ODZER

Пішоходні походи по Волині

138 повідомлень в цій темі

Як ми пройшли "Доброволець-2016"

 

Спочатку думав розмістити це в темі про ці змагання

Але, на мою думку,  доцільніше це викласти тут, як готовий маршрут по Національному парку "Цуманська пуща".

Про Цуманську пущу була вже не одна тема на форумі , в кінці розповіді дам посилання.

 

Команда «Самооборона Волині» прийняла участь в екстремальних змаганнях Стежками героїв «Доброволець-2016», які присвячені пам’яті загиблих на Майдані бійців 35 сотні Самооборони «Волинська січ». Детальніше про змагання на сайті http://dobrovolec.org.ua/
За 24 години «добровольцям» потрібно було подолати маршрут який пролягав могилами українських воїнів та місцями битв, які відгриміли у 40-50 роках ХХ століття.
Маршрут був прокладений на території Національного парку «Цуманська пуща».


Наша команда «Самооборона Волині» - це четверо учасників : Таня Толкаченко (Odna), Богдан Климчук, Марія Доманська та Павло Савчук (Odzer). Один з учасників, Богдан Климчук - боєць 35 сотні Самооборони Майдану, був на Майдані 19-20 лютого.

Досвід подібниз змагань з нашої команди був лише у Тані , та й то це велогонки та мультигонки, в мене туристичний досвід. Богдан та Марія досвід початківців
Зголосились 40 команд, 130 учасників зі всієї України
Було дві категорії складності. Ми взяли слабшу – 40-60 км. Як виявилось, в реальності це  60-80 км, ми пройшли 63-65 км, взявши 14 КП(контрольний пункт) з 20 можливих (30 балів з 38 можливих) . Бачили трек іншої команди - 79,5 км
Пройшли маршрут за 19.5 год. (старт 9.00 ранку - фініш 4.30 ранку)
З 23 команд , які стартували в нашій категорії , 4 команди зійшли з маршуту, ще одна не вклалась в 24 години.
З 18-и фінішувавших команд ми зайняли 13-е місце.
Враховуючи, що наша команда була з низьким рівнем фізичної підготовки , взагалі несходжена – то це ще досить позитивний результат. На початку ми думали, аби не зійти з фінішу.
Фото переважно зроблені біля КП, потім ми передавали їх оргкомітету, як підтвердження


«Цуманська пуща» - це величезний заболочений лісовий масив, де чимало дичини. Цьогоріч часто бачать там вовків. На маршруті було лише два села , а в основному безкінечний ліс . З погодою нам пощастило, а вологих заболочених ділянок було дуже мало.
Останні 20 км вночі були дуже тяжкими і виснажливими. , Зціпивши зуби і підкульгуючи , ми дошкандибали до фінішу в Цумані, де нас вітали перші півні на світанку.

 

А тепер детальніше :


Приїхали ми в Цумань ( точка старту) ввечері. Ночували всі в спортзалі місцевої школи. Звечора нам видали карти з позначеними КП. Пощастило, що Марія взяла планшет . Ми з Танею проаналізували маршрут , порівнюючи карту з супутниковими знімками. Виробили свою стратегію та план, це нам дуже допомогло, адже потім ми майже не витрачали час на орієнтування та пошук КП. Допомогло й те, що я ходив у походи по цій місцевості і трохи знав її.

Ми з Танею одразу зрозуміли, що це далеко не 40 км, і навіть не 60. Наших колегам вирішили цього не говорити, щоб психологічно не зламати.

 

Старт і фініш в Цумані.

180684471.jpg

 

Контрольні пункти (КП) , маленькі фото на звороті виданої нам карти

За КП позначені буквою (історичні) давали 3 бали,

за КП , позначені цифрою (технічні) – 1 бал.

 

180684416.jpg

 

 


Зранку все подвір`я школи було вкрите килимом інею, який поблискував тисячами іскр під яскравим сонцем.

