Mongoose Argus - "Скажений гарбуз" - fatbike!

[Shkoder]

 

це – мій "скажений гарбуз" aka Mad Pumpkin. тому, що ідея зібрати собі "товстуна" з'явилася саме на Хеловін, а також співзвучно з назвою рами. fatbike чи фетбайк, або просто фет – велосипед з рамою та компонентами маунтінбайка, але суттєво ширшими покришками. наприклад, в мене це 4.5", тобто вдвічі ширше за звичайну велопокришку, а об'єм повітря більше майже впятеро, що дозволяє їздити з дуже низьким тиском в колесах, 7-8 psi (0.5 бар), чи навіть нижче, якщо під колесами сніг чи болото.

 

рама – "трушна" алюмінієва Mongoose Argus з відстанню між перами 5" та під задню втулку 190мм, тобто теоретично покришки можуть бути "суперфет" стандарту, але реально влазять чи  4.5", чи китайські "маломєрки", типу Chaoyang 4.9". на щастя, це її єдиний недолік. все інше в плюсах: рама заточена під стандартні компоненти (1 1/8" рульова, різьбова каретка, 10мм задня вісь, 31.6 підсіділ, тощо), гарний баланс в геометрії між трейлбайком та гоночним, й просто класний колір Dark Teal, який вживу виглядає темнозеленим, але на всіх фото виходить блакитним!

вилка – жорстка, алюмінієва Mongoose, з алюмінієвим штоком та під 10мм вісь, передню втулку 135мм. rake десь 45мм.

рульова – інтегрована картріджна, але можлива заміна на зовнішню під конус.

 

винос – Concept, 85мм. пробував різні, від 60 до 100мм, але 85мм виявився найбільш комфортним;

кермо – Funn, майже флет – підйом 10мм, довжина 695мм. взятий з іншого "мангуста";

гріпси – мої улюблені Ritchey з замками;

пробки – якісь білі noname.

 

сідло – раритетне Selle SMP Hybrid білого кольору. ще тих часів, коли поверхня була гладенькою та не зтягувала штани при активному педалюванні. легше за Extra за рахунок рами з трубки;

глагол – щось лайтове алюмінієве 350мм з сітбеком 10мм. спробував спочатку пряме – не підходить, задалеко треба ставити сідло;

зажим – той, що був до рами. форма гарна, ніби обгортає трубу.

 

каретка – FSA 100мм, зовнішня на промах;

шатуни – дабл FSA Comet 38/26. в яких є два суттєвих недоліки: q-factor – вони дуже широкі, хоча можна було зробити вужче на 10-20мм точно. але вже майже звик… друге, зірка на 38 це забагато. треба поставити 36 чи може навіть 34. бо діаметр колес більший за найнер, а фет – це не чемпіон швидкості;

педалі – старі перевірені Crankbrothers Candy 3;

цеп – SRAM 971 з замочком )  аж 116 лінків в довжину;

касета – SRAM 970 11-34. без паука, але на сталевий барабан дуже норм.

 

задній перемикач – SRAM X.7 з середньою лапою 2015 року. перемикання не гірше за старі X.0, я оцінив!

передній перемикач – Shimano SLX direct mount. закріплений на спеціальну проставку, а ще має таку особливість, як упор для рубашки, тобто відсутній важіль між рамою та перемикачем;

рубашки та троси – SRAM з b/d. на вигляд не відрізняються від тих, що з Велозони )

манєтки – SRAM X5 2x9 '2015. для тих, хто звик до дев'яти швидкостей, це найкращий вибір з того, що SRAM робить зараз! супернадійний "exact actuation" та, нарешті, ергономіка та форма клавіш від SRAM X.0 до 2007 року. звичайно, вони тяжчі, але ручки ті! перемикання через 5 зірочок за одне натискання в комплекті )

 

гальма – Shimano SLX 2013-14 року. ті, що з класними короткими ручкам. за свою ціну реально найкраще, що може бути;

ротори – Avid HS1, 160мм перед та зад.

