XC-марафон "Король Гор 2010"

krava · 26 Липня, 2010 в 10:20

Далі була дорога... По дорозі я мабуть раз з двісті а може більше чув фразу: Крава! ззаді веліки!

так ми добрались до першого піт-стопу:

Lexx_Giant · 26 Липня, 2010 в 10:35

ОТЖЕ. Мій атчотєг. Поки без фото.

МИ повернулись, хоч і не всі в доброму здоров"ї і не всі з цілою технікою, але всі задоволені і безумовно, досвід набутий у цій гонці підняв кожного з нас на свій пєденстал, а декого навіть на трон.... ))))

Почну з початку. Забрали в мене вел ввечері в четвер, домовились, що викатуємо в 6 годин в пятницю.... з цією думкою я й завалився спати. ))) Подзвонив Крава зранку я вийшов з рюкзаком, погрузився в Хомячка.. на кормі якого красувалися 4 вела і ми погнали. Їхалось класно, на вулиці ще не було жарко, треки змінювали один одного..., ми розмовляли, співали, ржали... потім зупинилися поснідали.. і на деякий час в машині було чути тільки музику.. )))))) Почалися гірки, які змінювали одна одну стаючи все крутішими, вищими і підбираючись ближче до траси.. Дорога петляла стрічкою Хомячок пружко пробирався між попутними і зустрічними машинками.. часом чіплячи прикрученими ззаду велами якогось сонного маршрутчика )))))

Фраза дня... КРАВА, цуко... ЗЗАДУ ВЕЛІКІ !!!! ))))

Підїхали до новозбудованого (ще не завершеного)гірськолижного комплексі "Плай". Це місце і його власник Михайло вартий окремої уваги... ПІдїхавши до шлахбауму, Крава побачив знайомі обриси чорної цеглини, яка відрізняласьь від тієї на якій приїхали ми написом "Н2" ... аж привстав в сидінні, дав по гальмах і вже через кілкьа хвилин ми заїхали на територію і почали знайомитись з ним ближче... Там каталися по гірськолижних трасах на Хомячках (попеердньо відчепивши вели), потім ганяли стадо овець на гірських всюдиходах (задні пасажири їдуть стоячи, а градієнти були просто піпєц, перший раз чуть не спрацювали подушки безпеки.. ))))) дивилися гібридів диких кабанів і домашніх свиней з прикольними смугастими поросяткми.., шикарні інтерєри конференц-залів обладнаних по останньому слову техніки, музей карпатського побуту, церкву з автоматичною електронною дзвіницею і просто чудовим іконостасом, спа-комплекс з 12 різними саунами, басейнами і всякою допоміжною фігнею.. (тільки система вентиляції обійшлась в 700 штук баксів). Вражень маса, але треба їхати, ми чіпляємо вели і вйо.

Постійно на звязку бус Ді, ми вїжджаємо в Ужгород, обідаємо і їдемо скууплятися в супермаркет.. за кілька хвилин туди підрують наші. Зустріч на Єльбі.. ))) на Ужі тобто.. ))) Пакуємось, по ходу уплітаємо 2 відерця морозива. ... перенастроємо ЖПС і їдемо на місце старту де нас чекають вже рвінеські колеги.. ЖПС весело веде нас покрученеми грунтовками )))) і ... о чудо... ми на трасі. Прибуваємо в табір ... довго шукаємо де зупинитися, знайомимось з одеситом Андрієм, знаходимо таки місце, розпаковуємось.... і на знайомство з трасою.. Те що ми побачили, для тих принаймі хто був хоч раз в поході по Карпатах, ніяких питань не викликало.. всі бодрячком покрутили вверх. Піднялися до розвилки, там нас чекала Танюха .. ми 2 хв потранділи і гайда на спуск.. Ось де я кайфанув.. сосіс йшов, як по асфальту, ще й приходилось вкручувати.. ))) біля Мерка пролетів, біля Крави пролетів ледь їх не чіпляючи, закінчилась грунтовка, почався асфальт.... і.... в мене закінчились передачі.. )))) Гальмую біля повороту, адреналін стікає по ногах, )) очі квадратні, серце лупить, ротори гарячі..... чекаю наших... прикатую Танюха і каже "КМД склався" ... мля... я на педалі в знову вгору... на зустріч Крава кажу "я туди.." він.. "я за машиною.." Знову підйом, зустрів Джуруа, Мартенза і Тимца (з КМД велом в 1 руці) Вони сказали що там все ок.. не варто валити наверх.. і ми спускаємось в табір. Постійно на телефоні, КМД в лікарні, знімок, діагноз, фіксація руки, приїхали.... Повечеряли, трохі потранділи і розійшлися по палатках.. завтра відповідальний день.

