Перейти до змісту

Сімейні традиції


Gabriel

Рекомендовані повідомлення

Народ, цікаво було б знати, які цікаві традиції є зараз (або коли ви були дітьми) в ваших сімях?

такі, які б зближували всю сімю і ви памятаєте їх на все життя.

Особливі проведення свят, або щось, що ви самі видумали в сімї?

От я наприклад зараз намагаюсь втілити в своїй сімї наступне - раз в тиждень збиратись всі разом (в мене троє дітей - 7, 6 та 3роки) і обговорювати що кому сподобалось/несподобалось в відношенні один до одного за минулий тиждень. Ціль - взнати що приємне і неприємне для всіх нас в поведінці один одного.

Можливо, якщо будете ділитись цікавими ідеями, це допоможе нашим сімям стати ближче один до одного.

Пишіть!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Да, напевно такого поняття як "сімейна традиція" в нас не існує....

відчувається вплив радянського союзу.

Скажіть тоді народ (якраз буде вчасно) як ви святкуєте в сімях Різдво та Новий Рік? Є щось особливе в ваших сімях в ці дні?

Чи "як всі"?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Gabriel, только не надо советский союз примешивать. :D

понятно, что все пережили тазик оливье, но перегибать не надо.

мне нравится Новый Год тем, что он не замешан ни на политику ни на церковь. ни на что.

поэтому главная традиция - сесть за стол дружной семьей, посмотреть "иронию судьбы", выпить шампанского.

а особое. ничего особенного не толжно быть в семейном тепле и уюте. это должно быть каждый день в доме.

только с нашими нервными работами, добираниями в общественном транспорте или стояниями в пробках, такое труднодосягаемо. но к этому надо стремиться. ;)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Shura, в нас вихованням дітей (мого і твого віку) в більшості займались дитячі садочки і школи. Бо так "дяді" зробили, щоб тати і мами "давали пятілєтку" а держава виховувала їх дітей. От і не хватало татам і мамам часу для дітей.

Виросли ми, і в нас немає часу на дітей, бо ми так працюємо щоб купити і дати для них все найкраще, що забуваємо, що таке сімя.

Зі всією повагою, але на мою думку сімя має бути більше ніж просто сісти за стіл, випити шампансього і подивитись тєлік.

Щоб дітям твоїм було потім що згадати і навчити своїх дітей. я це мав на увазі коли створив топік.

Сімя має виховувати і закладати основи в житті, а для цього батькам необхідно самим мати ці основи щоб навчити дітей. А тут треба вже напружуватись...

Тому я повторю своє питання, як ви виховуєте своїх дітей через сімейні традиції, щоб навчити їх любові, дружбі, поваги один до одного, допомоги і вмінням цінувати сімєю?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

учить детей надо прежде всего морали, культуре и тяге к добру.

а уж в Новый Год или на Рождество - нет, на каждый день.

семйный уют и домашнее тепло не должно приходить на праздики. оно должно жить в домах и в сердцах людей.

кстати, меня в детском саду ничему плохому не научили. и это была хорошая традиция (детские садики)

а насчет "пятилетки". точно знаю, родители мои имели глубоко ввиду все пятилетки. для них всегда первоочередным было понятие Семья.

и я доволен своим воспитанием. и брат мой тоже очень благодарен родителям.

и своих детей мы стараемся воспитывать в таком же ключе.

конечно, поправка на время есть, но общая тенденция - она неизменна.

а насчет нехватки времени. есть, конечно есть. ведь оно практически и остается время когда все вместе - за столом.

но ничего, дочка подрастет, будут семейные традиции гулять по лесу, просто по городу. :D

как воспитываю? личным примером. отношением к жене, к родителям, которые сейчас у меня живут. дочка все это видит и, надеюсь, будет жить по таким же принципам ;)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я искренне рад за тебя и твоих родителей!

Так держать!

Просто семей, которые на первом месте ставят друг друга, кажется мне стает все меньше и меньше.

Буду рад, если ошибаюсь...

Но статистика разводов и абортов в Украине говорит об обратном....

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

У нас с отцом есть традиция играть на биллиарде на мой День Рождения. Для этого ему приходится приезжать из Ровно. Играем, пока не будет ничьи, а оба играем неплохо... :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

У нас були і є сімейні традиції. На Новий рік ми з сестрою чекали діда мороза. Мама відкривала балкон, начебто він приходив і в квартирі лишилась прохолода. Ми прибігали і виймали подарунки під ялинкою, а я все не могла його зловити. ;)

А зараз - спільні вечері, коли малий кличе до столу "рідних хлопців", святкування Пасхи, коли той, хто святив паску, будить інших, і всі снідають зранку з молитвою. Ще можна згадувати і згадувати.

