ФК Волинь (архів)

[ChB]

Михайло Бурч: "Кварцяний змушував нас тренуватися по коліна у воді"

У 80-90-х роках не було в Україні більш багатогранного голкіпера, ніж Михайло Бурч. Невисокого на зріст стража воріт вирізняла з-поміж колег не лише хороша реакція, а ще й нездоланна жага до бомбардирських подвигів. Тож коли він забив свої перші м'ячі, радянська преса оголосила на нього справжнє "полювання", а вболівальники масово пішли "на Бурча".

Набравши номер знаменитого, але трішки призабутого героя волинського футболу, автор цих рядків почув замість гудків автоматичний спіч: "Вы что, всерьез надеетесь дозвониться к такому занятому человеку?!" Тамуючи сміх, вітаюся з Михайлом Васильовичем. З'ясовується, що Бурч справді заклопотаний - ловить рибу і смажить шашлики. Вся сім'я зібралася на святкування Покрови, а також 70-літнього ювілею УПА. Проте, відмежувавшись від приємного клопоту, голкіпер на півгодини занурюється у спогади.

- Михайле, зараз дуже насичений футбольний період. Осінь - це завжди і матчі збірної, і єврокубки. Як футбольному ветеранові втамувати ностальгію за прекрасними часами, коли він і сам виходив на поле?

- Лише грою. Ось за ветеранів зараз виступаю, в основному - "Волині". Щоправда, на те, щоб часто роз'їжджати по матчах, не маю часу. Але якщо підвертається якийсь турнірчик, то таки виходжу. На якій позиції? Ну, якщо в команді вже є воротар, то можу й у нападі побігати. Все-таки, це ветеранський рівень, тому можна собі дозволити експерименти (Сміється). Високою результативністю не можу похизуватися, але трапляється, що й забиваю.

- Ви народилися в Казахстані. Батько, напевно, був військовим...

- Ні, батько не був військовим. Він там лише служив в армії. Мій дід свого часу воював в УПА і отримав 25 років ув'язнення. Тож довелося моїм батькам переїхати туди. Я народився в Кокчетаві, але вже буквально через місяць сім'я повернулася в Луцьк - дід своє відсидів.

- Вас виховували в патріотичних традиціях?

- Ну звичайно! Дід до самісінької смерті не дивився москальських передач. Він був затятим українцем.

- Мали проблеми з КДБ?

- Мали, мали ми проблеми. Вже потім легше стало, коли я за збірну УРСР почав грати. Кадебісти заспокоїлися, та й дід наче реабілітованим був.

- То сьогодні у вашій родині свято?

- Так, безперечно! Сьогодні ми на шашликах і на риболовлі. Під домом є річка, то ми тут закинули вудочки, може вдасться щось спіймати.

- Коли зробили перші кроки у футболі?

- Розпочав я у 1977 році. Замість луцького СК утворилося "Торпедо", де я ще встиг трохи пограти пліч-о-пліч з Мироном Маркевичем. Це моя перша команда.

- Вас запрошували у збірну УРСР, де ви перетиналися з Ігорем Гамулою. Він вже тоді був настільки імпульсивним і балакучим?

- Яким він був, таким і залишився. Балакучий, як ви кажете. До речі, хороший гравець - на позиції правого півзахисника грав. На футбольному полі ми знаходили спільну мову, хоч він був зі Сходу, а я - із Заходу. Мені довелося ділити місце у воротах зі Сергієм Краковським, який захищав ворота "Дніпра".

- А як забили перший гол? За яких обставин це сталося?

- У той час "Волинь" тренував Мирон Маркевич. Ситуація була наступна: нашій команді в кількох іграх не вдалося забити з 11-метрової позначки. Після одного з тренувань підходжу до Маркевича і кажу: "Навіщо ви хлопців мучите? Давайте я буду бити пенальті". "Давай. Але якщо не заб'єш - більше підходити до "позначки" не будеш", - відповів Богданович. І от граємо з Вінницею - пенальті! Я підійшов і забив. З того часу так і повелося.

- Для СРСР це, напевно, було сенсацією, адже про Чілаверта і Сені ще ніхто не чув...

- Не те слово! До мене телефонували з усього Союзу: "Що таке? Як так сталося?" А на старті незалежного чемпіонату України я навіть деякий час був найкращим бомбардиром першості.

