Перейти до змісту

Як завше, провокація :)


Юлямпочка

Рекомендовані повідомлення

Два питання:

1. Чому ви назвали свою дитину саме так, як назвали? Чи впливав хтось на вибір?

2. Яким ви бачите майбутнє своїх дітей? Чи є в вас на нього (майбутнє) якісь плани (кимось має стати, кимось не має, з кимось може дружити, з кимось ні, перелік професій-табу, за що можна пишатися, чого соромитися etc.)

Відповідь не обов.язково на обидва питання, не обов.язково по кожному пункту. Якщо хочете ваше ім.я-прізвище в журналі, то вказуйте його, щоб не було абстрактного мама з луцької борди чи тато з луцька :).

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1. Дітей називала сама (зі згоди чоловіка :) ). За принципом: я народжую, то я і називаю. :) І ніхто мені не указ.

Сина назвала Олежиком на честь брата якого дуже люблю, хоч його уже немає.

Дочку Яночка, бо дівчата з такими іменами, які мені зустрічались, подобались душевними якостями. Та і ім’я шукала коротеньке, щоб милозвучно звучало.

2. Якихось принципових переваг у виборі професії не віддаю. Звісно хотілося б, щоб діти були завжди поруч, та і безпечно жили, але про це якось ще рано думати. Та і вибір буде лише за ними.

Головне, щоб стали добрими, вихованими, грамотними, чуйними... людьми.

Сина хочу бачити розумним, а головне - справжнім чоловіком!

Дочку щасливою і жіночною.

Обом реалізувати свої таланти у житті.

І щоб обов"язково подарували внуків:)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

мені подобалось звучання імені однієї із солісток гурту Мертвий півень: коротко і яскраво- Ярка! плюс, в одній із пісень вона на бек-вокалі так класно волала: Ярино, Яринооооо!! і я вирішив назвати малу Яриною:) при чому думав про це давно, ще навіть коли дитина була далеким неясним майбутнім:) коли постало питання вибору імені- я дав шанс дружині, але вона не була впевнена у жодному і з варіантів і віддала право мені: і так постала Ярина:) вона навіть хрещена Яриною.

я не планую її майбутнє- це її власна доля. Моє завдання- виховати її доброю і цікавою людиною, максимально самодостатньою. Дати їй освіту і щасливе дитинство, сповнене любові

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Старшого назвали Анатолієм, тобто Толіком, на честь чоловікового діда, якого він дуже любив. Середнього Дімою, це було єдине ім'я на яке обоє погодились. Воно не викликало негативних асоціацій, всі Діми яких ми знаємо приємні люди. А найменшого Остапом, бо чоловік давно хотів, щоб у нього був син Остап.

А щодо професій, то це їхня особиста справа. Дуже хотілось би, щоб у майбутньому вони любили свою роботу, а не йшли як на панщину.

Толік каже, що буде "мийщиком" машин. А Дімка буде мати пояс Фу-фу (кон-фу).

Життя покаже. Але дуже хочу, щоб їх життя було без криміналу, наркотиків і іншої гидоти. :D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Мій син - Олександр. В Рея Бредбері є гарне оповідання "Помнишь Сашу?". Зацепило :D Назвали обоє, не зговорюючись ;)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Мій син - Олександр. В Рея Бредбері є гарне оповідання "Помнишь Сашу?". Зацепило :) Назвали обоє, не зговорюючись :)

Мікс, якщо Толіка, Аню і Люду я знаю, то як тебе підписати, поняття не маю. Скажи, плз, хоча б ім.я :) (своє).

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Майя... Богиня Весны (гр.), я как раз в Греции был, когда она родилась. решили с женой.

к мнениям бабушек и дедушек если и прислушивались - весьма прозрачно.

будущее... сложно сказать. хотелось бы воспитать Человека. прежде всего. морального, воспитанного, грамотного, эрудированного.

а кто она будет по профессии - главное не в разрез с законами чтобы.

1. в полтора года трудно определить задатки ребенка

2. да выбирать человек должен сам. понятно, что какие-то подсказки и обсуждения будут со стороны родителей.

я со своей стороны постораюсь обучить нормальному владению компьютером (насколько смогу, конечно)

+ английский. (других языков просто сам не знаю)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Мікс, якщо Толіка, Аню і Люду я знаю, то як тебе підписати, поняття не маю. Скажи, плз, хоча б ім.я smile.gif (своє).

він мій тьоска :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

:)

В мене своїх немає, але можна 5 копійок?:)

Мене назвали в честь однієї з 8-ми татових сестер.

У ранньму віці ім'я мною не сприймалося взагалі)) Пройшло.

А от як будуть свої (або усиновлені)...

Хлопчика назву Назаром або Олегом (єдині чоловічі імена, з якими дуже позитивні асоціації :).

Дівчинку - Олександрою. В честь свого покійного дядька.

Тим більше скорочене Сашка звучатиме по-хлопчачому :) -- смішна асоціація просто, хочу, щоб дочка завжди могла постояти за себе.