 

обода – якісь OEM шириною 93/100мм. алюмінієві, сіметричні, однослойні, вже сверлені на заводі (з "дрілінгом"), але досить легкі. з "полицею", але під безкамерку "клямки" немає (

шпиці – 2мм з нержавійки, оксидовані;

камери – Vee Rubber на 26" x 4.0-4.5". тяжкі, цуко… але по товщині мають бути надійні;

покришки – Kenda Juggernaut Sport 26 x 4.5" 60tpi. реальна ширина 114мм! зимово-бульдозерний протектор. тяжкуваті по твердому покриттю, зате ліс, пісок, сніг, болото, листя – їх стихія!

втулки – 190мм та 135мм передня й задня під ексцентрік, з насипними шарами великого діаметра та високоякісним захистом від бруду. на щастя, я ще не забув як регулювати такі втулки, то працюють вони дуже плавно;

ексцентріки – Halo. передній рідний 135мм, а задній зроблений на замовлення. обидва під мультітул, щоб колеса ніхто не поцупив ))

 

дріб'язок – підфляжник Cannondale Cage, сумка на раму Exustar, а всі болотники власного виробництва.

 

 

це вже не перший, та й не десятий ровер, що я зібрав, то емоції від процесу дещо не ті, як колись )  але все ж тут є чим себе розважити, наприклад збірка колес, які не влазять в жоден станок, то я збирав їх спочатку по рівномірному натягу шпиць, потім ставив в раму, рівняв, протягував знову, рівняв далі… різниця сильно відчутна, бо обод ходить не тільки в напрямках яйце-вісімка, а ще й викривляє в поперечному напрямку. я вже знав, що збиратиму фета для сніга, доща, багнюки та інших подарунків волинської природи, то ще перед установкою розібрав та змастив всі ущільнювачі: рульову, каретку, втулки.

 

скажу ще трохи про раму. на фет є два основних варіанта – симетрична рама та офсетна. в офсетної праве перо зміщене всередину, інколи настільки суттєво, що гальмівний ротор знаходиться ніби всередині колеса (наприклад, Surly Moonlander). не дуже естетично, зате можна використовувати звичайні компоненти, типу задньої втулки на 135мм. симетрична рама, це така, де задні пера просто розташовані широко, під втулку 170, 190, а на "суперфет" й 197мм. деякі компоненти в такі рами потрібні вже специфічні, зате це зараз "мейнстрім", що суттєво впливає на цінник. тож з доступних варіантів вибір був невеликий: Mongoose Argus (чи дешевші "мангусти", але вони геть чугунні), Norco Bigfoot (про плюси та мінуси якого багато написано ось тут) чи кітайкарбон (яких багато є на алі). покуривши уважно різні форуми, та профільний розділ на VK, я вибрав всеж-таки Argus, в якого невеличкі недоліки, типу q-factor, повністю компенсовані загальною геометрією та іншими приємними фішками. одна з таких – це суперова вилка, в яку стають всі існуючі на ринку покришки до 5.0" включно, тож проблем з вибором немає. втулки 135мм також дуже розповсюджені та ціни на них вже досить гуманні (приклад: Quanta на промах). ще один приємний плюс – на таку раму можна легко зібрати 29" вілсет та отримати звичайний найнер-рігід, зручний на покатушки асфальтом чи легкими грунтами.

 

 

покришки та гума для фетбайка. тут все складно, навіть приблизно універсальної гуми не існує в принципі, майже завжди вона заточена під покриття чи погодні умови, а регулювання інших параметрів можна здійснити тиском в колесах. тобто, навіть з "тракторної" реально зробити шосейну накатисту якщо збільшити тиск до 13-15psi, але на проліску з нею вже буде некомфортно, бо підвіски ж немає, а фет-гумка на високому тиску практично не працює. шосейна, асфальтова, літня гума класно катить по твердому, але якщо скинути тиск до "зимових" значень в 5-7psi, то з'являється неприємний ефект, коли колесо "допомогає" рулити (англійською "seft steering"). на зимовій гумі такий ефект теж є, але суттєво менше виражений. щось наближене до універсальної гуми зробила швальба з Jumbo Jim, саме її ставлять на фетбайки від $2000 та дорожче. в дешевших варіантах рулить Vee Rubber, Kenda, Panaracer, Chaoyang та різні дрібні замовники, типу On-One чи KHS. якщо знати наперед про характер покриття, то трохи погравши з тиском, завжди можливо знайти прийнятний компроміс між накатом, комфортом та проходимістю. дуже класну гуму робить Surly, наприклад класичний комплект Bud & Lou, але цінник на них починається з $100 за штуку, а ширина 4.8" влазить не всюди. тож мій вибір на зиму – Kenda Juggernaut Sport 4.5". ще б хто сказав, де та зима…

 

to be continued..