- Вболівальники охоче йшли "на Бурча"?

- У "Волині" не лише я був місцевим, але й ще пару гравців. Мешканці мого району, з якими ходив до школи, вболівали за мене, звісно. Кричали з трибун: "Міша, гол буде?!" Я їм махав рукою: "Так, буде, не хвилюйтеся". Новатором себе не відчував, адже в ті часи за Івано-Франківськ грав Тарас Белей. Цей голкіпер також забивав неодноразово.

- У який спосіб пробивали пенальті? Який у вас був стиль?

- Ну який стиль? Я намагався бити "по голкіперу", тобто, витримував мікропаузу, дивлячись, в який кут він збирається стрибнути. Пару разів виконував "панєнку". Якось мене за таке навіть оштрафували. Було це не в Луцьку, а в словацькому "Хемлоні" - при рахунку 0:0 я пішов бити пенальті і приніс своїй команді мінімальну перемогу. Однак нашого тренера ледь інфаркт не вхопив. На штраф я не образився - в Україні вже звикли до моїх витівок, а тут бідолаха ледь з глузду не з'їхав.

- Доводилося читати, що ваш син рахував батькові голи...

- Мій син не вів статистику. В мене був один знайомий (зараз ніяк не можу його відшукати), який тим ретельно займався. А син так - суто символічно щось занотовував. Тож я не знаю конкретного числа своїх голів, але думаю, що їх десь близько 50, якщо брати до уваги і вищу лігу, і першу-другу, і закордоння. Навіть зі штрафних пару красенів вдалося покласти. Пенальті не забив лише одного разу.

- Чи мали власний ритуал, яким залякували візаві у воротах?

- Ні, не було нічого такого. Я просто розбігався з-за меж штрафного майданчика. Свій перший гол забив у такий спосіб, тож його дотримувався аж до закінчення кар'єри.

- А як діяли, коли пенальті пробивали вже у ваші ворота?

- Ще до удару я обирав кут і стрибав туди. Тобто, я заздалегідь намагався відгадати, куди проб'є суперник. Мене не можна було назвати голкіпером, який спеціалізується на парируванні одинадцятиметрових. Таким, як Шовковський, я не був.

- У 80-х воротарську моду диктували Дасаєв, Чанов, німець Шумахер, француз Батс. Хто з них був вашим кумиром?

- Вважаю, що найкращим голкіпером, про якого доводилося чути і якого пощастило бачити - це Гордон Бенкс. Манера гри, блискуча реакція, неймовірна енергетика. До того ж, він, як і я, був невеликого зросту, тож намагався якомога менше грати на виходах. А який неймовірний м'яч він парирував від Пеле! Король його впритул розстрілював. Між іншим, Лев Яшин також імпонував.

- Ще за Союзу ви встигли пограти під керівництвом Маркевича і Кварцяного. Чи є сенс запитувати, хто з них кращий стратег, а хто - мотиватор?

- Тут навіть запитувати не треба. Мотиватор - Кварцяний, а тактик - Маркевич.

- Віталій Володимирович вже тоді розповідав підопічним про подвиг Матросова?

- Аякже! Він такий завжди був, я його знаю з дитинства. У Кварцяного мотивація - на першому місці. Для нього другого місця не існує, лише перше. Який би не був турнір - тільки перемога.

- Можливо, якесь із тренувань запам'яталося більше, ніж інші?

- У нього кожне заняття було своєрідним (Пауза). Пригадую, були ми якось на зборах - зима, Закарпаття. Провели контрольну гру, яка Кварцяному не сподобалася - хлопці недостатньо жорстко йшли в підкати. То наступне тренування він присвятив лише підкатам. Вода стояла по коліна, а ми відпрацьовували цей прийом. Весело було! Після такого уроку гравці йшли в підкати, як миленькі. Боялися, аби не повторилося таке тренування.

- Одна з "фішок" Кварцяного - підбір гравців гренадерського зросту. Так було завжди?

- Якщо чесно, то ні. В нас різні за зростом гравці виступали. Це вже потім Кварцяний дещо змінив тренерські принципи. Зараз "Волині" бракує Віталія Володимировича, як мотиватора. Дем'яненко - хороший тактик, в цьому він не поступається Кварцяному. Але трапляються ігри, після яких команді хочеться дати кілька "підсрачників".

