Перейти до змісту

Подорож в один день


laska

Рекомендовані повідомлення

я би в Жовкву з"їздив одним днем, там дуже красива площа і церква. недавно читав про неї в путівнику

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 1 рік потому...

В одноденну подорож можна відправитися до Пересопниці. Як на мене, головною принадою Пересопниці є мальовничі околиці (а де вони на Волині не мальовничі?), добра дорога (завдяки тóму, про кого не варто сьогодні й згадувати) та цікава історія (це точно нікому не завадить).

post-6593-0-42254500-1405982150_thumb.jp post-6593-0-72837700-1405982347_thumb.jp post-6593-0-89129600-1405982447_thumb.jp

Відкритий кілька років тому тим, про кого не варто сьогодні й згадувати, Музей Пересопницького Євангелія, значно оживив маленьке вимираюче село, а також відкрив нам багато цікавих сторінок волинської історії. Сьогодні там буває багато туристів. Як стверджують місцеві музейники, більшість приїздять з-поза Волині. Вдалося якось пробудити інтерес українців до нашої Першокниги.

Правда, слід сказати, що у Пересопниці нас чекають переважно муляжі – репрінт самого Евангелія, макети в натуральну величину древньослов’янського поселення та укріпленого дитинця на городищі. Але саме городище (і навіть цілих три), мальовничі пагорби, ставки та річка, древній козацький хрест і багато археологічних знахідок – все автентичне!

post-6593-0-37833000-1405981928_thumb.jp post-6593-0-90703900-1405981985_thumb.jp post-6593-0-49302800-1405982290_thumb.jp post-6593-0-15741300-1405982321_thumb.jp post-6593-0-25945500-1405982374_thumb.jp post-6593-0-06328600-1405982406_thumb.jp post-6593-0-85513800-1405982460_thumb.jp

В околиці багато місць, де варто зупинитися заради відпочинку чи пікніка з можливістю споглядати краєвиди, які чимось нагадують тосканські простори.

post-6593-0-78583400-1405982432_thumb.jp post-6593-0-17930900-1405982493_thumb.jp

При бажанні таку подорож можна поєднати з атракціями Клеваня чи Олики.

Мапка околиць Пересопниці і Клеваня

post-6593-0-19491400-1405984164_thumb.jp

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 тижня потому...

Долиною Турії

Одноденна автомобільна подорож на Волинське Полісся. Така подорож багатьом може бути надзвичайно цікавою. Трохи історії, трохи етнографії і архітектури і багато-багато мальовничих краєвидів. На нашому Поліссі всього цього повно. До того ж, все це, як правило, не дуже відоме навіть багатьом волинянам.

post-6593-0-85744800-1407163487_thumb.jp post-6593-0-35332600-1407163508_thumb.jp post-6593-0-58583200-1407163535_thumb.jp post-6593-0-72316300-1407163464_thumb.jp

Отож, вранці вибираємо ковельський напрямок. Після Ковеля повертаємо на Камінь-Каширський. Відразу починаються поліські краєвиди – чергуються жовті поля, кольорові луки, ліси. Десять кілометрів і повертаємо праворуч з дороги – Гішин знаходиться на відстані кілометра. Сюди варто завернути насамперед через церкву св. Дмитрія – найдревніший дерев’яний волинський храм, побудований у 1567 році (і це лише дата першого його згадування). Уявити лише - дерев’яній церкві 450 років! Церква знаходиться на мальовничому березі Турії на невеликому горбочку на краю сільського цвинтаря.

post-6593-0-01589500-1407161743_thumb.jp

Дмитрівська церква у Гішині, 1567

post-6593-0-55188500-1407162114_thumb.jp

Турія біля церкви

Перший погляд може дещо розчарувати – звичайна собі нічим не примітна сільська церква. Насправді, раритет знаходиться під дерев’яною обшивкою.

post-6593-0-14716900-1407161691_thumb.jp

Фрагмент автентичної стіни церкви (Фото з сайту derevkhramy.livejournal.com)

Як відомо волинські церкви, після розподілу Польщі та входження до складу Російської імперії, масово перебудовувалися та реконструювалися, щоб усунути ознаки традиційного українського стилю, а також елементи інших європейських стилів - готики, бароко та ін. Натомість насаджувались риси, властиві московському зодчеству: цибулясті бані, шатрові вирішення верхів, кокошники. Так виникли однотипні і безликі так звані церкви-муравйовки, так поширені нині на Волині. Так продовжувалося успішне знищення нашої культури північною сусідкою. Настільки успішне, що переважна більшість українців ще й сьогодні сприймає історично хибні позолочені цибульки блакитних церков як риси автентичного українського церковного будівництва (та це вже тема окремої розмови).

