Джерела Волині

[ODZER]

Ще нова інформація про джерела.

Були на вихідних в поході по Маневиччині.

Ось такий маршрут: старт в с. Угли - с. Кашівка - с. Софіянівка - озеро Світле (Іванівське) - зоологічний заказник "Рись" - с. Череваха - смт. Маневичі

Маршрут специфічний - Маневицька пуща. Місця глухі, два дні йшли(біля 50 км) і весь час ліс-тайга, лише подекуди села, як острівці-оазиси серед цього зеленого безмежжя.

На території заказника "Кашівський" натрапили на джерела на лісовій галявині. Все навколо вкрите цвітом багна серед зарослів лохини.

Ось карта маршруту:нитка маршруту позначена червоними цяточками, а саме ці джерела - жовтою крапкою.

Декілька "криничок" було по дорозі між с. Кашівка та Софіянівка - чи це джерела, чи просто кринички , сказати тяжко. Ніби-то є джерело ще в с. Софіянівка.

Вже вечоріло, коли лійшли до Світлого. Невеличке озеро серед ялинового лісу. Велетні-ялини дають дуже специфічний казковий колорит цій місцині.

Спілкувався з двома місцевими рибалками,які приїхали на ніч ловити канадського сомика. Розповіли , що на окраїні озера є джерело. Саме тому вода в водоймі студена, навіть в спеку прогрівається лише 20 см на поверхні. Навіть в люті морози озеро не замерзає.Рибалка сказав , що глибина 70 м. Далі розповів історію про походження назви.

Справжня назва озера - Іванівське. Нібито колись озера тут не було. А на Івана Купала місцевий чолов"яга приїхав набрати землі торфової. І земля розверзлась , і з"явилось озеро.

Взагалі , подібних історій на Волині багато. Сама популярна -що колись була церква, але люди грішили, і церква провалилась в безодню . та на місці храму з"явилось озеро. І часом до сих пір чути з під-води церковні дзвони.

Вночі цілу ніч, як вартовий, над нами ухала сова ( филин). Зранечку я пішов шукати джерело, зустрів ще одного рибалку. Цей розповів більш реалістичні історії. Що глибина озера 22 м. І походження назви більш прозаїчне. Поряд є село з назвою Світле. А раніше це село мало назву Іванівське, і відповідно, озеро йменувалось Іванівським.

В районі є ще одне село з назвою Іванівське. Це створювало плутанину для роботи пошти. Село перейменували в Світле, і озеро на картах стало Світлим.

Ще він розповідав, що коли будували бетонку Варшава-Київ(а ця дорога за 3 км від озера), то з дороги возили вантажівками пісок, а бульдозер згрібав його в водойму. Намагались зробити пляж. Через тиждень від піску й сліду не лишилось, все пішло в безодню.

Обійшов озеро по периметру. Берег заболочений, буреломи з повалених стовбурів ялин висотою 20 м. На краю озера побачив було підводне джерело, звідки ми набрали запас води.

Неподалік сфотографував шлюбні ігри змій-мідянок.

Ще оглянули поряд з селом Череваха місце витоку 12 природних джерел, про які я вже вище згадував. Але джерела вже замулились і зовсім слабкі.

[ODZER]

Ще забув додати. Рибалка на озері Світлому розповідав, що там зупинялись вчені-геологи і запускали в озері якийсь хімічний розчин. Через 2 години цей розчин фіксували в Оконських джерелах.

Зі слів цього чолоівка, озера Повурське, Вино, Світле пов"язані з Оконськими джерелами.

Я на початку теми згадував про мережу підвдоних карстових печер-річок на Волині.

[ODZER]

Ще трохи інформації про вже згадані та нові джерела.

Сплавлялись по річці Стохід по маршруту с. Заячівка (міст на залізниці Ковель-Сарни) - с. Рудка Червинська(на трасі Любешів- Маневичі).

Місцевий дядько нам розповів, що є джерело-криничка біля Красних мостів (це дерев"яні містки через Стохід неподалік від Черська).

А ось фото джерела в Стобихві. Я згадував про це джерело у цій темі в пості #6.

Ще довідались про джерело в с. Оленино.