- У першому незалежному чемпіонаті ви напару з Дмитром Топчієвим стали найкращим бомбардиром "Волині". Чи відчували себе своєрідною "візитівкою" команди?

- Ну бачиш, якщо йдеш десь зараз і відрекомендовуєшся, вболівальники зі стажем - не хлопчиська, а старші люди - пригадують мене: "О, це той воротар, який голи забивав!" Це про щось та й свідчить.

- Чому проміняли українську еліту на команду з нижчих дивізіонів Польщі? Невже їх рівень був однаковий?

- Там зовсім інші причини були, обійдемося без прізвищ... Вперше я подався у Польщу ще до перевороту в Москві. Справа ось в чому: в мене вже була квартира, а в іншого воротаря клубу (не хочу називати прізвища) не було. Підходить тренер і так ненав'язливо каже: "Поїдеш в Польщу, бо якщо залишишся в Луцьку, він грати не буде. А йому квартира потрібна". Я поїхав і, як виявилося, дуже багато здобув у фінансовому плані, адже в Україні тоді були мізерні купони.

- Роман Зуб, який також перебрався з "Волині" в Польщу, розповідав, що "аборигени" його недолюблювали. Мовляв, він забирав їх хліб...

- У мене було по-іншому. Я приїхав в команду, зіграв кілька контрольних ігор, парирував пенальті і виявилося, що в них, за великим рахунком, нема іншого воротаря. З поляками налагодилися нормальні стосунки. Тим паче, більшість гравців були вихідцями зі Східної Польщі - Любліна, інших міст, тож з ними можна було говорити. Як і з президентом клубу, який в недалекому минулому був комуністом.

- А Зуб своїм переходом також вирішив чиєсь "квартирне питання"?

- Ні-ні, така ситуація лише в мене трапилася. Знаєш, як було в ті часи... Дивляться партійні керівники і кажуть: "За що йому давати квартиру? Він же на лаві запасних сидить!" Тож я зробив добре діло - після мого відходу хлопець почав грати і отримав помешкання.

- У Словаччині ви пограли поруч з Русланом Любарським - українцем, якого шанують там, однак мало знають тут...

- Ми грали разом і мешкали разом - спершу в одній кімнаті, потім він оселився в моїй квартирі. Трохи пограв у Запоріжжі, згодом одружився і виїхав в Ізраїль. Що він зараз поробляє навіть не знаю - давно мені не дзвонив, щось із півроку.

- Що придбали на "легіонерські" гроші?

- Автомобіль купив, меблі до квартири... Думаєш, я багацько грошей заробив? Тоді ще такі суми не фігурували, як зараз. В 90-ті роки вважалося, що це багато, а на теперішній час - копійки.

- Повернувшись в Україну, ви застали агонію "Вереса". Що трапилося з фінансовими тилами команди?

- В принципі, нічого екстраординарного не сталося. Там просто президентові клубу не давали того, що він хотів. А хотів він стадіон взяти в оренду і базар, який поруч. Однак місцева влада не пішла назустріч, тож потрохи футбол у Рівному закінчився.

- Найрозгромнішої поразки "Верес" зазнав від "Динамо" з рахунком 0:7. У воротах стояли ви. Вважаєте цей матч найгіршим у своїй кар'єрі?

- Ні. Знаєш, що написали в пресі на наступний день після цього матчу? "Бурч проти "Динамо". Невдовзі приходимо по зарплату, а Коротков (президент "Вереса" - Авт.) каже, мовляв, я не дам тобі грошей - ви програли. Тоді я виймаю газету, а там заголовок "Бурч проти "Динамо". Лужний мені забив, Шевченко, інші динамівці, а я, виявляється, ще й найкращим гравцем став. Уяви собі, як нас рвали в Києві - на німецький хрест. Я тоді настрибався, що "мамо моя рідна".

- А який найгірший матч?

- Найгірший - проти сімферопольської "Таврії", ми тоді 0:6 програли. Прилетіли в Сімферополь у день гри, до того ж літак рухався на невеликій висоті, бо не вистачало гасу. Вийшли зі салону неначе зварені, не до футболу вже було. Та я після великої кількості пропущених голів не впадав у депресію, адже в молодості мене навчили, що гірше смерті нічого не буває. (Пауза) І ляпи траплялися... Був у мене один приятель в Чернівцях, зараз його син грає в "Дніпрі". То він забивав мені з будь-якої точки поля - я був для нього фартовим голкіпером.

