Перейти до змісту

#Декларація небайдужих


Гість rl72

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

#Декларація небайдужих

Ми – звичайні небайдужі громадяни України, які працюють у різних сферах, спілкуються різними мовами та мають різні політичні погляди.
Ми не політичне об’єднання і не маємо політичних цілей. Однак спільним для нас всіх є нульова толерантність до корупції, а також те, що нам не байдуже майбутнє України. І ми не можемо бездіяльно сидіти і спостерігати, як у нас крадуть шанси на краще життя.
Ми переконані, що корупція є найбільшою внутрішньою загрозою для нашої держави та її майбутнього, так само як російська агресія – зовнішньою. Починаючи з 2014 року владі, за активної допомоги активістів та Заходу вдалося зробити перші кроки у боротьбі з корупцією. Такого в нашій країні ще не було з часів проголошення Незалежності.
Ми очікували, що після Революції Гідності, відновлення курсу на європейську інтеграцію та початку російсько-української війни, політики, які підтримали створення нових антикорупційних органів, будуть послідовними та не зроблять кроків назад.
Натомість ми бачимо, що реальна боротьба з корупцією знаходиться під загрозою відкату: перешкоджання у протидії топ-корупції з боку Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України, неефективна робота Національного агентства із запобігання корупції та заяви співробітників про політичне втручання у роботу цього органу, політичне втручання у конкурсний відбір керівництва Державного бюро розслідувань, перешкоджання у діяльності Національного антикорупційного бюро України, призначення недоброчесних суддів у Верховний суд, відвертий саботаж розгляду антикорупційних справ у судах та намагання затягнути чи повністю вихолостити ідею створення Антикорупційного суду. При тому, що рівень корупції в державі залишається за оцінками вітчизняних та міжнародних експертів критично високим.
Усі ці, а також інші процеси відбувалися та досі відбуваються у той час, коли увага суспільства прикута до війни на Сході. Розуміючи це, ми вирішили, що не хочемо жити в країні, політична еліта якої навіть після трагічних подій останніх чотирьох років все ще не готова боротися з корупцією на вищому рівні.Ми не можемо миритися з таким станом справ після всіх випробувань, через які пройшло наше суспільство, і вимагатимемо від української влади у різний спосіб та включно із акціями прямої дії виконання тих «незручних» кроків, реалізація яких без тиску суспільства постійно саботується.
Нашою метою є запуск ефективної роботи антикорупційних органів та реформа правоохоронних. Ця мета є амбіційною та складною, а на її реалізацію піде багато часу. Тому на першому етапі ми вирішили зосередити свої зусилля на боротьбі з найбільш небезпечним явищем – топ-корупцією, та закликаємо усіх небайдужих об’єднуватися заради спільної мети. Лише об’єднавшись, ми – люди з різними поглядами та політичними вподобаннями – зможемо досягти цього результату

Підписуючи цю Декларацію, особа підтверджує, що не переслідує жодних особистих корисливих чи неправомірних цілей, не представляє інтереси будь-якої політичної партії, іноземної організації, будь-якої третьої сторони та діє виключно від свого імені та в інтересах українського суспільства. Підписант Декларації зобов’язується докласти усіх зусиль та використати усі надані законодавством можливості для досягнення зазначених вище цілей. Підписант Декларації зобов’язується дотримуватися Конституції та законів України.

Опубліковано
1 хвилина тому, d.u.a.l сказано:

@rl72 , що сі трапило, тебе якийсь антикорупціонер покусав?

 

я вже водою освяченою окропився, щоб ті "антикорупціонери" навіть не підійшли до мене, не те, щоб вкусили

Опубліковано
49 хвилин тому, risenseven сказано:

Марушевська серед небайдужих? Уже смішно.

 

точно вона? 

 

а ось позаштатний писарь вомбата якось не сильно радує.

Опубліковано
23 годин тому, halcogen сказано:

Читати не став, багато букв. Хто осилив текст, опишіть в двух словах, що це, якийсь флеш-моб чи піар-акція?

 

не флеш-моб, але деякі люди туди попали для попіарити самого себе

 

якщо коротко, то зібрались люди, які пінають владу за пройоби. раніше робили поокремо, тепер хочуть разом

 

 

 

 

Опубліковано
14:00 19.01.2018

О НАБУ как институте и НАБУ как организации

Давайте разберёмся, что такое НАБУ и какие у него проблемы.
 