[Ukrainec]

Не тоне?

[Shkoder]

Не тоне?

 

я б перевірив, але ж зими нема… сьогодні взагалі підвісом виїзжав, бо дорога суха, та й +5 на вулиці. по сухому та твердому покриттю фетбайк – не найкращій вибір, особливо на такій як в мене гумі.

 

ps. сьгодні ж International Fat Bike Day. вітаю всіх причетних

[Driver]

Скільки заважить?

[Shkoder]

Скільки заважить?

 

16кг чи навіть більше. з яких половина – це суто колеса. покришки 1.6 + 1.6. камери по 420-430 грам, обода, втулки тяжкі.. але він гарно їде по інерції, бо майже вся вага зосереджена назовні. по асфальту, правда, тяжко – сьогодні це знову перевірив. але тільки з'їхати на пролісок й починається кайф )

[Ukrainec]

...можна лише уявляти

 

Треба пробувати, а то навіть срати немає чим

 

[Shkoder]

приїхали мені нарешті "лайтові" покришки Maxxis Mammoth 26 x 4.0 (120tpi, foldable, EXO protection – все, як треба). цікаві вони дуже накатистим протектором та трохи заниженим, порівняно з іншими покришками, профілем. задумано так, що на твердому буде працювати центральна частина, а в снігу/піску/глині – вся поверхня цілком:

 

 

на світлині добре видно, що інженери Maxxis сильно не заморочувалися, а взяли перевірений Maxxis Ardent, зробивши його вдвічі ширше. вчора на покатушці була гарна нагода його випробувати у місцевих реаліях, мої враження дуже позитивні, окрім того, що в рідкій глині покришка все ж "тоне", а грісти їй майже немає чим. ще на вологому листі трохи ковзає, але передбачувано, не зриває. тиск всю дорогу був 11psi спереду та 14psi ззаду.

 

по асфальту та твердих грунтах катить приблизно як "звичайна" покришка шириною 2.4-2.6", тобто для фета накат просто суперовий – тримати середню 24-27 вже можна без зайвих зусиль. ще й порівняно нешумна, бо протектор майже суцільний. комфорт середній – "дрібноту" покришка поглинає непомітно, але щебень чи тракторна колія вже відчутно довбає в руки. з меншим тиском комфорт зростає несуттєво, але накат набагато гірше, тож оптімальний тиск десь на рівні 10-13psi.

 

м'яке покриття, типу піска, листя чи неглибокого бруду – стихія Mammoth. велика площина приємно "пливе" по поверхні поглинаючи всі нерівності. якщо немає великих ям, то швидкість можна тримати досить високу, але на ямах покришка трохи стрибає за рахунок товстих стінок EXO protection й доводилось їхати повільніше. впевнений, що по вкатаному снігу буде приблизно те саме.

 

в поворотах тримає впевнено, бо є чим вчепитися. якщо на дуже рідкому покритті покришка починає ковзати, то робить це передбачувано. зірвати вдалося тільки розвернувши ровера поперек колії лісовоза. бокові грунтозацепи трохи збирають бруд, але взагалі, покришки залишаються чисті. єдине, що може зупинити "мамонти" – це глибокий рідкий грунт чи глибокий сніг. бо покришка трохи тоне, але до твердого дістати не може. можливо, з мінімальним тиском 5-6psi проходимість трохи зросте, але все ж не вийде спокійно "пливсти" по спаханому полю чи свіжому снігу, як на Kenda Juggernaut 4.5, бо протектор невисокий, рідкий грунт сильно зачепити не може.