- Ви Олійника маєте на увазі?

- Так, саме його. Навіть з 40 метрів мені забивав. Чернівці для мене стали найжахливішим містом з усіх.

- Момент, коли вирішили зав'язати з футболом, пам'ятаєте?

- Так, пригадую. В той день тренер наказав бігти два тести Купера поспіль. Один пробігти складно, а тут відразу два, ще й у 42-річному віці. Я відмовився і сказав, що закінчую з футболом.

- Деякий час ви тренували воротарів "Волині". Як вам Ісса Ндойє - "найкращий голкіпер світу"?

- Із Ндойє не довелося попрацювати. Найкращий воротар? Та він був найгіршим голкіпером світу! З нього такий воротар, як з мене балерина. А Кварцяний вбив собі в голову, що він найкращий голкіпер. Не знаю, чому він таке казав. На полі все було добре видно - що не гра, то помилка. Єдине, що Ндойє вмів робити - це вкидати м'яч далеко в поле. А яка з того користь? Я також не гірше вкидаю.

- Чим займаєтеся зараз?

- Дітей треную, онука виховую. Це мене син ощасливив, донька наразі незаміжня. Сергій, до речі, подавав хороші надії у футболі, грав у Польщі та нашій другій лізі, проте пошкодив зв'язки і на тому закінчив. Прикро, перспективним був захисником.

[Michaylo]

"Черноморец" опроверг информация о переходе Зубейко в "Волынь"

Сегодня одно из спортивных интернет-изданий распространило новость о том, что «луцкая «Волынь» достигла принципиальной договоренности о подписании предварительного контракта с защитником одесского «Черноморца» Евгением Зубейко». Данная информация вызвала недоумение и возмущение в ФК «Черноморец». Говорит генеральный директор клуба Сергей Керницкий:

"Мне совершенно непонятно откуда могли появиться подобные домыслы. Евгений Зубейко – воспитанник нашего клуба, у него долгосрочный контракт с «Черноморцем». Женя – перспективный футболист с украинским паспортом, что очень ценно, учитывая нынешний лимит на легионеров, на него рассчитывает тренерский штаб команды. Никаких предложений по Зубейко от какого-либо клуба в ФК «Черноморец» не поступало.

Сегодня я общался с Женей, он также шокирован этой, с позволения сказать, новостью. Футболист не скрывает своего желания играть именно в «Черноморце». Более того, его в этом поддерживают родители. Отец регулярно посещает матчи с участием нашей команды, помогает сыну житейскими советами и рад, что Женя защищает цвета команды «моряков». Следует учесть, что по условиям контракта, Зубейко в данное время не имеет права вести каких-либо переговоров с другими клубами. И он об этом прекрасно знает.

У меня состоялся телефонный разговор с руководством ФК «Волынь». В луцком клубе категорически отрицают факт, изложенный в информации спортивного сайта, распостранившего новость".

Кернецкий также назвал распространенную информацию о переходе Зубейко "домыслом чистой воды".

Официальный сайт ФК "Черноморец" Одесса16.10.2012 16:00

http://www.ua-football.com/ukrainian/high/507d5998.html

[Michaylo]

Демьяненко: Коллина - профессионал, а судейство я не обсуждаю

Главный тренер "Волыни" Анатолий Демьяненко в разговоре с журналистами после встречи с Пьерлуиджи Коллиной на конгрессе тренеров заявил, что претензий по судейству у лучан нет.

"Тему судейства я не обсуждаю вообще-то, но если говорить конкретно о нынешней встрече с Коллиной, то повторяться не было смысла, поскольку перед этим куратору задали вопросы, на которые мы услышали ответы. Видно, что итальянец профессионал своего дела, его ответы, наверное, удовлетворили всех тренеров, которые там были".

http://www.ua-football.com/ukrainian/high/507e535d.html

[m2xxx]

"Волинь" із донецьким "Металургом" розсудить Юрій Вакс

Комітет арбітрів призначив суддів на матчі дванадцятого туру Прем’єр-ліги. Зокрема поєдинок «Волині» із донецьким «Металургом» обслуговуватиме суддя національної категорії Юрій Вакс.

http://fcvolyn.net/newsView/299/

[Michaylo]

Після перемоги над українською збірною «чорногорець» подякував «Волині»

Футболіст національної збірної ЧорногоріїМіодраг Джудовіч після гри з Національною збірною України передав привіт «Волині».

