Красуня Іква

[Navigator]

— Багато дечого не стало, —

Сказав старий. — Води чимало

Із Ікви в море утекло...

Над Іквою було село,

У тім селі на безталання

Та на погибель виріс я.

Лихая доленька моя!..

"Варнак" Тарас Шевченко

[Navigator]

За час моїх подорожей в мене накопилась велика кількість фотоматеріалу про цю гарну річку. Не вистачало лиш зимових фотографій. Але ця зима вже порадувала морозами і снігом. Пазл почав потроху складатись, вимальовувався масштабний фотозвіт з десятками художніх фотографій.

Як не дивно, в Луцьку мало хто знає, чи бував на цій річці, хоч вона не тек і далеко від міста (30 кілометрів) впадає в наш Стир, подвоюючи його водоностність. В місці злиття розташувалось село Торговиця. З самої назви зрозуміло, що колись тут проходили торгові водні шляхи.

Зліва в ікву впадає Стир. Весна 2008 року.

Пейзажі Ікви в Торговиці

Осіннє маловоддя

Старий міст

[Navigator]

"Правильніше буде Іква впадає в Стир"

Так, я це знаю. Просто з фотографії так виходило: на основому плані Іква, а Стира майже не видно))

Річка Іква, права притока Cтиру, бере свої витоки з джерел біля с. Літовище або Літовиська в урочищі Гутисько недалеко Підкаменя. В давнину була судноплавна, важливою водяною артерією і по берегах її квітло життя наших далеких пращурів. Свідченням того є чисельні стоянки, городища ІХ – ХІІ ст. від її витоків аж до гирла. Серед них залишки городищ в Тетильківцях, Накшанах, Верби, Торговиці, Скраклеві.

Ціла низка давніх кам’яних знарядь праці з доби неоліту знайдено місцевими краєлюбами на полях над річкою Іквою в Страклеві, які дають нам підстави стверджувати про наявність тут людського життя з сивої давнини.

Слід наголосити, що місцеві ґрунти славляться своєю родючістю впродовж віків і тому приваблювала ця місцевість прадавніх волинських хліборобів, а судноплавна на ті часи річка Іква була не лише транспортно-міграційною артерією, а й постачала навколишнім мешканцям рибу, дику птицю, а навколишні луги корм для худоби.

[rrid]

Jeżeli kiedy - w tej mojej krainie,

Gdzie po dolinach moja Ikwa płynie,

Gdzie góry moje błękitnieją mrokiem,

A miasto dzwoni - nad szmernym potokiem,

Gdzie konwaliją woniące lewady

Biegną na skały... pod chaty i sady...

Jeśli tam będziesz... duszo mego łona,

Choćby z promieni - do ciała wrócona: -

To nie zapomnisz tej mojej tęsknoty,

Która tam stoi jak archanioł złoty,

A czasem miasto jak orzeł obleci

I znów na skałach... spoczywa - i świeci.

Powietrze lżejsze... które cię uzdrowi,

Lałem z mej piersi... mojemu krajowi.

[Navigator]

ОСІНЬ НА ІКВІ

Іква біля Рудлива

Меандри

Осінні чисті води

Луг в Торговиці

Пейзажі навпроти Вовнич

Очеретяні береги

Гарячі дівчата Острієва))

[Navigator]

РІЗДВЯНІ МОРОЗИ

Перекати

Поворот на 180 градусів

Зимові узори

Тополі

Кормляться лебеді

Іква між Добрятином і Війницею

Добрятин

[Navigator]

СЕЛА НАД РІКОЮ

Давня хатина в Добрятині з видом на ріку

Куточок ріки в Торговиці

Вид на далеку Війницю

Остріїв

Між Травневим і Торговицею по лівому березі Ікви тягнуться високі пологі пагорби з рідкими хуторами і закинутими господарствами. Вид з них відкривається чудовий!

.