 

 

 

 

 

Примечание редакции. Вокруг работы НАБУ сломано столько копий, что можно было бы построить стену на границе. На днях была создана инициативная группа граждан «Небайдужі», взявшая на себя миссию поддержки организации. Наш постоянный автор Серж Марко не удержался и поделился своим мнением — и по поводу самого института НАБУ, и по поводу поддерживающих его, и по поводу создания Антикоррупционного суда.

Недавно я оставил довольно резкие комментарии на странице у Ромы Синицина на тему состава группы #небайдужих, взявшихся «поддержать НАБУ». Часть присутствующих на том видео я знаю и уважаю, и понимаю их желание сделать что-то независимое и незаангажированное, оценивающее НАБУ с позиций гражданского общества. Потому что НАБУ надо улучшать, поддерживать и развивать. И как бы кому-то не нравилось НАБУ, это факт, и в случае организации подобной системы пользы для нашей страны должно быть, и немало. Потому что с коррупцией надо бороться, как ни крути.

Но.

Давайте разберёмся, что такое НАБУ и какие у него проблемы. Потому что когда говорят о том, что НАБУ «мешают» злочинни судьи, прокуроры, адвокаты коррупционеров (нужное подчеркнуть), то как-то все забывают, что эти же элементы мешают, собственно, любой госструктуре: и МВД, и СБУ, и САП, и ГПУ… С этим все они как-то бодаются и никто не кричит о злочинной владе. Нет, реально окружение НАБУ ставит им палки в колёса, и это надо признать на старте. Но дорогу осилит идущий. И да, в случае беспредела какой-то структуры, которая мешает посадке коррупционера, мы, общество, должно становиться на сторону НАБУ. Да и не только НАБУ. Потому что вор должен сидеть в тюрьме.

Но ведь это не единственные проблемы НАБУ. И давайте их, для начала, поймём.

Когда быстро и срочно набирали людей в НАБУ, то набирали тех, кто был. К сожалению, рынок у нас не был насыщен честными и опытными борцами с коррупцией. А по закону о НАБУ надо было набирать в том числе людей с опытом работы в силовых структурах, прокуратуре и т.д. Перевестись из, например, МВД в НАБУ нельзя, как, впрочем, и из СБУ, «Альфы» и т.д. Потому, как правило, эти товарищи, что пошли в НАБУ — это были или пенсионеры, или люди, уволенные ранее из силовых структур или прокуратуры. И там разные очень персонажи, в том числе не совсем солнышки безгрешные — есть и люди с синдромом «обиженного "Беркута"». Пришли, конечно, и молодые и честные (я это слово пишу без какого-либо сарказма — в НАБУ хватает молодых и инициативных), но имеющие минимальный опыт. Как вы думаете, кого поставили над молодыми начальниками отделов и подразделения, более опытных товарищей? Правильно, осколки наших самых честных силовых структур.

И да, если вы думаете, что люди, всю жизнь крутившиеся в схемах, не могут создать схемы в НАБУ или сливать инфу своим друзьям в других силовых структурах, то ошибаетесь. Потому очень важно, чтобы «молодняк», постепенно набравшись опыта, занял их место, не скурвившись в процессе. Но пока что процесс в этом плане идёт нормально.

Далее. Закон о НАБУ. Не буду вдаваться в подробности, но краеугольный камень «палок в колёса» — этот самый закон. Потому что там есть про…белы, которые связывают руки НАБУшникам. Жаловаться НАБУшникам в этом плане особо некому, так как вроде как на своих «антикоррупционеров» и гонишь — вот же они рядом, как их заставить признать свою некомпетентность и исправить огрехи? В том числе «антикоррупционеры» делают фейсы кирпичом и не упоминают нигде о том, что, если что, в законе о НАБУ поменять, потому что если запустить этот процесс, то получится, что НАБУ два года работало с дырами в своём же законе, и какого хрена вообще?

Это тоже, как вы понимаете, сказывается на эффективности. Но когда-то антикоррупционной тусовке придётся признать свои про…белы в законе про НАБУ и их исправить, потому что нельзя заставлять коня бежать стреноженным. И бежит небыстро, и падает периодически.

