Forever Autumn Опубліковано 15 Лютого, 2009 в 10:59 Автор #27 Опубліковано 15 Лютого, 2009 в 10:59 зато коми правильно розставляє))))
_sergius Опубліковано 15 Лютого, 2009 в 13:54 #28 Опубліковано 15 Лютого, 2009 в 13:54 Колись ще в школі листи писав регулярно. Спочатку бабці й діду, які жили далеко, а іншого способу зв'язку не було. Батьки завжди ці обов'язки написати листа покладали на мене. Потім почав переписуватись з другом з Сумщини, де ми згадували літні пригоди і будували плани на майбутнє. Писав друзям в армію. Були і любовні листи, з купою пристрасті, і відповіді на 15 сторінок дрібним почерком. Майже всі вони й досі зберігаються в мене.Цього ніколи не забути, коли приходить лист, весь обклеєний марками, розірвавши його в ніздрі вривається запах паперу та чорнил, і ти стрічка за стрічкою читаєш, сторінка за сторінкою... А потім ще хто зна скільки раз цей лист перечитується.Коли з'явився комп'ютер, почав набирати листи в ворді і роздруковувати, але часто писав і від руки. З появою мобільників, всі переписки закінчились. Іноді кілька смс-ок, пару зізвонились, і все. Свій вклад зробив і інтернет. Зараз все листування і спілкування йде через аську та "мило", а звичайною поштою користуюсь в основному тільки по роботі, відправляючи документи та іншу кореспонденцію. Іноді на новорічні свята відправляю листівки знайомим та родичам, але цього року якось і це було дуже в обмеженій кількості. А останній лист від руки написав десь в вересні місяці минулого року, теж отак вирішив згадати колишні часи.
fishka87 Опубліковано 17 Лютого, 2009 в 18:06 #29 Опубліковано 17 Лютого, 2009 в 18:06 Мабуть за останні три роки не написала жодного листа. Хіба що листівки розсилаю на свята.Електронною поштою пишу листи щодня, але вже давно помітила що в справжніх набагато легше писати. Чомусь в таких листах легше розповісти про своє життя, свої почуття.
Forever Autumn Опубліковано 19 Лютого, 2009 в 16:19 Автор #30 Опубліковано 19 Лютого, 2009 в 16:19 Ya vge protjagom doby pyshu lysty-rozdumy. samij sobi. zikavo, yaksho yogo potim vidredaguvaty - smishni vony budut chy sumni.Pryemnym surprizom buly takog lysty vid deyakyh ludej na mij den narodgennja. hocha zym ludjam bulo nabagato prostishe napysaty meni v asku vitannja - vony vydilyly godynku i vse-taky stvoryly zhyvogo lysta. pryemno vragena.
Forever Autumn Опубліковано 19 Лютого, 2009 в 16:36 Автор #31 Опубліковано 19 Лютого, 2009 в 16:36 Pyshu i vidchuvau, yake ze zadovolennia-vidchuvaty,wo ty tvprysh shos zhyve.slova inakshe llutsja,inakshe skladautsja rechennia, nizh po elektronnomu
_sergius Опубліковано 2 Березня, 2009 в 12:44 #32 Опубліковано 2 Березня, 2009 в 12:44 Pyshu i vidchuvau, yake ze zadovolennia-vidchuvaty,wo ty tvprysh shos zhyve.slova inakshe llutsja,inakshe skladautsja rechennia, nizh po elektronnomuЗгадую, як написавши листа, йшов на пошту щоб там вкинути в скриньку, а потім з нетерпінням чекаєш відповіді.
Forever Autumn Опубліковано 2 Березня, 2009 в 12:46 Автор #33 Опубліковано 2 Березня, 2009 в 12:46 Оооо то можеш зараз уявити мій стан
_sergius Опубліковано 2 Березня, 2009 в 12:57 #34 Опубліковано 2 Березня, 2009 в 12:57 Уявляю. А особливо в той момент, коли відкриваєш вдома пошту, а там лежить довгождання відповідь.
Forever Autumn Опубліковано 8 Вересня, 2009 в 09:54 Автор #35 Опубліковано 8 Вересня, 2009 в 09:54 Ну от і підбила я своїх далеких давніх друзів на живу переписку... Хотіла ще бордівців підбити, але тут зараз знайдеться купа бравих критиків, котрі скажуть: та фу! та нащо! а ще одне одному листи вживу слати? а що скажуть дома?..." Так що... Справді, в листах є свій шарм, це ближче, ніж вордівський електронний неживий папір, ніж такі ж мертві однакові букви... Коли людина пише, вона вкладає маленьку частинку себе у написане, у той лист. Це ж свого роду ручна робота Справді. Дуже приємно відкривати скриньку і бачити листи. Людям не все одно. Люди пишуть Це вимагає набагато більше часу і енергії, ніж електронщина...але..кому треба - той напише незважаючи на це "І губиться мій крик в безмежжі неозорім. Й нізвідки мовчки йдуть твої листи..." (С) Мну
Andrew_Best Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 06:09 #36 Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 06:09 Листи це напевно прикольно, але це точно не для мене, я ніяк от вже 2 місяці постачальникам накладні не можу відіслати, нема коли в почту зайти ... )
Forever Autumn Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 11:06 Автор #37 Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 11:06 ну от. і я про те ж шкода, що люди настільки погрузли в буденності, що знайти хвильку - це проблема
Andrew_Best Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 15:26 #38 Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 15:26 Який вихід?