Про це пише «Газета по-українськи».

Захисник чорногорців раніше виступав за луцьку команду.

«Я дуже радий повернутися в Україну, ‒ сказав захисник «Спартака» з Нальчика після перемоги над Україною. ‒ З вашою країною мене пов’язують дуже приємні спогади. Хочу скористатися нагодою і передати великий привіт уболівальникам «Волині», всім мешканцям Луцька, які допомогли мені, тренерському штабу і керівництву клубу. Спасибі їм за все, що вони зробили для мене».

Щодо екс-тренера «Волині», то Міодраг Джудовіч зазначив: «Віталій Кварцяний? У нас з ним була сварка після його відомого інтерв’ю. Після матчу з донецьким «Металургом» він сказав: «Дуже шкода, що НАТО не повбивав усіх сербів». Час лікує рани. Він така людина. Потрібно забувати погане і пам’ятати хороше».

http://www.volynnews.com/news/sport/pislya_peremohy_nad_ukrayinskoyu_zbirnoyu_chornohorets_podyakuvav_volyni/

[Michaylo]

Волынь – Металлург Д. Анонс

Набравший ход «Металлург» против неприятной статистики

Судя по статистике личных противостояний приезд в Луцк донецкого «Металлурга» не сулит ничего хорошего для местной «Волыни». Последние пять поединков на «Авангарде» неизменно заканчивались победой гостей, к тому же донетчане набрали очень неплохой ход, сумев в последних восьми турах набрать семнадцать очков, одержав при этом пять побед, а в двух матчах просто разгромить соперника (5:0 с «Арсеналом» и 6:2 с «Кривбассом»). Сейчас уже смело можно говорить, что «Металлург» способен побороться за место в еврокубковой зоне, ведь от занимающего четвертое место «Металлиста» команду отделяет только одно очко.

Юрий Максимов сумел изменить игру донецкой команды, которая ранее традиционно не блистала результативностью. В кои-то веки « металлурги» занимают третье место в лиге по количеству забитых мячей, опережая при этом киевское «Динамо» и «Металлист», правда и на «ноль» в обороне донетчане сумели закончить только три встречи из одиннадцати. «Металлург» забивал в последних восьми матчах подряд, так что, если хозяева захотят поломать неприятную для себя традицию и наконец-то обыграть соперника на своем поле, то забивать лучанам придется как минимум дважды, ведь еще ни разу один забитый гол не приносил «Волыни» победу над столь неудобным соперником.

Донетчане плодотворно потрудились во время паузы в чемпионате, сыграв результативную ничью (2:2) в товарищеском матче с довольно крепкой российской «Кубанью», при этом, четыре игрока команды вызывались в ряды своих национальных сборных, но только Едигаряну и Мкртчяну удалось выйти на поле в матче сборной Армении против итальянцев. Кадровых потерь у донетчан, по-видимому, нет, Лазич и Макридис, имевшие повреждения, к игре должны быть готовы. В пятницу в полдень делегация «Металлурга» чартерным рейсом прибыла в Ровно, откуда на автобусе отправилась в Луцк.

Однако, несмотря на все вышесказанное, никто не сомневается, что победить в Луцке гостям будет очень нелегко, ведь не стоит забывать, что две последние встречи между командами в Донецке закончились уверенными победами «Волыни» (2:0 и 3:0). Волынян сейчас явно лихорадит, после феерической победы над «Металлистом» последовали бесцветная нулевая ничья с «Ильичевцем», провальный домашний матч с «Таврией» и крупная победа в принципиальной игре в Запорожье. Анатолий Демьяненко никак не может стабилизировать игру команды, поэтому, чего ожидать от «Волыни» в предстоящем матче не знает, наверное, никто. Большим плюсом для лучан будет возвращение в состав после дисквалификации Занева и Суботича, ведь, судя по всему, последнему сейчас альтернативы в «Волыни» нет, что является главной головной болью Демьяненко. Однако есть у команды и потери в лице Изворану, заработавшего дисквалификацию после четвертой желтой карточки, полученной в Запорожье.