Ну и, конечно, Антикоррупционный суд. Его надо создать. Во-первых, потому что это сделает действия НАБУ… более мобильными, что ли? Потому что получить решение на обыск, прослушку и другие необходимые согласования, которые лежат на суде — это с Антикоррупционным судом будет быстрее. Хотя, насколько я знаю, НАБУ неплохо с рядом судей сотрудничает и без этого. Но всё-таки.

Есть ещё один довод за антикорсуд. Это тот факт, что отмазываться некуда будет. Видите ли, детективы в НАБУ пока ещё малоквалифицированные. Потому что их этому никто не учил. Они учатся на своих ошибках. Системы обучения детектива-антикоррупционера у нас нет. Да, им помогают. Особенно после того, как ФБРовец один, делая анализ для Посольства США, покатался с НАБУшниками и понаблюдал за их деятельностью. Он прямо указал, что к УСО (это тот самый спецназ НАБУ, с которого ржали в соцсетях) вопросов нет, а вот с детективами есть, где работать. И надо сказать, что работа с ними идёт, и эволюция тоже присутствует. Никто не бросил эту проблему на самотёк. Но, тем не менее, пока для общественности непонятно: дело какого-то коррупционера развалилось, потому что судья взял денег за оправдание коррупционера, или на самом деле просто детектив прооленил, собирая материалы для дела. А ведь коррупционеров защищают очень дорогие и квалифицированные адвокаты. Там не получится на тяп-ляп, надо быть действительно специалистом. Так вот, антикорсуд уберёт эту отмазку. Станет ясно, что тут налажал детектив. И только к нему претензии по вопросу «А почему это коррупционер уходит с улыбкой из зала суда?».

Вывод: НАБУ нам надо, эволюция НАБУ идёт, быстро слепить на коленке структуру, которая будет аполитичной, иметь систему обучения, опыт работы и пиковую эффективность — ну нельзя. Тут хорошо подходит пример с патрульной полицией. Там тоже кто-то молодой горячий, но неопытный, а кто-то опытный, но перекрасившийся. Сами знаете, что из этого вышло. И да, там тоже работа идёт. Но тут все признают эти дыры. А с НАБУ почему нельзя признавать? Конструктивная критика — это путь к правильным изменениям.

Ситуация с кадрами — это вообще проблема любой структуры. Мы можем лепить какие угодно названия и говорить о борьбе с коррупцией, но работу делают кадры. Я в этой теме затрону двух, но там на самом деле можно рыть и рыть.

Тот же «ветеран» Евгений Шевченко, который представляется экс-бойцом батальона «Донбасс». Он такой же экс-боец батальона «Донбасс», как я экс-боец 36-й бригады. И то я, наверное, больше «экс-боец», так как мои обязанности при морпехах не состояли в том, чтобы писать в ФБ о Воронченко или Делятицком, по аналогии с Женей и его пиаром Семенченко. Он не был в штате «Донбасс» НГУ/ВСУ никогда, он никогда не участвовал в боевых действиях. Но он «экс-боец». Ну-ну! Его деятельность под Семёном в разрезе фирмы «Донбасс-Охорона» — это отдельная тема для наших правоохранительных органов, так как эта фирма создана не для охраны, у неё другие задачи. И вот этот человек ломится во власть, легитимизируясь через НАБУ. Да, он, скорее всего, станет депутатом, а все грехи будут списаны. И да, я считаю, что это неправильно и для НАБУ это зашквар.

Конечно, Шевченко не самый токсичный внештатный агент. Взять ту же ситуацию с «агентом Катериной». Девушкой, обладающей домом в Конче-Заспе за пару миллионов долларов и имеющей автопарк из «поршей» и «ренджей». Там интересная семейка, которая своё состояние заработала в пресловутом 7-м отделе. Ну, вы знаете, что такое 7-й отдел, да? Это менты, которые следят за ментами. Это элита коррупции в МВД. И семья «агента Катерины», и она сама имела (а может, и имеет) там нехилые связи. И, конечно же, все деньги этой семьи были заработаны честно, ага.

