Перейти до змісту

Озеряни (Пересіка) (2-4 липня)


Atarax

Рекомендовані повідомлення

Ітого маємо дві групи.

Перша група:

П"ятниця

16:00 виїзд

від пам"ятника Лесі Українки

Друга група:

Субота

.......

....... (за довідками до Shkoder'a)

М"ясо/сосиски кожен купує сам.

З собою мати гроші на закупку в Купичиві.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 79
  • Створено
  • Остання відповідь

прогноз погоди не дуже добрий.. дощ передають.

тю :D скільки там того дощу. Я сьогодні з роботи їхав, то на 40-му було сухо, а на 33-му гроза пройшла :P Це ж літо. Та й кому ти віриш, інтернету? Не вірь йому :D

В кого є топорик з тих, що їдуть завтра? В мене і Імпа нема. В кого є - відпишіться і візьміть з собою. Якщо впадло везти, то я повезу.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

можу дати повезти топорік, але він важить 4 кг, до речі вже купив двох місну палатку)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Нефиговый топорик однако. С таким топориком можно палачом подрабатывать. :0130: (сори за оффтоп)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Оскільки виїжаємо о 16:00 закупляємось не в Купичиві, а раніше. Бо поки ми докрутимо в Купичів, місцева магазина буде зачинена, а кУсать то захочєтсо

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Адміністратори

У мене проблеми.

Моря проблема це ОРВ.

Він не може звалити з роботи і у нього болить коліно.

Тому хоче стартувати поїздом до голоб.

Поїзд в 17:29 стартує з Луцька

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Адміністратори

 я мегахакир з Голоб. зламав ваш сайт. вiзмить на роботу в ЦРУ. хочу бути страшним модером йяк марко чи теричог. с повогаю майбутний членн вашойы родини, голобський Хаксор 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Буду першим, багатослівним.

Словами атмосферу поїздки ну ніяк не передати. В цьому я певен на всі 100%. Спробую хоча б описати як це все було.

Рюкзак стояв спакований ще з вечора четверга. Мій 30 літровий був би явно замалий, так як багажника на байку нема, тому орендував рюкзак у Ярика. 80 літровий туристичний рюкзачок пакувався без особливого складання, шмотки і необхідні речі туди просто закидались. Перед виїздом в рюкзак додався ще казанок (дякую Mylap) та пачечка зефіру. Не знаю скільки там кг було...але трохи було.

