Liberta Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 17:37 Поділитися #1 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 17:37 Є улюблені речі, які допомагають нам жити та переживати. Для кожного вони свої і в різні періоди життя вони різні. На мене таку терапевтичну дію має (невиключно) зустріч з старими друзями, театр, оповідання О.Генрі, російські емалі, шоколад (багато ). А коли настає повна ж… - то тільки поїздка в іншу країну. Ці речі заряджають мене енергією. Цікаво було б почути про Ваші великі і маленькі радощі, які підтримують у Вас в цьому житті… Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Zerotul Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 17:42 Поділитися #2 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 17:42 топор и букет ромашек Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Liberta Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 17:44 Автор Поділитися #3 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 17:44 топор и букет ромашек - Вы кто? - Добрая фея. - А почему с топором? - Да так, настроение что-то не очень Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
oldspice Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 17:49 Поділитися #4 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 17:49 Если настает полная ж.., выручают старые друзья и книги. В такие моменты бывало сам начинал что-то сочинять. Кстати, неплохое средство от стресса. Заставляет мысли переключаться, быстрее снимает напряжение. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
talja Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 17:51 Поділитися #5 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 17:51 А коли настає повна ж… Б"ю якийсь старий непотрібний посуд - дуже заспокоює. Коли просто погано на душі, стараюсь робити якусь фізичну роботу аби тільки не сидіти і не думати. Наводжу лад в шкафчиках, перу одяг, роблю генеральне прибирання. Депресія приносить погані наслідки в тому плані, що, коли я нервуюсь, то багато їм Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Oksana04 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 17:53 Поділитися #6 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 17:53 А коли настає повна ж… Наводжу лад в шкафчиках, перу одяг, роблю генеральне прибирання.+1 Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Zerotul Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 18:03 Поділитися #7 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 18:03 ну если честно такие депрессии часто вызывают приступы генерации поэзии...поэтому пишу редко.Иногда спасает любимая фантастика Франсиса Карсака и Гарри Гаррисона Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Liberta Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 18:08 Автор Поділитися #8 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 18:08 Та не депресії - такого в мене вроді не буває Просто буває, що щось не ладиться, з кимось посварився, хтось тебе не зрозумів, накопичилась втома...тоді я відпочиваю за допомогою перелічених способів Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Olesya Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 18:11 Поділитися #9 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 18:11 Цікаво було б почути про Ваші великі і маленькі радощі, які підтримують у Вас в цьому житті… Перш за все мені треба побути одній. Насамоті краще зализувати великі рани і маленькі подряпини . Музика - всяка-різна...залежно від настрою. Люблю їздити до Львова, гуляти улюбленими місцями, пити каву в "Синій пляшці", вишукувати цікаві книжки на розкладках букіністів біля пам"ятника Федорову... І друзі, звичайно, - терапевтична дія душевних дівчачих розмов. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
vampirich Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 18:18 Поділитися #10 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 18:18 вмикаю в плеєрі улюблену музику, вмощуюся позручніше на дивані і просто насолоджуюся звучанням потягуючи вино - це так, підзарядка..якщо все і всі дістали - змінити обстановку на трішки.. поїхати в карпати, в інше місто, просто побродити в незнайомих місцях кілька днів Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
difoto Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 19:06 Поділитися #11 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 19:06 А я и не напрягаюсь... Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
NowhereGirl Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 19:07 Поділитися #12 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 19:07 Депресія приносить погані наслідки в тому плані, що, коли я нервуюсь, то багато їм а я навпаки - не їм коли нервуюсь чи погано - просто не можу нічого їсти.. а помагає напевно - побути на самоті, коли ніхто нічого не розпитує, не підбадьорює.. і просто в душу не лізе. Бити щось теж не бачу смислу, та і не поможе..... ну яким боком до того, що мені погано якісь предмети?! та і шкода напевно того, що колись купляла, щоб його під поганий настрій - хрясь об підлогу чи стіну... А ще фізична праця... якщо немає такої можливості - то спорт... щоб ввечері просто падати від утоми в ліжко і відключатись. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Liberta Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 19:15 Автор Поділитися #13 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 19:15 А я и не напрягаюсь... Не верю. Так не буває Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
talja Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 19:19 Поділитися #14 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 19:19 Бити щось теж не бачу смислу, та і не поможе..... ну яким боком до того, що мені погано якісь предмети?! та і шкода напевно того, що колись купляла, щоб його під поганий настрій - хрясь об підлогу чи стіну... Та нема смислу, я знаю, але ж мені допомагає Все-таки краще чим пити і курити. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
NowhereGirl Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 19:21 Поділитися #15 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 19:21 Все-таки краще чим пити і курити. звичайно, що краще... може декому це і допомагає... але потім від депресії чи поганого настрою і сліду не залишиться, а здоров"я можна і підірвати... особливо якщо депресія затяжна... Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
talja Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 19:25 Поділитися #16 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 19:25 Японці гарно придумали - бити опудала своїх начальників . Але мені більше подобаються їхні сади на дахах будинків, це теж, мабуть, гарно піднімає настрій в обідню пору. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
difoto Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 20:05 Поділитися #17 Опубліковано 21 Грудня, 2010 в 20:05 А я и не напрягаюсь... Не верю. Так не буває Вот поэтому я вас всех и не понимаю! Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.