 

 

а вцілому, це є шикарні всесезонні покришки

[Shkoder]

Кріс Акрігг вкрав мій байк та втопив по втулки

[Ukrainec]

Кріс Акрігг вкрав мій байк та втопив по втулки

Байк таки не тоне! 

 

Що видно на останніх кадрах ролика...

[sanbOK]

У чувака на відео скіл прокачаний

[Shkoder]

ще в кінці грудня приїхала мені гарна передня втулка на промах під вісь 135мм, то я вже вирішив зібрати безкамерне колесо наперед. обода під це діло заїхали з Кітая ще раніше, аналогічні Sunringle Mulefut 80 з гарними бедлоками під безкамерку, але майже втричі дешевше. десь за вечір я склав колесо, а наступного вечора повністю його протягнув та вирівняв на саморобному станку. шпиці взял на одну сторону DT Champion, а на другу Sapim Leader, бо інших просто не мав в наявності потрібної довжини. всі шпиці з нєржа, то мають співпрацювати добре )

 

 

всередині світловідбиваюча стрічка, поверх неї вже безкамерний "комплект" з 20" камери та gorilla tape, що разом заважило десь 200грам. звичайно ж насосом поставити таку безкамерку неможливо, то мав знову зібрати ерзац-компресор з автоколеса, пістолета та декількох фітінгів та шлангів. десь з третьої спроби покришка стала на бедлоки з приємним клацанням. пішло десь 50мл герметика Caffelatex, та ще на наступний день я долив 50мл. отримав ось таку красу:

 

на мою радість та здивування, не за день, не за тиждень колесо не спустило жодної атмосфери! навіть жорсткі випробування типу покатеньок в -13 та стрибків з сходинок не порушили герметичність чи геометрію колеса. трохи кращий став накат та м'якше хід, але колесо стало помітніше "підрулювати" на твердому покритті. взагалі за рахунок втулки, обода та безкамерки я скинув з переднього колеса майже 800 грам, що приємно вплинуло на розгон. отож, до зустрічей на дорозі )

 

[Lexx_Giant]

Дивлячись Дімка на твій байк.. згадав мис Опук..)))

[Shkoder]

не повіриш, сам постійно думаю, як би я на таких колесах да по Арабатці ))

 

[Shkoder]

1000км позаду! сушимо вже потрошки весла…

[Shkoder]

невеличкі, але приємні зміни мого товстуна )  перейшов нарешті на сінгл спереду. наш вибір – Гарбарук, звичайно! хоча б тому, що в мене на FSA Focus маленький павук з BCD96, вони не дуже розповсюджені, то й цінник на них "конський". в гарбарука ж звичайна NW зірка BCD96 – 800 гривень манетки, переклюк залишив SRAM, бо X7 вже пристосований для великих касет – лапка там обертається не по вісі з роликом, а з невеликим зсувом, тож закидає добре. касету встановив 11-36 – більше мені зараз не треба.

 

ще доїхала мені нарешті придбана ще в минулому році легенька задня втулка Quanta на промах під вісь 190x10, тож мав можливість дозбирати колесо аналогічне передньому, з безкамерним ободом. всередині обода під фліпер встановив світловідбиваючі стрічки – вночі виглядає дуже класно. на посадку колеса пішло десь 100 грам герметика, ще стільки само долив в колесо вже як покришка стала на місце. ставив саморобним "компресором" з автозапаски та перехідника.

 

 

але найголовніше – суттєве зменшення Q-factor, десь на 3 сантіметри. було пов'язане з деяким колхозом, але їхати стало набагато приємніше – вже не стоять ноги розкорякою )  по вазі зекономив на задньому колесі десь півкіля, ще стільки само на переході з дабла на сінгл. вписуюсь в 14 кілограм зараз й це без якихось лайтових запчастин.

[Shkoder]

за хвилину до Велодня )

 

[Shkoder]

King of Sand )

 

[Shkoder]

покрихи Schwalbe Jumbo Jim.. це, мабуть, найкраще, що сталося з моїм жиробайком після апгрейда шатунів )  неймовірна керованість, впевненість, гребучість. і все це на низьких тисках 8/11, що нижче, ніж я ставив на Maxxis на зиму. тобто "підвіска" також працює краще. а ще й по асфальту нормально їде!