Підйом. Ласка, змазка, накачування/пееркачування вилок, амортів, шин; пакування спорядження,сніданок, обговорення планів, стратегії.... передгоночний мандраж.. все як завджди.. Старт 100 ... Ярик давай !!! Джура жми !!!... Мартенз вперед...!!! Поїхали, а ми пішли завершувати останні приготування. Старт 50 ... погнали.. Стартанув, покрутив помало.. перекладався від попутника до попутника, сідав на колесо, старався розраховувати сили.... На зустріч мені Мартенз.. я аж припух... прокричав щось типу "Спуски піздєц"!! Вже потім вияснилось, що в нього зламалась перекидка. Почалася грунтовка.. став за чуваком з моїм кольором цифр номеру, темп мені подобався і я поїхав за ним. Це була моя помилка. Як потім вияснилось, його підготовка була кращою, я траси не знав, а отже не міг толком розрахувати сили, він мене просто вкатав, після повороту направо, де вже не їхалось десь за кілометр я тупо зупинився і зрозумів, що якщо в такому руслі буду продовжувати то буде мені труба. Відходив я від того першого ривка десь годину !!! Не вистачило мені реально десь 3 км щоб "перевалити", а це в горах дуже багато. Вийшов не вершину, можна їхати, трохи перевів дух, пункт харчування ... пакую печиво... мммммммм по чуть попускає.. далі пішов хребет з ямами по втулки і вище, болото, далі ще краще.. даунхільний спуск... це взагалі вафлі.. здоровенні каменюки, потічки, багнюка, люди вилітають з траси, падають через руль, дівчата взагалі ведуть вели в руках... ЖЕСТЬ !!! По трохи відходжу, відновлююсть і додаю, підйоми вже проходяться легше, але всерівно на деяких з них зупиняюсь, вода йде, як дощ в суху землю,))) спасають потічки в яких я поповнюю її дорогоцінний запас. Накачані на 2.5 Нобіки камніня на підйомах тримають не дуже, спасає від сповзання задня підвіска, за мною проскакують колеса гонщиків, які їхали на хардтейлах. Вони змушені зупинятися. Увійшов в свій ритм відчуваю впевненість... ще додаю. І тут починає крапати дощ.. підкатую до чергового КП, нема води.... ФАК !!! Дощ збільшується. Я на педалі і погнав. І тіт почалося... дожщ переходить в зливу з блискавками і громом такої сили, що вуха закладало. Дорога перетворюється на суцільний потік по якому я валив вже на всіх парах не звертаючи увагу ні на що. Сосіс спасав від реальних вльотів, кілька разів в поворти входив на грані фолу, почався асфальтний спуск на якому я вже тупив, як дурний і часом не вистачало аж передач, впевненісь у велі велика сила. Туплю, перестибую майже 2метрові ями і тут із-за повороту викатує оранжева копійка... я аж прозрів.. я по гальмах.. і тут мене почало кидати.. гарантовано, що швидкість моя була під 50 то як льоду. НА черговому КП попив/поїв і погнав далі.. до фінішу лишалось 8 км. Замаячив на горизонті велосипедист, я доганяю, обходжу, валю далі. Бачу ще одного.. боремось, обходжу, і тут поворот, я за нього, а там торчок... переключаюсь... а фіг там.. не встиг.. тупо не встиг. Мив перкидку регулярно, гавна туди набивається дофіга і використати першу пердачу вже не реально. Зупиняюсь в калюжі.. матюкаюсь ... Карпати трясуться )))) руками перемикаю на нижчу передачу обходять мене. Заскакую на вел, погнав.. Починається спуск до фінішу... бачу і розумію, що цей чувак на спуску кручє мене, старюсь не відставати.... фіг там... в результаті він мені привозить хвилину чи дві. Тулю на фініш, на одному з останніх поворотів регулювальники розбігаються в різні боки, я з заблокованим заднім колесом таки влітаю в поворот, останній ривок, я на фініші !!! Кінчаю ))))) УРАААА !!! Доїхав, нічого не поламав у велі, сам цілий, не пробився, не заголодав, чорний вимазаний але довольний, шо капєц!!! )))) Фоткаюсь, мию вел, чекаємо народ, грузимось в бус і на базу. Гонка цікава, небезпечна і захоплююча, організація так собі... багато уваги приділено рекламі, та ж страховка, я так розумію була формальною. Біля бази річка.. ми з Мерком і Танюхою йдемо до неї і не роздягаючись.. плюх туди... перший раз плавав в контактах.. ))))) Переодягання, розслабон, нагородження подарунки (Танюшка 3, Тимцо 1), лотарея і випускний.. УХХХХХХХХХ погуляли !!! Плов, ковбаски/социцьки.. братання, душевні розмови, ржака, ну.... все як звичайно.... )))) Всушили все на світі, повлягалися десь в 3 ночі.. ))) Зранку швидкі збори, небо хмуриться і додому, їхали довго подощу, поснідали і напівдрімаючи докотили до ріднтх країв, знаки Волинь, Луцький район і Луцьк зустрічали аплодисментами.