[Navigator]

КРАСНЕЄ ЛІТО

[Дмитро Волиняк]

Дуже гарно!!! Дякую автору Сергію за "Красуню Ікву"!!! Літом (2014) катав велом!!! Проїджав через Млинів! Там мав можливість споглядати чудову річку Ікву. Вибачайте за якість, фото не дуже вдалося!!!

[Navigator]

Сергеев-Ценский "Становление России. Бурная весна" Глава одиннадцатая Река Иква.

Местность к западу и югу от деревни Надчицы была богата водой и лесами, — это разглядел как следует Гильчевский утром 25 мая, — удобная для защиты, но гораздо менее удобная для наступления местность.

От Надчицы шла дорога на местечко Торговица, раскинувшееся как раз при впадении довольно широкой, — в тридцать сажен, — реки Иквы в еще более широкую реку Стырь...

Местечко лепилось очень кучно на холме и без того высокого здесь берега Иквы, а церковь оказалась как-то не по местечку велика — тем более, что большинство жителей в нем были евреи. На узеньких уличках его везде виднелись русские солдаты.

Он видел реку, которой никогда не приходилось ему видеть раньше, но которая была исконно-русской волынской рекой; гряду холмов, покрытых лесом; зеленые хлеба в долине, деревни; большой кусок мирной и плодотворной земли, по которой скакал когда-то с дружинами удельный князь

Вот один полк начал цепями сходить с холмов в долину Иквы.

Гранаты и шрапнели рвались в цепях, но цепи шли быстро. Это было захватывающее зрелище торжества человеческого упорства в достижении цели. Видно было сквозь розовый дым, как валились десятки людей то здесь, то там, но остальные двигались вперед с каждой минутой быстрее. Вот уже подошли к мосту и бегут через мост на тот берег...

О хлебах ничего не говорил Шангин, но Ливенцев, наблюдая эти хлеба днем, еще тогда про себя подумал, что они, такие высокие и густые, могли бы, как кустарники, надежно укрыть целые полки. И хотя благодаря неожиданной смене командира полка никому не удалось разобраться как следует в поставленной начальником дивизии задаче, но Ливенцеву казалось неопровержимым, что другого решения быть не может.

И вот хлеба. Пшеница. Местами по пояс, местами по грудь ему, человеку выше среднего роста. Она очень густая, от росы мокрая и душно пахнет. Если идти по ней осторожно и не колонной, а цепью, то она будет не слишком и примята, а утром, когда высохнет, даже может и выпрямиться.

Ливенцев сделал все, чтобы рота его продвинулась в хлебах и залегла, пустив в дело лопатки. Земля была рыхлая и поддавалась легко. В старинном, многовековом черноземе камней не было: камни лежали грядами на спусках в долину реки; лопатки не звякали; люди работали старательно и споро.

[Navigator]

І знову осінь. Пейзажи Ікви в Острієві і Добрятині.

[Alex.62]

Сергій... М О Н С Т Р ! ! ! Віддаю належне. Майстер. І не тільки хороші фотки з точки зору якості, але ( і це, як мені здається - головніше! ) і з точки зору вміння не пройти повз, а зупинитись, побачити, зняти. Поважаю!!!

[Navigator]

Кінець весни під Торговицею.

[Alex.62]

Ну, здається, що такого? Бачимо щодня щось подібне... Але бачимо і, не вдивляючись, поспішаємо по своїх заморочка далі... Біжимо, психуємо, з кимось розмовляємо мобільним...

А проходить рік-два-п'ять і починаємо розуміти, що багато чого вже не побачимо ніколи... Яке страшне слово - НІКОЛИ...

[kayot]

Да..Навігатор - вам "БАЛЬШОЕ ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ СПАСИБО" за такі фото.

Давно там не був..але раніше..на фото три, там де корови бігають - то голавлів совали..а на фото п’ять, там де міст торчить, то над ним щук ганяли - щось жахливе робиться з нашою природою..ой не до добра це.....

[Navigator]

ІЗ ЗИМОВОЇ ВЕЛОПРОГУЛЯНКИ

[GalinkaS]

В цьому році також довелося побувати на Ікві, покупатись, в селі Береги. Природа там супер, водичка чистенька.