Вірші для дітей і про дітей

[Mala]

Починаю зі своїх :

Моя любов

«Подивися, як я можу»,

Скаче доня на нозі,

І підстрибують дві кіски

На спині і на плечі.

Скачуть бісики в зіничках,

Скаче білий комірець,

І розсипує по личку,

Ластовиння вітерець.

Посміхається беззубо

Та чекає, що скажу,

Як найбільше всіх у світі

Доню я свою люблю!!!

*******

Сонечко лягає спати, вже втомилося, мабуть,

Три маленьких мурашатка, повечеряти все ждуть.

Забарились мама з татком, і смачного не несуть,

Чи забули, що дитятка, самі їсти не знайдуть.

Озивається животик, буркотить і буркотить,

Дуже хочеться у ротик, щось смачненьке положить.

Визирають із хатинки, все чекають та дарма,

Сонечко скотилось спати , а батьків нема й нема.

Може там у лісі темнім, їх спіткала десь біда,

Загубили шлях додому, а чи ноша заважка?

Плачуть дітки, аж заводять, сльози градом кап та кап,

Вже і нічка не лякає, тільки б маму відшукать.

Попросили у сусіда, дядько Світлячок озвавсь,

І шукати тата й маму в темний ліс вночі подавсь.

Зорі висипали рясно, місяць ріжки припідняв,

Павучок з»явився вчасно, теж шукать допомагав.

Не минуло й півгодини, відшукалися батьки,

Раді птахи, раді звірі і , звичайно, малюки.

Просто в санітарів лісу, стільки клопотів, що жах,

І сьогодні довелося чистити від сміття шлях.

Хлопчик Толя був у лісі, з»їв цукерку, а тоді,

Кинув сміття на стежину та побіг гулять собі.

Роботящі дві мурашки, повертались до малят,

Та побачивши халепу нумо сміття прибирать.

От спізнилися додому, до хатинки, до малят

Бо у них маленькі лапки, важко їм вантаж піднять.

От тому, слухняні дітки, як ідете в ліс гулять,

То сміття після гулянок треба вчасно прибирать,

Бо можливо, десь в хатинці, чи дуплі, а чи в гнізді

Ждуть своїх батьків слухняні і голодні малюки.

[Slavco]

Любимий вірш моєї доні (їй скоро буде 8 місяців):

Жили-були три китайці

Як, Як-Цидрак, Як-Цидрак-Цидроні

Жили-були три китайки:

Ціпа, Ціпа-Дріпа, Ціпа-Дріпа-Лім-Помпоні.

Оженився Як на Ціпі,

Як-Цидрак на Ціпі-Дріпі,

Як-Цидрак-Цидроні на Ціпі-Дріпі-Лім-Помпоні.

Наодились у них діти:

У Яка з Ціпою Шах,

У Як-Цидрака з Ціпою-Дріпою Шах-Шарах,

У Як-Цидрака-Цидроні з Ціпою-Дріпою-Лімпомпоні Шах-Шарах-Шароні.

[lilechka]

Я сегодня сбилась с ног

У меня пропал щенок

Два часа его звала

Два часа его ждала

За уроки не садилась

И обедать не могла

В это утро

Очень рано

Соскочил щенок с дивана

Стал по комнатах ходить

Прыгать

Лаять

Всех будить

Он увидел одеяло -

Покрываться нечем стало

Он в кладовку заглянул

С медом жбан перевернул

Он порвал стихи у папы

На пол с лестницы упал

В клей залез передней лапой

Еле вылез

И пропал...

Может быть его украли

На веревке увели

Новым именем назвали

Дом стеречь

Заставили?

Может, он в лесу дремучем

Под кустом сидит колючим

Заблудился

Ищет дом

Мокнет, бедный, под дождем?

Я не знала, что мне делать

Мать сказала

-Подождем

Два часа я горевала

Книжек в руки не брала

Ничего не рисовала

Все сидела и ждала

Вдруг

Какой-то страшный зверь

Открывает лапой дверь

Прыгает через порог...

Кто же это?

Мой щенок

Что случилось

Если сразу

Не узнала я щенка?