Собственно, абсолютно понятны эмоции Сытника относительно того, что вскрыли «агента Катерину». Потому что там зашквар на зашкваре и эта фигура в мире коррупции находится прямо у верха Олимпа. И да, «агент Катерина» не просто так, она реально работает с НАБУ, потому что знает систему от и до и может указывать, где и как можно кого подловить и добыть информацию. Она — ценный кадр для Сытника, так как подобных опытных игроков среди молодых у него нет. Но давайте тогда или крестик снимать, или трусы одевать: элитный персонаж Катерина тоже легитимизируется через НАБУ, делая в том числе полезное дело. И не она одна. Потому с учётом того, какие «агенты» привлечены для того, чтобы плавать в мире коррупции, полезный «антикоррупционер» Лещенко со своими квартирами — это так, мелочь. Глаза в НАБУ закрываются на людей гораздо более зашкваренных, которых считают для себя полезными. И да, я считаю это хреновым. Потому что отличия в методах работы с нынешним, зашкваренным по самое не хочу, МВД становятся очень зыбкими

Не думаю, что тут стоит критиковать Сытника: пианист играет как умеет, а работу делают кадры. Ну что поделаешь, если на рынке труда антикоррупции только такие кадры. Но, ребята, давайте как-то очищаться от них. Иначе они же станут частью системы, и Сытник в итоге сядет, как сел первый руководитель НАБУ в Польше. За такие же, собственно, прегрешения.

Потому такие, как #небайдужі для НАБУ очень нужны. Это люди, которые должны стать сторонним маркером. Да, я против того, чтобы среди них был ряд лиц, которых я считаю репутационно токсичными.

Но сама-то идея правильная.

Потому пускай #небайдужі работают. И я желаю им удачи. Также желаю удачи НАБУ. Работы у них непочатый край, и я верю, что они наберутся опыта и начнут эффективно рубить коррупционные путы. А вам советую, если критиковать НАБУ, то конструктивно. Им на самом деле непросто. Эта структура только в периоде становления, и это становление продлится не один год. Наша задача — поддержать их, помочь с назначением независимого аудита и реагировать на попытки системы ставить им палки в колёса. И не дать, в том числе, укатиться вниз под давлением зашкваров.

Ну а первые шаги, которые помогут НАБУ, я, в принципе, уже указал. Субъективно, конечно, но это моё мнение. Довести до ума закон о НАБУ, назначить независимый аудит, избавиться от зашкваренных персонажей и запустить Антикоррупционный суд. И я верю, что всё это получится.

Опубліковано

Недавно проходило, що в Одесі співробітнику Набу пропонували хабар у півлимона доларів.

І виникає питання. А чи всі співробітники Набу відмовляються від подібних пропозицій?

З чого ми рішили, що в Набу кришталево чисті люди?

Напевноз того самого, що лохорат так любитьвірити у  ріних месій, якіприйдуть,махнутьчарівною паличкою , ізаживем.

Отже всі ці  антикорупційні органи і вся та шуміха навколо них- є черговим замилюванням очей лохорату.

Тому вважаю,що нам ніякіАнтикорупційні  суди і тд нафіг не потрібні.

Потрібно,щоб всі суди працювали чесно.

 Ну і саме головне- наша найбільша біда не корупція. Нею нас майстерно лякаютьрізні полтикани.Вже гидкослухати,як вони знею ,,боряться,,

А найбільша наша біда , це некомпетентність , в першу чергу управлінців.

Кішка,незалежно від кольору , має справно ловити мишей. 

 

 

Опубліковано
34 хвилин тому, Nokian сказано:

І виникає питання. А чи всі співробітники Набу відмовляються від подібних пропозицій?

Але хоч один такий співробітник є там. Назви тепер такий самий факт про мусора, прокурора чи сбушника.

Людина зробила вчинок - а ти здав хоч одного перевіряючого, що тебе доїли?

Опубліковано

ту історію з дачею набушнику бабла треба підтвердити бо смердить вона так само як від ситника

 

http://snip.net.ua/20170602/na-lvivshhyni-prokuror-vidmovyvsya-vid-habara-dyrektora-pidpryyemstva-za-sprobu-pidkupu-zatrymano/

https://gre4ka.info/suspilstvo/36561-slidchyi-kirovohradskoi-prokuratury-vidmovyvsia-vid-khabara-v-35-tysiach-dolariv-lutsenko

 

Опубліковано
7 хвилин тому, la20 сказано:

ту історію з дачею набушнику бабла треба підтвердити бо смердить вона так само як від ситника

І розенблат бабла теж не брав - то його підставили. І шмару з міграційної теж підставили.