Паузу в чемпионате лучане заполнили сбором в соседнем Бресте, и товарищеским матчем с местным ФК «Брест», в котором «Волынь» победила соперника благодаря единственному голу Герасимюка под занавес встречи. В ряды национальных сборных из состава команды вызывались Занев и Шиков, но только болгарин сыграл 42 минуты в матче против Чехии. Насонов помог нашей молодежной сборной победить в Португалии, отыграв 37 минут во втором тайме.

Андрей КОВАЛЕВ

Ориентировочные составы:

«Волынь»: Литовченко, Симинин, Илиев, Шиков, Занев, Пилипчук, Насонов, Аржанов, Стевич, Бикфалви, Суботич

«Металлург»: Бандура, Морозюк, Барановский, Воловик, Голайдо, Мкртчян, Лазич, Димитров, Данило, Казарян, Траоре

Дисквалифицирован: Изворану («Волынь»)

Котировки букмекеров:

Bwin: 2,65 – 3,00 – 2,55

Betfair: 2,66 – 2,98 – 2,16

20 октября, суббота

«Волынь» – «Металлург» Д

Луцк. Стадион «Авангард». 17.30

ТВ-трансляция на телеканале «2+2»

ВОЛЫНЬ – МЕТАЛЛУРГ Д. ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦИЯ МАТЧА

Арбитр: Юрий Вакс (Симферополь)

http://football.sport.ua/news/169808

[Michaylo]

Вакс - вдвічі МУДАКс !!!

0-1.

[Michaylo]

Молодці! Дожали! Справедливо!!!

1-1

[Vect0r]

Вакс - три,два,раз!

Молодці, що вирвали нічию. По грі мали перемагати, прикро.

[SANEY]

Да, це треба ж яким Ваксом бути, щоб так Дем'яна достати!!!

[spqr]

Зранку відслідковував ставкі і після 12:00 почали букмейкери(дивився 2 контори) синхронно почали понижувати на Металлург Дн.Відверто кажучи перехотілось іти на стадіон,не виграють однозначно.Що це збіг,чи гей-Вакс?

Був коф.1.90(фора з нулем М.Д) став 1.78

[Svityaz]

а що, хтось дійсно від бакса чекав на інше суддівство в грі про даунбасу?)

[KumLutsk]

Бакс даунецьке піддддддддддрило ггггнида заробляє собі на протези

[kudrom]

уух! побачив тільки другий тайм, оце так нєрви! мабуть сусіди почули як я кричав "Гол! Гол! Гол! в кінці!

я думав того "бакса" вже усунули від суддівства в вишці, а бач ні, всплило...

не знаю як там перший тайм, але по другому наші заслужили перемогу!

[paksivatova]

уух! побачив тільки другий тайм, оце так нєрви! мабуть сусіди почули як я кричав "Гол! Гол! Гол! в кінці!

я думав того "бакса" вже усунули від суддівства в вишці, а бач ні, всплило...

не знаю як там перший тайм, але по другому наші заслужили перемогу!

в першому таймі грали слабенько,Дем'яненко кричав частенько на них

[Wayner]

Да скільки часу це може тривати? Що робить Коліна я так і нерозумію! Сьогодні дивився матч Тотанхем-Челсі то там 3-4 таких моменти були і арбітр навіть недивився на такі падіння!

По грі, наші хлопці мені дуже сподобались, думав буде важче, щей металург на ходу... а так за 2-ий тайм тікі раз дали МД по воротах вдарити. Шкода... сьогодні ми заслуговували тільки на перемогу!

[laska]

А у мене реакція одна на результат матчу: (пардон )

Хотіли виграти за рахунок пенальті, то так вам і треба!

До речі, жест Дем'яненка передав якраз мої емоції!

[Lisovic]

Судді Дем'яненко майже теж саме сказав, за що і був вилучений.

[Wayner]

Демьяненко и Максимов рассказали, о чем беседовали с арбитрами.

Гол Душана Савича в добавленное время вызвал эмоции и у главного тренера "Металлурга" Юрия Максимова, и у наставника "Волыни" Анатолия Демьяненко. Причем рулевой луцкой команды за бурный разговор с арбитром был удален с поля.

- Я сказал арбитру, что Бог все видит, - сказал Демьяненко в эфире канала "2+2". - Пенальти не было, мне ребята сказали.