180684419.jpg

 

 

Після урочистого відкриття , в 9.10 одночасний старт усіх команд .Ми не бігли вперед , як інші , взяли спокійний ритм, але завдяки правильній стратегії та орієнтуванню, на КП , зустрічали не раз команди, які ніби-то відривались вперед.

 

180684420.jpg

 

180684421.jpg


Перші два КП ( 3 та Я) взяли легко.
КП 3 – берізка на краю ліса

 

180684422.jpg


КП Я – могила повстанців Арендарчука Михайла та Ховайло Володимира , що загинули в 1947 р.

180684423.jpg


наступний КП 2 вирішили не брати, про що потім пошкодували.
КП 2 – сосна на перетині дороги та просіки
Зрізали просіками-дорогами через заболочену пущу. Навколо безліч жахливих вирубок та буреломів.

Марія Доманська знімала відеосюжет для "Громадське. Волинь"

 

180684424.jpg

 

180684425.jpg


180684427.jpg
 

 

 

 

 

3

Поділитися цім повідомленням


Link to post
Share on other sites

180684429.jpg

 

180684430.jpg

 

180684426.jpg

 

180684431.jpg

 

180684432.jpg

 

180684433.jpg

 

180684418.jpg

 

180684417.jpg180684434.jpg


 

5

Поділитися цім повідомленням


Link to post
Share on other sites

Далі зустріли декілька команд, які прочісували разом з нами ліс в пошуках КП 8 та 12. Це були малопримітні дерева , обгорнуті червоною плівкою з номером.

КП 8 – місце зруйнованого бункера

 

180684437.jpg


КП 12 – місце, де ймовірно була криївка головнокомандувача УПА Василя Кука

 

180684435.jpg

 

Далі КП Н – альтанка.

180684439.jpg


Тут я бував раніше в поході, тому все йшло , як по маслу. Бентежив перехід півкілометра по дамбі через Чортове болото через Радзивилівський канал . Я проходив тут улітку на велопрогулянці в сильну грозу.Розраховували , що води буде по коліно, і прийдеться це якось вирішувати. Але , насправді, води виявилось менш, ніж навіть було улітку.

180684440.jpg

 

180684442.jpg

 

Радзивилівський канал

 

180684472.jpg


Наступний КП М – геодезичний металевий стовпчик–реппер з номером 1518 та надписом “MELPOL» - меліорація польська . Поставлений ще в 20-30 роках, за часів , коли це була територія Польщі. Поряд мисливська закинута хатинка з зогнившої підлогою , неподалік височенний дуб з розлогою кроною.

180684473.jpg

 

180684475.jpg  180684445.jpg

 

2

Поділитися цім повідомленням


Link to post
Share on other sites

Через ліс пішли на КП 25 та Ш.

180684446.jpg

 

180684447.jpg

 

180684448.jpg

180684450.jpg


КП 25 – боброва загата на каналі , з перепадом рівня води біля 1 м. Вода в канаві була затягнута тонкою плівкою льоду, не дивлячись на сонячну погоду. Ми проламали лід, і , знявши взуття, помили та освіжили натомлені ноги в крижаній воді . Настрій у всіх прекрасний, йшли ми добре. Мокрих ділянок майже не було

180684451.jpg

 

180684476.jpg

 

180684452.jpg

 

КП Ш – хрест на місці загиблої української родини в 1943 р.

180684453.jpg


З КП Ш через поля-чагарники вийшли на грунтовку та  взяли КП Ч

180684454.jpg

 

180684455.jpg

КП Ч – місце поховання 26 повстанців

180684456.jpg


180684457.jpg
 

3

Поділитися цім повідомленням


Link to post
Share on other sites

Звідтіля рушили в село Знамирівка. В нас був свій план, і ми вирішили деякі КП взяти в іншому порядку, і це було вірно , адже так ми виграли у відстані , і майже не замочили ноги.

В Знамирівці нам пощастило, прийшла продавець в магазин, ми змогли попити гарячого чаю, трохи відновити сили.
Наступні два КП були за селом, ми знайшли їх легко.


