Перейти до змісту

Білоруси прозрівають


vanus

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Білоруська влада нарешті прозріла щодо свого братнього народу тобто ссусіда, партнера, союзника.

Про що свідчать останні події та новини у пресі.

Опубліковано

наскільки знаю Лукашенко ніколи і не плекав ілюзій на рахунок Москви, просто дійсно надавались економічні преференції які робили цікавою таку співпрацю, тобто на відміну від наших народних Лукашенко постійно ставив інтереси країни на перше місце.

Опубліковано

Згідний з romaxa11

Там навіть Народ знав, що Москва їм не друг. А можна сказати що весь совок Україна і Білорусь були в СССР замість нирок і печінки.

Тільки от Білоруси на відміну від нас знають, що коли з Росією залишатись, а як тільки так зразу працювати тільки на себе...

Опубліковано

При бажанні Москва могла би легко (дуже легко) інтегрувати Білорусь в себе (навіть як федеральну одиницю), просто їй це не потрібно.

Але це можна буде зробити в будь який момент - фактично білоруська ідентичність зараз ні на чому не тримаєтся.

Мови нема (її "вмерли"), віра та сама.

В Ірландії хоча б віра інша, а тут...

Фактично такої національності як "білорус" не існує на даний момент.

Опубліковано

В продовження теми.

icon_plus_1.gifСоюз закончился

Союз закончился

12.06.2009 Виктор Мартинович, «Белгазета»

Чем интересны моменты, когда отношения между Россией и Беларусью накаляются добела, так это тем, что обиженные стороны озвучивают то, что держалось в тайне. Оказывается, Россия требует отдать ей белорусские молочные заводы. Оказывается, за новый транш кредита она ждет признания Южной Осетии и Абхазии. Оказывается, она хочет, чтобы мы потеряли независимость: экономическую, финансовую, политическую. Оказывается, там, за кулисами, снова сражаются за наш суверенитет.

Внешне все всегда выглядело и будет выглядеть тихо. Встреча союзников, углубление интеграции, перспективы сотрудничества. И именно оттого, что выглядит гладко, оттого, что премьеры и президенты улыбаются, возникает подозрение, что первые - сдадут, а вторые - скупят все вокруг.

И только потом, когда на телевидении поднимается вой, становится понятно: не сдали. Видно, о цене не договорились.

А потом оказывается, что цена, вообще-то, - контроль над всем, что здесь приносит прибыль, принятие нужных Москве решений в политике, а по уму - так вообще, вступление в Россию-матушку. Вот так. И в качестве инструмента - кредиты, нефть и газ. То есть - все. А у нас - только транзит. И то - до 2012 г.

Кредит-то все равно рано или поздно дадут. И еще один дадут, если сильно попросим. Ну, получим кредит, ну, проедим его, а что дальше? Проблемы-то не решатся!

А главная проблема - в том, что, в отличие от ельцинской России, которая с нами хотела дружить, нынешняя Россия нами хочет попросту обладать. И чем дальше - тем проще становится разговор. Тем меньше улыбок и прямей формулировки.

Как Александр Лукашенко объяснял в своих интервью, российский президент вежливо предлагает привести инвесторов, а премьер потом говорит, что российского президента неправильно поняли. Речь шла не об инвесторах, а о новых хозяевах. И так - во всем, причем петля формулировок сужается.

И вот уже Лукашенко де-факто повторяет слова Зянона Пазьняка, заявлявшего, что Беларусь станет второй Чечней. Все тогда над Пазьняком откровенно ржали. А теперь - не смешно. Теперь все всерьез.

Вообще, чем дальше наблюдаешь за тем, как развивается то, во что превратился наш союз, тем меньше хочется смеяться. Целиком или частями. Белорусский федеральный округ. Немедленно признать Южную Осетию и Абхазию. Отдать производства. Ввести рубль. Иначе вам хана, пацаны. Вилы. Вы нам деньги должны!

И очень, кстати, отрадно, как это ни странно прозвучит, что в нынешней ситуации оказался именно Лукашенко. Хочется порадоваться, что эти новые «предъявы» появились еще на его веку. Потому что неизвестно, как с Россией справился бы любой его преемник. Неизвестно, как вел бы себя с Россией любой демкандидат - от Александра Милинкевича до Винцука Вячорки.

Скорее всего, был бы полный разлуп, как на Украине, на фоне декларативного стремления в Европу, которая не готова принять нас в состав ЕС в обозримые 10 лет. А потому - кризис, голодуха, мытье в одной воде и в одной ванне один за другим. И поскольку белорусы ценят комфорт выше, чем национальную гордость, - падение режима, приход пророссийского ставленника, конфедерация, инкорпорация и снова «Мы белорусы, с братскою Русью…»

Годами наблюдая за тем, как укрощает Россию Лукашенко, казалось, что он так сможет всегда. Всегда будет ее доить и ни на пядь не поделится независимостью. И вместе с тем было предельно понятно: никто другой вот так не сможет. И любой после него вынужден будет либо на Запад, либо на Восток. Либо голодуха, либо самоликвидация, смерть от ассимиляции.