Виїхали як завжди з затримкою, о 16:20, попередньо забравши у Шкодера топірець. Зі всіх бажаючих їхати нас було лише троє, я, Тарас Imp та Рома namor. По дорозі до Кременця вияснилось, що Тарас везе не просто рюкзак, а 6 л пива . До Кременця їхали повільно, з зупинками. Вже після Кременця, в Кроватці, 4 л пива були перевантажені до мене, 2 л до Роми. Підкріпились в сільському супермаркеті і поїхали далі рівненькою дорогою. В Доросинях було прийнято рішення закупитись провізією, оскільки вже було біля 19-ої години. Скуплялись можна сказати без міри...основна хавка а далі все що оку миле (зефірчик, бублики, вівсяне печиво, солодка водичка). Мій рюкзак виявився найбільш порожнім і в нього пішла добра кількість провізії, включаючи пляшки з водою :D . Одягнути на плечі цей рюкзачок мені вже допомагали :lol: . Проїхавши пару км темпом групи я відчув, що на довго мене так не вистачить і залишив Рому з Тарасом поїхав вперед своїм звичним темпом. На горизонті з"явилась вишка, котра стоїть в Купичиві(з"їзд з траси). Аж зрадів. Ригнув під недовгий, проте крутенький підйомчик на в"їзді в село, доїхав до повороту на Пересіку і розлігся чекаючи хлопців. Місцеві дивились на мене як на прибульця) Через 16 хвилин підїхали Ромко з Тарасом, перепочили і поїхали всі разом далі. Рюкзак вже не тримався на спині, постійно завалювався на правий бік...нічого приємного чесно кажучи. Хоча після Озерян вже було всерівно. Виднілась Пересіка і ліс. Мріялось по приїзду покупатись, нажертись і завалитись спати. Вирішив заїжати до озера ще на початку села, де минулого тижня з Джурою виїжджали. Як виявилось, краще б я цього не робив. Блукали лісом певне з добрих пів години. В результаті виїхали з лісу в кінці села, так і не знайшовши озеро :ohmy: Я в а*ує. Комарі гризуть на ходу. Зупинишся - взагалі обліплюють з ніг до голови. Піт рікою, жопа болить, рюкзак тягне до землі...ух. Повертаючись назад в село, натрапляємо на заїзд в ліс, котрим минулого тижня я заїжав до озера. Ура. Але проїхавши 100 метрів стає не весело, бо впираємося в шлагбаум, котрий вже бачили блукаючи, і виїжаємо на ту ж дорогу. :ohmy: Замкнуте коло якесь. З того всьго вирішили йти напряму лісом, до його кінця, котрий виднівся. Але через метрів 100 хотьби повернулись знову на догору. І тут щастя - машина. Пиняю, питаю дорогу до озера і у відповідь чую: "давайте за нами". СВЕРШИЛОСЬ, нас довезли до озера. Їдемо прямо на пляж, скидаємо з себе важечі рюкзаки і в воду, подалі від комарів. Каааааайф, водичка тепла, просто рай. З води вилізли новими людьми. І тут думка: "а де ж Командор?" Судячи по його дзвінку, він мав бути вже давно тут, сидіти біля багаття і злорадно посміхатись побачивши нас, за*обаних мало не до смерті. Дзвоню. У відповідь чую короткі фрази: "Ми блудим. Тут пі*да, ж*па, тут не те, що не проїжабельно, тут НЕПРОХОДІБЕЛЬНО." Здивуванню не було меж. Домовились, що коли доїде в Пересіку, зізвонимось і я виїду на зустріч. А тим часом темніло. Ми знову зпакували рюкзаки, байки в руки і пішли шукати місце для табору. На пляжі водій авто, котре нас довело до озера видав: "Що, вже назад?" Ми у відповідь:"Ні, ви що, в Луцьк ми не поїдемо сьогодні". У дядька квадратні очі: "В ЛУЦЬК??????" Ми: "ага)))" Дядя прозрів(на авто були рівненські номера))))). Поки туди-сюди, звонить Командор:"Ми вже доїжаємо до Пересіки." І тут я розумію, що дороги від озера до Пересіки я не знаю :blink: , бо сам блукав. Та й їдучи за машиною не сильно вдивлявся, мозг вже не варив. Ладно, фару на руль, телефон в кишеню, другий лишаю в таборі провсяк випадок і поїхав. В лісі темінь, їду і напружено запам"ятовую кожне перехрестя, кожен поворот, кожен сторонній предмет на дорозі, щоб успішно повернутись назад. Стрьом капец. Сам їду незнайомим лісом у невідомому напрямку. Під колесами пісок, то грузну, то вигрібаю, то взагалі завалююсь на бік. Чергове роздоріжжя, кінець лісу, села не видно, дорога вліво по краю лісу поблизу поля...ніби нею їхали...фару туди...чорт, не пам"ятаю...та й дорога заросша травою...ні, не те. На право...не в той бік...село зліва...набираю Командора...пробую дати орієнтир, де заїхати в ліс...вроді дав, шукають. Поволі вертаюсь назад, до перехрестя з знаком. Більше роздоріжь нема...приїхали...вліво тільки дорога біля поля...ну н*х...буду чекати тут. Набираю Кмд...чергова спроба зрозуміти де вони і куди їх послати)))...сів телефон. Вертаюсь в табір...матюкаючись міняю телефон...тепер зв"язок з табором втрачено(у Імпа сів, у Роми лайф не тягне) пісєц. Їду знову...Командор на проводі не може знайти орієнтир...таки їду в те поле...доїхав до перехрестя, звернув наліво, їду...розумію що тут я вперше але їду...бачу толку нема, став на галявині...набираю Кмд, в них досі нема результату. Повертаюсь назад...в траві попри дорозі йожик...мало не підскочив з сидіння, йопт, сцикотно. Доїхав до перехрестя, чуть проїхав по дорозі, що веде вправо...бачу толку нема, піски, вертаюсь назад. На перехресті з знаками стаю і думаю чекати тут Кмд. Знову зідзвонюємо...Кмд вирішив йти по приборах, напряму до озера. Проте якого? Назви я не знаю, а їх там аж три :blink: . Вертаюсь в табір ні з чим. 12 ночі. Повечеряли. Багаття догорає, дров малувато, присунули колоду, але її впадло різати бо мало не засинаємо на ходу. На годиннику 1:30, а Кмд все ще нема. Дзвоню: "ви вже забили чи шукаєте". У відповідь так бадьоро: "Шукаємо. А хулі, такого квесту вже давно не було. Мало не получили п*зди від місцевих, які бухали в бесідці. От зараз вже 300 метрів до води по гпс" Ну, чекаємо, може таки знайдуть це озеро, є надія... 2 ночі...тиша... дзвоню. "Ми стали, розкладаємось. Озеро знайшли, там темень, і жаби квакають, не те озеро, завтра продовжимо". Ну, і то добре, що вже стали. Можна спати. Всю ніч мені снилась дорога з озера в Пересіку, кожен метр цієї чортової дороги, і те перехрестя біля поля%%%%%