Нос распух, не видно глаза

Перекошена щека

И, впиваясь, как игла

На хвосте жужжит пчела

Мать сказала: - Дверь закрой

К нам летит пчелиный рой

Весь укутанный

В постели

Мой щенок лежит пластом

И виляет еле-еле

Забинтованным хвостом

Я не бегаю к врачу

Я сама его лечу

[Mala]

Промінчик опустився на плече

І тихо шепче у тепленьке вушко,

Твоя матуся - це для тебе - все,

Це сонце, вітер, все, на що дивлюся.

Цей світ не повний без тепла людей,

Які благословили світ дивитись,

За ніжний погляд маминих очей

Готова я Всевишньому молитись.

Торкнусь долонею до теплої щоки,

Де поцілунок рідної людини,

І хай дощем змиваються роки,

Ми теж цього дощу малі краплини.

[Mala]

Колискова

Спить моє малятко, спить,

Загойдались хвилі дивосвіту,

Голосок-дзвіночок не бринить

Медом, мов помазані повіки.

Спить, моя красуня, спить,

Мрії перетворюються в диво,

Тільки б не сполохати ту мить,

Доля простеляється щаслива.

Спить, моя мурашка, спить

Посміхаються вуста чарівно,

Хай лунає твій веселий сміх,

І реальністю хай стане мрія.

(Mm)

[Yuliya]

Наталя Забіла

МЕТЕЛИК

Я біжу, біжу по гаю,

Я метелика впіймаю.

А метелик не схотів —

Геть від мене полетів.

Сів метелик на травичку,

Може, думав — не помічу?

Блиснуть крилечка ясні —

Зразу видно вдалині.

Сів метелик на листочок —

Може, там сховатись хоче?

Блиснуть крилечка рябі —

Не сховатися тобі!

Полетів він на лужок,

Заховався між квіток.

Я іду, іду, іду —

Метелика не знайду.

**********

Вадим Крищенко

Метелики

Ой метелики біляві

Розлетілись по галяві.

За метеликом побіг,

Та спіймать його не зміг.

Полетів він на горбочок,

Сів на різьблений листочок,

Дуже схожим став на квітку —

І його ніде не видко.

**********

Олена Пчілка

Метелик

Діти бігають, стрибають,

Далі — весело гукають:

— Ах, метелик!., подивіться!

Ось він, ось він метушиться!

Та який же гарний, гожий!

Наче квітка, прехороший!

**********

[laska]

Лічилки Лесі Вознюк

Веселкова лічилка

В лузі дощик із квіток

кольоровий сплів вінок.

У долину, аж до річки,

простяглись барвисті стрічки.

Ось червона, перша стрічка, —

колір стиглої сунички.

Друга — наче мандаринки,

що оранжеві в них спинки.

Третя — жовта, наче сонце

зазирає у віконце.

А четверта — то зелена,

як листок берізки, клена.

П’ять — блакитна, барвінкова,

наче квіточка святкова.

Шоста — синя, як ті сливи,

що дощі вмивали й зливи.

Сьома — вкрили ліс та балки

фіолетові фіалки.

Із семи стрічок веселих

утворилася веселка,

і щоб знати кольори,

ти лічилку повтори.

Мандрівна лічилка

Ми лісочком мандрували,

все довкола рахували.

Раз — суничка, два — малинка,

три — край стежечки ожинка,

а чотири — то чорнички,

що засмаглі мають щічки.

П’ять — грибок-боровичок,

ось минувся вже лісок.

Далі полем мандрували,

все довкола рахували.

Раз — волошка, два — то жито,

три — все поле маком вкрите,

а чотири — гречка квітне,

зустрічає бджіл привітно.

П’ять — пшениченьку знайшли,

ось і поле перейшли.

Далі лугом мандрували,

все довкола рахували.

Раз — дзвіночок, два — ромашка,

три — духмяна біла кашка,

а чотири — конюшина

звеселила всю долину.

П’ять — то коник-стрибунець...

Ось прогулянки кінець.

Мандрували, потомились,

рахувати научились.

Хочеш вміти рахувати?

Завтра з нами йди гуляти.

[Varvara]

Вкладаю спати кошенят:

одне, два, три, чотири, п'ять.

Одне руде, сіренькі інші.

Ну годі нявкати, тихіше!

Не можна в ліжко, горе з вами -

нас всіх шістьох насварить мама.

Отож хутчіш лягайте спати,

мої маленькі кошенята.

автор я