У форумчан є і були традиції, просто тему ще не всі побачили. :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 4 місяця потому...

Шкода, що така гарна тема не розвинулася. Спробую освіжити.

Для мене сімейні свята дуже важливі. Особливо якщо вони пов*язані з релігійними. Це свого роду таїнство, вся сім*я забуває про буденні проблеми і насолоджується спілкуванням.

От на Різдво у нас заведено ще від бабусі певний ритуал накривання різдвяної вечері. Мама привозить з села сіно, розкладає його на стіл. По кутках кладе дольки часнику, далі стелить різдвяну скатертину. Готуємо 12 пісних страв, запалюємо свічки. Я готую кутю, яку дуже люблю. Молитва, вечеря... Стіл на ніч залишається накритим, у тарілку з кутею ми доставляємо ложки, це вечеря для душ наших близький, котрих з нами немає.

Я стараюся , щоб і моїм дітям ці свята були такими ж як і для мене, і щоб вони не забули наші традиції.

На фото наш різдвяний стіл.

Далі буде...

post-2742-1210228930.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Випікання короваю

Часто згадую один звичай, в якому сама брала участь. Для мене він був новим, тому і емоцій залишилось багато. Запрошуючи нас на весілля наречена наголосила, що мене чекає ще у четвер, замішувати коровай. За традицією коровай нареченої має замішувати молода господиня, яка щаслива у шлюбі. Отож приїхала я до них у четвер. Там було багато старших жінок. Приготували мені велику миску з водою і чистим рушником. Я помила руки і вмилася. Наречена одягнула мені фартушок і хустку. Після молитви почала замішувати тісто на коровай у величезній мисці. Інші господині підкидали мені муки. Весілля було на 250 чоловік, то можете уявити скільки було того тіста:huh: Жінки в процесі, ще й підспівували мені і підсміювались (так годиться) як у «Кайдашевій сім’ї» свекруха над невісткою. Витирали мені піт з лоба. Потім поставили тісто сходити на подушку у тепле місце і контролювали щоб не було протягів. Казали, що думки мають бути чистими бо тісто не зійде. На щастя тісто гарно зійшло, його перенесли у хату і продовжувалось дійство… Мама і тато молодої перехрестили по черзі тісто, відібрали так звану долю, (це частинка тіста, яку виклали у вигляді двох кружечків менший і більший, з’єднаних між собою). Ця випечена доля буде знаходитись поруч молодих усе весілля і залишиться для них потому. Потім на дно посудини для короваю наклали копійки (на достаток) і виклали туди тіста (це коровай молодої). З решти тіста виготовляли так звані «голуби», це булочки у вигляді пташок. Робили їх так: джгутик тіста зав'язували у вузлик, один кінець зчіпляли пальцями (це була голівка), інший розрізали ножем, виходив пухнастий хвіст. Як мені пояснили ці голуби будуть роздаватися господиням, кластись на стіл коли будуть годувати всіх хто допомагає готуватися до весілля. Коли тісто розкладене, ми розмочили руки у мисці де було тісто і пішли на двір мастити залишками тіста обличчя чоловіків. Ото була забава! Чоловіки не пручалися, бо за повір'ям це теж на удачу, бути помазаним тістом з під короваю молодої. Все тісто поставили у піч. Потому почалося вшановування мене як новоспечену господиню. Старші хазяйки вимагали з мене могорич. Я наливала їм вино, вони співали жартівливі пісні, де співалось і про те що я слабо наливаю:) Потім посадили мене на лавку де сходило тісто і стали її підкидати, знову ж з прибаутками. Отак мене прийняли у справжні господині. Я переживала за коровай, бо за повір’ям, щоб пара була щаслива він має гарно спектися, не тріснути і не просісти. На щастя коровай вийшов вдалий.

post-2742-1210412402.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

От на Різдво у нас заведено ще від бабусі певний ритуал накривання різдвяної вечері. Мама привозить з села сіно, розкладає його на стіл. По кутках кладе долькі часнику, далі стелить різдвяну скатертину. Готуємо 12 пісних страв, запалюємо свічки. Я готую кутю, яку дуже люблю. Молитва, вечеря... Стіл на ніч залишається накритим, у тарілку з кутею ми доставляємо ложки, це вечеря для душ наших близький, котрих з нами немає.

В нашій сім"ї теж подібні традиції Різдвяної вечері, плюс ми сідаємо вечеряти, коли на небі з"явиться перша зірка, а так як в цей день постимо, то в дитячому віці не могли ніяк її дочекатись , щоб швидше сісти до столу. ^_^

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...