Ранок, тут вже і Шкодер в дорозі. Радо відповідає, що їде, скоро буде в Пересіці. Дізнаюсь в рибака на пірсі, що це за озеро, скидую о 7 ранку Кмд смс. Тут вже й Шкодер дзвонить: "Ми в Озерянах, скоро будемо." Нуууу, чергова спроба виїхати від озера в село, цього разу вже засвітла. Бачу з бази виїжає машина, я бігом на дорогу, пиняю, питаю чи не в село. В село, ура, я на педалі і за ним. І тут я просто таки А*УЄВАЮ :blink: На перехресті де я повертав наліво в поле, треба їхати направо :blink: 50 метрів і я бачу щебневу грунтовку, СЕЕЕЕЕЛОООООО :blink: Вночі мені не вистачило 50 метрів в іншому напрямку проїхати. Вафлі(с) Зустрів Шкодера, блаблабла. Кмд вже проснувся і виїхав назад в Пересіку. Зустрічаю їх, і виявляється що вони теж, замість того щоб повернути наліво в ліс, повернули направо за ферму. Причому коли я стояв на тому перехресті, вони були біля ферми. 100 метрів нас розділяло :blink: А ми не додумались одне одного погукати. фейспалм повний.

Далі був повний феншуй...рибалка...купання...заліпання біля вогнища на карематі...хороша компанія...дощик...сміх до болю в животі...тепла ніч...хропіння під вухом...галка...йожик, який ложкою пи*див цукор з пакетика...комарі, що кусали за все, що бачили...прокол...латання...2 спускаючих запасних камери....... Як то кажуть - те, що лікар прописав.

Всім дякую за чудову поїздку. Реально кожен привніс свою позитивну частку в загальну картину цих вихідних.

передаю естафету наступному оратору, бо уже німагу, пальці болять

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Блин! Пиндос! Жаба душитЪ! Всем сердцем жалею, что не смог поехать. Хоть котелок проехался :smile3: . Надеюсь, что в ближайшее время организуется новая группа в то же место. По доброму завидую участникам заезда :smile-zachot: . Так есть ли желающие повторить?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...