- Моначелло ударили в лицо, а арбитр не видит, - объяснил суть своих претензий к линейному рефери Максимов. - Был ли пенальти? Я не знаю.

[kudrom]

От цікаво, в Вакса оплата йде "від виробітку", типу "правильні пенальті", вилучення, чи зав’язка на результат? Бо якщо друге, то Савіч йому зіпсував всі старання в останні секунди

А "Волинь" сподобалась загалом, навіть якби програли, це було не те, що з "Таврією" (я по 2-му тайму суджу), старались, бились до останнього, купа ударів. Якби так грала збірна України, то б теж вирвала хоча б нічию в Чорногорії.

Сімінін подобається, реально капітан, заводить команду своїм прикладом.

А Дем’яна такого я ще не бачив, аж Кварца нагадав Радує, що дійсно переймається долею команди, не просто контракт відпрацьовує.

При такому настрої хочеться вболівати за команду, надіюсь, це не випадково, і матчі як з Таврією не повторяться.

[Smith]

На жаль, я не бачив чи був пенальті, т.я. сидів на стадіоні трохи далеко. Але гол порадував - це точно.

По грі. То наша команда мала як мінімум вигравати з мінімальним рахунком (сорі за тавтологію). Дійсно, наші грали більш агресивно та краще. Хоча, і МетаДон провів пару серйозних атак.

Зрештою, гра Волині мені сьогодні сподобалась, але все ж таки була далека від ідеалу.

А Бабир... Мда..

По ходу матчу до мене товариш з Києва передзвонив і питає: "Що то таке робиться? За таке БВакса треба дискваліфікувати!"

Ну а Коліна буде знову розмахувати руками і файно говорити італійською... Прикро. За 25000 євро на місяць можна було щось і інше робити.

А, ну да, Італія... Сицилія...

[paksivatova]

"Волинь" - "Металург" Донецьк: післяматчева прес-конференція

Анатолій Демяненко, головний тренер «Волині»: Я думаю, в першому таймі була рівна гра. В другому «Металург» вирішив зіграти на контратаках, ми володіли ініціативою, було кілька моментів, які ми не реалізували.

- Анатолій Васильович,що Ви сказали судді?

- Я сказав, що вся Україна бачила, що пенальті не було і Бог є на світі. Більше нічого не говорив, а вилучили, мабуть, за те, що я вибіг на поле.

- Як здоров’я у травмованих футболістів?

- Сподіваюсь, що Ілієв та Шиков будуть готові найближчим часом. Ви ж бачили яким був склад і пам’ятаєте, як я казав, що потрібно підсилюватись. Але нічого, хлопці не здалися та проявили свій характер. Стосовно Лопеса, то він на лікуванні, має 26 жовтня повернутись. Надіємось, що через кілька тижнів побачимо його на полі.

Юрій Максимов, головний тренер «Металурга»: В першому таймі була рівна гра, команди приглядались одна до одної. В другому таймі ми вирішили відійти назад, зіграти на контратаках. Зіграли 1:1, думаю рахунок по грі.

p.s. Хай поскоріше Лопес на поле виходить.Головне ,щоб свою майстерність не розгубив

[yurgen]

http://tsn.ua/video/video-novini/volin-metalurg-doneck-1-1-video.html

[kudrom]

Огляди оперативненько на футбольних сайтах з’явилися

http://www.ua-football.com/ukrainian/high/5082cc55.html

Место в рамке занял Литовченко, дуэт центральных защитников составила пара Приндета-Масло. На позиции крайних защитников уже привычно заняли места Симинин и Шандрук. Контролировать центральную зону в матче были призваны Насонов, Аржанов, Бикфалви и Пилипчук, а на острие атак расположились Суботич и Бабыр.

Я може щось не додивився, але ж ніби Насонов грав в захисті на фланзі?

За десять минут до окончания основного времени игры Масло нарушил правила в борьбе с нападающим гостей, и Юрий Вакс, не сомневаясь ни секунды, указал на одиннадцатиметровую отметку

тобто без варіантів? "нарушил" і всьо?

http://football.ua/ukraine/news/180832.html

За короткое время свои полумоменты не использовали Суботич и Приндета. Последний пробивал особенно опасно, но мяч после удара головой Владимира пролетел выше перекладины.

ху із Владімір?

[Smith]

ху із Владімір?

Нє важно. Головне, що не забив.