КП Т – могила повстанця Федоришина Миколи

12781957_1130570250316997_676068457_n.jp


КП С – місце загибелі 6 повстанців

 

180684458.jpg

Вже сонце було низько, лишалось трохи більше години до повної темряви. Втома вже давалася взнаки.

 

180684459.jpg

 

Три наступні КП виявились складнішими , ніж ми очікували .


КП 1 – берізка серед заболоченого лугу з поодинокими чагарниками та перелісками. По легенді , саме тут розміщувався підземний шпиталь повстанців після війни. Знайшли ми його вже в сутінках.

180684460.jpg

 

 

 

Далі темрява та ліхтарики. Зустріли одну команду – вони нам поспівчували , сказали щоб ми готувались, бо попереду болото та багато води.
Перестрибуючи по купинах, так-сяк минали залиті водою ділянки, підсвічуючи ліхтарями.

Згодом знайшли КП 22 - старий квартальний стовпчик.

 

180684461.jpg


А далі – болото, болото , болото і суцільна темрява під зоряним небом . Вирішили вертатись – такі ділянки треба проходити в світлу частину доби.
КП 26 – спостережна вежа. Ми його не взяли , повернулись . Вирішили не втрачати час та сили, адже це однобальний КП.

Фото іншої команди , лідерів у нашій категорії

 

dobr-2016-07-1024x682.jpg

 


Прихопив морозець, похолодало, на привалі ми зустріли ще одну команду, мого знайомого Романа, який два роки тому їздив з «Самообороною" на патрулювання кордону. Разом з ними пішли на КП Л по дорозі-дамбі , я йшов останній і по неуважності влетів в боброву яму . Бобри прокопали собі метро між каналами. Але обійшлось без травм.
Назустріч нам миготіли крізь гіляччя вогники – це повертались декілька команд. Вони, потративши більше години на пошук КП, так і не знайшли його. Побажали нам успіху в пошуках.
КП Л – металевий геодезичний польський реппер зі знаком 1519
В дорозі нам дуже-дуже допомагав Марійчин планшет з супутниковими знімками та GPS.
На карті КП були позначені досить умовно . КП Л , який ми тут шукали – це металевий стовпчик-реппер, висотою 30 см серед лісу. На місці ми побачили серед дерев світло ліхтариків ще двох команд, які бродили по лісу. Ніхто не міг знайти реппер. Ми , ще раз поаналізували карту, і намагаючись знайти стовпчик на узвищенні, прочісували ліс вздовж і поперек.
Година часу блукання з ліхтарями по лісу , і все безрезультативно.Як виявилось, майже всі команди, які йшли на цей КП  в темряві (здається 7 команд), не знайшли його


Повертались по дамбі назад зі ще однією командою . Далі асфальт, авто з місцевими , які проїзджали поряд, витріщившись у вікно , кричали нам услід: «Придурки!!!»
КП А нам дався легко, хоча я знаю, що деякі команди його не змогли знайти. Втома вже давалася взнаки, у всіх ноги гуділи та боліли. Ми з початку маршрути з ліщин зробили собі по дві палиці, щось на зразок трекінгових – це знімало трохи навантаження з ніг.

КП А – урочище Березина. У 1943 році тут загинули і були поховані 40 повстанців.

 

180684463.jpg


На КП А Таня придумала лягати на землю, а ноги класти на шлагбаум . Це трохи знімало набряки та біль . Далі ми ще неодноразово використовували цей метод.

 

180684465.jpg


За декілька км опівночі зайшли в Берестяне, ще біля 2 км по Берестяному. Лишалось 3 КП.
На три останні КП в нас вже не вистачало сил. Як згодом виявилось, вони були не зовсім вірно виставлені і відмічені на карті.Наскільки я зрозумів , КП : взяла лише 1 команда.
Останні 20 км вночі були дуже тяжкими і виснажливими. , Зціпивши зуби і підкульгуючи , ми дошкандибали до фінішу в Цумані, де нас вітали перші півні на світанку.

