Перейти до змісту

10 причин любити Україну


b0rg

Рекомендовані повідомлення

Корреспондент назвав десять причин любити Україну

Видання Корреспондент у своєму свіжому випуску запропонувало власну версію десяти найбільших проблем і десяти найбільш значущих переваг українського суспільства.

Зокрема, Україна може похвалитися високим рівнем освіченості громадян. Згідно з даними звіту ООН за 2009 рік, читати і писати вміють 99,7% дорослих українців. Це більше, ніж у Франції, Німеччині і Великобританії та Іспанії.

Крім того, мешканці України можуть купувати на ринках продукти, вирощені без використання пестицидів, гормональних добавок та генної інженерії. Вони, пише Корреспондент, часом менш привабливі на вигляд і нездатні довго зберігатися, але зате ця їжа смачніша, а головне - корисніша для організму.

На думку журналу, середній вітчизняний школяр знає набагато більше за свого європейського однолітка, а в української молоді є можливість розпочати трудову кар'єру за спеціальністю ще до закінчення вузу. У 30 років українці, як правило, займають більш високі посади, ніж їхні, наприклад, німецькі та чеські ровесники, і, відповідно, часто більш високу оплату праці.

Серед достоїнств українського суспільства також виділяють вуличний спокій: українці живуть в одній із найбільш безпечних країн Європи. Корреспондент пише, що мешканці благополучних країн Західної Європи зазнають насильства на вулиці набагато частіше, ніж українці. Крім того, Україна є країною з низьким ризиком здійснення терактів.

Ще одним "бонусом" України є свобода слова. В Україні - найвищий рівень доступу громадян до інформації про те, що відбувається в країні і в світі серед країн СНД. Хоча в рейтингу Freedom House країна має статус частково вільної і перебуває на 117-му місці з 195, тобто кращою ситуацією можуть похвалитися 116 держав, проте на пострадянському просторі за рівнем цієї свободи Україна поступається тільки державам Балтії.

Корреспондент також звертає увагу на привабливі рекреаційні можливості країни: влітку - море і пляж, взимку - сніжні гори і лижні траси, а між ними - заповідні ліси і степи, і все це - в межах однієї країни. До того ж, на відміну від країн ЄС, українці мають більш вільний доступ до природних місць відпочинку.

Ще одним достоїнством, на думку журналу, є доброзичливе ставлення громадян не тільки щодо своїх сусідів - росіян, але і до представників будь-яких інших національностей і рас, що живуть тут або приїздять до країни. Крім того, незважаючи на політичну кризу, важку економічну ситуацію і щоденну необхідність зводити кінці з кінцями, українці залишаються відкритими, довірливими і гостинними людьми.

Більш докладно про десять головних достоїнства українського суспільства читайте в № 15 видання Корреспондент від 23 квітня 2010 року.

PS Так що швиденько перестали нити і почали радіти. всім РАДІТИ! :P

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Сидиш собі в суботу на березі Світязя, їсиш яблучко з хробаком, полощеш з другом кісточки всьому політикуму, з нетерпінням чекаєш понеділка, щоб піти на високотехнологічну і високооплачувану ж роботу. "І нехай весь світ зачекає" :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

так і хочеться на кожну причину написати песимістичну відповідь, але не буду.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

всім РАДІТИ! :P

рарешите улыбаться?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Нарахували АЖ 10 причин любити Україну.

Цікаво а буде журнал з причинами її не любити?

Чекайте спецвипуск журналу в 3х томах.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

так і хочеться на кожну причину написати песимістичну відповідь

не треба, цеї куйні зараз як раз більше ніж треба. кругом, від всіх

ідея топіку інша - а невже нам немає за що радіти що ми мешкаємо тут? -

Цікаво а буде журнал з причинами її не любити?

Чекайте спецвипуск журналу в 3х томах.

думаю їм вистачить мізків такого не робити. як і будь-якій нормальній людині, бо тоді спитають - а що ти тут тоді робиш? -

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Сидиш собі в суботу на березі Світязя, їсиш яблучко з хробаком, полощеш з другом кісточки всьому політикуму, з нетерпінням чекаєш понеділка, щоб піти на високотехнологічну і високооплачувану ж роботу. "І нехай весь світ зачекає" :)

ай маладца, + в рєпу

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ідея топіку інша - а невже нам немає за що радіти що ми мешкаємо тут?

В нас немає вулканів та інших природніх катаклізмів, яким дають тупі назви (вулкан "Эйяфьядлайокудль" - я б теж вибухнув якби мене так назвали)

В нас найгарніші дівчата

І взагалі найпрекрасніша країна, тільки є от 1000 людей які заважають процвітати цій країні і жити в достатку людям

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Правильна і хороша тема! більше позитиву в маси!

Україна здавна славиться вмінням нити і оплакувати. Незважаючи на це все, я її люблю і пишаюся нашими людьми :)

Так що, шановні нитики і зануди, вище голову :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Аргументація, за що любити країну в якій живеш, потрібна в тому разі, коли починаєш ловити себе на думці, що ти вже її не любиш.

