуги та ревність у поширенні християнської віри Костянтин Великий з його матір'ю Єленою отримали назву святих царів рівноапостольних, тобто рівних апостолам.

Рівноапостольний цар Костянтин побажав збудувати храми Божі на священних для християн місцях у Палестині (тобто на місцях народження, страждань, Воскресіння Господа Ісуса Христа та ін.) і знайти хрест, на якому був розіп'ятий Спаситель. Виконати бажання царя з великою радістю взялася його мати, св. рівноапостольна цариця Єлена.

У 326 році цариця Єлена з цією метою вирушила до Єрусалима. Багато зусиль доклала вона, щоб знайти хрест Христа, так як недруги Христові сховали хрест, закопавши його в землю. Нарешті їй вказали на одного літнього юдея, на ім'я Іуда, який знав, де знаходиться хрест Господній. Після довгих розпитувань і умовлянь він показав місце. Виявилося, що святий хрест був укинутий у рів і завалений сміттям і землею, а зверху був збудований язичницький храм. Цариця Єлена наказала зруйнувати цю будівлю і знайти хрест.

Коли розкопали рів, то знайшли в ньому три хрести й дощечку, що лежала окремо від них, з написом: "Ісус Назорей, Цар Юдейський". Потрібно було дізнатися, який з трьох хрестів є Хрест Спасителя. Єрусалимський патріарх (єпископ) Макарій і цариця Єлена твердо вірили і сподівалися, що Бог укаже на святий Хрест Спасителя.

За порадою єпископа стали підносити хрести один за одним до однієї недужої жінки. Від двох хрестів не вчинилося ніякого чуда, коли ж поклали третій хрест, то вона вмить зцілилася. Трапилося так, що в цей час несли померлого для поховання. Тоді стали покладати хрести один за одним і на померлого; і коли поклали третій хрест, померлий ожив. У такий спосіб розпізнали Хрест Господній, через який Господь творив чудеса і показав животворчу силу Свого Хреста.

Цариця Єлена, патріарх Макарій і люди, що були навколо них, з пошаною, радісно і побожно вклонилися Хресту Христовому і цілували його. Християни, довідавшись про цю велику подію, зібралися величезним натовпом до місця, де було знайдено Хрест Господній, усім хотілося прикластися до святого животворчого Хреста. Але оскільки через велику кількість людей усім це зробити було неможливо, то люди просили принаймні показати його. Тоді патріарх Макарій став на підвищеному місці і, щоб усім було видно, кілька разів воздвигав (підіймав) його. Народ же, бачачи Хрест Спасителя, кланявся і вигукував: "Господи, помилуй!"

Св. рівноапостольні царі Костянтин і Єлена на місці поховання і Воскресіння Ісуса Христа збудували просторий і чудовий храм на честь Воскресіння Христового. Спорудили також храми на Елеонській горі, у Вифлеємі й у Февроні, біля дуба мамрійського. Цариця Єлена частину Хреста Господнього принесла своєму синові, царю Костянтину, а іншу частину залишила у Єрусалимі. Цей дорогоцінний залишок Хреста Христового і дотепер зберігається у храмі Воскресіння Христового.

Після знайдення животворчого Хреста Господнього юдей Іуда, який вказав місцезнаходження Хреста, став християнином. Потім за доброчинне життя був рукопокладений на єпископа з ім'ям Киріака і призначений на кафедру Єрусалимського патріархату.

Постраждав за Христа при Юліані Відступникові. Пам'ять св. священномученика Киріака відзначається 28 жовтня (10 листопада н. ст.).

В пам'ять знайдення Хреста Христового і його воздвиження свята православна Церква установила свято Воздвиження чесного і животворчого Хреста Господнього. Це свято віднесено до числа великих свят і відзначається 27 вересня. На ранній буває винесення хреста для поклоніння. Після великого славослів'я священик, облачившись у всі священицькі ризи і тримаючи над головою своєю св. хрест, прикрашений квітами, при співі "Святий Боже..." виносить його з вівтаря на середину храму і кладе на аналої. Під час триразового співання тропаря "Спаси, Господи, людей Твоїх..." священик кадить святий хрест. Потім під спів "Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо", – всі кланяються і цілують св. хрест. Прикрашається св. хрест зеленню і квітами на знак того, що через нього (тобто через страждання і смерть на ньому Спасителя) даровано нам вічне життя. В це свято треба постити, щоб поглибити благоговійний спогад про хресні страждання Спасителя.

Вітаю всіх зі святом. (Господи помилуй нас грішних)

post-13440-0-34255400-1317106969_thumb.j

post-13440-0-22290400-1317107515_thumb.j

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Тропар,гл. 1:

Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддяТвоє, перемогу побожному народові нашому на супротивників подай і Хрестомоселю Твою. Твоїмохороняй нас

Кондак,гл. 4:

Ти, що зійшов на хрест з волі Своєї, Христе Боже,даруй щедру Свою ласку Твоїй новій християнській громаді. Звесели силоюТвоєю побожний народ наш, подаючи йому перемогу над супротивниками, бо віну поміч знак перемоги непоборний. маєзброю миру, Хрест Твій, —

Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо.

Задостойник:

Величай, душе моя, Пречесний Хрест Господній. Тайний Ти є, Богородице, рай, що незбагненно нам зростив Христа, Він же хресне живоносне / на земліпосадив нам дерево. Тим-то нині, Воздвиженому поклоняючись, Тебевеличаємо

Величання:

Величаємо Тебе, Життядавче Христе,і цінуємо

Хрест Твій святий, бо ним Ти визволив нас із

неволі ворожої.

post-13440-0-51991400-1317107376_thumb.j

post-13440-0-56902100-1317107384_thumb.j

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...