180684466.jpg

 

180684467.jpg

 

180684468.jpg

 

Наступного ранку

180684469.jpg

 

180684470.jpg

 

Дякуємо Юрі Моклиці, який дав нам чимало корисних порад. Може завдяки його порадам ми й змогли пройти.

 

6

Поділитися цім повідомленням


Link to post
Share on other sites

Про Цуманську пущу є шикарна тема

1) В серпні 2013 року з старшим братом проїхались по одноденному маршруту по Національному парку «Цуманська пуща». Точніше, по східній частині пущі.

Маршрут: станція «Ромашківка» - кладовище І-ої світової війни – ставки біля с. Башлики- смт. Цумань – урочище Брак – міст через річку Кормин – с. Берестяни – ставки біля зниклого с. Богуславка – смт. Цумань – станція «Цумань»

Протяжність біля 80 км.

Звіт починається з посту #89 

2) " Через Чортове болото або Боротьба зі стихією"

Маршрут: смт. Клевань ( станція "Ветеранів" ) - с. Руда Красна - с. Мочулки - с. Скреготівка - урочище Рудка - урочище Звіринець - Чортове болото - Радзивилівський канал - урочище Заброди- с. Деражне - с. Дюксин - с.Суськ - смт. Оржів - смт Клевань.

Подорож пролягала територією Волинської та Рівненської областей.

Протяжність біля 80 км

звіт починається з посту #94

 

 

3) 24 години в Цуманській пущі 

4) Не зовсім Цуманська пуща, але дотична до неї територія

одноденна велопрогулянка по маршруту: смт. Клевань – Білівський монастир (село Білівські хутори) – с. Пересопниця – с. Радухівка – смт. Олика – с. Горянівка- с. Ромашківка – с. Дерно

Протяжність: 50-55 км

Звіт починається з посту #68

5)

Смт. Цумань – урочище Рудка – урочище Брак – урочище Чортове болото – урочище Крижик – міст через р. Кормин – село Берестяне.

Протяжність маршруту 37 км, два дні

Є ще інші звіти, допишіть сюди посилання

 

 

 

Ще відеосюжет Марії Доманської на "Громадське . Волинь" про "Доброволець". Нагадаю , що Марія була в нашій команді.

 

 

 

4

Поділитися цім повідомленням


Link to post
Share on other sites

Доброго дня!

Дуже дякую за цікаву та корисну тему. Ми цього року збираємося трохи походити пущею і виникло таке питання:

 у GoogleEarth біля лісництва, що в урочищі Майдан позначений колодязь (тобто є фото). Чи відповідає це дійсності і чи є питною та вода?

Дякую.

0

Поділитися цім повідомленням


Link to post
Share on other sites

Ну що оскільки є на роботі трохи вільного часу, і бажання спробую описати ще один наш похід по частині маршруту ТС (попередньо дякую йому за натхнення, і цікаві місця) поїхали.

1.jpg

На відміну від ТС ми стартували з іншого місця а саме, з с. Новий Двір пройшовши полем декілька кілометрів ми потрапили на саме  перше озеро на карті воно Перевирськое (на теперішній час воно Олеандра), так ось озеро дуже гарне є декілька заходів з кладок, але більша частина від панських маєтків, як їх називають місцеві, але все таки є загальний пляж хоча і не великий та все таки з кладками та можливістю вийти до води. 

4.jpg

1.jpg2.jpg

Після невеликого привалу ми відправились в сторону села Озеряни і однойменного озера, поповнити запаси води і дозакупити провіант у місцевому магазині, тільки ми дійшли до озера нас догнала хмара і злива разом з нею, яку ми успішно перечекали у бесідці поруч з озером. 

