Перейти до змісту

Душа


zaHARE

Рекомендовані повідомлення

Да... цікаво. Захар відкрив тему про душу. А християни все перевели на кров і мясо ("НА ПЛОТЬ").

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 1 місяць потому...
Чи живе душа після смерті - незнаю, я там ще не був, а як був, то забув ;)

Я просто че хочу сказать. Живет душа не живет не имеет значение, всеравно мы умрем и даже есть жизнь после смерти и душа она там это не я тут. Т.е. я уже не обниму свою маму, не поцелую жену, не погуляю с дочкой, не посижу за пивом с друзьями не посижу за компом ;) не покатаюсь на велике и т.д. Так какой смысл в душе и смысле жизни после смерти если меня устраивает эта жизнь и мне нравиться все что меня окружает (ну не совсем все :D ) другой не хочу.

Ну допустим есть, ну допустим живем после смерти но я уже не человек, не думаю что мне поравиться больше там чем тут. Даже если предположить что есть реинкарнация, да нафига она мне ведь это тоже смерть т.к. я не буду помнить всех моих близких и друзей.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Извините за офф топ, но меня еще с детства не нравилаьб та мысль, что я буду лежать в земле (после смерти), а жизнь без меня будет продолжаться, а я.... аж обидно.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Глобус - 7 дней РО, дабы наконец выучил расположение клавиши КАПС-ЛОК и научилчся ее отжимать.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Извините за офф топ, но меня еще с детства не нравилаьб та мысль, что я буду лежать в земле (после смерти), а жизнь без меня будет продолжаться, а я.... аж обидно.

Так я непонял тебе обидно что тебя не будет или что другие без тебя жить будут? :( А ты эгоист :(

ИМХО: каждый из нас знает что такое смерть просто говорят что не знают, мы там не были. А на самом деле мы то уже были мертвы. Смерть эта та жизнь и те ощущения которые у тебя были до твоего рождения ...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Так я непонял тебе обидно что тебя не будет или что другие без тебя жить будут? А ты эгоист

ИМХО: каждый из нас знает что такое смерть просто говорят что не знают, мы там не были. А на самом деле мы то уже были мертвы. Смерть эта та жизнь и те ощущения которые у тебя были до твоего рождения ...

Значить в мене паршива память: ніфіка не пам"ятаю, що було до народження. Я і перші роки після щось не дуже добре пригадую. Вінт відформатували, чи що....

Кароче не знаю я про смерть...Забув видно.

ІМНО:Як після мене хтось буде жити, то я навіть за. Жаль що мене після мене не буде. (ото загнув)

Чи все таки буде? (буду) ;)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

В том-то и ошибка,что мы считаем себя не душой ,а телом.

Но это так же как считать себя рубашкой,штанами.Тело-одежда души.И когда тело изнашивается,душа вынуждена его оставить и перейти в другое.Поэтому,Я-это не то,что видно в зеркале.Я-то,что дает возможность видеть.

Почему мы ничего не помним о своих прошлых телах?Некоторые помнят.Но тут очень мудро устроено.Память никуда не девается,она накапливается.Память о прошлых воплощениях проявляется через результаты прошлых жизней. Наши качества, наклонности и способности, образовавшиеся из прошлых переживаний, всегда с нами. Наши инстинкты, наша совесть, эмоциональные и интеллектуальные запросы, наши принципы в утверждении добра и зла - вот они - следы прошлых переживаний. Человек, стоящий на низком уровне интеллекта (душа, не принявшая знаний в прошлых жизнях), не может понять логическое или математическое доказательство. Человек, не поднявшийся над низким моральным уровнем, не может чувствовать непреодолимую силу высоких нравственных идеалов. Память о прошлых жизнях как бы зашифрована в нашем характере, интеллекте, способностях и пристрастиях.

Для того и дается забвение,чтобы мы себя не обуславивали прошлым телом,а жили как бы с чистого листа.

Но несмотря на то что мы не помним прошлого,все,что мы нажили в виде характера остается с нами.

Замечали,как некоторые еще с детства хватают на лету некоторые знания,как будто они уже с этим были знакомы?

Замечали как встречаешь в первый раз человека,а через пять минут общения тебе кажется,что ты вы знакомы всю жизнь?

Душа бессмертна.Осознав меру своего бессмертия, человек начинает воспринимать горести и радости как полезные переживания, обогащающие ум и сердце, ведущие его по дороге эволюции духа.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

В том-то и ошибка,что мы считаем себя не душой ,а телом.

...

Душа бессмертна.Осознав меру своего бессмертия, человек начинает воспринимать горести и радости как полезные переживания, обогащающие ум и сердце, ведущие его по дороге эволюции духа.

Так я про это и говорю, что мне нравиться именно тело и чувствую я телом и вижу и слышу, но не душой. Из твоих слов и видно что живет именно тело, а душа ну есть она ну нет какая разница ведь все прелести из жизни ощущает имено телом. А вот смерть это и есть что мы теряем эту возможность, а душа, нет душа живет, ну класно скажу я, ну живет, а я на велике хочу поганять, пивас пописть, с дочкой погулять, ан нет, ты мертв, тела нет, зато душа есть, а толку, тебя нет.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Из твоих слов и видно что живет именно тело,

звісно, коли тіло живе, то це й видно. ми звикли бачити те, що звикли: що видно, що зверху:0062:

а душа ну есть она ну нет какая разница

оце й цікаво усвідомити - яка? :0038:

ведь все прелести из жизни ощущает имено телом.