Крава - молодець.. респект тобі і уважука. МУЖИК !! КМД тримайся, що треба зразу кажи.. бум помагати поможливості, Ді.. дякую.. молодець не багато знаю такихз людей як ти. Дівчата.. умніци.. готували, бажали удачі, вітали, а Танюха ще й в призах, Олічка з Рівного.. всю трасу пройшла, МОЛОДЕЦЬ. Всі молодці.. всі показали себе на гонці достойно, а в компанії хорошими людьми.

Всім дякую. У Львів їдемо? ))))))

Далі була дорога... По дорозі я мабуть раз з двісті а може більше чув фразу: Крава! ззаді веліки!
так ми добрались до першого піт-стопу:

Таки цуко прийшлось колесо рівняти... погнув.. падлюка. ))))))))))))))))))))))))))

mila · 26 Липня, 2010 в 10:46

Даа... пригод реально вистачало, зараз просто кадри в голові і ніяка робота не вписується.

а картини такі:

гори, дороги, машини, повороти, маньоври, музика на всю, фраза „Крава, вєлікі!!”, смереки, ріки, обриви, полонини,

заправки, кава, чай, тістечка – ніхто нікуди не спішить. А приємна несподівана прогулянка по комплексу „Плай”, підйоми, спуски на хамері, де ми отримали чималу дозу адреналіну, а потім музей, великі зали і т.п., церква.

Знов зупинки, перекуси в кафе-ресторанах.

Згадалось як Крава рисачив на хомі шукаючи місце для групи

ще як ми з Вікою мились в мутній воді прийшлось.

Як Мартенз прибіг допомогти з палаткою, як зібравши усі речі з поляни, бо починався немаленький дощик ми з Вікою шукали чим зайнятись, в результаті мили хом’яка і скажу, що нам сподобалось

і як Джура не повертався вже думала будемо шукати, а скоро темніє,

як я лишилась сама на господарстві, вмостилась собі в кріслі серед палаток біля вогнища, а якісь пацики, що проходили так і заглядались, ну думаю хай тільки спробують торкнутися наших речей.

Як чекаючи Краву з траси я фоткала не тих королів, впізнати було тяжко, половина з них приходили як мумії тільки чорні, всі на одне лице

Як Крава вибрався на хамера і кричав, наче лев, який отримав намічену здобич, ... а зібраний букет квітів, що виглядав із-за спини, так пасував і відрізняв його від інших Як люди думали, що цей чувак добре стукнувся головою, що виліз на чужу машину, ну і почали фоткати, коли Di сказав, що це господар А ще пролунала фраза "Да, мы, я вижу, не зря сюда приехали..." явно Луцьк запам'ятається!

За наших радість, гордість молодці!

Як очікуючи на Віку для прогулянки на велах, поки наші долали вершини карпатських гір, я знайшла в траві на старті мобільний телефон і першим, про кого я подумала був Di, шукала його, щоб передати процедуру з пошуком господаря в його руки. Мабуть довго ще буду пам’ятати ті щасливі очі, той щасливий вираз обличчя, ту посмішку щасливу коли Di побачив в моїх руках свого телефона

Командор з корсетом та всеодно все склалось кращим чином і кмд був в одному дусі з нами, молодець

Як після гонки поїхали в Ужгород, підібрали дядечку провожатим до супермаркету, потім всі щасливі, гонка позаду і повна розслабуха

Як по дорозі назад до Луцька перестріли дружби з весілля та пригощали шампанським, як Крава минав повороти задивившись на місцевість, а може просто від щастя...

Ой, ще багато-багато було побачено та пережито, не встигли тільки з Вікою до невицького замку прогулятись, дощ змінив плани, – з начить на слідуючий раз і не тільки до замку!

Всі, хто повертались з траси на фініші кричали, - Хочу ще!

P.s. передала трохи рвано, паралельно намагалась виконувати свої обов'язки на роботі

krava · 26 Липня, 2010 в 10:49

отака там краса:

Лекс. та ти й пехом ходиш нехіло! В тебе ззаді турбонаддув?

Lexx_Giant · 26 Липня, 2010 в 10:56

Ога... турбінка... )))) Навіть вночі часом спрацьовує.. на холостих обертах... )))))

krava · 26 Липня, 2010 в 11:00

Лекс! а восьмерка в твого на передку за дорогу получилась зачотна!

я тіко одного не можу поняти, як шпиші витримали?

