Трошки історії

[Tolik_lt]

М'яч до тої гри виглядає, як круглий гарбуз. Він порожний і має дві верстви: всередині пружистий міхур з ґумілястики, а зверху скіряну поволоку, щоби ґумілястичний міхур довго тримав. Дві дружини по одинацять людий стають против себе на середині чотирикутної площі. По рогах тої площі вбиті хоруговки, а на обох вузьких боках площі поставлені є з трох лат ворота. Кожда дружина має за собою свої ворота. Гра зачинає ся від половини грища. Обі дружини намагають добити ся м'яча, гнати єго вперед і пробити ним ворота ворожої сторони.

Кипить борба. Грачі міряють ся, як два ворожі війска. Кожда сторона має при тім свої відзнаки, щоби знала, хто ворог, а хто свій. Двадцять двох людий боре ся о м'яч. Але се дивна борба. Рук до неї уживати не вільно, треба їх тримати при собі. Противника не вільно штовхнути навіть пальцем, не то рукою. Самого м'яча не вільно діткнути ся ні рукою, ні раменем. Копає ся єго лише ногами і підбиває ся плечима, грудьми, карком, головою. Лише одинокий "воротар" — се єсть грач, що боронить самих воріт — має право ловити і відмітувати м'яч руками. Коли на грача, котрий має м'яч, набігає противник, то він подає м'яч до свого товариша, що ліпше стоїть і може м'ячем свобідніше вперед гнати. Дружина, що дасть собі пробити ворота, програла

Іван Боберський описував футбол у календарі товариства "Просвіта" на 1907 рік

Джерело: Gazeta.ua