Forever Autumn Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 16:17 Автор #39 Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 16:17 прямокутний. прямо в дверях
lektoriy Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 16:59 #40 Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 16:59 "І губиться мій крик в безмежжі неозорім. Й нізвідки мовчки йдуть твої листи..." (С) Мну[/q Скажіть, а хто автор цих рядків?
4iter Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 18:19 #41 Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 18:19 "І губиться мій крик в безмежжі неозорім. Й нізвідки мовчки йдуть твої листи..." (С) Мну[/q Скажіть, а хто автор цих рядків? написано ж, Мну..... хіба ти не знаєш цього митця? П.С. Листи не пишу, і скриньку не перевіряю....за мене все робить The Bat! , згоден, що "живі" листи це прикольно, але неєфективно, з точки зору часу, ібо поки лист дойде - новини в ньому втратять свою актуальність. А просто так хфігньою страдати і вкладати частнку себе в клаптик паперу нема натхнення і часу.
Andrew_Best Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 19:09 #42 Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 19:09 А мені здається що це більш цікаво одиноким людям, хто ще не знайшов другої половинки і прагне комюніті, або ж звичайно людям який прожили свій вік, хоче пітримувати розмови зі своїми друзями дитинства, оскільки ж бабця не зайде на однокласники.ру і не почне шукати друзів по інету. А як на мене, мені це абсолютно не цікаво. Кому ж писати листа? Друзям які і так надоїдять в асьці за день (необразливо) ? Або родичам? Подумають з якого то дива "родствєнічек" надумав листа написать, небойсь шось хоче... нема мотивації писати листи.А ось написав листа в суд з позовною заявою ... як не дивно також ДАІ не в захваті мому листу, кому писати????
eNyk Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 19:37 #43 Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 19:37 листи ж бувають не тільки поштові... буває після чергового "генерального" прибирання знайду десь в кладовці коробку з старими зошитами і всякими шкільними бумажками, відкрию, а звідтіля прям так і повіє дитинством... ностальгія страшенна!!! береш якийсь зошит, а задні сторінки всі пописані, помальовані... знаходиш знайомі поччерки і з них виринають образи людей, спогади смішних і не дуже пригод... Всякі записочки, які кидалися з ряду на ряд, від парти до парти... Знайшов оце недавно навіть "мирний договір" хлопців з дівчатами, мол типу більше не будем сваритись, битись і т.п. Хіба ж такі емоції почерпнеш з електронних пісюльок?... Листи - це відбиток людини, її переживань... Це сила. пс: дякую, Осінь, за тему... Шкода, що раніше її не побачив... Ех, настрій зараз такий піднесений... Згадую, згадую, згадую...
Forever Autumn Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 20:05 Автор #44 Опубліковано 10 Вересня, 2009 в 20:05 Мну - це така китайська поетеса З претензією на творчість, тараканами в голові, котрі розжилися на поїзда і тепер не просто бігають по черепній коробці, а й поєздят там))) Andrew_Best, дуже цікаво підмічено! Справді, Ваша думка може стати іншою стороною медалі! Але н ажаль Ви не врахували маленьку але значиму частку - духовну. Є різниця, коли читаєш звчайний е-мейл, а коли береш до рук шматок паперу з пролитою на нього кавою (слідами загорнутого сала і т.п. ггг) eNyk, оооо!!! як це знайомо!!!на днях знайшла свій старий зошит , започаткований в 2000-му ще ) Всипаний віршами (деякі не втрималась і виклала на форумі ), вирізками, віршами приятеля з Харкова, навіть собі присвячений віршик надибала ))))))) Такі рчеі неварто забувати. Вони просто справді інколи помагають запалити в душі маленьку іскорку, якої так не вистачає.
Otto Kreer Опубліковано 11 Вересня, 2009 в 07:03 #45 Опубліковано 11 Вересня, 2009 в 07:03 із наївної творчості від 1981 року"Почтальена жду я долго стоя у окна,Многие мне пишут письма, только не она ..."
Andrew_Best Опубліковано 12 Вересня, 2009 в 16:59 #46 Опубліковано 12 Вересня, 2009 в 16:59 А коли ви в останній раз отримували по пошті листи від друзів, родичів? Я - непамятаю такого, ще на початку 90-х мої батьки відсилали листи на свята ну і нам приходили. А зара як побачу в почті листа - то це або реклама, або повістка сплатити штраф від ДАІ за порушення якого я не робив
kleber Опубліковано 14 Вересня, 2009 в 14:07 #47 Опубліковано 14 Вересня, 2009 в 14:07 Ніразу в житті не писав справжнього(паперового) листа, і якось всеодно. А взагалі не бачу ніякого виправдання таким листам "во век, когда наши спутники бороздят просторы театров" А зара як побачу в почті листа - то це або реклама, або повістка сплатити штраф від ДАІ за порушення якого я не робив або повістка в армію
Forever Autumn Опубліковано 20 Жовтня, 2009 в 14:11 Автор #48 Опубліковано 20 Жовтня, 2009 в 14:11 suum quicue, судари
Forever Autumn Опубліковано 19 Грудня, 2009 в 23:57 Автор #49 Опубліковано 19 Грудня, 2009 в 23:57 Пишу вже третю ніч підряд То ручкою, то олівцем, то фарбами Почерк нерівний На листі вже пролита кава, сльози і думки. Як почерк розберуть?... А хз.
Varvara Опубліковано 23 Травня, 2011 в 06:08 #50 Опубліковано 23 Травня, 2011 в 06:08 Востаннє писала біля місяці тому - бабусі. А от не отримувала давненько...
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.