Такої участі у ХІХ столітті зазнала і Дмитрівська церква у Гішині. Сьогодні можна побачити фрагмент автентичної церкви під частково демонтованою «російською» обшивкою. Виявляється, церквою зацікавились реставратори та історики, були репортажі по ТБ, нібито виділялись гроші на порятунок пам’ятки та справа не пішла далі. Невідомо, чи побачимо ми колись у цьому місці відновлену автентичну і древню українську церкву. Особливо враховуючи те, що церква діюча і належить УПЦ МП.

Окрім того, у Гішині багато ще вцілілої поліської автентики – хатинок і всяких незвичних господарчих будівель. Там варто трохи прогулятись.

Правда, чисельна компанія не зовсім тверезої молоді під сільмагом про це все, скоріше за все, не здогадується.

post-6593-0-52634100-1407162135_thumb.jp post-6593-0-70593700-1407162153_thumb.jp

Гішинські хати

Повертаємось на камінь-каширську дорогу і прямуємо далі, за кілька кілометрів зупиняємося у Доротищі. Тут варто оглянути досить нетипову, як для Полісся, муровану Успенську церкву 1769 року. Кілька разів я зустрічав інформацію, що це колишній костел. Дійсно, архітектура храму дуже «католицька», але ця церква ніколи костелом не була.

post-6593-0-41146000-1407162280_thumb.jp post-6593-0-39821900-1407162311_thumb.jp post-6593-0-88576600-1407162343_thumb.jp

Церква у Доротищі, 1769

Відомо, що саме Волинь є колискою греко-католицької церкви і колись більшість церков належали саме до цієї конфесії. За унії була збудована більшість існуючих історичних волинських церков. Більшість мурованих волинських церков будувались саме як уніатські, та й серед дерев’яних є дуже багато уніатських храмів, особливо на Поліссі (більш чи менш спотворених пізніше російською церквою).

У цій церкві (як і гішинській) зберігається чудотворна ікона. Правда, як правило, до наших церков не попасти. Вони завжди неприступно зачинені і відкриваються лише у години богослужінь.

post-6593-0-73143700-1407162353_thumb.jp

Одигітрія Гішинська, XVI ст. (Фото з Вікіпедії)

З Доротища прямуємо далі до Заріччя та повертаємо ліворуч за течією Турії. Невдовзі виїжджаємо на долину річки, де її перетинає залізниця до Каменя. З залізничного мосту відкриваюся гарні краєвиди.

post-6593-0-34691900-1407162545_thumb.jp post-6593-0-72224800-1407162563_thumb.jp post-6593-0-84108000-1407162636_thumb.jp

Долина Турії із залізничного мосту

Дорога через Комарове і Солов’ї тягнеться вздовж річки і тут теж не бракує гарних ландшафтів і автентичної сільської архітектури.

post-6593-0-67340000-1407162806_thumb.jp

І ось з-за лісом з’являються вежі Милецького монастиря.

post-6593-0-85232600-1407162891_thumb.jp post-6593-0-02136900-1407162955_thumb.jp

Заснований він був Сангушками у XVI столітті. З тієї ж епохи походить його головна Миколаївська церква. Монастир має багату і цікаву історію. До речі, колись його відвідав Петро Могила.

Преображенська церква, келії та інші приміщення походять з пізніших століть, монументальна дзвіниця була зведена взагалі на початку XX століття.

post-6593-0-72580300-1407162993_thumb.jp

Після прийняття Берестейської унії монастир майже півтора століття був уніатським. Після повернення його до православ’я, за традицією велися перебудови з метою усунення «ворожого» готичного стилю.