Lexx_Giant · 26 Липня, 2010 в 11:02

ДТ не йух собачий.

Lexx_Giant · 26 Липня, 2010 в 12:40

Копаться в дерьме не стыдно, стыдно - получать от этого удовольствие. :D

krava · 26 Липня, 2010 в 13:27

до-речі! Я тут темку збацав: Карпати, гірськолижний курорт "Плай", липень 2010 р. готуємось до зими!!!!!!!!!

там такі фотки!!!!!!!!!

GreyHairs · 26 Липня, 2010 в 14:58

Поздравляю победителей!!! По доброму завидую участникам

Молодцы!!!

imp13 · 26 Липня, 2010 в 15:49

Ромка, швидкого одужання.

Merck · 26 Липня, 2010 в 16:10

Спасибо всем за поддержку и весёлую компанию, Андрюхе огромное спасибо за палатку. Ещё раз поздравляю победителей.

Ваша командная работа в пример многим!

odna · 26 Липня, 2010 в 16:38

Я коротенько.

Спасибо всем за поддержку и соучастие.

Самое сильное впечатление - от гонки вместе с мужиками. Когда еще будет такой случай стартовать в такой толпе.

Девченок пеших на трассе почти не видала. Их я, вообще, там мало встречала. Сама тоже с вела почти не сходила,можно сказать. Не так оказалось все и ужасно, как обещали. Даж, несмотря на офигенную грозу. Ничего из того, что не проходили в наших походах я там не встретила. Новое ощущение, когда обгоняешь идущих, а тем более, едущих крепких мужчин, на спусках, или на подъемах особенно, вродь, как я""ца отростают, штоль.

Точно знаю, могла проехать лучше, если б не пере""ла так от страха задолго до старта, беда с Командором энтузиазма не добавила. Эт все произошло не только на моих глазах, я сама чуть в него не загремела, удалось вытормозить в последний момент.

Только на второй половине трассы появилась уверенность в себе, только сил уже оставалось не так много.

Когда приехала, было лишь одно ощущение счастья от того, что ВСЕ, КОНЕЦ... И непостижимость того, как можно заставить себя пройти это снова. Потом окунулась, передохнула и, вроде, прошло...

У нас осталось продуктов на несколько кулинарных покатух.

Они у Ди...

Крава! Иде моя ласточка?! Мой Жаянт?

Blik · 26 Липня, 2010 в 17:21

напевно КМД увібрав на себе весь негатив, який міг розійтись на всю команду. Як бачимо він з цим справиввся один, - так шо треба і йому призовий фонд організувати...

А маю ще таке запитання, - до якого рівня переможці довели вої байки л того щоб можна було проїхати з дуже хорошими результатами, ще й , я так розумію, з відсутністю поломок. Шо за вели, які обвіси, гума. цікаво . може окрему тему потрібно відкрити, бо певно це не остання гонка...

Взагалі дуже круто. І хоч я велосипедист 7дня, гордісь мене дуже переповнює і за себе і за ВАС

Merck · 26 Липня, 2010 в 17:38

А маю ще таке запитання, - до якого рівня переможці довели вої байки л того щоб можна було проїхати з дуже хорошими результатами, ще й , я так розумію, з відсутністю поломок. Шо за вели, які обвіси, гума. цікаво . може окрему тему потрібно відкрити, бо певно це не остання гонка...

Там не столько роль играл вел, сколько прокладка, я с обвесом альтус\турней, с кассетой на 7 передач, вилкой РСТ с пружыной в двух ногах, обгонял подвесы на ХТ\ХТЯ вот резина играла большую роль, меня мои покрышечки с надписями С-Воркс выручали неоднократно Конечно хорошые компоненты, особенно хорошая вилка и дисковая гидравлика улучшели бы моё время, но первым я бы не приехал однозначно. Там главное было не бздеть, я на спусках много позиций отыграл и свою несколько раз защитил, ну и не перегореть на первом подьемы было тоже очень важно.

Кстати познакомился с парнем из Днепропетровска, он в зачёте 100км опен приехал 5-ым, то он говорил что они шли группой и на подьемах тулили 18-20км\ч, у меня аж целюсть отвисла

Merck · 26 Липня, 2010 в 18:53

Гонка для такого плана у меня впервые в жизни, очень сложная трасса для новичка который впервые в жизни в горах, кувыркнулась разок через руль, побарахталась в грязи, потом поплавала в лужах, но я доехала до финиша, еще и в пятерке Когда увидела протокол была в шоке!!! Вообщем хочу ще))

Мои впечатления от этого турне самые самые позитивные!!!!

Было приятно познакомится с девочками из Луцка, с Милой и Викой.

Спасибо вам за чудную компанию

ЗЫ. Добить общак можно в Орживе

YUGO