так, тілом сприймаю, і автоматично - все, що навколо. але чи все автоматично в мене викликає відчуття "прелести"? хто в мені задає цей критерій мого щастя? мозок? серце? гормони і 5 чуттів? у всіх тіл вони схожі. :0047: але смаки, буває, круто відрізняються. в чому причина?

А вот смерть это и есть что мы теряем эту возможность,

припустити, що людина паралізована. Здатна вона мати хоч яке щастя чи воно повязане тільки з чуттям? :0054:

а душа, нет душа живет, ну класно скажу я, ну живет, а я на велике хочу поганять, пивас пописть, с дочкой погулять,

ну так хто цей Я?:g32:з ким я ототожнюю себе? з шматком мяса чи клітин? згустком нервів? імпульсами? моя нога хоче поганяти на вєліку чи Я? мій зуб хоче пива, моя печінка, нирки, мозок чи Я? Хто хоче погуляти з дочкою - Я чи моє тіло?

рукою відчуваю її ручку в своїй руці, мозок усвідомлює, хто вона і що відбувається, але хто насолоджується цим щастям? хто використовує цю руку і мозок для відчування щастя поспілкуватися з потрібною мені людиною? Скупчення клітин, ферменти, гени... і це все, що я в собі усвідомлюю...? :_38:

чому тоді не отримувати щастя механічно: вип"єш пива - і щасливий? ні, треба тільки певні обставини. це кому треба?

ан нет, ты мертв, тела нет, зато душа есть, а толку, тебя нет.

міркую:): дочка – теж душа, теж вічна, значить, спілкування і без тіла можливе. Тільки, напевне, вже не тим способом, до якого звикли в тілі.

без вєліка чи пива, може, й сумно, але не катострофічно, якщо навзамін є щось значно краще. Тому і хочеться знати – що навзамін. оце, очевидно, варто вивчати. :D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А вот смерть это и есть что мы теряем эту возможность,

припустити, що людина паралізована. Здатна вона мати хоч яке щастя чи воно повязане тільки з чуттям? :0038:

Не думаю что быть парализованым это счастье, а смерть это не быть парализованым, это не быит никаким ни парализованым ни не парализованным. Меня нет, все. Ты не чувствуешь, ты не ощущаещь, твое время прошло.

а душа, нет душа живет, ну класно скажу я, ну живет, а я на велике хочу поганять, пивас пописть, с дочкой погулять,

ну так хто цей Я?:0047:з ким я ототожнюю себе? з шматком мяса чи клітин? згустком нервів? імпульсами? моя нога хоче поганяти на вєліку чи Я? мій зуб хоче пива, моя печінка, нирки, мозок чи Я? Хто хоче погуляти з дочкою - Я чи моє тіло?

рукою відчуваю її ручку в своїй руці, мозок усвідомлює, хто вона і що відбувається, але хто насолоджується цим щастям? хто використовує цю руку і мозок для відчування щастя поспілкуватися з потрібною мені людиною? Скупчення клітин, ферменти, гени... і це все, що я в собі усвідомлюю...? :0054:

чому тоді не отримувати щастя механічно: вип"єш пива - і щасливий? ні, треба тільки певні обставини. це кому треба?

С кем я себя ототожнюю это просто философия, на этот вопрос много ответов и все правильные. Я это тот который чувтвует телом, видит глазами, слышит ушами и т.д. Просто человек, просто разумный человек который просто модернизировал :0062: свои инстинкты, мышления лучше чем другие животные. А выяснения что же после смерти и придумывания что есть вечная жизнь это просто тот же инстинкт самосохранения, и не хотим верить что жизнь действительно заканчивается.

ЗЫ: честно я иногда завидую людям которые верят в жизнь после смерти и я бы хотел верить но к сожалению врядли меня ктото переубедит.

ан нет, ты мертв, тела нет, зато душа есть, а толку, тебя нет.

міркую:): дочка – теж душа, теж вічна, значить, спілкування і без тіла можливе. Тільки, напевне, вже не тим способом, до якого звикли в тілі.

без вєліка чи пива, може, й сумно, але не катострофічно, якщо навзамін є щось значно краще. Тому і хочеться знати – що навзамін. оце, очевидно, варто вивчати. :D

А я вот миркую и аж мурашки бегут по телу. Я что и хочу сказать, я консерватор сам по себе, я не хочу общения без тела, я не хочу взамен чегото лучше, я хочу просто жить как живу, и чувсвовать как чувствую не более не менее.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

С кем я себя ототожнюю это просто философия, на этот вопрос много ответов и все правильные.

так від цієї "просто" філософії і залежить, як Я живу і як Я почуваюся, як Я виглядаю і т.д. Тому ми такі й різні ззовні, що відповідь у кожного своя. І подібні, коли щось в чомусь збігається. :)

лучше чем другие животные.

а.

это просто тот же инстинкт самосохранения, и не хотим верить что жизнь действительно заканчивается.

те, що я чіпляюся за це життя(і взагалі за щось) в конкретно одному прояві (хочу це життя таким, яке воно є) - це теж вияв такого інстинкту. хто усвідомлює своє життя поза цим тілом повністю - його "зачіпки" вищі за цей інстинкт...про це можна почитати.

я бы хотел верить но к сожалению врядли меня ктото переубедит.

чесно, аж хочеться чимось підсобити! :) та отак раптом - і не переконатися.

хотіти справді змінити платівку і шукати, порівнювати неповерхнево, спостерігати уважно і неупереджено...і ще щось...

я не хочу взамен чегото лучше, я хочу просто жить как живу, и чувсвовать как чувствую не более не менее.

а.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...