Слід сказати, що після радянської руйнації, отці і сьогодні не покладають рук, щоб надати спорудам цієї пам’ятки національного значення максимально канонічного ніби-російського стилю. Правда, зі смаком та збереженням історичної спадщини це немає нічого спільного. Просто якась неконтрольована самодіяльність.

А взагалі-то околиці монастиря мальовничі, річка протікає відразу ж під його стінами, за Турією відкривається вид на зелені заболочені луки. Навколо тиша і спокій. Непривітні і мовчазні монахи лише зрідка з’являються то на човні, то за якоюсь роботою на території.

post-6593-0-39354300-1407163011_thumb.jp post-6593-0-65140500-1407163041_thumb.jp

З монастиря ми вирушаємо ще далі на північ за течією ріки та за кілька кілометрів повертаємо у Підсинівці ліворуч у напрямку села Соколище, де знаходиться одне з найбільших озер Волинського Полісся - Синове. Чи не єдиний зручний, твердий і пляжний берег озера знаходиться у Соколищі. Тут варто зупинитися для перепочинку, купання чи пікніка.

post-6593-0-56260700-1407163181_thumb.jp post-6593-0-74438300-1407163222_thumb.jp post-6593-0-19058000-1407163246_thumb.jp post-6593-0-65186000-1407163264_thumb.jp post-6593-0-32915400-1407163282_thumb.jp post-6593-0-47054700-1407163323_thumb.jp

Синове озеро у Соколищі

Після озерних пейзажів направляємося через колоритне село Синове на трасу Ковель-Брест. Тут прийдеться подолати кілометрів 6 трясучої бруківки через суцільний лісовий масив.

Повернувши на трасі у бік Ковеля, через 5 кілометрів знову повертаємо праворуч на озеро Пісочне – одне з найвідоміших та найбільш популярних місць відпочинку у цьому регіоні. Озеро знаходиться кількасот метрів від дороги, з усіх сторін обрамлене лісом і кількома базами відпочинку радянської епохи, які все ще зберігають «стиль епохи». Місце для стоянки знаходимо на західному березі (слід з дороги на Брунетівку повернути ліворуч на вузеньку асфальтовану лісову доріжку до бази Стожари, через метрів 300 буде великий піщаний пляж та кілька широких лісових галявин).

post-6593-0-11865600-1407163768_thumb.jp post-6593-0-92510100-1407163787_thumb.jp post-6593-0-13281800-1407163808_thumb.jp

Зрештою, це озеро можна порадити лише любителям гамірного і людного відпочинку.

Перепочиваємо трохи на лісовій галявині і вирушаємо на Луцьк через Ковель.

За день маємо порцію свіжих, несподіваних вражень та масу задоволення від природи краю.

post-6593-0-70415500-1407163827_thumb.jp

Мапа маршруту (Ковель-Гішин-Доротище-Заріччя-Солов'ї-Мильці-Підсинівка-Соколище-Синове-оз.Пісочне-Ковель)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 місяця потому...

Біля чудо тонеля варто відвідати іще палац.

Який палац мається на увазі і де саме він знаходиться?

Підкажіть, будь ласка, що ще можна оглянути неподалік Тунелю кохання? Було б добре з координатами.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

цуманське перехрестя - поверніть на Олику.

Тунель там теж цікавий

post-2135-0-17374100-1413211960_thumb.jp

В Олиці є старовинний костел

post-2135-0-71983600-1413211995_thumb.jp

і біля нього замок Радзивилів (нині психлікарня)

Замок чесно кажучи геть нецікавий

тут він

В самому Клевані при в"їзді справа є замок

тут

Замок зруйнований (там і тубдиспансер був і пту, зараз - руйнується)

хоча в"їзний міст до нього досить гарний

13c78f5d68a2eb1a1f11ea15200a1320_600x1000.jpg

Вибачте що так сумбурно - кваплюся додому :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Дякую,vampirich за підказки.

Про місця в Клєвані знаю мало, а про Олику в курсі. Хоча не була там уже 22 роки :) Треба освіжати спогади.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

іще в Клевані одразу зліва є костьол, який одразу видно з дороги

1880430_4270924c.jpg

ззовні він теж "поскубаний"

Але всередині зберігся старий розпис, дуже гарний

Якщо повезе - можна попасти на службу і послухати органну музику

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

іще в Клевані одразу зліва є костьол, який одразу видно з дороги

Але всередині зберігся старий розпис, дуже гарний

Якщо повезе - можна попасти на службу і послухати органну музику

Фрески XVIII ст. у костелі, на жаль, збереглися дуже частково. Сьогодні це лише невеличкі фрагменти, пошкрябані вандалами. Як і скрізь на Волині, основним руйнівним фактором знищення був не час, а вандалізм місцевого населення.