Освячене джерело з капличкою знаходиться на північ від села , на узбережжі в заплаві Стоходу. Капличка поряд з вільховим переліском. Вийшли з байдарки та спробували дійти до джерела, але берег сильно заболочений, після дощів піднявся рівень води.

Ще в лісі, за пару сотень метрів від річки , є озеро Сліпе, точніше Сліпе-1( там неподалік є ще одне озеро Сліпе). Знаходиться на лівому березі Стоходу , приблизно між Повурськом та війсковим полігоном. Швидше за все, озеро також джерельне і пов"язане з озером Повурським .

Біля озера на великій площі лісу залишки австрійських укріплень першої світової. Їх настльки багато - як невелике містечко.

[Dream]

На Волині відновили майже 60 природних джерел

Над їх облагородженням працюють усі гуртом

Волинь – це багата на водойми область. На Західній Україні вона має найбільше озер: за даними управління водних ресурсів області, їх нараховується майже 270. Немало є річок і ставків. А от про природні джерела Волині знають навіть за кордоном. Наприклад, у Польщі та Білорусі.

Про джерело, яке б’є з-під землі біля села Куснище Любомльського району, кажуть, що воно має чудодійну силу. Це підтвердили і у сільській раді. Люди, які набирають тут воду, стверджують, що вона допомагає при хворобах нирок та печінки. Тож не дивно, що на джерелі встановили капличку. Сьогодні до нього їде багато люду не тільки з Любомльського району, але й з Білорусі чи навіть Польщі. Адже за кілька кілометрів – славнозвісне озеро Світязь. І кожен, мандруючи до нього, обов’язково заїжджає набрати прохолодної водиці з джерела. Підприємці в пік сезону наповнюють нею великі бутлі і продають її відпочиваючим на озерах Шацького національного природного парку по 12-15 гривень за п’ятилітрову банку.

Додумалися до водного бізнесу і підприємливі лучани. Наприклад, в обласному центрі пропонують воду з Оконських джерел, що у Маневицькому районі. Дехто навіть привозить її зі Старого Чорторийська цього ж району. Тут також спорудили над джерелами капличку, біля ставочка облаштували роздягальні для відвідувачів, які надіються на зцілення після купання. У сільській раді повідомили, що відродили територію всі гуртом: громада, депутати і ченці Свято-Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря. Були випадки, коли бездітні жінки, які занурювалися у ставок, що біля джерела, після цього народжували діток. Купання ж тут не припиняється навіть у січневі хрещенські морози (вода однакової температури і влітку, і взимку: +7).

Працівники управління водних ресурсів Волинської області та територіальні громади з 2005 року відновили майже 60 природних джерел. Притому оформляють їх малими архітектурними формами, огороджують, обсаджують деревами, а на завершення – освячують, запросивши настоятелів місцевих церковних громад. До святкових дійств залучають жителів сіл, учнів. Найбільш відповідально, зі знанням справи, на високому професійному рівні відновлюють джерела Камінь-Каширське, Маневицьке управління водного господарства, Ковельське, Луцьке та Ратнівське міжрайонні управління.

Притому згодом доглядають за такими відродженими джерелами самі ж мешканці сіл. Наприклад, у селі Седлище Старовижівського району, як повідомив сільський голова Микола Ваврищук, розчистив джерело, яке дуже замулилося після меліорації, нині вже покійний священик Микола Йовик. Місцеві депутати і громада тепер стежать за порядком та чистотою. Навіть дорогу полагодили. Микола Петрович каже, що хотіли б ще виграти грант, аби мати кошти на встановлення тут каплички. Тим більше, що біля села є ще замулені джерела.

У Старій Гуті цього ж району біля Кіззьої гори, як розповів сільський голова Василь Вавринюк, у джерелі вода також цілюща. Її на Водохреще освячує місцевий священик у присутності селян. Керівник громади каже, що поблизу Старої Гути є також занедбані джерела. Побутував, розповідає Василь Степанович, такий звичай: якщо довго не було дощів, то громада доручала якійсь вдовиці вилити з криниці воду. І старожили переказують, що після цього обов’язково землю змочувало. Саме вони знають, де колись била вода.

Тож люди на Волині шанобливо ставляться до джерел. І завше відгукуються на пропозицію відродити старі, занедбані.

©Вісник