Значна частина з наведених "аргументів" зникають після того, як подумати що з цим робити далі.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Аргументація, за що любити країну в якій живеш, потрібна в тому разі, коли починаєш ловити себе на думці, що ти вже її не любиш.

Значна частина з наведених "аргументів" зникають після того, як подумати що з цим робити далі.

тобто згідно твоєї логіки, якщо я періодично ловлю себе на думці як я все ж таки люблю своїх дітей, дружину - насправді я їх вже не люблю?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Аргументація, за що любити країну в якій живеш, потрібна в тому разі, коли починаєш ловити себе на думці, що ти вже її не любиш.

Значна частина з наведених "аргументів" зникають після того, як подумати що з цим робити далі.

тобто згідно твоєї логіки, якщо я періодично ловлю себе на думці як я все ж таки люблю своїх дітей, дружину - насправді я їх вже не люблю?

Велика різниця між "ловити себе на думці, що любиш" і думати "за що варто любити" :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

та ну, чіста відговорки на грі слів. як не крути запропонована логіка не пре

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

та ну, чіста відговорки на грі слів. як не крути запропонована логіка не пре

Грою слів оперують в першу чергу політики і мас. медіа, які і формують думку пересічного громадянина.

Звичайно можна і далі радіти, що в української молоді є можливість (необхідність) розпочати трудову кар'єру за спеціальністю ще до закінчення вузу, чи рекреаційним можливостям країни (адже тих, хто ними користується все більше і більше з року в рік), чи купувати на ринках продукти, вирощені без використання пестицидів (цікаво по якій різниці в ціні у порівнянні з ринком привозних продуктів).

З.І. Щодо терактів точно не поспориш :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Є, що їсти, є де жити, от і радуйся.

Ми справді не цінимо, що маємо.

Я люблю нашу країну, а не державу.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Хіба можна любити за щось? (якщо мова про справжнє почуття.)

Невже батьків, дітей чи кохану людину за щось любимо, а за щось не любимо?

Так не буває. Або любиш, або ні.

Те ж стосується і землі, де народився. Можна сприймати чи не сприймати суспільство, в якому живеш, устрій, владу, тощо. Якщо розбирати детально все, що включають в себе поняття "держава", "країна", багато можна знайти "-". Багато чого не подобається, не влаштовує, а часом і лякає з огляду на майбутнє. Іноді хочеться просто "втекти".

Але якщо говорити про батьківщину як місце, звідки родом, звідки бере початок коріння твоїх пращурів, це інше.

Що для мене Україна? Це земля моїх батьків; це - рідна мені культура, мова, звичаї. Це історія мого народу. Це пісня, яка не залишить байдужою, смак улюбленої страви, зрештою.

Це те, що було, є і, не зважаючи ні на що, залишиться.

Чи любиш ти Україну? Вийди ввечері у садок, вдихни на повні груди запах вишні, що цвіте. Подивись на батьківську хату, у якій виріс і до якої, в якому б куточку світу не був, кличе серце. Добре тут?

Десь там є турботи, є політики і фінансові клопоти... Але є й місце на Землі, де просто добре. Бо, як співається у тій пісні "без коріння сохне все живе".

А воно, коріння, тут. На цій землі, українській.

Можливо, надто пафосно, та я відчуваю саме так.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ще одним "бонусом" України є свобода слова.

Думаю, що це дуже тимчасово. :)

Побиття журналіста Нового каналу...

Різка відповідь міністра юстиції на питання журналіста про скасування указів про присвоєння звання героя...

Просто у нової влади руки до преси поки що не дійшли

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Просто у нової влади руки до преси поки що не дійшли

як там пані Янукович казала? А руки тягнуться і все тягнуться... скоро дотягнуться і до преси.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Вибач будь-ласка але я з тобою в корні не згідний.

Хіба можна любити за щось? (якщо мова про справжнє почуття.)

Невже батьків, дітей чи кохану людину за щось любимо, а за щось не любимо?

Так не буває. Або любиш, або ні.

Саме за щось і тільки за щось!

Батьки люблять дітей за те, що це - продовження їх роду, їхня плоть і кров, результат тохання, за те, що діти дарять радість, тепло, затишок і ще багато багато чого (потрібне підкреслити).

Кохану людину люблять за те що він (вона) - мужній, розумний, щирий, вірний, добрий, з ним затишно, любить дітей і просто хороший секс, має багато грошей (список далеко не повний - потрібне дописати/підкреслити).

Те ж стосується і землі, де народився. Можна сприймати чи не сприймати суспільство, в якому живеш, устрій, владу, тощо. Якщо розбирати детально все, що включають в себе поняття "держава", "країна", багато можна знайти "-". Багато чого не подобається, не влаштовує, а часом і лякає з огляду на майбутнє. Іноді хочеться просто "втекти".

Але якщо говорити про батьківщину як місце, звідки родом, звідки бере початок коріння твоїх пращурів, це інше.

Що для мене Україна? Це земля моїх батьків; це - рідна мені культура, мова, звичаї. Це історія мого народу. Це пісня, яка не залишить байдужою, смак улюбленої страви, зрештою.