И вот необходимость делать выбор вдруг стала проступать даже перед действующим лидером. Он, Александр Лукашенко, всегда знавший, где нужно обещать грудью стать на пути натовских танков, где намекнуть на то, что и мы в НАТО можем, если что, вот этот Александр Лукашенко вынужден теперь в кулуарах выдерживать напор лаконичных москвичей, которым чем дальше, тем проще выразить свою мысль о том, что Беларуси, вообще-то, нужно быть с Россией!

Ситуация объяснима. Понятно, почему они не «подкатывают» с такими предложениями к Украине или Литве. И первая, и вторая помимо серьезной европейской «крыши» имеют еще крайне травматичный опыт обретения независимости. Спросите что-нибудь по-русски в украинском Закарпатье, услышите много интересного - например, про целые села гуцулов, которые закапывались живьем…

Литовцы и украинцы за свой суверенитет проливали кровь. Они за него сражались с оружием в руках. Беларуси независимость досталась как бы по инерции, без борьбы, как недоразумение. И точно так вот к нашей независимости относились в Москве: всегда можно забрать обратно то, что тебе просто дали подержать. Нельзя отобрать лишь то, что ты сам вырвал после драки.

И вот теперь мы с каждым таким вот Совмином, с каждым выступлением Алексея Кудрина о состоянии дел в нашей славной экономике подходим к ситуации, когда характер споров о независимости все больше начинает напоминать именно драку. По сути, там, в кулуарах, начинается новый этап нашей национально-освободительной борьбы.

Премьер и президент, отстаивая экономику, политику (верней, собственный контроль над ней), территорию, подвигают Беларусь к непростому выбору. И без изменения риторики, без апелляции к патриотической (не в прежнем, славянско-русофильском, а в новом, суверенном, понимании) риторике, выстоять будет сложно, т.к. народ будет принимать всеобщее и повсеместное торможение непосредственно как их вину. А российские каналы и информаторы вроде Кудрина сделают все, чтобы все принималось именно так.

Нам нужно понять: союзное строительство закончилось. Начинается союзная борьба. На кону - суверенитет, наше право «людзьмi звацца». В конце концов, жить в Беларуси, каким бы ни был курс доллара, куда лучше, чем быть представителем белорусской народности в великой России.

Взято тут
Опубліковано

Скажіть мені, а який сенс в незалежності ради незалежності?

Незалежність повинна слугувати якійсь меті, зберегти та розвивати свою націю, або творити альтернативну історію...

А якщо, грубо, по цю межу кордона - все таке саме як і по ту, народ такий самий, говорить на такій самій мові, має таку саму ментальність, історію (той народ який мав іншу вже знищений), веде себе так само, порядки такі самі.. То... Яка різниця ?

Держава заради держави - це фікція...

Єдине, можна сказати що вони відстоюють право на альтернативне бачення того як повинна розвиватись економіка... О це в принципі єдиний аргумент...

Опубліковано
Он, Александр Лукашенко, всегда знавший, где нужно обещать грудью стать на пути натовских танков, где намекнуть на то, что и мы в НАТО можем, если что

в цих рядках ми впізнаємо нашого кучму. який ні тим ні сим :) видать така от хитра партійна школа була.

Скажіть мені, а який сенс в незалежності ради незалежності?

а хто каже про незалежність заради неї самої - незалежність заради грошей. навіть в статті Quiet"а це чорним по білому написано. бацька щось типу князька і ой як не хоче підчинятись і віддавати свою десятину комусь іншому.

Опубліковано
При бажанні Москва могла би легко (дуже легко) інтегрувати Білорусь в себе (навіть як федеральну одиницю), просто їй це не потрібно.

Але це можна буде зробити в будь який момент - фактично білоруська ідентичність зараз ні на чому не тримаєтся.

Мови нема (її "вмерли"), віра та сама.

Фактично такої національності як "білорус" не існує на даний момент.

те саме й про україну говорять...

Опубліковано
Скажіть мені, а який сенс в незалежності ради незалежності?

Незалежність повинна слугувати якійсь меті, зберегти та розвивати свою націю, або творити альтернативну історію...

Сенс в тому, що в білорусів є людина яка дбає про народ і мова і менталітет тут нідочого.

Якби ти порівняв середньостатистичний рівень життя в білорусії і в РФ, то був би дуже вражений.

Доречі Білорусія одна з небагатьох країн, яка постраждала від кризи найменше.

Опубліковано
Доречі Білорусія одна з небагатьох країн, яка постраждала від кризи найменше.

Урожай бульби залежить від погоди, сорту, добрив, шкідників, а не від світових економічних процесів ;)

Опубліковано
Урожай бульби залежить від погоди, сорту, добрив, шкідників, а не від світових економічних процесів ;)

Мабуть Лукашенко не продає свою бульбу за кордон, а потім не купує їїж в тридорого, як наша коса* робила з пшеницею.