Набу всіх підставляє - гроші, автівки, будинки підкидає. А наші чиновники та депутати самі чесні - тільки багатих родичів мають.

Опубліковано

По бабі з міграційної то взагалі дебіли, так нагло впарювати хабар, щоб і трахати все інше. це вже стаття для того дебіла.

А поки я бачу що всі справи за які бралось на....є...бу були розвалені самим цим корупційним органом.

І поки там буде ситник нічого путнього не буде. Не дарма ж вони так бояться аудиту, бо знають що ситник піде по етапу швидше, ніж хто і до того ж на найпростішій справі.

Опубліковано
2 хвилин тому, la20 сказано:

По бабі з міграційної то взагалі дебіли, так нагло впарювати хабар, щоб і трахати все інше. це вже стаття для того дебіла.

А поки я бачу що всі справи за які бралось на....є...бу були розвалені самим цим корупційним органом.

І поки там буде ситник нічого путнього не буде. Не дарма ж вони так бояться аудиту, бо знають що ситник піде по етапу швидше, ніж хто і до того ж на найпростішій справі.

Такі висновки без аргументів це пуста балаканина. 

А от розсекречування агентів це відвертий саботаж, при чому свідомий. Певно комусь кісткою в горлі набу сидить. І не перекручуй факти по аудиту - влада всі сили кидає на те, щоб поставити "правильних" аудиторів.

Опубліковано
1 хвилина тому, sergkots сказано:

Такі висновки без аргументів це пуста балаканина. 

А от розсекречування агентів це відвертий саботаж, при чому свідомий. Певно комусь кісткою в горлі набу сидить. І не перекручуй факти по аудиту - влада всі сили кидає на те, щоб поставити "правильних" аудиторів.

це хто сказав? зімін?

ось вони всі бояться. дядько з туєворічним стажем праці з ВБ це правильний аудитор. Просто хочуть ще одного "антикорупціонера" всунути, щоб грішки сховати.

  • 1 місяць потому...
Опубліковано

Події останніх місяців остаточно продемонстрували, що одна з головних вимог Майдану так і не була виконана. Відверті злочинці продовжують уникати покарання та вчиняти протиправні дії, користуючись високим покровительством політиків і чиновників та різноманітними, відточеними за десятиліття свавілля корупційними схемами.

Рецидивіст Юрій Крисін, один з організаторів тітушок під час Майдану, причетний до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія, що доводять численні докази, надані слідством, є уособленням гнилої системи правопорядку, яку, на жаль, не вдалося перезавантажити ні косметичною реформою поліції, ні судовою реформою. Постійними втручаннями в хід слідства у справі Крисіна, закритим від громадськості судовим розглядом та невиправдано м’яким вироком йому у вигляді чотирьох років умовно система продемонструвала свою лояльність до тих, хто за її наказом готовий калічити і вбивати громадян за їх позицію, журналістів за виконання ними професійних обов’язків, підприємців, щоб віджати у них бізнес…

Попри обурення громадськості представники влади ніяк не відреагували на факт непокарання тітушок за вбивства і побиття людей на Майдані. Так само, як не було жодної реакції, коли до Росії втікали звільнені судами з-під варти обвинувачені беркутівці.

Очевидно, це має своє пояснення.

Практика застосування тітушок владою – як центральною, так і місцевою – продовжується. Їх приганяють на судові засідання, як це сталося, наприклад, 15 лютого під час обрання запобіжного заходу Геннадію Труханову, для відстоювання інтересів забудовників чи для розправи над незговірливими підприємцями. При цьому нам невідомий жоден випадок останнього часу, коли після побиття активістів у різних містах і містечках України тітушки, контрольовані місцевими поліцейськими, чиновниками чи кримінальними авторитетами, понесли справедливе покарання. Навпаки, відчуваючи власну безкарність і високий “дах”, ця категорія громадян стає дедалі зухвалішою і небезпечнішою.