Рід занять. Хотілось би, щоб мали музичну освіту :)

І ні за що не відправила би вчитися будь-де в Луцьку. Або у свій ВУЗ, або в Київ.

А професія - то настільки важливо.

Головне, щоб вони залишалися людьми і вміли ЖИТИ. А це в сучасному світі важко.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ну, стосовно Сашки, не обольщайся. В мене сестру так звати, нічим це їй в житті не допомагає і вона значно жіночніша, ніжніша і беззахисніша за мене, ніби й Юльку, да?

Тепер, називання на честь покійників... Сама добре подумала, шо сказала? Назву дитину на честь покійника... навіть найліпшого, ага, але покійника. Я розумію, шо життя - невиліковна хвороба, яка завжди має летальний кінець, але, судячи з того, що він ТВІЙ дядько, він помер молодим. Називаючи якось дітей, особливо на честь когось, ми й якусь їхню частку переносимо на дітей. Ти впевнена в тому, яку саме частку перенесеш?

Всиновлених дітей не називають, вони переважно, вже мають імена (оскільки в Україні заборонене всиновлення до двох місяців, а в два місяці дитина вже точно має ім.я).

Стосовно того, як назвали тебе мені важко оцінити, чого не сприймалося ім.я, бо я не знаю, як звали одну з восьми сестер твого тата :ok2:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ну і моїх п’ять копійок. Хоча дітлахів поки нема але ж будуть...

Подобаються співзвучні імена: Катя і Костя, але робити з чоловічого імені жіноче - не буду... не подобається.

Мене мали назвати або Олею (мама так хотіла), або Танею (брат придумав), а назвали Наталкою.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Юля, право на зміну імені дитини усиновителі мають, навіть змінити дату народження в межах 6 місяців, і на збереження таємниці справжнього імені і дати народження.

А щодо називання в честь покійних, то ця традиція не має такого впливу коли втрачаєш близьку людину. Повір. Хочеться бачити хоч якесь продовження...і перестаєш вірити в це. Бо називаєш з чистими помислами і думками про хороще, що ця дитинка буде мати такі ж хороші якості, які були у люблячої тобою, втраченої людини. До того ж і як дань пам"яті. ІМХО

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ну, стосовно Сашки, не обольщайся. В мене сестру так звати, нічим це їй в житті не допомагає і вона значно жіночніша, ніжніша і беззахисніша за мене, ніби й Юльку, да?

Тепер, називання на честь покійників... Сама добре подумала, шо сказала? Назву дитину на честь покійника... навіть найліпшого, ага, але покійника. Я розумію, шо життя - невиліковна хвороба, яка завжди має летальний кінець, але, судячи з того, що він ТВІЙ дядько, він помер молодим. Називаючи якось дітей, особливо на честь когось, ми й якусь їхню частку переносимо на дітей. Ти впевнена в тому, яку саме частку перенесеш?

Всиновлених дітей не називають, вони переважно, вже мають імена (оскільки в Україні заборонене всиновлення до двох місяців, а в два місяці дитина вже точно має ім.я).

Стосовно того, як назвали тебе мені важко оцінити, чого не сприймалося ім.я, бо я не знаю, як звали одну з восьми сестер твого тата :)

Моєму дядьку було 65. А перенести ми можемо на дитину будь-що - або погане або хороше, в залежності нашого сприйняття :) . Якщо в мене асоціації прекрасні, то і перенесу я на дітьо тільки позитив - логічно? Це все наше мислення. Як думаємо - так і буде. Тому неварто бути настільки категоричним у цьому питанні.

Ну Юлька теж має чоловічий аналог -- Юлій :) Гай Юлій Цезар!!! :ok2:;) Може тому ти, Юлька, в нас така бойова і з моторчиком?;) Хоча зрештою, всі Сашки, яких я знаю від Юльок нічим не гірші :) .

Але от ніколи б не назвала дочку Мариною, Анею, Галею, Наташою, Женькою (люди, хто тут є з такими іменами - не ображайтеся!). Це певно асоціації з цими іменами з дитинства.

А взагалі колись читала теорію про співвідношення звуків у імені (так званий фоносемантичний аналіз), і що саме ці комбінації впливають на характер майбутньої особистості.

А мене звуть Іванна, дуже приємно :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

і у горах воно відкликається таким розлогим : І-і-в-а-а-а-а-а-а-а!......;-)

Якщо в наших горах, то будь-яке ім'я відкликається довгим ехом:

Де-москаль?!-Де-москаль?!-Де-москаль?!-Де-москаль?!-Де-москаль?!-Де-москаль?!-Де-москаль?!-...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Власних дітей ще немає, але поділюся досвідом, як називали мене...

Батьки вибрали 3 імені, що найбільше подобалися, написали на папірцях, папірці позгортали в рулончики і дали маляті (тобто мені) вибрати.

Того з легкістю можу сказати, що сам вибрав своє ім.я :ok2:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...