Я ПОМНЮ ЧУДНОЕ МГНОВЕНЬЕ...

[fenom]

про що говорим.... про залізо...кухню... навіть про дороги

а почуття?

до них забули вже дорогу...

поціновувачі поезії!!!

топік для вас!!! ваші улюблені вірші, вирази, цитати... все викладаєм сюди...

хтось пише сам???? свої творіння теж сюди!!!!

почнем....

сподіваюсь, що Евіл не буде ображатись... її вірш...

________________________________________________

тебе, бэби]

Попробуй обьясни тому, с нимбом, значение слова "мразь"...

у него такие белые крылья-на белом лучше видна грязь....

***

Я мечтала что поедем в Америку или какую-нибудь Майорку,

и ты будешь носиться вдоль берега

а я мечтать на пригорку

лукум рахат чайкам в море забросив,

смотри, бэби, ловят его на лету-у-у-у,

там так тепло а у нас снова осень

и я без тебя не могу...

***

Знаешь, бэби, когда я говорила пусть ты умрешь, но не другая

мне сложно убедить Его в том, что я пошутила,

бить человека его же слабостью это у них игра такая.

я все так же не сплю ночами, разговариваю с Ним,

в спорах рождается истина,

он редко смотрит в глаза и прячет за спину нимб

[Неуж-то боится выстрела....?....]

днем мой новый друг пытается навязать свои правила

и учит быть женственно - ласкательной,

но я не люблю его и может быть это неправильно,

виновен мой резус. Всегда во всем отрицательный.

Он думает что я все еще тобой болею, милый,

и все стрелы-пули в сердце на вылет? - мимо!

это не хандра и не панацея, бэби,

это диагноз свыше - значит неизлечимо.

Он уже дважды собирал свои вещи,

покупал кольца. посыпал вокруг дома от упырей соль,

пытался изгладить кремом от морщин мои сотни трещин,

но разве этим купишь любовь?

Вот так и живу не признаная ни землей ни небом,

была бы я Паркой - соткала бы все иначе,

а тут прокололась и может быть даже устала, бэби,

я сильная женщина! но это уже ничего не значит....

_____________________________________________

[fenom]

а я дуже люблю Симоненка....

ось одні з кращих....

Василь СИМОНЕНКО

ВОНА ПРИЙШЛА

Вона прийшла непрохана й неждана,

І я її зустріти не зумів.

Вона до мене випливла з туману

Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,

І руки лагідно до мене простягла,

І так чарівно кликала й манила,

Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,

Кого остерігає з висоти…

Прийшла любов непрохана й неждана —

Ну як мені за нею не піти?

* * *

Ну скажи — хіба це фантастично,

Що у цьому хаосі доріг

Під суворим небом,

Небом вічним,

Я тебе зустрів і не зберіг!

Ти і я — це вічне, як і небо.

Доки мерехтітимуть світи,

Буду Я приходити до Тебе,

І до інших йтимуть

Горді Ти.

Як це все буденно!

Як це звично!

Скільки раз це бачила Земля!

Але ми з тобою...

Ми не вічні,

Ми з тобою просто — ти і я...

І тому для мене так трагічно

Те, що ти чиясь, а не моя.

[Perlyna]

Кльова темка

Феному

Після фрази - "Люблена поезія..." відразу спершу спливає ця:

Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом.

Не студить вітер уст — зігрівся коло них.

І радісно моїм тонким, рухливим пальцям

Торкатись інших рук і квітів весняних,

Любов — лише тобі. А це її уламки,

Це через край вино! В повітря квіт дерев!

Це щастя, що росте в тісних обіймах рамки

Закритої душі і рамку цю дере!

Щоб зайвину свою розсипати перлисто:

Комусь там дотик рук, комусь гарячий сміх.

Ось так приходить мент, коли тяжке намисто

Перлинами летить до випадкових ніг.

Олена Теліга

[Yarchik]

Отак буває у житті -

Роздумуєм на самоті:

Чи той - це той?

Чи та - це та?..

А там і осінь... Зморшки...

Ми часто топчемо жита,

Шукаючи волошки...

Примітка для далеких від флори: волошка - красива рослина, але бур'ян.

[Perlyna]

Отак буває у житті -

Роздумуєм на самоті:

Чи той - це той?

Чи та - це та?..

А там і осінь... Зморшки...

Ми часто топчемо жита,

Шукаючи волошки...

Примітка для далеких від флори: волошка - красива рослина, але бур'ян.

То твій витвір мистецтва?

[zallegro]

І все на світі треба пережити.

