Гайдамаки, 2002 - "Гайдамаки"

[kudrom]

Гайдамаки , 2002 - Гайдамаки

Самі ГАЙДАМАКИ називають власні витвори KarpatenSKA. Тінейджери, виховані в кращому випадку на модних диско-гаузових ді-джейських сетах, їхню музику охрестили "весільними пісеньками". Ха!, коби ж то так було, щоб весільні та ресторанні "лабухи" давали жару подібного до ГАЙДАМАКівського, а не гнали совковий та зеківський репертуар: рай на нашу землю давно впав би! Музиканти заколотили такої суміші, де хитрий циган впізнає щось своє, в молдаванина-винороба ноги здіймуться до танка як під рідний "ожок", а обкурений дід з Ямайки однозначно виокремить з того всього зрозуміле серцю SKA.

Та водночас і перший, і другий, і незважаючи ні на що, навіть третій, почують звучання запальних чи тужливих мелос карпатців. Хлопаки "націоналізували" навіть тромбон, примусивши його заграти по-гуцульськи. Всі речі на платівці легко лягають на ді-джейські мікси, тому в скорому часі можна сподіватись на появу їхніх реміксових версій. Пісню Тіні забутих предків вже можна вважати однією з них: це єдиний трек на плиті, що виконаний не в роковий спосіб, а в електронний, із семплами з одноіменної к/стрічки. Та коли досконалість Тіней (не фільму) породжує суперечливі судження, то композиція Полісся в плані як аранжування, так і змісту, зайвих питань не викликає: така собі оповідка старого, ще з бісиками в очах, Повстанця (хоча насправді пісня про корінного мешканця “Чорнобильскої зони”).

Після цього альбому арсенал штампів музичної критики поповниться ще одним: "грають щось подібне до ГАЙДАМАКІВ". Ачи "Українська відповідь на Goran Bregovic alternative". Або ж "Les Negresses Verte" на Західно-Український лад. Та заповідь "Свого не цуратися" принесла хлопакам добрі дивіденди, і, мабуть, завдяки саме їй, ГАЙДАМАКИ добряче попоїздили Західною та Східною Європою, а також стали першим укр-гуртом, з яким провідна світова звукописна компанія ЕМІ уклала угоду. Всі вже змирилися з російською експансією на українських теренах. Але ми і не зчуємося, як прагматичний Захід тишком-нишком, без ґвалту, ще крутіше скупить нашу музику. При тім підприємливі буржуї підбирають не все підряд, а лише самі вершки – повністю готовий, так би мовити, до споживання, ще й у святковій упаковочці, продукт. Зо три місяці тому Koch International через свій польський дивізіон "купив" Росаву. Нині фонозбірня лейблу ЕМІ розжилася на ГАЙДАМАКІВ. Вітчизняний шоу-біз до подібної музики ставиться як до абориґенівських наспівів. Ми і не зчуємось…

Юрко Зелений

www.fdr.com.ua

1.Св"ят Вечір

2.Стара Румунія

3.КарпатенSKA

4.Полісся

5.Червоні Вершники

6.Біла-біла

7.Жнива

8.Кавалок

9.Ой, то неРужа

10.Авже років 200

11.Тіні забутих предків

12.Нехай, нехай

Тут про кліп "Божественна тромпіта", який залитий на фтп.

P.S. Кому цікаво, є альбоми Перверзія (2005) і Богуслав (2004), але на жаль з бітрейдом лише 56, не знаю, чи варто заливати...

[D@ve]

...є альбоми Перверзія (2005) і Богуслав (2004), але на жаль з бітрейдом лише 56, не знаю, чи варто заливати...

Думаю не варто.