* Чудове слово для ідентифікації Юлії Володимирівної ...

Опубліковано
Урожай бульби залежить від погоди, сорту, добрив, шкідників, а не від світових економічних процесів ;)

Мабуть Лукашенко не продає свою бульбу за кордон, а потім не купує їїж в тридорого, як наша коса* робила з пшеницею.

* Чудове слово для ідентифікації Юлії Володимирівної ...

Ну тому що батька - як ген. директор успішного заводу, дбає щоб його дітко росло, розвивалося, тому що його дивіденти напряму від цього залежать. Тому і контролює кожного начальника відділа, постійно напрягає, приділяє увагу населенню (робітникам) щоб вони себе почували нормально і т.д. Як наслідок на його жорстокість і радикалізм, нікому не стає духу щось проти сказати, тому і царює.

Тепер те саме в Україні. Наш ген. директор тирить порядочно і йому начхати на долю заводу, любить час від часу відбудувати каморку для сторожа (памятку) за кількасот мільйонів. Начальники відділів не бояться продукцію продавати лівими схемами на очах у всіх і при цьому казати після цього все буде тьльки краще і т.п., купляти машинерію 30-ти річної давності але втридорога ніж сама новітня і дорога в світі. Робітникам якось байдуже, головне що щось їсти є, коротше аби не гірше.

Сорі за криве порівняння, але на мою думку ситуація саме така.

Опубліковано
Сорі за криве порівняння, але на мою думку ситуація саме така.

Ти був в Білорусії?

Так на симінарі.

Дуже вразила огранізованість громадян і дороги, а ще те що ніхто пиво на лавочці не пє, кожен двір вилизаний і як для нас просто показовий.

Опубліковано
Так на симінарі.

Дуже вразила огранізованість громадян і дороги, а ще те що ніхто пиво на лавочці не пє, кожен двір вилизаний і як для нас просто показовий.

Я був там в іншій епостасії але враження самі позитивні.

Доречі спілкувався з "десидентами" які виїхали з Білорусії в Україну. Вони з захопленням розповідають, що в нас навіть дихати легше і можна говорити що хочеш. От тільки на питання щодо добробуту пітверджують, що в нас порівняно з Білорусією повна попа.

З.І. Хочу "батьку" на Україну.

Опубліковано

В білорусії сир, масло яйця, горілка в 2,5 рази дорожчі. Ось тому і скуповуються. З Малоріти постійно в Шацьк їздять в Край і в Бар на святкування всяких ДН.

Опубліковано
якшо в них так добре, то чого вони в Ратному все з полиць з магазиныв згрiбають?

бо богатые, мают за что грести...

богатиє не гребуть, як ніби завтра всєлєнскій піндєц.

Опубліковано

Явно там рівень життя краще,

судячи з того що дороги на порядок кращі,

машини в дворах залишають і крадуть їх там менше

порядок є і у владі і в мізках людей

Як мені, рік назад, яро доводили що нам треба об'єднатися з Росією, бо Росія це щастя, а НАТО це туфта, трохи мені не сподобалось.

Думаю зараз думка зміниться в тих людей.

Опубліковано
якшо в них так добре, то чого вони в Ратному все з полиць з магазиныв згрiбають?

спроси об этом у евродемократов поляков, которые во всем приграничье сметают с прилавков под чистую все.

чай в европах то не хуже неж у сябров то?

З.Ы. Все там держится на "бацьке" уйдут его, придут говоруны, типа нашего, и будет: "ці руки", "все пропало", и "просрали все полимеры".

Опубліковано
те саме й про україну говорять...

Ні. Ситуація в Україні інша.

Навіть москалі не мають претензій на Західну Україну - бо, ви друзі, кожен день доводите що ви інші.

спроси об этом у евродемократов поляков, которые во всем приграничье сметают с прилавков под чистую все.

чай в европах то не хуже неж у сябров то?

З.Ы. Все там держится на "бацьке" уйдут его, придут говоруны, типа нашего, и будет: "ці руки", "все пропало", и "просрали все полимеры".

В якому плані не гірше?

То що чисто все на вулиці? Які реальні здобутки ЕС/Білорусі?

Опубліковано
В якому плані не гірше?

То що чисто все на вулиці? Які реальні здобутки ЕС/Білорусі?

вопрос немного не в то русло, потому как отвечал на то почему скупают у нас все. скупают потому что дешевле. в европах давно научились считать деньги. им выгодно ездить к нам покупать товар/продавать/заправляться потому и ездят. Скажем подобная ситуация была на немецко-польской границе, до вступления последней в ЕС немцы сгребали все с прилавков.

что то мне думаеццо в свете последних событий, если конечно Лукашенко будет правильно играть и подмахивать, у Белоруси стало побольше шансов вступить в ЕС чем у нас.

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...