Польська радіостанція у Луцьку

Otto Kreer · 6 Січня, 2010 в 14:41

Луцька радіостанція (та що на Гнідаві) під час окупації

vasylhrt · 25 Липня, 2010 в 13:59

Сучасні фото залишків кріплення антени радіостанції на Гнідаві (мвж Потебні та Даньшина).

1. Фто 3593 по3595 -Потебні (точка 4 на карті)

2. Фото 3596-Даньшина (точка 1)

3.Фото 3599-3601 Стадіон на Даньшина. (точка 2)

Точку 3 не зміг сфотографувати. Зназодиться на території тролейбусного управління і зараз не можу згадати яка із відмічених на карті.

kotykS · 25 Липня, 2010 в 14:16

класно! ото люди ходять і не здогадуються, що за штука біля них вмурована.

а старих написів на залізяці ніяких не було?)

vasylhrt · 25 Липня, 2010 в 15:01

класно! ото люди ходять і не здогадуються, що за штука біля них вмурована.
а старих написів на залізяці ніяких не було?)

На жаль не придивлявся, бо спішив.

kotykS · 25 Липня, 2010 в 15:52

я тільки щойно помітив - це виходить ті кріплення охоплювали таку широку площу??! це фантастика - було знайти це все! а чого воно так нерівномірно? може є й інші?

vasylhrt · 25 Липня, 2010 в 17:45

я тільки щойно помітив - це виходить ті кріплення охоплювали таку широку площу??! це фантастика - було знайти це все! а чого воно так нерівномірно? може є й інші?

Це все викликає і вмене ряд запитань.Вісь блоків якось дивно розташована. Не можу точно визначити точку розміщення антени в плані. Можливо все прояснилосяб, якщо побачити розміщення блоку на території тролейбусного управління. Думаю мають бути і інші блоки, просто не шкуав.

vasylhrt · 16 Серпня, 2010 в 18:40

Сучасні фото залишків кріплення антени радіостанції на Гнідаві (мвж Потебні та Даньшина).

В продовження теми про радіостанцію - витяг із інтернету. На жаль по часу не для цієї теми. Але дає відповідь про висоту антени.

..На северо-западной окраине города стояло недостроенное немецкой фирмой техническое здание, возле которого возвышалась стовосьмидесятиметровая металлическая мачта. Неподалеку валялись обломки другой мачты, в которую, по рассказам местных жителей, врезался самолет польского офицера, торопившегося вместе с семьей покинуть Луцк в канун сентябрьских событий 1939 года.

Вот здесь-то и была выбрана площадка для строительства широковещательной радиостанции, которая должна была войти в строй в числе первого десятка радиостанций подобной мощности. Они расширяли зоны слышимости Московского радио, из их радиопередач население сопредельных государств могло услышать правду об успехах социалистического строительства в СССР.

Из Москвы в Луцк приехало много специалистов: главный механик, прорабы, электрики, водители автомашин и другие. Начальником строительства был назначен радиоинженер Сергей Николаевич Стоянов. Это был энергичный, жизнерадостный человек, лет на пять постарше меня. Ему уже приходилось строить подобную радиостанцию.

Начальником дирекции строительства был мой одногодок Архип Григорьевич Молдованов, высокий, худощавый, довольно добродушный, но весьма упрямый украинец. Он имел богатый опыт по эксплуатации различных радиообъектов. Мне вменялись обязанности главного инженера дирекции строительства. Часть специалистов и строительных рабочих подобрали в Луцке.

Нашему коллективу предстояло сделать дополнительную пристройку к имевшемуся двухэтажному техническому зданию, возвести административный корпус, выстроить отдельную дизельную электростанцию, по мощности превышавшую имевшуюся городскую. Кроме того, мы должны были построить жилье для обслуживающего персонала, произвести массу других важных и второстепенных работ.

Поначалу всем нам приходилось трудновато, особенно с жильем: городские власти большое внимание уделяли размещению беженцев из соседних воеводств панской Польши. Связисты жили в нескольких не очень благоустроенных номерах единственной гостиницы. Постепенно наши строители [6] расселялись по частным квартирам в ожидании домов, которые сами же строили ускоренными темпами. И вот наконец наш жилищный кризис миновал. Дирекция стройки получила довольно сносный метраж в двухэтажном доме, выросшем неподалеку от центра города.

Строительство радиостанции и других объектов вокруг нее подвигалось успешно, хотя, по непонятным мне тогда причинам, руководство из Москвы поторапливало: быстрее, быстрее завершайте сооружение радиостанции...

kotykS · 16 Серпня, 2010 в 19:15

Супер! Чудово! А коли ж та радіостанція зникла? Цікавим був факт про біженців з сусідніх воєводств. 180 метрів! це круто було...

vasylhrt · 24 Лютого, 2012 в 10:31

Польська радіостанція в Луцьку (на Гнідаві)

До фото 1.

Stacje nadawcze Polskiego Radia - Łuck

Projekt studyjny gmachu rozgłośni PR w Łucku autorstwa inż. arch. Tadeusza Łobosa. Budowa została rozpoczęta w lipcu 1938 roku i miała potrwać do później jesieni 1939 roku. Gmach ukończono we wrześniu 1939 roku. Stacja czekała na dostawę nadajnika uruchamianego przez Wydział Budowy Polskiego Radia w Warszawie. Stację w Łucku nie zdążono uruchomić z powodu działań wojennych. Nadajnik pozostał w Warszawie, w Forcie Mokotowskim. Ogólna kubatura budynku wynosiła 5500 m3.