Повезти зі службою може лише раз на тиждень, у неділю. А от органу у костелі немає.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Повезти зі службою може лише раз на тиждень, у неділю. А от органу у костелі немає.

Гм.

Минулого року я його чув його саме там. Їздив у тунель кохання з дівчиною (тепер дружиною), по дорозі завернули туди, і так як там була служба то зайшли всередину і постояли скраєчку послухавши органну музику

Це був запис? я щось про такий варіант геть не подумав. І ввів в оману людей :blush:

Те що розпис зберігся частково - таки так.. Але навіть в такому стані - заворожує і варте того щоб побачити

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Повезти зі службою може лише раз на тиждень, у неділю. А от органу у костелі немає.

Гм.

Минулого року я його чув його саме там. Їздив у тунель кохання з дівчиною (тепер дружиною), по дорозі завернули туди, і так як там була служба то зайшли всередину і постояли скраєчку послухавши органну музику

Це був запис? я щось про такий варіант геть не подумав. І ввів в оману людей :blush:

Те що розпис зберігся частково - таки так.. Але навіть в такому стані - заворожує і варте того щоб побачити

Та не дуже й ввів в оману. Річ в тім, що органу там, як такого, немає. Його замінює невеличкий електричний синтезатор, який імітує органний звук. Органи сьогодні є далеко не у кожному костелі. На Волині є лише у Луцьку і Ковелі, а у Рівненській області, здається, немає у жодному діючому костелі. Але на службі повинен бути музичний супровід - ось і використовують електроніку.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

якщо вже "розбирати" далі дорогу в ту сторону, і так щоб вкластися в один день можна іще заскочити в Городок

Там монастир гарний

а по дорозі назад можна заскочити до собору в Піддубцях, який теж є пам"яткою архітектури, тільки вже, на жаль, з циганським тюнінгом

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Вчора відвідали Клевань та Олику. Дякую Вам за поради.

В Благовіщенський костел потрапити не судилось, спробуємо якось в неділю.

Полюбувались зі сторони.

post-2742-0-60126000-1413357543_thumb.jppost-2742-0-69289100-1413357406_thumb.jppost-2742-0-29572700-1413357428_thumb.jppost-2742-0-66964500-1413357459_thumb.jppost-2742-0-60091800-1413357501_thumb.jppost-2742-0-53528000-1413357551_thumb.jppost-2742-0-27470600-1413357558_thumb.jp

А от в Олиці пощастило більше. Нас люб'язно впустили будівельники у Колегіальний костел Святої Трійці.

Неймовірні відчуття - буквально холодило і тіло і душу від побаченої величі і нещівних руйнувань.

post-2742-0-70793300-1413358025_thumb.jppost-2742-0-03659000-1413358096_thumb.jppost-2742-0-52549000-1413358119_thumb.jppost-2742-0-71985100-1413358157_thumb.jppost-2742-0-72984900-1413358164_thumb.jppost-2742-0-50198200-1413358192_thumb.jppost-2742-0-10214900-1413358198_thumb.jppost-2742-0-21763800-1413358204_thumb.jppost-2742-0-82402400-1413358210_thumb.jppost-2742-0-26392600-1413358258_thumb.jppost-2742-0-51910300-1413358331_thumb.jppost-2742-0-52980600-1413358338_thumb.jp

Ну і звісно замок Радзивіллів. Можна собі тільки уявляти яка краса була в ті часи. І яку цінність ми втрачаємо з року в рік :(

post-2742-0-75411600-1413358854_thumb.jppost-2742-0-95885200-1413358901_thumb.jppost-2742-0-97189100-1413358905_thumb.jppost-2742-0-77621300-1413358954_thumb.jppost-2742-0-66655300-1413358969_thumb.jppost-2742-0-48803100-1413359035_thumb.jp

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...