1 березня об 11:00 Апеляційний суд м. Києва розглядатиме скаргу прокурора і потерпілих на вирок Юрію Крисіну. Немає гарантії, що обвинувачений з’явиться на судове засідання, оскільки, як вдалося з’ясувати громадськості та представникам ініціативи “ДеклараціяНебайдужих”, наразі Крисін “проходить обстеження” у дитячому відділенні Інституту серця, куди потрапив, імовірно, використовуючи корупційні зв’язки.

Проте, незалежно від того, відбудеться суд чи ні, 1 березня може стати приводом для небайдужих громадян заявити про необхідність припинити поліцейсько-судово-кримінальне свавілля.

Наші вимоги: 
Об’єктивний і відкритий для громадськості судовий розгляд справи Юрія Крисіна. 
Належна реакція суду і прокуратури на зриви обвинуваченими судових засідань, в тому числі і за сприяння медзакладів - зміна запобіжного заходу.
Повноцінне розслідування вбивства В’ячеслава Веремія та інших злочинів за участю тітушок, встановлення не тільки виконавців, але і організаторів та замовників.
Притягнення до відповідальності суддів Майдану, в тому числі тих, які ухвалювали рішення про звільнення з-під варти беркутівців, наслідком чого стала їх втеча до Росії. 
Припинення практики використання тітушок та інших кримінальних елементів проти громадських активістів під час акцій, мітингів, судових засідань. Проведення ефективного розслідування та встановлення організаторів нападів на активістів у Києві, Одесі, Полтаві, Сумах, Харкові та інших містах.

Ми не боїмося. Ми вимагаємо справедливості. 
До зустрічі у четвер, 1 березня, о 10:30 біля Апеляційного суду м. Києва. 
І поширюйте цю інформацію.

#Небайдужі #ДеклараціяНебайдужих

  • 2 тижня потому...
Опубліковано

Заява Небайдужих стосовно внесення поправок до

ЗП №7440 «Про Вищий антикорупційний суд»

Однією із основних вимог Революції Гідності була необхідність відновлення справедливості та покарання для злочинців. Судова система була наскрізь просякнута людьми Януковича, а більшість рішень у ключових справах приймалися дзвінками з Адміністрації колишнього Президента.

Саме тому після обрання нового президента та парламенту ключовими питаннями стало проведення антикорупційної та судової реформ. З нуля були створені Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та новий орган досудового розслідування – Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Та боротьба із злочинцями й корупціонерами неможлива без покарання за скоєне, а процес реформування судів, який розпочався у 2016 році, проходить аж ніяк не ідеально.

На жаль, нереформована судова гілка влади затягує судовий розгляд у справах НАБУ. Тоді як за офіційною статистикою тільки в 1,2% усіх кримінальних справ затягується судовий розгляд, для справ НАБУ такий показник становить понад 40%. Справи залишаються без розгляду по 4-12 місяців. Політично залежні та завалені великою кількістю справ суди використовують усі можливі важелі для затягування розгляду справ по “топ-корупції”.

Вирішити проблему може лише створення справді незалежного і професійного судового органу – Вищого антикорупційного суду, який розглядатиме справи, пов’язані з “топ-корупцією”, тобто саме ті правопорушення, які найбільше шкодять економічному розвитку країни.

Після довгих дебатів українська влада все ж таки визнала, що необхідно створити Вищий антикорупційний суд (ВАС). Необхідність його створення вже не підлягає сумніву, та натомість вся боротьба йде довкола того,  чи буде він ефективним і яким саме чином будуть обирати суддів ВАС. Це два ключові моменти.

1 березня Верховна Рада проголосувала у першому читанні за президентський законопроект №7440 «Про Вищий антикорупційний суд». Тепер до 15 березня є можливість внести у цей законопроект усі необхідні поправки.

На наш погляд, є три основні речі, які необхідно змінити у президентському законопроекті:

-          Прописати чіткі та зрозумілі критерії для кандидатів на посади суддів ВАС;

-          Міжнародні експерти повинні отримати вирішальну роль в процесі відбору суддів;

-          ВАС повинен розглядати лише справи топ-корупції, підслідні НАБУ.

