ЛІТНІЙ ВЕЛОПОХІД ПО СКОЛІВСЬКИМ БЕСКИДАМ І ВОДОДІЛЬНОМУ ХРЕБТІ

[Navigator]

Схема маршрута, накидана мною ще перед походом: http://www.bikemap.n...3.07085/terrain

Приблизно так і проїхали-протягнулись))

Участники Андрій-Лучеськ, Стас, Артур і я.

Пройшли два хребта.

Учасники попались упорні. На мої пропозиції відхилитись-скоротити відповідали: "Йдемо до кінця!"

В наступних постах викладу детальну розповідь.

[Navigator]

На південно-західному краї природного парку "Скодівські Бескиди" витягнувся на двадцять кілометрів дикуватий хребет з вершинами Мінгол, Великий Верх. По північний бік від нього низка незаселених долин і вершин. На південь бісером розсипались багаточислені села.

В Сухому Потоці, путаючись в високих літніх травах, почали поволі набирати висоту, натруджуючи незвичні для гір мускули ніг і рук.

"Карпатський сторожовий" на схилі, далеченько від села, охороняє посіви від потрав кабанами. Такі помости видніються ще в декількох місцях.

Ближче до верха намацали дорогу.

По хребту котилось весело до Великого Верху, де дорога знову стала пропадати, або була заросла кущами і травою. Люди тут не ходять!

На лісистій вершині, в пошуках стежки, вповній оцінили карпатську поговірку: "Хто прямує - той дома не ночує".

Повалені дерева, переплетіння високих трав і колючих кущів.

Стежку таки нащупали, вона траверсом обходила вершину. Невелика полонинка і далі дорог і стежок немає взагалі. Розвідка в різні сторони дала результати: є джерело і коров"яча стежка вниз в село Багнувате. Мінгол лишається в мріях.

На гребні хребта падаєм хто куди, шукаючи рівне місце для сну.

Різкий прохолодний вітер, дуючий цілий день, стає холодним.

Сонце сідає прямо по гребню, освітлюючи бокові долини.

[Navigator]

Ранок в Бескидах

Багнувате

Череда сіл протягнулась по долині Стрия.

З Карпатського почався підйом на Вододільний хребет.

Хребет на всій своїй протяжності увінчаний скелястими виходами породи.

Ночівка на гребні.

[Navigator]

Ранкові кольори на Вододільному.

Всі сплять між велосипедами, поховавшись від пронизливого нічного вітру.

Попереду дорога по гребню Воддільного до гори Пікуй.

[Navigator]

ВЕРХОМ ПО ВОДОДІЛЬНОМУ

Це не волинські гірки ))

Житель високогір"я

Роздивляюсь навколишні вершини і хребти

На передньому плані гора Гостра, на задньому полонина Руна

Вершник на фоні Пікуя.

Артур

Скельні виступи

По пішохідній стежці. Дорога ниряє в глибоку улоговину і щоб не втрачати висоту вирішено йти гребнем.

Спуск в долинку до останньго джерела.

На гребні!

[Navigator]

ВЕЧІР І РАНОК ПІД ПІКУЄМ

На підході до вершини.

Табір розбили серед скель неподалік Пікуя.

Стас і Артур на вершині.

Вид з Пікуя на Жденієво. Набір висоти від села до вершини 900 метрів. Це вище на 100 метрів за набір висоти на Говерлу від долини Прута ))

Південні схили Вододільного. Це Закарпатська область.

Долина ріки Жденієвка, притоки Латориці.

Захід сонця над верхами.

Світанок!

Ранок над табором. На задньому плані полонина Руна.

[VaLeRa]

я токо на фотки дивлюсь і в мене вже ноги болять

але краса Карпат зачаровує...

[Navigator]

СПУСК З ВОДОДІЛЬНОГО І ДОРОГИ З СЕЛАМИ В ДОЛИНІ СТРИЯ.

Спуск йшов через ліс, по залитих водою, дорогах, через багаточислені струмки.

Серед гір заховалось безліч мальовничих куточків.

Попалась молода змійка!

На горизонті Сколівські Бескиди. Ми вже майже закільцювали свій рух!

Фініш. Село Мита!

[St@S_]

декілька моїх фото

переший набір води перед підйомом, потім набирали тільки з джерел і потічків

вийшли на хребет Сколівських Бескидів

ремонт сандалів в походних умовах

весь шлях хребтом із села Сухий потік вів до ось цієї церкви, як виявилось - це найвища точка українського православ"я

дальше дороги ну майже небуло, був тільки напрям, але в долині майже біля джерела зустріли ось це:

як тут можна їхати на велосипеді???

просто чудовий захід сонця після першого не зовсім легкого дня

[St@S_]

догорав корінь молодої смереки, нагадуючи якесь міфічне створіння

другий день почався із спуску в село Багнувате. Одна з хат в селі.

купання байків

прокол в одному із сіл по дорозі на вододільний хребет

дальше скупалися самі учасники походу

покупавшись і відпчивши в обідню пору, рушили в село Карпатське, останнє село по нашому маршруту, де поповнили запаси води, перед вододільним хребтом.

дальше був черговий нелегкий набір висоти ...

спочивають велоконі

потім був ще "легенький" підйомчик...

облаштування місця для ночівлі, вечеря і знову чудовий захід вже на вододільному хребті...