І кожен фініш, це посуті старт!

І наперед не треба ворожити.

І за минулим плакати не варт!

Ліна Костенко

[Yarchik]

То твій витвір мистецтва?

Не зовсім. У нас із автором цього вірша лише прізвища однакові.

[mix_forever]

Мазута черные слезы текли по твоим щекам

И дико смеялось небо, проклятия шля богам

Но боги давно уснули, боги давно пьяны...

Им всеравно что будет с судьбою твоей страны

Пускай ломаю деревья, пускай погибает земля...

Боги спят беспробудно в своих золотых алтарях......

[legolas_soi]

Гляньте мій підпис...

ЗІ вибачаюсь що так пошло і без рими.

Зате я вважаю цей вислів витвором мистецтва

[fenom]

Савенко Р.

***

в прекраснім мареві зимових вечорів

під сизим птахом зоряного неба

я бачив безліч кольорових снів

в яких я мріяв про далеку Тебе...

не знаю, чи звершиться давня мрія

Тебе плекати у своїх руках

а знаю лиш - без Тебе шаленію

а Ти як той зимовий птах...

така ж холодна і така ж прекрасна

така ж зваблива як безсонна ніч

і водночас ти світиш тихо й ясно

звучиш, неначе журавлиний клич...

заради тебе ладен жити вічно

щоб памятати завжди по твою красу

щоб завмирати при твоїх словах магічних

які крізь будні в серці пронесу...

Але, на жаль, чомусь приходить ранок

з думками я лишусь на однині...

і лиш Тобі, Мій Лагідний Світанок

я подарую казку, що прийшла у сні...

mp3 варіант на фтп:

ftp.lm.lutsk.ua/Music/МАРЕВО - МАРЕВО

а ще дуже цікава ссилочка:

http://www.pbi.ru/interes/god/god-clip.htm

[Ukrod]

Марина Цвєтаєва

Я рада, що не хвора через Вас... (Мне нравится)

Я рада, що не хвора через Вас

Я рада, що Ви хворий не від мене,

І що високе небо не для нас

Впаде колись на цю одвічну сцену.

Я рада, що дозволено ... на гріх

Й кумедність – і не граючи словами

Не пломеніти шпарко від легких

І випадкових зітнень рукавами.

Я рада ще й тому, що при мені

Ви іншу обіймаєте недбало,

Не прочите в пекельному вогні

Мені горіти, бо не Вас кохала.

Що імені мого найтоншу суть

Не зрадите Ви марно і гвалтовно...

Що нас до вівтаря не поведуть

Бодай-коли у темряву церковну.

Я вдячна Вам від серця і руки

За те, що Ви мене, - хоч несвідомо! –

Кохаєте, за мій нічний покій

За наше негуляння до утоми.

За рідкість зустрічей у надвечірній час

За сонце не у нас над головами,

За те, що хвора я, нажаль, не через Вас,

За те, що хвора я, нажаль, не з Вами.

Перекладач: Кирило Васюков

[Perlyna]

Савенко Р.

***

в прекраснім мареві зимових вечорів

під сизим птахом зоряного неба

я бачив безліч кольорових снів

в яких я мріяв про далеку Тебе...

..........

Але, на жаль, чомусь приходить ранок

з думками я лишусь на однині...

і лиш Тобі, Мій Лагідний Світанок

я подарую казку, що прийшла у сні...

[fantazy]

дуже дякую феному за http://www.pbi.ru/interes/god/god-clip.htm

незнаю... але мене дуже зацепило....

[fenom]

дуже дякую феному за http://www.pbi.ru/interes/god/god-clip.htm

незнаю... але мене дуже зацепило....

мене тоже....

розумні речі...

всім читати....

Савенко Р.

***

в прекраснім мареві зимових вечорів

під сизим птахом зоряного неба

я бачив безліч кольорових снів

в яких я мріяв про далеку Тебе...

..........

Але, на жаль, чомусь приходить ранок

з думками я лишусь на однині...

і лиш Тобі, Мій Лагідний Світанок

я подарую казку, що прийшла у сні...

дякую....

а хіба я не давав тобі його раніше читати???

тим більше ти чула його в пісенному варіанті...

[all`ok]

"Ад и рай - в небесах", - утверждают ханжи.

Я, в себя заглянув, убедился во лжи:

Ад и рай - не круги во дворе мирозданья,

Ад и рай - это две половины души.

Омар Хайям

[Vetalkab]

Прикольна презентація, зачепило.

Найбільше сподобалось: "Богатый не тот у кого больше, а тот кому нужно меньше".