5.jpg6.jpg

Зваживши всі за і проти, а також врахувавши слова місцевих вирушили до озеро Бережного що знаходиться біля села Сушибаба. Зрізавши шлях відразу за селом Озеряни пішли полем навпростець на край села Сушибаба пройшовши лісом декілька хвилин ми натрапили на озеро Бережисте, шкода воно вже не таке дике як на як на фото ТС:

7.jpg9.jpg

10.JPG11.JPG

Як видно на фото нижче тут, розбудовується туристична база кемпінг для зеленого туризму зі слів сторожа до-речі  добрий хлопака хоча троха мовчазний, і підозрілий, розповів що якийсь місцевий панок виділив куш для того всього, побачимо що то буде, адже в планах побувати тут ще раз 

12.JPG13.JPG

весь цей час сиділи біля полум'я, в бесідки навіть не тягнуло хоча ніхто не забороняв))

20160508_200845.jpg20160509_085429.jpg

Тут і заночували на ранок, вирушили в Сушибаби за провізією і водою, про що потім пошкодували тоу що це можна було зробити і в с. Пересіка що було далі. Так ось по дорозі ми натрапили на не скоріше законсервовану але діячу базу Автодору судячи з таблички біля воріт що на озері Пісочне, пару фото нижче

14.jpg15.jpg20160509_123220.jpg20160509_123423.jpg

на озеро болотне яке поруч вирішили не іти оскільки, шлях був болотистим а бажання було ще побувати не декількох озерах, і знайти місце для ночівлі. Далі ми вирушили лісом у напрямку озера Пересіка( Панське серед населення), попали на єдиний вхід який був загороджений, адже озеро у оренді якогось лікаря з Луцька, але нам це не завадило мені  побувати на його березі, але щоб попасти на водойму прийшлось перевзутись і пройтись вкрай ненадійною кладкою

 

16.JPG18.JPG17.JPG19.JPG

Після чергового перепочинку, вирушили далі на пошуки озера Гнялбища, цього разу нам повезло менше тому що маршрут який ми вибрали постійно нам перегороджували залита дощем  дорога і густі хащі, пройшовши все таки декілька таких випробувань, ми здались адже далі почалось справжнє болото, на цьому наша невдача не скінчилась оскільки почався дощ хоча він скінчився відразу як тільки ми вдягнули дощовики, далі нам відкрилось сусіднє озеро Погоріле яке ми знайшли більш менш легше, ось він табір саме озеро і ранок біля нього..

 20.JPG21.JPG22.JPG23.JPG25.JPG

На озері зустріли місцевого рибалку, який і розповів що ми заходили не з тої сторони на озеро, ех... На наступний день ми не поспішаючи зібравшись вирушили на маршрутку до села Пересіка, знаючи про яку можливо наш маршрут склався б по іншому, але це вже інша історія, про цю я точно не шкодую.

І як завжди підбиваючи підсумки , хоч ми побачили і не всі заплановані озера але більшу їх частину,і не зважаючи на тимчасові негаразди в погоді ми відпочили добре і я набрався позитиву і натхнення  до наступної подорожі, маю надію ще раз побувати в цих краях, адже тут і справді дуже чарівна і манлива природа, і що головне дуже ввічливі люди, які на протязі всього шляху нам допомагали а в кінці ще і пригостили щойно спеченим хлібом..

З.І.: ТС за цей маршрут тобі окремий "+" до твоєї "карми" від мене особисто, адже ці краєвиди перекрили всі "-" подорожі.

З.І.: Повернусь обов'язково.. принаймні захоплю не пройдені озера і вдихну запах цього п'янкого повітря! 

 20160510_133909.jpg

Яєчня з куплених у місцевих домашніх яєць, на салі з помідором і барбекюшними ковбасками, не в одному з закладів Луцька, я так смачно і атмосферно не їв))

28.jpg13139377_942499359199385_7675263723953122535_n.jpg13217113_943702639079057_2879293592925538658_o.jpg

 

8

Поділитися цім повідомленням


Link to post
Share on other sites

Create an account or sign in to comment

You need to be a member in order to leave a comment

Створити акаунт

Sign up for a new account in our community. It's easy!


Разеєструвати новий акаунт

Sign in

Маєте акаунт? Заходьте.


Sign In Now