Негайно потрібні українські студенти

[Ukrod]

Негайно потрібні українські студенти

Польські університети потерпають від нестачі студентів. Це наслідок демографічних чинників, але не лише їх. У Польщі мода на еміграцію — упродовж двох років виїхали вже два мільйони поляків, і за прогнозами ця тенденція збережеться і надалі. Здебільшого виїжджають молоді освічені люди, котрі не бажають працювати за низьку оплату, у малоприємній атмосфері (ставлення польських роботодавців до молодих людей — не найкраще). «Якщо після отримання диплома доведеться переїхати на Захід, то чому б одразу не влаштуватися там на навчання? Так міркують абітурієнти та їхні батьки.

Польські громадяни можуть навчатися в усіх країнах Європейського економічного простору на таких самих умовах, як і громадяни певної країни. Оскільки в Норвегії чи Шотландії навчання безплатне, то поляки нарівні з норвежцями чи шотландцями можуть користуватися стипендіями, пільгами та іншими студентськими привілеями.

Інколи полякам навіть вигідніше заплатити за навчання на Заході (наприклад в Англії), ніж «безплатно» навчатися в Польщі. Працюючи ввечері та у вихідні в лондонських пабах, можна заробити на проживання і навчання. До того ж це дає змогу здобути життєвий досвід і швидше інтегруватися в суспільство. Тим часом студенту в Польщі (поза рідним містом) потрібно витратити приблизно вісімсот-тисячу злотих щомісяця (1440—1800 гривень), ураховуючи додаткові мовні курси та витрати на навчальні матеріали. Ця сума перевищує фінансові можливості більшості батьків. Не дивно, що багато ВНЗ, які донедавна ще переживали «облогу» абітурієнтів, тепер, із погляду молодих поляків, стали не надто привабливими.

Внаслідок цих тенденцій найбільше потерпають технічні університети. Попри те, що попит на інженерів у Польщі дуже високий, кількість бажаючих навчатися у «політеху» дедалі менша. Дефіцит студентів особливо болісно відчули академічні осередки — насамперед західнопольські. Адже чим ближче до німецького кордону, тим тісніші зв’язки населення із Західною Європою та тим більша мобільність молоді.

За такої ситуації поляки дедалі більше уваги приділяють заохоченню студентів із-за своїх східних кордонів. Ця тенденція набрала вже конкретних обрисів у Вроцлаві. Влада цього півмільйонного міста створила витратну маркетингову компанію «Тепер Вроцлав», мета якої — заохотити західних українців до навчання в Нижній Сілезії. Торік у грудні було проведено рекламну акцію в дев’яти українських містах: Львові, Ужгороді, Луцьку, Рівному, Івано-Франківську, Чернівцях, Тернополі, Хмельницькому та Кам’янці-Подільському. Кампанія обійшлася Вроцлаву в 270 тисяч злотих (100 тисяч доларів). Створено також спеціальну україномовну веб-сторінку (www.teperwroclaw.pl), де вміщено інформацію про можливості навчання українців у Вроцлаві, а також поради щодо працевлаштування, проживання та проведення дозвілля в цьому симпатичному місті. Заохочувальна ініціатива належить енергійному меру Вроцлава Рафалу Дуткевічу, а великі надії на неї покладає передусім Вроцлавська політехніка — за деякими оцінками (зокрема згідно з рейтингом тижневика «Впрост» за 2006 рік), найпрестижніший технічний ВНЗ Польщі.

Проте ця ідея не позбавлена недоліків. Вроцлавська редакція «Газети виборчої» пише, що така кампанія навряд чи принесе місту користь. На думку журналістів газети, її ініціатори не знають українських реалій, їхній проект спирається на хибні уявлення, а тому ніхто до Вроцлава не приїде. Адже умови, що їх вроцлавці пропонують українцям, не дуже привабливі. За навчання в політехніці потрібно заплатити до 4 тис. євро на місяць, у Вроцлавському університеті — до 3400, а в Економічній академії — до 2 тис. До того слід додати цілу низку інших оплат: вступний внесок становить 200 євро, а ще потрібно викупити медичну страховку, оплатити перебування, сплатити за студентський і читацький квитки, за місце в гуртожитку тощо. «Пан Дуткевіч та керівники ВНЗ, певне, ніколи не були в Західній Україні й не знають, які в цьому регіоні зарплати. Навіть польські студенти, котрі вчаться безплатно, мають фінансові проблеми, то що ж говорити про менш заможних українців» — коментують вроцлавські журналісти. Вони також зауважують, що за такі гроші українці без проблем можуть знайти можливість навчатися на Заході, де не тільки здобудуть кращу освіту, а ще й зможуть заробити на неї.

