Перейти до змісту

как оторваться от компа и наконец-то пойти спать


Shkoder

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

насчет необходимости в "торможении мозгов" я давно заметил.. спасение в том, чтобы полчаса-час почитать перед сном какой-нить тупенький журнал типа Т3 или ДПК. в худшем случае запускаю на коммуникаторе bash.org - после чего засыпаю просто супер

Опубліковано

А у мене ніч це початок творчого процесу. Цілий день можу вбить просто так, але тільки вночі зявляться цікаві ідеї. Так то.

Опубліковано

НЕ помогло!!!! :glare:

Я не знаю... не можу лягти sleep.gif рано і все!

засинаю під ранок! Батьки нажуть, що організм вже попутав день і ніч....

Опубліковано
А у мене ніч це початок творчого процесу. Цілий день можу вбить просто так, але тільки вночі зявляться цікаві ідеї. Так то.

Аналогично :), еще ночью фильмы как-то интереснее смотреть. Но какойто сонливости у меня нету, я ложусь в 18-19, просыпаюсь в 12-1 и утром никаких проблем :)

Опубліковано

Зазвичай лягаю я в години 3-4 (якшо дуже себе заставить відійти від кампа), а іноді ваще не лягаю. Але я майже кожен день сплю днём. Тобто з 16 до 18 у мене тиха година))))

Опубліковано

Лягати спати починаю десь в 23:30, але раніше 1:00 іще не засинав...

:angry2: за тєму, буду пробувати.

P.S. Вночі краще пишеться - щоб це не було, ідеї якісь пруть, все легко і просто. встаєш вдень, перечитуєш і дивуєшся як це могло тобі в голову прийти...

Ось короткий уривок того, що прийшло якось вночі під апокаліптику... Давненько вже то було, але по-моєму непогано:

Хаос… Червоний з жовтим. Колір болю. Очі… Сотні пар кровожерливих очей в темряві. Звук. Звук безодні. Тишина. Така голосна, що розриваються барабанні перетинки. Темрява. Така густа, що її можна різати ножем… БІЛЬ… Неймовірний біль. Він панує в цьому хосі. Він проникає в найменші щілини цієї тиші. Він і є цим кольором. Він і є цим запахом. Він і є цим місцем… Смерть… Пустота…

Хтось грає цю симфонію на камінних струнах. Мелодія пронизує простір і огортає його, цей світ мороку і тиші.

І раптом воно – світло. Таке яскраве і сильне, що здається недоречним тут і зараз. Це світло гаряче, воно палить, знищує. Все висихає і розсипається. Нескінченно падають додолу мури темряви і з дзвоном скла розбиваються об пустоту.

Голоси. Тисячі, мільйони голосів. Вони кричать, шепчуть, плачуть, відбиваючись від цього кольору, створюють приспів до цієї мелодії. ВОНИ КАЖУТЬ ПРАВДУ. У кожному слові відкривається та істина, якої так довго шукав і яка тепер така непотрібна. Зі всього зриваються покрови і оболонки. Все зважується і реєструється, а тоді йде під прес. Все здається маленьким і нікчемним. Але немає нічого. Навіть пустоти.

Смерть судить справедливо. Вона виносить вирок. Її слова відчеканюються на стінах цієї темряви…

Опубліковано

Вдень вдягаєш навушники, а Асі ставиш I am away, і твориш, скільки душі завгодно. Тут щось інше... Ти вже наполовину спиш ніби... ну не знаю. Ніч це зовсім інше...

Опубліковано

От сьогодні на вмвар убунту новий ставлю і сауспарк втикаю. 3 серії глянув і напевно ща піду спать. Хотя комп був включений цілий день і тільки те і робив шо інет роздавав в локалку а диск з убунту в сідюку був. питається чого днем не згадать і не поставить. Вночі зірки по іншому складаються просто)))

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...