Поезія

[Tolik_lt]

За віконцем весна розквітала,

Небо повнилось першим дощем.

Я стояв і нарізував сало

Величезним кухонним ножем.

Ніж ходив у руках методично,

І чомусь пригадалось мені

Безневинне таке й симпатичне

Ніжне тіло тієї свині.

Пролетіло життя, мов хвилина,

Добрим словом ніхто не зігрів...

Що ти бачила, бідна скотина,

Лиш корито та засраний хлів?

І тоді, мов обрікши на муки,

Хтось встромив в твоє серце ножа,

Ти збагнула, що люди -тварюки,

І твоя відлетіла душа.

Ти далеко тепер, моя бджілко,

У своїм, у свинячім раю.

Я ж на кухні сиджу,

П'ю горілку

І тебе потихеньку жую.

Я не злодій, не кат, не злочинець.

В мене друзі, робота, сім'я,

Та який же я, бля, українець

Якщо сала не їстиму я

[romaxa11]

у Польщі зростала тая свиня

хай пОляки плачуть, а нам нафіга?!

[Abrikos]

2 Толік: це ти точно під свій "десерт" недавній папіісят взяв і сочініл )))

[laska]

http://board.lutsk.ua/index.php?showtopic=36292

[romaxa11]

laska це ж удар нижче пояса