У багатьох випадках питання про те, де вчитися (в Україні, Польщі чи в Західній Європі), вирішують кошти та якість проживання. Життя у Вроцлаві значно дорожче, ніж у Львові, однак приблизно втричі дешевше, ніж у Лондоні. Скажімо, за місце в гуртожитку політехніки треба заплатити 250—270 злотих (450—485 грн.), а в приватній квартирі — у середньому 350 злотих (630 грн.). Книжки в Польщі коштують приблизно втричі дорожче, ніж в Україні (а далеко не все можна взяти в бібліотеці). Ціни на продовольчі товари у Польщі, як правило, на 10—30% вищі, ніж в Україні, хоча м’ясо і деякі інші продукти над Одрою таки дешевші. Обід у студентській їдальні коштує 10—18 гривень. Натомість значно дорожчими, ніж у Львові чи тим паче в Ужгороді, є розваги: достатньо сказати, що за пиво в пабі треба заплатити 5—6 злотих, тобто 9—10 гривень. Утричі дорожчі квитки в театр, на поїзд, перукарські та стоматологічні послуги. Водночас слід додати, що гуртожитки політехніки та університету мають справді високий стандарт (холодильник і безоплатний Інтернет у кожній кімнаті), а якість інфраструктури у Вроцлаві і Львові годі навіть порівнювати.

Значно дорожчий у Польщі і міський транспорт. Так, пільговий квиток на трамвай коштує у Вроцлаві один злотий, тобто 1,8 гривні. На щастя, студенти політехніки, університету, медичної та сільськогосподарської академій (у ній на високому рівні викладають ветеринарію) можуть ходити на навчання пішки. Більшість корпусів та гуртожитків цих ВНЗ розташовані неподалік один від одного і близько від центру, а до того ж — у дуже привабливій зеленій частині міста, над Одрою та її каналами. Цей квартал не випадково прирівнюють до Венеції, а тутешні красиві великі парки відомі далеко поза межами Вроцлава.

Водночас не слід забувати про можливість отримати стипендію або навіть звільнення від оплати деяких видів послуг чи навчання. Молодим українцям допомагають безліч фундацій, передусім — вроцлавська Колегія Східної Європи (водночас поляки, котрі хочуть навчатися в Україні, не можуть розраховувати на жодну допомогу). Однак не менші можливості отримати стипендії існують і в сусідній Чехії, яка є набагато привабливішим місцем для навчання і дає більші кар’єрні можливості, ніж Польща. Улаштуватися на безплатне навчання в Західній Європі не так легко, як у Польщі, Чехії чи Литві, проте в будь-якому разі це можливо.

Якуб Логінов, «Дзеркало тижня»

[REDAKTOR]

Ага, все дуже гарно звучить...знати як мінімум, добре англійську мову, навчання ведеться на польській мові, але її дуже легко вивчити...безплатно....безплатно...безплатно...невже ще хтось, сьогодні, кидається на такі пропозиції.

Хоча, в Україні, а особливо в Луцьку, кожен другий - поліглот...тому, можливо, я трошки помиляюсь))

[Юлямпочка]

Ага, все дуже гарно звучить...знати як мінімум, добре англійську мову, навчання ведеться на польській мові, але її дуже легко вивчити...безплатно....безплатно...безплатно...невже ще хтось, сьогодні, кидається на такі пропозиції.

Хоча, в Україні, а особливо в Луцьку, кожен другий - поліглот...тому, можливо, я трошки помиляюсь))

Я так дочиталась трохи. Моя колишня учениця, тепер кума, вчиться в Люблінському католицькому університеті. Їй оплачують гуртожиток, проїзний на громадський транспорт, і платять стипендію, в районі 100 євриків. Ага, і раз в день безкоштовно годують. Правда, вона дуже сильна учениця, мала перемоги на кількох обласних конкурсах, вела активну громадську роботу, то і виборола собі стипендію. Ті хто платить за навчання, тим дуже важко.