Статтею 128 Конституції України передбачено, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом. Уся процедура добору суддів зберігається і під час створення антикорупційного суду. Відбір як проводили органи суддівського врядування, так і проводитимуть. Призначення на посаду як здійснював Президент, так і буде здійснювати. Громадська рада міжнародних експертів сприятиме органу суддівського врядування – Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності критеріям доброчесності, професійної етики та компетентності – грубо кажучи виступить тим ситом, яке не дозволить поганим кандидатам стати суддями. При цьому вона забезпечить неупередженість та прозорість процесу, оскільки не має жодних зв’язків з кандидатами чи представниками української влади. Чи це потрібно українському суспільству? Безумовно. Чи потрібно це українській владі? Якщо вона зацікавлена у справді незалежній та прозорій процедурі, то звичайно що так. Таким чином, пропонована участь міжнародних експертів в процесі добору суддів антикорупційного суду не тільки не порушує українське законодавство чи зазіхає на державний суверенітет, а є вигідним так корисним для успішності антикорупційної реформи в Україні.

Окрім того, відповідно до даних загальнонаціонального дослідження проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017 року в усіх регіонах України, учетверо більше українців готові довірити формування Антикорупційного суду міжнародним експертам, аніж суддям органів суддівського врядування.

Вказане вище є спільним баченням та рекомендаціями як українських громадських організацій, які спеціалізуються на боротьбі з корупцією, так і міжнародних партнерів України. Це дозволить набрати чесних та професійних суддів на прозорому та зрозумілому конкурсі. Тільки так можна бути впевненим в тому, що ідея антикорупційного суду не буде дискредитована ще до його створення.

Закликаємо народних депутатів усіх фракцій парламенту проявити прихильність створенню справді незалежного антикорупційного суду та внести відповідні поправки до ЗП №7440.

#ДеклараціяНебайдужих #Небайдужі

 

  • 2 тижня потому...
Опубліковано

Заява підписантів #ДеклараціяНебайдужих

26 березня Громадська рада доброчесності (ГРД) заявила про вихід із процесу кваліфікаційного оцінювання суддів.

Цей крок членів громадського органу - ключового в процесі проведення судової реформи - став логічним наслідком нехтування Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) вимог громадськості стосовно очищення судової влади. Своїми діями ВККС фактично нівелювала всю судову реформу.

Більше того, недоброчесні судді та представники органів суддівського врядування організували масштабну кампанію з дискредитації ГРД, ми вже бачимо, як на захист неправомірних і огидних дій представників старої судової системи стають цілі ботоферми в соцмережах. Враховуючи катастрофічно низький рівень довіри громадян до судів, застосування брудних інформаційних технологій - це все, що лишається суддям і органам суддівського врядування, щоб зберегти і не реформувати суди.

Тим часом, попри висновки ГРД, посади суддів за собою зберігають кандидати, які заплямували себе, приймаючи неправосудні рішення щодо активістів Майдану, отримуючи неправомірну вигоду чи беручи участь у корупційних схемах.

Участь Громадської ради доброчесності у кваліфікаційному оцінюванні суддів передбачена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Вихід ГРД із цього процесу автоматично означає зупинку і провал судової реформи.

Діяльність недоброчесної і такої, що вже дискредитувала себе, Вищої кваліфікаційної комісії суддів може поставити під удар і антикорупційну реформу. Адже законопроект “Про Вищий антикорупційний суд”, що вже пройшов перше читання у Верховній Раді, передбачає, що та саме ВККС як орган суддівського врядування визначає кандидатури на посади суддів ВАС.

З огляду на факт провалу судової реформи, який ми вже можемо констатувати на сьогодні, Ініціативна група Декларації небайдужих вимагає:

1. Негайної реакції Президента України на заяву Громадської ради доброчесності. 
2. Термінового засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, на якому розглянути можливість внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою посилення ролі громадськості в процесах атестації суддів та переформатування ВККС. 
3. Не допустити ВККС у теперішньому її складі до формування Вищого антикорупційного суду, внісши відповідні зміни до проекту закону №7440

Просимо представників міжнародної спільноти, які стільки сил та енергії вкладають в реформування державних органів нашої країни, не вважати протистояння старої системи кардинальним реформам безнадійним вироком Україні.

Українське громадянське суспільство продовжує нелегку боротьбу за нову країну. І ми безмежно вдячні вам за розуміння і підтримку.