Розглядати Україну без суспільства, без влади, без людей ніяк не можна. Ти пишеш про історію? От тільки її творили люди, яких очолювали великі гетьмани та полководці (влада). Мова під впливом часу формувалася запозиченням і трансформаціями (чому ми не пишемо староруською?) - прийшли татари, нагадити і залиши один з елементів нової культури, прийшли ляхи - те саме і т.д.

Це те, що було, є і, не зважаючи ні на що, залишиться.

Чи любиш ти Україну? Вийди ввечері у садок, вдихни на повні груди запах вишні, що цвіте. Подивись на батьківську хату, у якій виріс і до якої, в якому б куточку світу не був, кличе серце. Добре тут?

Часто ходиш в вишиванці? Є фото в червоних чоботях? ... аааа .... на шпілічках ...

Багато подорожувала по "куточкам світу"?

А воно, коріння, тут. На цій землі, українській.

Яке саме коріння ти маєш на увазі? Якщо ти Християнка, у відповідності з вірою твоє коріння в Ізраїлі. З іншого боку хрещення Русі мало місце з 988 року, а до того наші пращури були язичниками. Якщо ти їх мала на увазі, то чому 90% українців Хрестияни, якими не були наші пращури?

___________

Розглядати поняття України варто комплексно, не занурюючись в зручний часовий проміжок і аргументуючи, що твоє коріння йде саме з цього періоду. Також слід враховувати події, які мали місце в історії України і як би їх не перекручувала влада (помаранчева, біло-синя, з косою), яка теж вже частково є історією, цього не змінити. Наслідки цих подій ми спостерігаємо і по цей час.

З.І. Щодо чудових краєвидів і смачних страв, до яких ми звикли змалку, сперечатися не буду.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я написала про своє ставлення. А щодо інших: все досить суб'єктивно.

В школі вчили, так. Але, на разі, доросла дівчинка і на все маю власну думку. ;)

В чомусь збігається з тією, що "пропагували", в чомусь - ні.

Усвідомлення такої любові прийшло з часом, після низки розчарувань і роздумів.

Можна обговорювати кожну окремо з перерахованих вище причин. Можна дискутувати. Та обговорень і так достатньо в реальному житті.

Бувають моменти, коли хочеться висловити те, що відчуваєш серцем.

Чого й не соромлюся.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Усвідомлення такої любові прийшло з часом, після низки розчарувань і роздумів.

Можна обговорювати кожну окремо з перерахованих вище причин. Можна дискутувати. Та обговорень і так достатньо в реальному житті.

Ми розглядаємо питання любові до України. Про які саме розчарування йде мова і як вони привели до любові?

Обговорення - це елемент аналізу. Не йти цим шляхом можна у двох випадках - якщо повністю бути впевненим в своїй правоті (але чому тоді не привести аргументів, чи контр-аргументів співрозмовнику), або ж якщо знати, що подібний аналіз покаже, що деякі акценти варто переглянути, а відтак це приведе до загального (часткового) руйнування моделі любові до України.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Mr.Ves,

Тема цікава для дискусії, залюбки з Вами поспілкувалася б. Тим більше, ми в дещо різному контексті її розглядаємо.

Для того, щоб аргументувати та розкрити зміст своїх висловів в он-лайні потрібно більше часу, ніж можу викроїти. В мене у пріоритеті робота. На жаль, на відміну від того вуйка з анекдоту, не маю "часу та натхнення".

Доводити комусь свої почуття...А потрібно? Ви можете переконати мене у ставленні до будь-чого/будь-кого, вплинути на мою думку, якщо Ваші аргументи матимуть підгрунтя для того. І це нормально.

Ми можемо дискутувати, відкинувши емоції, на предмет чи добре жити в цій країні, аналізувати шлях її економічного, соціального розвитку, дії колишніх і теперішніх лідерів нації тощо. От тут є де "розгулятися". Розтоптавши рожеві окуляри, якщо у Вас склалося враження, що я їх ношу.

Але те, що я відчуваю по відношенню до тієї землі, де я народилася, де живуть мої батьки, це - моє особисте. Мені немає перед ким тут лукавити. Це почуття, я справді так відчуваю.

{nd},

Гендерної війни не буде.

Я не середньостатистична американка. Фемінізм не для мене. Самодостатність - так, фемінізм - ні.

Я ж українка. З відкритим серцем, щира. А нам, крім емоційного мислення, притаманна ще й мудрість. Ні?

;)

Вдалого дня!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

я Україну люблю настільки, що зовсім не маю бажання кудись звалювати, вона мені найкраща, вона моя, нікому її не віддам

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

я Україну люблю настільки, що зовсім не маю бажання кудись звалювати, вона мені найкраща, вона моя, нікому її не віддам

І я так думаю. Тільки з "нікому її не віддам" щось не так оптимістично останнім часом, але я стараюсь :) Батьківщина - це ж не лише місце приписки..

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Як романтично пахне ковбаса!

І помідори в банці зашарілись.

А пляшечці так тихо, як роса,

Горілочка домашня причаїлась.

І сало ніжно зваблює кільцем,

І хліб наставив загорілу спину,

Якщо ти млієш слухаючи це,

Чому ж ти , гад, не любиш Україну!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...