До фото 2

Łuck. Wojska niemieckie wchodzą do miasta. Po lewej na horyzoncie maszty stacji radiowej w Łucku

До фото 3

Rozgłośnia w Łucku miała być ostatnią z serii nowych stacji, których wybudowanie przewidywały plany

rozwojowe PR. Jej budowę przerwał wybuch wojny. Uruchomienie stacji planowano na listopad 1939 roku.

Po wybudowaniu czwartej stacji w Łucku, całe Kresy znalazłyby się w zasięgu odbioru detektorowego.

Takie były plany Polskiego Radia, a to z uwagi na biedę oraz zacofanie Ziem Wschodnich.

Cztery nadgraniczne, kresowe stacje /w sumie 200 kW/ miały być odpowiedzią na sowieckie stacje radiowe szerzące propagandę komunistyczną.

To jest – nieustannie mówiące radio, sławiące wielkie zdobycze komunizmu, szczęśliwość ludzi zamieszkujących „ojczyzną proletariatu”. Jest to głos szczególnie natrętny i obijający się o uszy na kresach wschodnich a stacje sowieckie przemawiają po polsku, ukraińsku i białorusku. Szczególnie stacja mińska uprawia na szeroką skalę „propagandę bezbożniczą” – komentował sytuację tygodnik lokalny „Wołyń” w 1936 roku.

Na etapie projektowania inwestycji, której koszt oszacowano na 500 tys. zł; okazało

się jednak, podobnie jak

w przypadku Baranowicz, że energii elektrycznej wymaganej do zasilania stacji nie uda się

pozyskać ze źródeł dostępnych w mieście /elektrownia miejska generowała prąd jednofazowy o małej mocy/.

Zdecydowano się na zasilanie stacji z odległych o 15 km Kiwerc. Tutaj przystąpiono do rozbudowy elektrowni znajdującej się w zespole tartaków, przystosowanej do spalania trocin.

Jesienią 1937 roku PR zakupiło na przedmieściu Hnidawa teren o powierzchni 1,5 ha, który w następnym roku powiększono do docelowej wielkości 15 ha. Roboty rozpoczęto 5 lipca 1938 roku i do sierpnia 1939 wykonano większość robót budowlanych. Budowano tutaj duży, specjalny system anten kierunkowych, do których rozmieszczenia wymagany był rozległy teren. W początkowych planach PR maszt antenowy miał być nawet iluminowany nocą. Stanął też piętrowy budynek stacyjny o kubaturze 5,5 tys. m3 z dwoma studiami, częścią administracyjną i oczywiście techniczną.

Nadajnik 50 kW, amplifikatornia i cała aparatura zostały także zaprojektowane przez Wydział Budowy PR, który zakończył prace tuż przed wybuchem wojny. Nadajnik pracował na fali 707,5 m /424 kHz/, więc był to już zakres leżący na pograniczu fal średnich i długich, a wiele odbiorników radiowych nie było wówczas przystosowanych do odbioru tego zakresu fal.

Ciekawostką jest jednak, że pojawiły się już w tym czasie odbiorniki z nazwą „Łuck” na skali.

W czasie, który pozostał do wybuchu działań wojennych nie zdążono jednakże dostarczyć i zamontować aparatury nadawczej. I tak na falach łuckiej anteny nigdy nie zabrzmiała zapowiedź – „Tu Polskie Radio Łuck”.

W dniu 31 sierpnia 1939 r. Polskie Radio dysponowało 10 stacjami nadawczymi pracującymi na falach średnich (9 stacji) i długich (1 stacja) o łącznej mocy 424 kW.

stan na 31 sierpnia 1939 r.
data - moc - częstotliwość - moc - zasięg

1. Warszawa I 18-04-1926 - 1,2 kW - 224 kHz * - 120 kW - 300 km

2. Kraków 15-02-1927 - 1,8 kW - 1022 kHz - 10 kW - 45 km **

3. Poznań 24-04-1927 - 1,5 kW - 868 kHz - 50 kW - 100 km

4. Katowice 04-12-1927 - 12 kW - 758 kHz - 50 kW - 160 km

5. Wilno 15-01-1928 - 0,5 kW - 536 kHz - 50 kW - 140 km

6. Lwów 15-01-1930 - 1,5 kW - 795 kHz - 50 kW - 100 km

7. Łódź 02-02-1930 - 1,5 kW - 1339 kHz - 10 kW - 45 km

8. Toruń 15-01-1935 - 24 kW - 968 kHz - 24 kW - 60 km

9. Warszawa II 01-03-1937 - 10 kW - 1384 kHz - 10 kW - 45 km

10. Baranowicze 01-07-1938 - 50 kW - 520 kHz - 50 kW - 120 km

11. Łuck 50 kW - 424 kHz

Stacje Polskiego Radia uruchomione do 1939 r. (bez krótkofalowych)

vasylhrt · 25 Лютого, 2012 в 13:49

Погляд через роки.

vitiok · 25 Лютого, 2012 в 14:00

Ого! а я й не здогадувався, що це таке! Знаю, де вони стоять, неодноразово бачив їх, але те, що це радіостанції не знав!

kotykS · 25 Лютого, 2012 в 14:26

Парадоксально. В пам'ятці національного значення в центрі міста вирубують стіни, пробивають входи і обклеюють рекламою, а на відносно забитій вуличці зберігають майже 1 в 1 давнє приміщення станції, про яке навіть мало хто знає.

vasylhrt · 25 Лютого, 2012 в 21:04

http://www.vpubud.lutsk.ua/istoriya.html

vasylhrt · 27 Лютого, 2012 в 07:57

На завершення. Цікаво виглядають радіоприймачі, якими користувались лучани. Не виключено, що десь на горищі і до цих пір в когось припадає пилом один із таких раритетів. В попередньому повідомленні звучало, що хоч станція в Луцьку лише будувалась, а приймачі з позначенням "Луцьк" на шкалі вже були в продажі.