Грозовий перевал

[Navigator]

 

Фотозвіт про трьохденну подорож в Карпатах по Свидовецькому масиві 22-25 березня 2017 року.

Старт нашої групи з трьох чоловік був в Квасах о дев"ятій ранку.  Участники: Навігатор, Лучеськ і Стас.

В долинах тепло, вітряно. Світить сонце, на небі легкі хмари. На хребтах біліють сніги! По дорозі з Луцька вночі пройшли грози, гриміло і блискало майже до Львова.

На підйомі в Квасах:

 

 

 

За весь похід в горах не зустріли ні одної людини.

 

На висоті 800-900 метрів в лісі починається кордон ще нерозтанувшого снігу.

 

Полонина Браїлка на південному схилі гори, тому вона майже наполовину "витаяла"

 

 

 

 

Ночуємо тут в колибі. До вечора ще пів дня. Ми обідаєм, запасаємся дровами для пічки. 

 

А потім без рюкзаків піднімаємся на полонину Стримческу, майже під Близницю. В буковому лісі ще з пів-метра снігу. Сніг стараємся обходити - провалюються ноги, йти важко.

 

Вид на гору Стара і полонину Беліну.

 

Захід сонця провели на висоті.

[St@S_]

5 часов назад, Navigator сказал:

Участники: Навігатор, Лучеськ і Стас

виправ одного з учасників

[Navigator]

Вночі тепло, до +5 тепла. Ранком ходять важкі хмари, вітер дме з південного-заходу. Вид на гору Шешул.

 

Гора Стара.

 

Над долиною Тиси ходять тумани.

 

Сніги Браїлки.

 

Вирушаємо в напрямку Близниць. Вони закутані хмарами. Далеко на півдні проглядають Мармароси.

 

Насувається важка хмара. Блискає, потужно вдаряє грім. Гроза перетнула долину Тиси і навалилась на Петрос.

 

 

 

 

Гори  після грози "димлять". Туман з долин часом з"єднується з туманом на верхах.

 

Піднімаємся під Близниці. Тут холодно, вітряно і волого!

 

 

 

Видимість на вершині 15-20 метрів. Ледь знайшли стовпчик з табличкою.  Довго тут не задержуємся - все в білому молоці. Карніз на північній частині гори я помітив лише за два метри - так все зливається. 

Спускаємся на південь, в сторону  гори Переслуп. Скинули метрів 150-200 і кінчилась нижня межа хмари. Знову видно!

[Navigator]

А з заходу знову гримить і заходить чорна хмара!

 

Грозу проносить перед нами.

Промінь сонця на вершині гори Менчул Малий.

 

Свидовець закутаний хмарами, там гримить вже третя гроза!

 

 

На вершині Переслупа довгий привал.

 

Я в бінокль обшарюю всі околиці в пошуках колиб. Опа, прямо під нами новенька колиба, доски ще не потемніли від часу. Спускаємось по західному схилі Переслупа.

Колиба курна, але надіємся, що ніч буде тепла і вогню в ній не прийдеться палити. Першим ділом пилкою нарізали в буковому лісі сухих гіляк, постягували їх до колиби, порізали-порубали. Біля колиби весело задимів вогонь. Вид звідси на захід, південь і північ просто шикарний. Кругом дикі хребти, в долинах немає сіл. Біліє полонина Бичків і сам Свидовець. Красота! Вечеряєм з видом!

[Navigator]

Біля нас, в верхів"ях потоку Косівська, величезна площа букових пралісів, в яких ще ніколи не проводилась рубка дерев. Тут є ведмеді. Снігу в лісі будь здоров - нога провалилась ледь витяг)) Вхід в колибу по паролю "Ведмідь!", відповідь "Всєгда готов!"

 

Вночі всеж-таки палили в колибі. Диму було небагато, а коли горіло в повну силу - зовсім не було. Температура впала десь до -4 морозу. Сніг занастився і зовсім не провалювався під ногами.

Ранок, біліє полонина Бичків.

 

 

Збираємся в дорогу.

 

Наст крепкий, вибираємо пологіші підйоми і спуски, щоб не сковзати!

 

Свидовець знову в постійних хмарах. І це не дивлячись на сильний вітер. Ніяк не розумію, як він не здуває їх?

 

Прощальний погляд на чудову колибу і безлюдну місцевість...

 

Спускаємся по східній частині Переслупу до потічка Тростянець, який нас виведе знову до Тиси і Квасів.

 

[Navigator]

Наштовхуємося на ще одну велику групу колиб. Вони є і на карті. Привал, роздивляємся в бінокль Мармароси. Чорногору не видно - над нею хмари.

 

 

Напувалки для худоби. Тут є гарна колибка з цегляною пічкою. Там тапчанах вільно ляже 4 чоловіки, ще двоє на підлозі.

 

Від полонини дорога круто "падає" в долину ріки. Тут ростуть вікові буки і смереки!

 

 

Потічок Тростянець.

 

 

Снігу було ще багато на північних і східних схилах гір. Після нічного морозу він кам"яніє, потім на сонці розм"якає і ноги час від часу глибоко провалюються. Цікаво, що західни частина Петросу майже вільна від снігу до самої вершини. Інші боки гори нам не були видні. Північні схили Мармарос повністю під снігом. П"ятнадцятикратний радянський бінокль - знатна штука!

Зранку круті чисті схили старались обходити - дуже слизько. Потім сонце їх підтоплює і можна ходити кругом. 
Близниці весь похід просиділи в хмарах. 
 Воду гребли з снігу, а коли він був дубовий - рубали мачетою і топили. Палили буковими дровами, які різами пилкою в найближчому лісі. 
Від походу завжди очікуєш багато цікавого і майже завжди дійсність в рази перевищує очікуване!