казочка =)

[Shkoder]

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА

(Стара казка на новый лад)

В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька1. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси..Верхню — розписаний незрозумілими гаслами бала¬хон. На голові хвацько2 сиділа червона шапочка. Подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою. Одного разу мама каже Червоній Шапочці:

— Ось тобі пиріг, пляшка вина. Однеси бабусі". Нехай підкріпиться трохи. Старенька вона стала. Нездужає.

Як у справжній казці, бабуся жила за лісом.

—Тільки спіши, — каже мати, — поки сонечко високо.

Червона Шапочка пішла.

* Ставненька — висока, струнка, з красивою поставою.

* Хвацько — тут: задерикувато, виклично.

Відійшла на таку віддаль, що не побачиш її неозброєним оком. Сіла під кущ. Випила вино. З'їла пиріг. Дістала з потайної кишені джинсів цигарку. Засмалила смалить і наспівує.

' Ах, эта красная рябина

Среди осенней желтизны.

Я на тебя смотрю, любимый,

Теперь уже со стороны.

Як тут з кущів виходить.Вовк! Страшенний, величезний. Очі голодним вогнем світяться.

— А–а–а! — гаркнув. — Червона Шапочка! Попалась! Зараз тебе з'їм.

Червона Шапочка озирнулася. Цвикнула1 через густо напомаджену губу.

— Пішов геть! Шкет нещасний! Ще не таких бачила.

Дихнула Червона Шапочка на Вовка перегаром вина й тю¬тюну. Вовк очманів. Схопила Червона Шапочка Вовка за вуха, сіла на нього верхи і гукнула:

— Поїхали!

— Куди? — перелякався Вовк.

— Куди–небудь! — пришпорила боки Вовка дерев'яними підошвами своїх стукалок. I той рвонув.

Каталася Червона Шапочка на Вовкові до ранку. Вранці під'їхала до бабусиної хати, Зайшла у світлицю:

— Чао предкам!

— Дитино рідна! — сплеснула в долоні бабуся. — А ти де в

таку рань тут узялася?

— Ша! — приклала пальця до вуст Червона Шапочка. — Якщо маман питатиме, де я була, скажеш, у тебе ночувала.

— Господь з тобою, дитино! А ти хіба не з дому?..

— Дай щось пошамати2! — сказала Червона Шапочка, викаблучуючись перед дзеркалом.

— Нема, дитино, — каже бабуся. — Бо я хворіла.

— Давай бабки. Пошлю Вовка, принесе зараз.

Бабуся витріщилася на внучку.

— Гроші давай! — хрипко пояснила Червона Шапочка.

Бабуся тремтячими руками дістала вузлика. Розв'язала.

Подала Червоній Шапочці свою пенсію.

— На. Нема більше.

— Тоді я тебе з'їм! — налякала Червона Шапочка.

Якраз у цей час повз хату бабусі проходив мисливець. Ди¬виться, біля хати лежить загнаний Вовк, язика висолопивши і хвоста відкинувши. А з хати доноситься схлипування бабусі: — Не маю, внученько! Їй–Богу, більше не маю!..

Мисливець вскочив у хату. Напоготові рушницю тримає.

— Хто тут бабусю ображае? Червона Шапочка криво осміхнулася

— А ти у родинні справи не вмішуйся!! Браконьер нещасний!

Ось напишу на тебе, скаргу, щоти вбив Вовка, обікрав бабушенцію і приставав до мене. Тоді закукурікаєш…

Мисливець був сміливий. Ніколи не тремтів перед найстращнішим звіром. А тут жилки в нього затрусилися1. Він згадав свою жінку молоду. Діточок білозубих. I, знітившись, почав задкувати до виходу.

Що далі діялося у бабусиній хаті, ніхто не знає. Бо свідків не було. Тільки десь під полудень з хати вийшла Червона Ша¬почка. 3 набитим вузликом на спині. I зникла в лісі.

Де вона блукає, досі ніхто не знає.

Може,' стрінеться вам принагідно. То сповістіть хоча б її маму. Бо побивається, руки ламає, де її чадо неповнолітнє, не знає…

Эта сказка написана для детей 8 класса.В Украинской Литератури (в качестве доказательства, есть вот такой скан) :

[Deemon]

Казка в гоп-бидло Style, актуально йомана, серед підростаючого покоління, прийшла Червона Шапочка к успєху, чотка палюбас.

[Zheny@]

Маразм.

Автора на палю. (Автора казки )

[Witiok]

ги. то я думав дійсно казка на новий лад. А в книзі такого підзаголовка і нема..нащо було знущатися над нормальною казкою такою, як ми її усі знаємо, чи то такий хвацький перекладач.....але це заново створене оповідання ...

Ролик ТСН на цю тему

[SunSeth]

Не вірю. Скан роздрукованої сторінки з ворда доказ?