Опубліковано
топ-автор

 

 

Судный день

Жизнь иногда похожа на зебру. Светлая полоса, потом темная. Потом опять вроде светлая и опять темная. Но в какой-то момент полосы заканчиваются и начинается жопа. Все, это конечная станция и больше полосок не будет. С некоторыми реформами такая же картина. Начинается с хороших планов и добрых намерений, потом немного зрады, потом вроде первые позитивные результаты, опять зрада и снова перемога, ну а в конце – как у зебры. Хвост и жопа. Я сейчас про судебную реформу.

 

Итак, общественный совет доброчесности прекращает участие в процессе переаттестации судей. Не видят смысла. Высшая Квалификационная Комиссия Судей сама прекрасно справляется с процессом и игнорирует мнение «посторонних» людей. Я удивлен, как ребята дотянули до сегодняшнего дня – после утверждения новых судей Верховного Суда у меня вопросов уже не было. Из 120 кандидатов общественный совет забраковал 30 человек. Почему? О, там интереснейшие истории.

Я далек от мысли идеализировать общественные советы вообще и этот в частности, там есть представители организаций, которым я не доверяю, но есть и те, кому склонен верить. Дело не в личностях, а в их материалах на судей-кандидатов. Кто-то слишком богат, что вообще не совпадает с официальными доходами судьи и не может объяснить – откуда деньги. Кто-то штамповал приговоры автомайдановцам по 30 секунд на липовый протокол ГАИ после поездок колонны в Межигорье. Разные истории, но у тридцати кандидатов такой бэк-граунд, что просто жесть. ВККС это мнение отправило в игнор. Всех утвердили. Потому что судьи это каста. Они сами себе выбирают контролеров, сами себе определяют границы дозволенного и чужим тут нет хода. Клан. И с переаттестацией история такая же мрачная. Вот совет доброчесности и отказался от участия в этом цирке.

Если я сейчас выражу соболезнования ребятам из ОСД, поругаю владу и судей взагали без персоналий – это вообще ни о чем. Разговор на кухне без последствий. Давайте назовем героев и хотя бы их место работы. Если сейчас нельзя ничего исправить – будем хотя бы знать.

Пару лет назад группу известных блогеров пригласили на Банковую к Филатову поговорить о судебной реформе. Я там присутствовал, и мы выслушали планы администрации по реформам судебной отрасли. Это было важно, потому что уже не было секретом, что эту реформу запрещено трогать Верховной Раде и Кабмину – все в руках президента и его людей. Ну, серьезная задача, большая ответственность, а в случае победы – слава. Филатов изложил свой проект переаттестации судей и, если бы не учили математику, все выглядело бы отлично. Но простой подсчет показал, что их переаттестация требует чуть больше тридцати лет на весь судейский корпус. Нет смысла. Разговор был тяжелым и уже тогда у меня возникло ощущение, что Банковая эту реформу хочет симулировать. Предчувствие не обмануло.

Резюмирую коротко, потому что о хорошем и шансах речь не идет, а тратить больше абзаца на подробное описание слова «Жопа» не вижу смысла. По реформе судебной системы было несколько позиций. Яценюк предлагал всех уволить и набрать по конкурсу новых. В Украине 8 тысяч судей, это сопоставимо с годовым выпуском юристов в ВУЗах. То есть кадровый голод не грозит, если упростить вход. Неопытные? В юридических ВУЗах тоже коррупция? Все правильно. Но этот шаг позволил бы все-таки принципиально изменить систему. В прошлом году эту же идею озвучил Ляшко. Нет претензий от меня, как нет и от авторов. Какая разница, «Народный фронт» инициатор или «РПЛ», если решение принесет пользу Украине? Для нас практически никакой – важен результат.

Но Банковая забрала этот вопрос себе и получили вот такой итог. Друзья, не может быть эффективной и прозрачной система, когда судьи сами оценивают работу судей, отбирают новых судей на работу и вместе противостоят внешнему миру. Клан работает на себя – это логично. Или мы меняем принцип и доверяем отбор судей и контроль за ними людям вне системы, или ситуация консервируется. Да, а Банковую я бы к этому вопросу и близко не подпускал. Потому что президент и контроль за судами – слишком большое искушение…

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...